Старий Іржавець
село Старий Іржавець | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Полтавська область | ||||
Район | Лубенський район | ||||
Громада | Оржицька селищна громада | ||||
Облікова картка | картка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1764 | ||||
Населення | 677 | ||||
Площа | 4,503 км² | ||||
Густота населення | 150,34 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 37741 | ||||
Телефонний код | +380 5357 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°44′49″ пн. ш. 32°36′00″ сх. д. / 49.74694° пн. ш. 32.60000° сх. д.Координати: 49°44′49″ пн. ш. 32°36′00″ сх. д. / 49.74694° пн. ш. 32.60000° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
107 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 37700, Полтавська обл., Лубенський р-н, селище Оржиця, вул. Центральна, 24 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Старий Іржа́вець — село в Україні, у Оржицькій селищній громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 677 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Староіржавецька сільська рада. Голова сільської ради — Нестеренко Микола Васильович.
Географія[ред. | ред. код]
Село Старий Іржавець знаходиться біля витоків річки Ржавець, нижче за течією примикає село Новий Іржавець.
Історія[ред. | ред. код]
Виник в другій половині XVIII ст. Згадується як хутір сотенного осавула Семперовича. У 1802 р. в селі побудовано церкву, а у 1897 р. споруджено новий Всесвятський храм. Назва походить від річки Іржа чи Іржавчик, що тут протікала.
З 1917 — у складі УНР. З 1991 — у державі Україна.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1947—1947[1].
Символіка[ред. | ред. код]
Затверджений 8 червня 2007 р. рішенням сесії сільської ради. Автор — С.Дерев'янко. Герб є напівпромовистим.
Герб[ред. | ред. код]
На червоному полі здиблений срібний кінь із золотою гривою, хвостом і копитами стоїть над срібною пониженою тонкою хвилястою балкою, зліва вгорі — золотий лапчастий хрест у золотому кільці. Щит обрамований декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною.
За переказами старожилів, у цьому місці козаки напували коней, які дуже іржали, й тому нібито виникла назва річки Іржавчик. Золотий хрест в ореолі символізує високу духовність мешканців територіальної громади та уособлює храмове свято Різдва Пресвятої Богородиці. Срібна хвиляста смуга вказує на річку Іржавчик, яка тепер перетворилася на кілька ставків.
Прапор[ред. | ред. код]
Квадратне полотнище, на якому здиблений білий кінь із жовтою гривою, хвостом і копитами на червоному полі, обрамованому білою смугою (шириною в 1/35 сторони прапора) і лиштвою з жовтих і блакитних трикутників (завширшки в 1/8 сторони полотнища).
Політика[ред. | ред. код]
Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530680, розташована у приміщенні сільської ради.
- Результати
- зареєстровано 444 виборці, явка 59,68%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 46,01%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 16,73%, за «Опозиційну платформу — За життя» — 11,41%.[2] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Анастасія Ляшенко (Слуга народу) — 25,19%, за Фахраддіна Мухтарова (самовисування) — 18,70%, за Костянтина Іщейкіна (самовисування) — 15,65%[3].
Освіта[ред. | ред. код]
В селі працює Староіржавецька ЗОШ І-ІІІ ступенів, яка розташована на розі траси до Оржиці та вулиці Шкільної. У школі навчається 80 учнів. Школа розміщується в просторому приміщенні. Директором школи є Черненко Лілія Василівна.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Всіхсвятська церква дерев'яна православна церква, збудована 1802.
Уродженці села[ред. | ред. код]
- Володимир Іванович Холоша — український атомний енергетик на ЧАЕС, державний діяч. Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження (з 24 грудня 2010). Екс-Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (1994–1996).
- Зіненко Микола Григорович — український радянський діяч, голова Коростенського і Проскурівського окрвиконкомів, секретар Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК) УСРР. Член Ревізійної Комісії КП(б)У в червні 1937 — 1938 р., розстріляний 1938.
- Поліщук Василь Валерійович (1995-2022) — молодший сержант Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну, учасник російсько-української війни, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Освіта Оржиччини. Учнівський дослідницький проект «Голодомор в селі Старий Іржавець»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Старий Іржавець |
|
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |