Теорема ван Обеля про трикутник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема ван Обеля про трикутник — класична теорема афінної геометрії.

Формулювання[ред. | ред. код]

Випадок, коли всі три точки лежать на сторонах трикутника, а не на їх продовженнях.
Випадок, коли дві точки лежать на продовженнях сторін.

Якщо прямі , , перетинають відповідно прямі , і , що містять сторони трикутника , відповідно в точках , і , то виконується рівність відношень напрямлених відрізків:

.

Зауваження[ред. | ред. код]

  • Якщо відрізки співнапрямлені (однаково спрямовані), то верхні знаки напрямлених відрізків можна прибрати, і ми отримаємо скалярний варіант теореми ван Обеля:
    .

Про доведення[ред. | ред. код]

Зазвичай доводиться застосуванням методу центрів мас; доведення можна також побудувати на основі теореми Менелая.

Див. також[ред. | ред. код]