2-02-17

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

2-02-17 (№ 520)типовий проєкт триповерхової цегляної школи на 400 учнів. Розроблений у 1953 р. в архітектурно-проєктній майстерні (інститут Діпропрос)[1] при Міністерстві просвіти РРФСР,[2] архітектори А. К. Чалдимов[ru], С. Г. Змеул, С. Ф. Наумов і автор фасадів О. П. Великанов[ru][3][4] і затверджений Радою Міністрів РРФСР у березні 1954[1][4]. Школи за проєктом побудовані в Росії, Україні, Білорусі й Естонії.[5]

Опис[ред. | ред. код]

Симетрична П-образна в пляні будівля, розміри в пляні 37,2×18,2 м[3] або 19,8 м[6] разом із спортзалою на цокольному поверсі (відмітка −2,6 м [1][6]) поза межами поверхів. Пізнаваною рисою проєкту є головна фасада шириною 13 вікон, 5 з яких виділені 6 пілястрами, що підпирають фронтон. Перший поверх рустований. Бічні фасади мають ширину 4 вікна з глухою стіною в бік головної фасади, глуха стіна може мати вікна. Тимпан має типовий рельєф. Декор у неоклясичному стилі.

Корисна площа 1446 без підвалу і 1621,1 м². Об'єм будівлі 7168 без підвалу і 8126 м³ з підвалом.[4]

Висота поверхів 3,6, 3,9 і 3,5 м. Висота цоколю 0,6 м, карнизу 12,9 м.[4] Висота гребня даху 16,2 м, фронтону 15,9 м.[7] Дах чотирисхилий.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]