Killer Queen

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Killer Queen
Сингл Queen
з альбому Sheer Heart Attack
Випущений 21 жовтня 1974
Формат вінилова платівка ("7)
Записаний 1974, «Trident Studios»
Жанр артпоп
глем-рок
павер-поп
Мова англійська
Композитор Фредді Мерк'юрі
Тривалість 3:00
Лейбл EMI (Велика Британія)
Elektra (США)
Продюсер Рой Томас Бейкер
Queen
Хронологія синглів Queen
Попередній
←
 «Seven Seas of Rhye»
(1974)
«Now I'm Here»
(1975)
Наступний
→
Музичне відео
«Killer Queen» на YouTube

«Killer Queen» (укр. «Убивча Королева») — пісня британського рок-гурту «Queen». Це був їх перший міжнародний хіт, який посів 2 позицію у Великій Британії та став їхнім першим хітом в США, який посів 12 позицію в «Billboard Hot 100».[1] Пісню написав вокаліст Фредді Мерк'юрі та гурт записав її для свого третього альбому «Sheer Heart Attack» 1974 року.

Ця пісня про дівчину за викликом з вищого соціального прошарку.[1] Пісню можна схарактеризувати як фортепіанний пеан (гімн) Мерк'юрі, присвячений куртизанці, яка «п'є шампанське Moët великими ковтками».[2]

У 1975 році Мерк'юрі отримав за пісню нагороду «Ivor Novello» від Британської академії піснярів, композиторів і авторів. Пісня ввійшла до першої збірки «Queen» «Greatest Hits» (1981) і «Absolute Greatest» (2009).[3] Вона також була записана для живих альбомів «Live Killers» і «Queen Rock Montreal».[4][5]

Створення[ред. | ред. код]

Пісня ознаменувала собою відхід від більш «важкого музичного матеріалу» перших двох альбомів гурту, а також початок більш стилістично різноманітного підходу до написання пісень. Разом з тим «Killer Queen» зберегла сутність фірмового звучання «Queen», особливо в її ретельних вокальних гармоніях.

Фредді Мерк'юрі прокоментував, що він написав текст перед написанням мелодії та музики, тоді як зазвичай він робив навпаки. Він заявив, що пісня була про дівчину з вищого соціального прошарку, хоча промоутер «EMI» Ерік Холл стверджує, що пісня про нього.[6][7] Запис містить чіткі чотирьох-голосі гармонії (особливо у приспівах та на кінцях куплетів), а також багатошарове гітарне соло Браяна Мея, яке використовує ефект «дзвону». У першому куплеті пісні цитується фраза, помилково приписувана Марії-Антуанетті: «„Нехай їдять тістечка“, — говорить вона, подібно Марії-Антуанетті».

Запис пісні[ред. | ред. код]

Крім традиційного рояля, Мерк'юрі для запису пісні використав також піаніно, щоб відтворити звучання подібне до водевілю. В одному із місць пісні, збігаються дві окремі бас-гітарні партії, одна з яких згодом відхиляється у спадаючому напрямку. На відміну від двох попередніх альбомів «Queen», цю пісню було частково записано в «Rockfield Studios» в Уельсі.[8]

Реліз[ред. | ред. код]

Після виходу синглу, «Killer Queen» стала «проривним» хітом «Queen», який досяг другого місця у Великій Британії та дванадцятого місця в США.[9][10] Вона вийшла на подвійний A-стороні у Великій Британії, США і Канаді (де вона досягла 15 місця в національному чарті синглів «RPM 100»), з піснею «Flick of the Wrist».[11] У 1986 році вона вийшла на Б-стороні синглу «Who Wants to Live Forever».[12]

Queen про запис[ред. | ред. код]

Фредді Мерк'юрі:[13]

«Люди звикли до хардроку, енергійної музики від Queen, більше того, ви можете очікувати, що навіть Ноел Ковард заспіває цей сингл. Це одна річ із числа тих котелків та чорних підтяжок, які б Ковард не носив би. Ця пісня про дівчину по-виклику з вищого соціального прошарку. Я намагаюся сказати, що люди з еліти можуть бути повіями також. Ось про що ця пісня, хоча я б вважав би за краще, аби люди робили свої власні тлумачення її, припускаючи наявність у ній речей, які їм до вподоби»

Браян Мей:

«„Killer Queen“ стала поворотним моментом. Це була пісня, яка найкраще підсумувала нашу музику і великий хіт, і ми відчайдушно потребували її як знак чогось успішного для нас… Я завжди був дуже задоволений цією піснею. Весь запис був зроблений дуже професійно. Мені до сих пір хочеться слухати її, тому що є що послухати, але вона ніколи не буває перевантажена. Завжди є місце для всіх маленьких ідей. І, звичайно, мені подобається соло з цією трьохчастинною секцією, де кожна частина має свій власний голос. Що я можу сказати? Це старовинний „Queen“. Вперше, коли я почув, як Фредді грав цю пісню, я лежав у своїй кімнаті в Рокфілді (жива студія звукозапису в Уельсі), почуваючись дуже хворим. Після першого американського туру „Queen“ у мене був гепатит, а потім у мене були дуже погані проблеми зі шлунком, і мені довелося лікуватися. Так, я пам'ятаю, як я лежав там, слухаючи, як Фредді грає цю чудову пісню, відчуваючи смуток, тому що я подумав: "Я навіть не можу встати з ліжка, щоб брати участь в цьому. Можливо, гурту доведеться йти без мене. Ніхто не міг зрозуміти, що зі мною не так. Але потім коли я вийшов з лікарні, і я придумав, слава богу. І коли я знову вийшов, ми змогли закінчити „Killer Queen“. Вони залишили мені трохи місця, і я зробив соло. У мене були сильні почуття з приводу одного з бітів гармонії у приспіві, так що у нас бувало і таке»

Живе виконання[ред. | ред. код]

Пісня регулярно виконувалася між 1974 і 1981 роками як частина попурі.[14][15][16][17] У 1974–75 роках, вона виконувалася після пісні «In the Lap of the Gods», а у 1975–76 після «Bohemian Rhapsody».[15][14] У 1984 та 1985 роках, пісня виконувалася протягом «The Works Tour», вона повторно ввійшла до попурі услід за скороченою версією «Somebody to Love».[18]

Третій куплет і приспів пісні ніколи не виконувалися наживо.

Оцінки критиків та вплив[ред. | ред. код]

Завдяки пісні Мерк'юрі виграв свою першу премію Ivor Novello від Британської академії піснярів, композиторів і авторів.[19] 

«AllMusic» описав «Killer Queen» як справжній початок «радіозвучання» «Queen» і «нагадує пісні кабаре минулих років, але також показує, як „Queen“ швидко стали майстром павер-попу».[1] Рок-історик Пол Фоулз писав: «„Killer Queen“, з її легковажними паризькими образами, дозволили свободу експресії в унікальному рок-театрi Мерк'юрі».[20]

Американська попспівачка Кеті Перрі зазначала, що «Killer Queen» мала важливий вплив на неї. Вона сказала: «Пісня „Queen“ „Killer Queen“ змусила мене відкрити для себе музику і допомогла мені найти себе у віці 15 років. Те, як Фредді Мерк'юрі подав свою лірику, змусило мене відчути себе впевненою жінкою».[21]

У четвертій частині манґи «Химерні пригоди ДжоДжо» персонаж-антагоніст Кіра Йошикаге має здібність, що називається «Killer Queen». Пісня з'являється у фінальній сцені однойменного епізоду мультсеріалу «Гріфіни».[22]

Чарти[ред. | ред. код]

Тижневі чарти[ред. | ред. код]

Чарт (1974–75) Позиція
Австралія (Kent Music Report)[23] 24
Австрія (Ö3 Austria Top 40)[24] 10
Бельгія (Ultratop)[25] 4
Канада (RPM)[26] 15
Нідерланди (Nederlandse Top 40)[27] 3
Франція (SNEP) 10
Німеччина (Media Control Charts)[28] 12
Ірландія (Irish Singles Chart)[29] 2
Норвегія (VG-lista)[30] 4
Велика Британія (UK Singles Chart)[31] 2
США (Billboard Hot 100)[32] 12
США (Cashbox Top 100)[33] 12
Чарт (2018) Позиція
Australia (ARIA)[34] 85
Японія (Japan Hot 100)[35] 47
США (Hot Rock Songs) (Billboard)[36] 12

Чарти на кінець року[ред. | ред. код]

Чарт (1974) Позиція
Велика Британія (UK Singles Chart)[37] 29
Чарт (1975) Позиція
Канада (RPM)[38] 132
Нідерланди (Nederlandse Top 40)[39] 46
США (Billboard Hot 100)[40] 78

Сертифікації і продажі[ред. | ред. код]

Країна Сертифікація Продаж
Велика Британія (BPI) Срібло 250.000

Музиканти[ред. | ред. код]

На деяких виступах Дікон виконував бек-вокал і грав на трикутнику.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Prato, Greg. "Song Review by Greg Prato". AllMusic. [Архівовано 13 червня 2018 у Wayback Machine.] 19 грудня 2015. the song recalls the cabaret songs of yesteryear, but also shows how Queen was fast becoming a master of power pop
  2. ↑ Monahan, Mark (30 жовтня 2015). Why we still can't get enough of Queen. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
  3. ↑ Queen Album: Classic Queen [Архівовано 27 лютого 2008 у Wayback Machine.] MTV. Процитовано 15 березня 2019
  4. ↑ Queen Rock Montreal [Архівовано 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Allmusic. Retrieved 15 March 2019
  5. ↑ Queen - Live Killers. AllMusic. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 12 липня 2014.
  6. ↑ Presenter Profile: Eric Hall. BBC Essex. British Broadcasting Corporation. 31 липня 2009. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 3 листопада 2018.
  7. ↑ Flamboyant agent Eric Hall, who made his name during the nineties soccer boom, is out to conquer a new sport. Manchester Evening News. 14 грудня 2011. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 3 листопада 2018.
  8. ↑ Mark Hodkinson Queen: The Early Years [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] Omnibus Press 2004. 31 серпня 2011.
  9. ↑ Whitburn, Joel (2006). The Billboard Book of Top 40 Hits. Billboard Books
  10. ↑ Roberts, David (2006). British Hit Singles & Albums. London: Guinness World Records Limited
  11. ↑ Top Singles - Volume 23, No. 14, 31 May 1975 [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.] Library and Archives Canada
  12. ↑ Who Wants To Live Forever [Архівовано 4 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Ultimate Queen. Процитовано 4 вересня 2011.
  13. ↑ Queen Interviews - Freddie Mercury - 11-02-1974 - NME - Queen Archives: Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John Deacon, Interviews, Articles, Reviews. queenarchives.com. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 9 листопада 2016.
  14. ↑ а б Queen live on tour: Sheer Heart Attack: Setlist. Queen Concerts. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 26 грудня 2014.
  15. ↑ а б Queen live on tour: A Night At The Opera: Setlist. Queen Concerts. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 26 грудня 2014.
  16. ↑ Queen live on tour: Day At The Races (world): Setlist. Queen Concerts. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 26 грудня 2014.
  17. ↑ Queen live on tour: News Of The World: Setlist. Queen Concerts. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 26 грудня 2014.
  18. ↑ Queen live on tour: The Works 1984 [Архівовано 2012-04-19 у Wayback Machine.] Queen Concerts. 31 серпня 2011.
  19. ↑ Queen - forty years of glam-rocking genius. NME. 11 березня 2011. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
  20. ↑ Fowles, Paul (2009). A Concise History of Rock Music. Mel Bay Publications, Inc. с. 244. ISBN 978-0786666430.
  21. ↑ Katy Perry hails Freddie Mercury and 'Killer Queen' as a major influence. NME. 7 вересня 2013. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 19 грудня 2015.
  22. ↑ McFarland, Kevin (11 березня 2012). Killer Queen. The A.V. Club. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 5 квітня 2019.
  23. ↑ Steffen Hung. Forum - 1970 (ARIA Charts: Special Occasion Charts). Australian-charts.com. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 9 жовтня 2016.
  24. ↑ Steffen Hung. Queen - Killer Queen. austriancharts.at. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 23 червня 2012.
  25. ↑ Ultratop — «Killer Queen» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] 9 червня 2018
  26. ↑ Item Display - RPM - Library and Archives Canada. Collectionscanada.gc.ca. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 23 червня 2012.
  27. ↑ Steffen Hung. Queen - Killer Queen. dutchcharts.nl. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 23 червня 2012.
  28. ↑ charts.de. charts.de. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 23 червня 2012.
  29. ↑ Jaclyn Ward. The Irish Charts - All there is to know. Irishcharts.ie. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 23 червня 2012.
  30. ↑ Steffen Hung. Queen - Killer Queen. norwegiancharts.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 23 червня 2012.
  31. ↑ The Official Charts Company - Killer Queen by Queen Search. The Official Charts Company. 6 травня 2013. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 9 червня 2018.
  32. ↑ Queen. Queen - Awards. AllMusic. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 23 червня 2012.
  33. ↑ Cash Box Top 100 5/31/75. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 9 листопада 2016.
  34. ↑ The ARIA Report: Issue 1499 (November 19, 2018) (PDF). Australian Recording Industry Association. Архів оригіналу (PDF) за 16 квітня 2019. Процитовано 24 листопада 2018.
  35. ↑ "Queen Chart History (Japan Hot 100)". Billboard. Процитовано 13 грудня 2018.
  36. ↑ "Queen Chart History (Hot Rock Songs)". Billboard. Процитовано 5 грудня 2018.
  37. ↑ Top Selling Singles for 1974. Music Week. London, England: Spotlight Publications: 20. 4 січня 1975.
  38. ↑ Item Display - RPM - Library and Archives Canada. Collectionscanada.gc.ca. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2016.
  39. ↑ Jaaroverzichten – Single 1975 (нід.). Single Top 100. Hung Medien. Архів оригіналу за 15 лютого 2014. Процитовано 13 березня 2018.
  40. ↑ Top 100 Hits of 1975/Top 100 Songs of 1975. Musicoutfitters.com. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 9 жовтня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Студійні
альбоми
Концертні
альбоми
Альбоми-
саундтреки
Мініальбоми
Збірки
Бокс-сети
Сингли
Інші пісні
Відео
Концертні
тури
Пов'язане
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Killer_Queen&oldid=41647464