Legio I Armeniaca

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Legio I Armeniaca
Емблема
На службі кінець III ст. — кінець V ст.
Країна Римська імперія
Вид Сухопутні війська
Тип Легіон
Чисельність 1000-1200 осіб
Гарнізон/Штаб Анемурій
Війни/битви Перська кампанія 363 року
Ісаврійське повстання 382 року
Командування
Визначні
командувачі
Матроніан

Медіафайли на Вікісховищі

Legio I Armeniaca (I Вірменський легіон) — римський легіон часів пізньої імперії.

Історія[ред. | ред. код]

Легіон було сформовано у кінці III століття в провінції Вірменія (разом з Legio II Armeniaca) у результаті військових реформ імператора Діоклетіана. Тому він і отримав свою відповідну назву. Його вояків було переведено з псевдокомітатів до легіонерів, проте завдання залишалися колишніми — охорона ними кордонів імперії як лімітанами.

У 363 році разом з іншими легіонами брав участь у великій Перській компанії на чолі із імператором Юліаном. У 382 році на чолі з Матроніаном, комітом Ісаврії, придушив повстання ісаврійських племен. Після цього став табором у м. Анемурій.

Близько 400 року відповідно до Notitia Dignitatum стояв на сході імперії (ймовірно так само в Ісаврії), підпорядковувався magister militum per Orientem (командувач Сходу).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Legio I Armeniaca. http://www.livius.org/. 04-10-2018. Архів оригіналу за 04-10-2018. Процитовано 2 серпня 2019.
  • Karl Feld: Barbarische Bürger. Die Isaurier und das Römische Reich (Millennium-Studien), de Gruyter, 2005, ISBN 978-311018899-8, S. 156