Буксир проєкту 498
 «Інженер Марченко» (IMO 8929927) у Золотому Розі, 24 жовтня 2014 року
| |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | проєкт 498, тип «Сатурн» |
| Будівники: | |
| Наступник: | Буксири проєкту 04983[ru] |
| Підкласи: | 498А, 498К, 498С, 498М |
| Будівництво: | 1962 рік — т.ч. |
| У експлуатації: | 1962 рік — т.ч. |
| Побудовано: |
|
| Активні: | на 2017 рік в експлуатації приблизно 150 шт |
| Основні характеристики | |
| Тип: | Буксирне судно |
| Водотоннажність: |
|
| Довжина: | 29,8 м (найбільша) |
| Ширина: | 8,3 м |
| Висота: | 13,9 м (габаритна) |
| Осадка: | 3,2 м (середня) |
| Льодовий клас: | УЛ[3] |
| Потужність: |
|
| Двигуни: | 2 × дизель 6ДР30/50-4-2 или 6ДР30/50-4-3, 1 × ДГ 4Ч10,5/13-2 |
| Рушій: | 2 ГРК ВР498 (діаметр 1,8 м, пневмогідропривод механізації лопатей) |
| Швидкість: | 12 вуз. |
| Автономність: | 6 діб[4] |
| Екіпаж: | 3 особи |
| Навігаційне та радіолокаційне обладнання: | НРЛС «Донець-2» |
| Засоби електронної боротьби: |
|
Буксири проєкту 498, тип «Сатурн» — серія портових рейдових буксирів-кантувальників з двома гвинтами регульованого кроку в поворотних роздільно керованих направляючих насадках. До складу ВМФ СРСР надходили під шифром «Протей». Також були відомі під назвами «б/к 1200» і «бичок».
Вони використовувалися, як рейдові буксири різними службами цивільних портів й службами забезпечення військово-морських баз. Окрім внутрішнього використання, буксири були поставлені на Кубу, до Іраку, НДР і ФРН.[5]
Район плавання: портові води з виходом на відкритий рейд. Клас Регістру: КМ*УЛ Ш (буксир).
Проєкт[ред. | ред. код]
Історія[ред. | ред. код]
Проєкт розроблений у ЦКБ-370 (у 1969 р. увійшло до складу КБ «Балтсудопроєкт»), головні конструктори Є.С. Васильєв, Г.Ф. Андрєєв. Перший буксир проєкту, названий «Сатурн», зійшов зі стапелів Петрозаводу в кінці 1962 року. Судно стало принципово новим типом в радянському буксиробудівництві, гвинти регульованого кроку дозволили використовувати повну потужність енергетичної установки на всіх режимах роботи, а поворотні насадки в поєднанні з роздільним керуванням гвинтами забезпечили високу маневреність[6]. Посилений льодовий клас і висока потужність дозволяли ефективно експлуатувати буксир у всіх портах СРСР. Протягом виробництва проєкт зазнав ряд модернізацій. З 1972 року було налагоджене виробництво на суднобудівному заводі в місті Гороховець. Від 1975 року основне виробництво буксирів проєкту 498 було передане на Гороховецький суднобудівний завод, а Петрозавод припинив їх виробництво.
До 1983 року проєкт був суттєво перепрацьований, і буксири під індексом 04983 виготовлялися на Гороховецькому ССЗ, Прибалтійському ССЗ «Янтар» і КМОЛЗ у Кронштадті.[5]
В даний час, буксири проєкту 498 поступово виводяться з експлуатації, витісняючись сучасними моделями.
Технічні особливості[ред. | ред. код]
Судна проєктів 498 (А, С, М) - це сталеві, однопалубні двогвинтові дизельні буксири з гвинтами регульованого кроку в поворотних окремо керованих насадках, машинним відділенням в середній частині і зміщеною в ніс двох'ярусною надбудовою з ходовим містком. Завдяки криголамному носу і протильодовому посиленню обшивки і захисту гвинтів буксири здатні працювати в льодових умовах.[4]
Основне призначення: роботи по введенню, виводу, перестановці і швартуванню великотоннажних морських суден всіх типів в портах і на рейдах, в тому числі і в льодових умовах. Обладнаний системами пожежогасіння і може брати участь в гасінні пожеж.
Основні тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
Основні тактико-технічні характеристики рейдових буксирів проєкту 498С і 498М[5].
- Водотоннажність: 306 тонн
- Вантажопідйомність: 46,1 тонни
- Валова місткість: 186,94 тонни
- Довжина габаритна: 29,3 метра
- Довжина конструктивна: 28,2 метра
- Ширина габаритна: 8,3 метра
- Ширина конструктивна: 8,2 метра
- Висота борту: 4,34 метра
- Висота надводного борту: 1,28 метра
- Осадка: 3,09 метра
- Швидкість повного ходу: 11,4 вузла
- Головні двигуни: 6 ДР-30 / 50-4-2 × 2 × 600 к.с.
- Гвинто-рульовий комплекс: ВР-498
Оцінка проєкту[ред. | ред. код]
З 1980-х проєкт 498 і його подальша модернізація проєкт 04983 стали основним типом портових буксирів-кантувальників СРСР / Росії, поставлялися на експорт, працювали в багатьох портах і різних кліматичних умовах, заслужили високу оцінку експлуатантів[7].
Фотографії[ред. | ред. код]
-
«Бригадир Гусев» (IMO 8929757) проєкту 498 в Санкт-Петербурзі, 14 березня 2009 года -
РБ-262 проєкту 498 буксує МРК «Іній» в Авачинській бухті, 27 серпня 2010 року -
«Инженер Ковригин» (IMO 8923208) проєкту 498 в Золотому Розі, 26 грудня 2014 року -
«Пересвет» (IMO 8926808) в протоці Босфор Східний, 2017 рік
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Водный транспорт. Таблица судов проекта 498 (А, С, М), тип Сатурн (ленинградская постройка). Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 29 липня 2017.
- ↑ Водный транспорт. Таблица судов проекта 498 (А, С, М), тип Сатурн (гороховецкая постройка). Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 29 липня 2017.
- ↑ в літньо-осінній період в Арктиці в легких умовах, цілий рік в замерзаючих неарктичних морях
- ↑ а б Филиал ЦС «Звездочка» в городе Севастополь проведет ремонт двух буксиров-кантовщиков проекта 498. starsmz.ru (рус.) . Филиал «Севастопольский морской завод» АО «ЦС Звездочка». 30 вересня 2015. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ а б в Рейдовый буксир проекта 498С и 498М. msv-htp.ru (рус.) . ООО «Мурманская судоверфь химико-технологическое производство». Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ История отечественного судостроения / под редакцией И. Д. Спасского. — СПб. : Скороход, 1996. — Т. V: Судостроение в послевоенный период (1946-1991 гг.). — С. 260. — ISBN 5-7355-0540-8.
- ↑ Цитрин Я.И. Морской портовый буксир-кантовщик мощностью 1200 л.с.. — «Судостроение», 1971. — № 3 (3). — С. 3 — 5.