Головна сторінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ласкаво просимо до Вікіпедії,

вільної енциклопедії, яку може редагувати кожен.

Українська Вікіпедія заснована 30 січня 2004 року.

вівторок, 7 грудня 2021 року

1 126 650 статей українською

136 816 зареєстрованих дописувачів

3453 з них активні останнього місяця

Вибрана стаття

Uranus.jpg

Ура́н — сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належить до планет-гігантів. Діаметр Урана в 4 рази, а його маса — в 14,5 раза більші за земні, що робить його третьою за діаметром та четвертою за масою планетою Сонячної системи. Уран став першою планетою, відкритою у Новий час і за допомогою телескопа. Про відкриття Урана англійський астроном Вільям Гершель повідомив 13 березня 1781 року, тим самим уперше з часів античності розширивши межі Сонячної системи. Планета названа ім'ям античного божества Урана, уособлення неба та піднебесного простору. На відміну від інших газових гігантів — Сатурна та Юпітера, що складаються переважно з водню і гелію — у надрах Урана та схожого з ним Нептуна відсутній металічний водень. Проте в них є багато високотемпературних модифікацій льоду — з цієї причини фахівці виділили ці дві планети в окрему категорію «крижаних гігантів». Зокрема, надра Урана складаються здебільшого з льодів і гірських порід. Основу атмосфери Урана складають водень і гелій. Крім того, в ній виявлені сліди метану та інших вуглеводнів, а також хмари з льоду, твердого аміаку та водню. Уран має найхолоднішу планетарну атмосферу у Сонячній системі з мінімальною температурою 49 К (–224 °C). Вважається, що Уран має складну шарувату структуру хмар, де водяна пара складає нижній шар, а метан — верхній. Як і інші газові гіганти Сонячної системи, Уран має систему кілець та магнітосферу. Крім того, навколо нього обертаються 27 супутників. Орієнтація Урана в просторі відрізняється від інших планет Сонячної системи — його вісь обертання лежить ніби на боці відносно площини обертання навколо Сонця. Унаслідок цього планета буває оберненою до Сонця то північним полюсом, то південним, то екватором, то середніми широтами. У 1986 році американський космічний апарат «Вояджер-2» передав на Землю знімки Урана, які він зробив, пролітаючи на відстані 81 500 кілометрів від планети.

Ніколаус Брунс Нікола́ус Брунс (нім. Nicolaus Bruhns; грудень 1665, Швабштедт, Шлезвіг — 29 березня 1697, Гузум, Шлезвіг) — німецький композитор, органіст і скрипаль епохи бароко, один з основних представників північнонімецької органної школи, учень Дітріха Букстегуде. Автор дванадцяти церковних кантат і чотирьох оригінальних органних композицій.

Походив з німецької родини музикантів. Спершу навчався у батька, а з 16 років у дядька в Любеку, де вперше продемонстрував свою майстерність гри на скрипці. Пізніше, завдяки рекомендаційному листу від Букстегуде, Ніколаус працював заступником органіста у Копенгагені, виступав на вечірніх концертах і при королівському дворі. Вже за життя він добився популярності. В 1689 році, після смерті попередника, був одноголосно призначений органістом в Гузумі. Через кілька місяців йому запропонували посаду в Кілі, але він відмовився, коли влада Гузума підвищила йому платню. Передчасно помер від туберкульозу.

Прославився як музикант-віртуоз, відомий умінням грати на скрипці й педалях органа одночасно. Творчість Ніколауса Брунса залишила слід у розвитку органного мистецтва та стала орієнтиром для багатьох наступних музикантів.

Вибране зображення

Tübingen - Stiftskirche - Chorgestühl - König David (weiches Licht).jpg
Дерев'яний бюст царя Давида в хоровому наметі Соборної церкви «Святого Георгія» в Тюбінгені, Німеччина.

Вибраний список

Богомол У фауні Європи відомо понад 40 видів богомолів (за різними оцінками від 35 до 41), яких відносять до 8 родин та 17 родів. Найпоширенішим видом є богомол звичайний, найбагатшою родиною є Amelidae, а родом — Ameles. Видовий склад богомолів небагатий, у помірній зоні трапляється переважно богомол звичайний, більшим є різноманіття на узбережжі Середземного моря та його островів. 8 видів зустрічаються лише на Канарських островах (причому 7 — їхні ендеміки), без них число видів ледве перевищує 30.

Низка видів є рідкісними, занесеними до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи або до природоохоронних переліків окремих країн. Вимерлими вважаються види Pseudoyersinia brevipennis та Ameles fasciipennis. Багато видів родини Amelidae поширені локально та знаходяться під загрозою через господарську діяльність людини.

Фауна богомолів Європи вивчена достатньо добре, у XXI столітті описаний лише один вид Ameles paradecolor, тому відкриття нових видів для науки в регіоні малоймовірне. Проте для низки родів, зокрема Ameles, Pseudoyersinia, Rivetina, можливі коливання кількості видів через перегляд таксономічних відносин між популяціями. Також через потепління клімату змінюються ареали видів, відбувається розселення європейських богомолів до неохоплених ними раніше територій, а також вселення нових видів з Північної Африки та Азії.

Поточні події

COVID-19 у світі / в Україні • Війна на сході України • Конфлікт у Тиграї (Ефіопія) • Міграційна криза Білорусь — ЄС
Мар'ян Гаденко, український композитор, поет-пісняр, народний артист України, телеведучий

7 грудня в історії

Сьогодні в Україні День місцевого самоврядування, День української хустки (неофіційне свято)
Палаючий USS Arizona під час японського нападу на Перл-Гарбор, 7 грудня 1941
Пам'ятник, присвячений зустрічі Афінагора І з Павлом VI, у Базиліці Благовіщення в Назареті

Народилися

Пам'ятник Катерині Білокур у музеї-садибі в селі Богданівка Яготинського району Київської області

Померли

Неокласичний бюст Марка Туллія Цицерона роботи Б. Торвальдсена (1799—1800)
Цілінь
Сінь Чжуй

Вікіпедія є проєктом — неприбуткової організації, яка опікується низкою інших проєктів

є регіональним відділенням Фонду Вікімедіа