Вибрана стаття
«Гра» (англ. The Game) — американський трилер режисера Девіда Фінчера, знятий за сценарієм Джона Бранкато та Майкла Ферріса. Хоча спочатку фільм мав би стати наступною роботою Фінчера після стрічки «Чужий 3», через залученість режисера до знімань трилеру «Сім» його відзняли тільки 1997 року. У вересні того ж року він вийшов у прокат та зібрав близько 109 мільйонів доларів — ці гроші покрили витрати (70 мільйонів доларів), проте не виправдали касових сподівань продюсерів. У центрі сюжету історія дуже багатого банкіра Ніколаса Ван Ортона, якого переслідують тяжкі спогади минулого. Його життя позбавлене емоцій. На пропозицію свого брата Конрада, він вирішує зіграти у специфічну гру. Надалі вона кардинально змінить долю головного героя, перетворивши його життя на суцільний хаос та поставивши під загрозу все, що він має. Головні ролі у фільмі виконали Майкл Дуглас, Шон Пенн та Дебора Кара Ангер. Хоча спочатку фільм критики сприйняли двоїсто, надалі про нього стали відгукуватися значно тепліше. Режисер та сценаристи підіймають питання природи реальності та можливостей маніпулювання нею, контролю людини над своїм життям та контролю над людиною, у стрічці звучать теми самотності та переродження. Деякі критики вважають, що якби фільм вийшов на 20 років пізніше, його прийняли б набагато краще, тому що все те, що зображено у «Грі» — втрата контролю, фейки та обман, агресивний вплив компаній (особливо в інтернеті) на вибір особи, неоднозначність, яка довкола і з якою потрібно жити — все це більш актуальне для теперішнього часу, ніж для 1997. У художньому плані Фінчер надихнувся низкою інших творів: параноїдальними трилерами та серіалами 60-х і 70-х, роботами Гічкока, Дікенса та Кафки, біблейськими мотивами.
Добра стаття
.jpg)
Церква святого Миколая (Мікулаша) (чеськ. Kostel svatého Mikuláše) — католицький костел у стилі бароко, що розташований на Староміський площі в Празі, Чехія. Сучасний храм збудований між 1732–1737 роками німецьким архітектором Кіліаном Ігнацом Дінценгофером на місці готичної церкви XIII століття, яка також була присвячена Святому Миколаю. Автором статуй біля головного порталу став чеський скульптор Антонін Браун, а фресок — баварець Петер Асам[cs]. Костел відчинений, щосереди та щонеділі відбуваються богослужіння. Також у будівлі проводять екскурсії та концерти класичної, у стилях доби Відродження та бароко, й органної музик.
З 1920 року — головний храм Чехословацької гуситської церкви, раніше — Православної церкви Чеських земель і Словаччини.
Вибране зображення
Вибраний список
Картографія Львова — збірка різноманітних картографічних матеріалів та планів міста[en] на яких детально зображено, або відмічено місто Львів з часів Середньовіччя до сучасності. Ці матеріали можна умовно поділити на позначення на портоланах і картах, плани міських фортифікацій та міської забудови, загальні плани прилеглих територій, кадастрові напрацювання тощо. Починаючи від першого зображення Львова на картах до середини XX століття налічується понад 500 різних варіацій зображень карт та планів пов'язаних зі Львовом. Перші згадки Львова на картах відносять до XIV століття. Так, 1335 року майорканський картограф Ангеліно Дульсерт зобразив Львів як Civita de Leo. Наступні зображення Львова з'являються на портолані братів Піццигані 1367 року, Каталанському атласі 1375 року, портолані Ґабріеля Вальсека[en] 1439 року Львів зображений на території Полонії (Polonia).
.jpg)
