Вибрана стаття
4 Веста (символ: .svg){kind=small}
) — астероїд, один із найбільших об'єктів у поясі астероїдів (середній діаметр 525 км). Відкритий 29 березня 1807 року німецьким астроном Генріхом Ольберсом і названий на честь Вести, богині дому та вогнища в римській міфології. Вважається, що Веста є другим об'єктом у поясі астероїдів за масою та за об'ємом після карликової планети Церери, хоч об'єм Вести (у межах похибки вимірювань) дорівнює об'єму Паллади. На Весту припадає близько 9 % маси поясу астероїдів. Для наземного спостерігача Веста є найяскравішим астероїдом. Її яскравість може досягати 5,1 зоряної величини, і в такі моменти її, хоч і слабко, видно неозброєним оком. 1,2 мільярда років тому Веста зазнала зіткнень з іншими об'єктами, що спричинили формування численних уламків та двох величезних кратерів, які займають більшу частину південної півкулі астероїда. Найбільше інформації про поверхню Вести відомо завдяки американському космічному апарату «Dawn», який дослідив астероїд в 2011—2012 роках.
Добра стаття
«Розкрита краса» (англ. Beauty Revealed) — автопортрет американської художниці Сари Гудрідж 1828 року. Мініатюра написана аквареллю на шматку слонової кістки. Зображує лише оголені груди художниці, обрамлені білою тканиною. Розмір картини 6,7 на 8 см. Початково в паперовій основі, нині в сучасній рамі. Гудрідж завершила твір у 40-річному віці. Завдяки гармонії світла, кольору та балансу груди на картині здаються просякнуті «врівноваженістю, блідістю, життєвістю». Обрамлення тканиною спонукає глядача зосередитися на них, що призводить до відчуття, ніби тіло «зникає». Гудрідж закохалася у вдівця Денієля Вебстера, якому і подарувала портрет, із яким, можливо, планувала одружитися. Хоча Вебстер уклав шлюб з іншою, його родина зберігала портрет до 1980-х. 1981 року твір придбали на аукціоні «Крістіз» Глорія та Річард Менні. 2006 року подружжя подарувало чи продало власну колекцію мініатюр, разом із «Розкритою красою», Метрополітен-музею.
Вибраний список
У цій статті наведено списки типів телескопів або дотичних пристроїв, класифікованих за оптичною схемою, механічною конструкцією, місцем розміщення, діапазоном спектра, призначенням тощо. Станом на 2023 рік існують декілька десятків типів телескопів, які охоплюють майже всі діапазони електромагнітного спектра: від радіохвиль до рентгенівського і гамма-випромінювання. Деякі з них (наприклад, радіотелескопи) візуально взагалі не схожі на оптичні телескопи, для яких теж існує велика кількість оптичних схем, кожна з яких має свої переваги й недоліки. Окрім різних оптичних схем, існує декілька типів монтувань телескопів. Також в різних телескопів — різне призначення (астрограф, кометошукач, зенітний телескоп). Окремою категорією, що з'явилася у 20 столітті, є космічні телескопи, які внаслідок відсутності впливу земної атмосфери мають певні переваги над аналогічними наземними інструментами.
_-_Google_Art_Project_(cropped).jpg)
