Вибрана стаття
Дорожній тест AASHO (англ. AASHO Road Test) — серія натурних експериментів, виконаних Американською асоціацією державних службовців автомобільних доріг (AASHO) у 1958-60-х роках в Оттаві (Іллінойс). Мета експериментів — «вивчення поведінки дорожнього покриття та елементів конструкцій мостів під дією рухомого навантаження певної величини і частоти». Їх вважають першими натурними експериментами, у процесі яких досліджували, як автомобілі зношують та руйнують дорожнє покриття та мости. Результати експериментів використані при встановленні автомобільних податків та плануванні витрат на утримання доріг. Тест AASHO є найдорожчим за всю історію будівництва — 27 мільйонів доларів (271 млн у цінах 2021 року) і вважається найбільш амбітним дорожнім випробуванням ХХ століття. 126 вантажних автомобілів та сідлових тягачів з напівпричепами протягом 25 місяців і вдень і вночі, за будь-якої погоди безперервно курсували на тестових треках. За цей час авто 1 114 000 раз проїхали по кільцевих маршрутах і загалом подолали 17 млн миль (27,4 млн кілометрів). Проєктування дорожніх покриттів та мостів для автомагістралей США базуються на результатах тестів AASHO, багато інших країн світу також використали ці результати у своїх нормативних документах
Добра стаття
Франс Галс, або Франс Галс Старший (нід. Frans Hals; між 1582–1583 роками, Антверпен — 26 — 29 серпня 1666, Гарлем) — один із найвідоміших живописців так званої «золотої доби» голландського мистецтва. Майже все своє життя провів у Гарлемі, де розвинув свій характерний стиль портретування, що полягає у відході від традиційної урочистості й зображенні швидкоплинних змін виразу та текстурних ефектів. Однак, йому не вдалося стати поруч з Рембрандтом у мистецтві досягнення високого ступеня психологічного проникнення, характерного для портретів останнього. Галс вважався одним з основоположників національної школи «золотої доби». Особливо прославився великими груповими портретами членів стрілецьких рот та опікунів притулку для старих, а також однофігурними жанровими картинами на ранньому етапі творчості.
Довгий час Галс займав друге місце серед найвідоміших голландських художників «золотої доби», поступаючись першості Рембрандту. Однак, у другій половині дев'ятнадцятого століття його потіснив Ян Вермер, якого знову для широкого загалу відкрив французький дослідник живопису Теофіл Торе-Бюргер. У 1868 році останній опублікував два нариси про Галса та його роботи у впливовому виданні «Gazette des Beaux-Arts». Після цього почався процес відродження уваги до забутого художника спочатку у Франції, а згодом у Нідерландах, Німеччині, інших країнах Європи та у США.
Згідно з останніми дослідженнями до його авторства офіційно віднесені 179 картин. Результати стали відомими завдяки роботі інституту історії мистецтва Нідерландів (RKD).
Вибраний список
У фауні Європи відомо понад 40 видів богомолів (за різними оцінками від 35 до 41), яких відносять до 8 родин та 17 родів. Найпоширенішим видом є богомол звичайний, найбагатшою родиною є Amelidae, а родом — Ameles. Видовий склад богомолів небагатий, у помірній зоні трапляється переважно богомол звичайний, більшим є різноманіття на узбережжі Середземного моря та його островів. 8 видів зустрічаються лише на Канарських островах (причому 7 — їхні ендеміки), без них число видів ледве перевищує 30.
Низка видів є рідкісними, занесеними до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи або до природоохоронних переліків окремих країн. Вимерлими вважаються види Pseudoyersinia brevipennis та Ameles fasciipennis. Багато видів родини Amelidae поширені локально та знаходяться під загрозою через господарську діяльність людини.
Фауна богомолів Європи вивчена достатньо добре, у XXI столітті описаний лише один вид Ameles paradecolor, тому відкриття нових видів для науки в регіоні малоймовірне. Проте для низки родів, зокрема Ameles, Pseudoyersinia, Rivetina, можливі коливання кількості видів через перегляд таксономічних відносин між популяціями. Також через потепління клімату змінюються ареали видів, відбувається розселення європейських богомолів до неохоплених ними раніше територій, а також вселення нових видів з Північної Африки та Азії.