Вибрана стаття
Опера́ція «Зі́льберфукс» (нім. Unternehmen Silberfuchs, операція «Чорнобурка») — спільна наступальна операція німецьких та фінських військ у Лапландії, на північному фланзі німецько-радянської війни. Тривала з 29 червня до 17 листопада 1941 року. Метою було захоплення Мурманська — стратегічно важливого радянського морського порту. Операцію «Зільберфукс» планувалося провести у два етапи. На першому етапі в ході операції «Реннтір» німецькі гірські війська, що виділялися для проведення наступальної операції на Мурманськ, з території окупованої Норвегії мали захопити під свій контроль регіон Петсамо з його нікелевими шахтами. На другому етапі німецько-фінські війська за задумом мали завдати одночасно удари з двох напрямків: в операції «Платинфукс» на північному фланзі планувався наступ німецького гірського корпусу «Норвегія» безпосередньо на Мурманськ, а на південному фланзі за задумом операції «Полярфукс» силами німецького 36-го командування особливого призначення у взаємодії з частинами 3-го фінського корпусу планувалось захоплення міста Кандалакша з подальшим виходом на узбережжя Білого моря.
Добра стаття
Злочинність і правосуддя в середньовічному та ранньомодерному Львові займали помітне місце в суспільному житті містян і служили темою для постійного інтересу обивателів. Як багате торгове місто, Львів привертав увагу не тільки іноземних купців і ремісників, а й злочинців усіх мастей. Однак, злочинний світ середньовічного Львова, який мав свої регіональні особливості, вирізнявся неприязню до невмотивованої жорстокості. Важкі злочини були радше винятком з правил, причому вчиняли їх переважно представники шляхти і приїжджі елементи. Найпоширенішими правопорушеннями були шахрайство, підробка монет і різних товарів, азартні ігри, хуліганство, крадіжки і проституція. Рівень злочинності зростав в періоди війн, економічних криз і політичної нестабільності, які, як правило, супроводжувалися соціальними заворушеннями і падінням моралі.
Львівський магістрат складався з міської ради та міського суду (лави), який займався переважно кримінальними справами. Хоча рада була адміністративним органом, нечіткість законодавства часто призводила до того, що її функції перетиналися з функціями суду. Члени міської ради (райці або консули) здійснювали поліційний нагляд, розподіляли міські землі, здавали в оренду майно міста і його прибуткові сфери діяльності, встановлювали податки, брали в міське право (громадянство) і вирішували суперечки, які не вимагали залучення свідків, а також опікувалися вдовами та сиротами міста.
Вибраний список
У списку найкращих бомбардирів італійської Серії А наведені показники футболістів, які забили в цьому змаганні не менше 100 голів. Джузеппе Меацца став першим гравцем, який виконав норматив. Для цього йому знадобилося п'ять сезонів. В наступні три сезони цю межу подолали Антоніо Вояк, Анджело Ск'явіо, Сільвіо Піола і Джованні Феррарі. Позначку в 200 забитих м'ячів першим також подолав Джузеппе Меацца. Подвійний норматив виконали семеро гравців. З сезону 1948/49 список очолює Сільвіо Піола. Він завершив виступи з показником у 274 голи в 537 матчах Серії А. В поточному сезоні свої показники покращують троє футболістів. Станом на 14 лютого 2021 року Чіро Іммобіле забив 14 голів, Златан Ібрагімович — 14, Фабіо Квальярелла — 7.
.jpg)
