Вибрана стаття
Опера́ція «Зі́льберфукс» (нім. Unternehmen Silberfuchs, операція «Чорнобурка») — спільна наступальна операція німецьких та фінських військ у Лапландії, на північному фланзі німецько-радянської війни. Тривала з 29 червня до 17 листопада 1941 року. Метою було захоплення Мурманська — стратегічно важливого радянського морського порту.
Операцію «Зільберфукс» планувалося провести у два етапи. На першому етапі в ході операції «Реннтір» німецькі гірські війська, що виділялися для проведення наступальної операції на Мурманськ, з території окупованої Норвегії мали захопити під свій контроль регіон Петсамо з його нікелевими шахтами. На другому етапі німецько-фінські війська за задумом мали завдати одночасно удари з двох напрямків: в операції «Платинфукс» на північному фланзі планувався наступ німецького гірського корпусу «Норвегія» безпосередньо на Мурманськ, а на південному фланзі за задумом операції «Полярфукс» силами німецького 36-го командування особливого призначення у взаємодії з частинами 3-го фінського корпусу планувалось захоплення міста Кандалакша з подальшим виходом на узбережжя Білого моря.
Добра стаття
.jpg)
Листи до братів-хліборобів (Про ідею і організацію українського монархізму) — основоположний фундаментальний історіософський, філософсько-соціологічний політичний трактат та найбільш значуща праця української консервативної думки та української державницької школи історіографії В'ячеслава Липинського. Мислитель обсервував європейський історичний процес і знайшов у ньому найбільш оптимальні зразки організації державного і суспільного життя України. На думку традиційного підходу в історії, роботі притаманний організицизм, прагматизм, елітаризм, традиціоналізм. Інші вважають, що дослідження має модерністькі ознаки харизматичної моделі, позадетерміністські підходи. Є також «несподівані» інтерпретації пов'язані із фашизмом.
Трактат написано впродовж 1919—1926 років. Перша публікація опублікована впродовж 1920—1925 років у збірнику «Хліборобська Україна» (Відень). Цілісно опубліковано з широкою передмовою й додатковим трактатом «Покликання «Варягів» чи організація хліборобів (Кілька уваг з приводу статті Є. X. Чикаленка «Де вихід?»)» у Відні в друкарні Карда Геррмана 1926 року. Наступні видання виходили також репринтно у 1954 та 1995 (редактор Ярослав Пеленський) роках та у 2010—2015 роках у науковому збірнику «В'ячеслав Липинський та його доба» під редакцією та з коментарями Юрія Терещенка. В'ячеслав Липинський вважав свою працю власним політичним заповітом, який є світоглядом «способом думання».
Вибране зображення
Вибраний список
У списку найкращих бомбардирів італійської Серії А наведені показники футболістів, які забили в цьому змаганні не менше 100 голів. Джузеппе Меацца став першим гравцем, який виконав норматив. Для цього йому знадобилося п'ять сезонів. В наступні три сезони цю межу подолали Антоніо Вояк, Анджело Ск'явіо, Сільвіо Піола і Джованні Феррарі. Позначку в 200 забитих м'ячів першим також подолав Джузеппе Меацца. Подвійний норматив виконали семеро гравців. З сезону 1948/49 список очолює Сільвіо Піола. Він завершив виступи з показником у 274 голи в 537 матчах Серії А. В поточному сезоні свої показники покращують троє футболістів. Станом на 14 лютого 2021 року Чіро Іммобіле забив 14 голів, Златан Ібрагімович — 14, Фабіо Квальярелла — 7. Не враховують забиті м'ячі: 1) В аматорських національних першостях (1898—1929); 2) У воєнному чемпіонаті 1943/44, що відбувся тільки на півночі Італії (південь був окупований військами антигітлеровської коаліції); 3) У першому повоєнному чемпіонаті 1945/46, що проходив за багатоступеновою системою і в ньому брали участь команди з Серії А і Серії В.
.jpg)
.jpg)
