Вибрана стаття
Дорожній тест AASHO (англ. AASHO Road Test) — серія натурних експериментів, виконаних Американською асоціацією державних службовців автомобільних доріг (AASHO) у 1958-60-х роках в Оттаві (Іллінойс). Мета експериментів — «вивчення поведінки дорожнього покриття та елементів конструкцій мостів під дією рухомого навантаження певної величини і частоти». Їх вважають першими натурними експериментами, у процесі яких досліджували, як автомобілі зношують та руйнують дорожнє покриття та мости. Результати експериментів використані при встановленні автомобільних податків та плануванні витрат на утримання доріг. Тест AASHO є найдорожчим за всю історію будівництва — 27 мільйонів доларів (271 млн у цінах 2021 року) і вважається найбільш амбітним дорожнім випробуванням ХХ століття. 126 вантажних автомобілів та сідлових тягачів з напівпричепами протягом 25 місяців і вдень і вночі, за будь-якої погоди безперервно курсували на тестових треках. За цей час авто 1 114 000 раз проїхали по кільцевих маршрутах і загалом подолали 17 млн миль (27,4 млн кілометрів). Проєктування дорожніх покриттів та мостів для автомагістралей США базуються на результатах тестів AASHO, багато інших країн світу також використали ці результати у своїх нормативних документах
Добра стаття
О́льга Генна́діївна Харла́н (нар. 4 вересня 1990, Миколаїв, Українська РСР, СРСР) — українська фехтувальниця на шаблях, олімпійська чемпіонка 2008 року та срібна призерка Олімпійських ігор 2016 року в командній першості, бронзова призерка Олімпійських ігор 2012 та 2016 років в індивідуальній першості, шестиразова чемпіонка світу (2013, 2014, 2017, 2019 роки в індивідуальній першості, 2009 та 2013 роки в командній першості), восьмиразова чемпіонка Європи (2009, 2011, 2012, 2013, 2014, 2019 роки в індивідуальній першості, 2009 та 2010 роки в командній першості), заслужений майстер спорту з фехтування. 29 березня 2016 року ім'я Ольги Харлан було вписано у міжнародний Зал слави FIE. За свою спортивну кар'єру Ольга Харлан виграла чотири олімпійські медалі, п'ятнадцять медалей чемпіонатів світу та двадцять медалей чемпіонатів Європи, що є рекордом для українських фехтувальників. Також Ольга є чемпіонкою Європейських ігор (2015 рік) та Універсіади (2011 та 2013 роки). П'ять разів Ольга Харлан перемагала у загальному заліку Кубка світу (2013, 2014, 2018, 2019, 2020 роки). НОК України чотири рази визнавав її найкращою спортсменкою року (2008, 2009, 2016, 2017). Загалом на нагородженнях найкращих спортсменів України вона отримала одинадцять нагород, що є рекордом. Також Ольга дванадцять разів визнавалася найкращою спортсменкою місяця, що також є рекордом для українських спортсменів. З 2010 року по 2015 рік була депутатом Миколаївської міської ради від Партії регіонів. Представниця клубів «Спартак» та «Динамо» (Миколаїв), а також службовець СБУ. Входить до десятки найкращих спортсменів ФСТ «Динамо» України з олімпійських видів спорту 2012 року.
Вибране зображення
Вибраний список
_female_(8348866507).jpg)
У фауні Європи відомо понад 40 видів богомолів (за різними оцінками від 35 до 41), яких відносять до 8 родин та 17 родів. Найпоширенішим видом є богомол звичайний, найбагатшою родиною є Amelidae, а родом — Ameles. Видовий склад богомолів небагатий, у помірній зоні трапляється переважно богомол звичайний, більшим є різноманіття на узбережжі Середземного моря та його островів. 8 видів зустрічаються лише на Канарських островах (причому 7 — їхні ендеміки), без них число видів ледве перевищує 30.
Низка видів є рідкісними, занесеними до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи або до природоохоронних переліків окремих країн. Вимерлими вважаються види Pseudoyersinia brevipennis та Ameles fasciipennis. Багато видів родини Amelidae поширені локально та знаходяться під загрозою через господарську діяльність людини.
Фауна богомолів Європи вивчена достатньо добре, у XXI столітті описаний лише один вид Ameles paradecolor, тому відкриття нових видів для науки в регіоні малоймовірне. Проте для низки родів, зокрема Ameles, Pseudoyersinia, Rivetina, можливі коливання кількості видів через перегляд таксономічних відносин між популяціями. Також через потепління клімату змінюються ареали видів, відбувається розселення європейських богомолів до неохоплених ними раніше територій, а також вселення нових видів з Північної Африки та Азії.
