Перегляд вихідного коду сторінки Військово-промисловий комплекс Росії

[[Файл:Su-27 UMPO (Ufa).jpg|right|thumb|300px|Винищувач [[Су-27]] перед заводом [[Уфимське моторобудівне виробниче об'єднання|Уфимського моторобудівного виробничого об'єднання]]]]
'''Військово-промисловий комплекс''' [[Оборонно-промисловий комплекс|'''(ВПК)''']] Росії як сукупність [[Науково-дослідний інститут|науково-дослідних]], [[Тестування|випробувальних]] організацій<ref>{{Cite web|url=http://www.grinchevskiy.ru/rvo/082007/ispitatelnie-organizacii-glavnogo-upravlenija.php|title=Испытательные организации Главного управления. РВО, № 8 (43) август 2007|publisher=www.grinchevskiy.ru|accessdate=2020-03-31|language=ru}}</ref> та [[Промисловість|виробничих підприємств]], що виконують розробку, виробництво, зберігання, постановку на озброєння [[Військова техніка|військової]] та спеціальної техніки, [[спорядження]], [[Боєприпаси|боєприпасів]] тощо переважно для [[Збройні сили Російської Федерації|збройних сил Росії]] та інших державних силових структур, а також {{Не перекладено|Рособоронекспорт|експорту||Rosoboronexport}}.

У 2007 році обсяг реалізації ВПК Росії склав 18,6 млрд [[Долар США|дол. США]], з них 11,6&nbsp;млрд дол. США припадало на державне замовлення, 7&nbsp;млрд дол. США&nbsp;— на експорт<ref name="kmf">[http://data.cbonds.info/emissions/7312/KMZ_memo.pdf ООО «Курганмашзавод-Финанс»] // Cbonds {{ref-ru}}</ref>; частка Росії на світовому ринку озброєнь становить 25&nbsp;% (на 2016 рік).

В [[Оборонне виробництво|оборонній промисловості]] Росії працюють близько 2,5-3&nbsp;млн осіб.<ref>{{Cite web|url=https://sputniknews.com/russia/20090602155148607/|title=Russian defense industry production up 2.5% in 1Q09|publisher=sputniknews.com|lang=en|accessdate=2020-03-31}}</ref>

Дозвіл на постачання озброєння на експорт у країні надає {{Не перекладено|Федеральна служба з військово-технічного співробітництва|||Federal Service of Military-Technical Cooperation (Russia)}} (ФСВТС), що діє при Міністерстві оборони Росії.

== Історія ==

=== Під час президентства Бориса Єльцина ===
У 1990-х роках держоборонзамовлення різко скоротилося, багато оборонних підприємств було переорієнтовано на випуск цивільної продукції.

=== 2000—2013 ===
У квітні 2000 року було підписано указ президента Росії [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]], згідно з яким державний посередник у сфері військово-технічного співробітництва компанія «Российские технологии» була включена до складу іншого посередника&nbsp;— компанії «Промекспорт». Це був перший крок до об'єднання державних посередників у сфері військово-технічного співробітництва.<ref name="vpkkom04"/>

23 жовтня 2000 року Путін підписав указ, який зняв обмеження, що забороняли передачу понад 10&nbsp;% акцій державних підприємств ОПК в управління головним фірмам холдингів. Зняття цих обмежень дозволило уряду розпочати утворення концернів у сфері ОПК.<ref name="vpkkom04"/>

4 листопада 2000 року Путін підписав указ про об'єднання двох посередників у сфері військово-технічного співробітництва&nbsp;— компаній «Промекспорт» та «Росвооружение». У результаті було створено єдиний посередник&nbsp;— компанія «{{Не перекладено|Рособоронекспорт|||Rosoboronexport}}». Керівника «Росвооружение» А. Огарьова було знято з посади. Колишній заступник директора «Промекспорт» {{Не перекладено|Бельянінов Андрій Юрійович|Андрій Бельянінов||Andrey Belyaninov}} був призначений головою «Рособоронекспорту», колишній керівник «Промекспорту» [[Чемезов Сергій Вікторович|Сергій Чемезов]]&nbsp;— заступником генерального директора «Рособоронекспорту». Чемезов і Бельянінов були колишніми товаришами по службі Путіна з [[Перше головне управління КДБ СРСР|Першого головного управління КДБ СРСР]].<ref name="vpkkom04"/>

1 грудня 2000 року Путін підписав указ, згідно з яким був утворений Комітет Російської Федерації з військово-технічного співробітництва з іноземними державами (КВТС)&nbsp;— федеральний орган виконавчої влади з регулювання та контролю за експортом озброєнь. Керівником КВТС було призначено {{Не перекладено|Дмитрієв Михайло Аркадійович|Михайла Дмитрієва|ru|Дмитриев, Михаил Аркадьевич}}. Кураторство з боку держави за військово-технічним співробітництвом було передано від підлеглого голові уряду [[Касьянов Михайло Михайлович|Михайлу Касьянову]] {{Не перекладено|Міністерство промисловості, науки та технологій Російської Федерації|Мінпромнауки Росії|ru|Министерство промышленности, науки и технологий Российской Федерации}} до Міноборони, що безпосередньо підпорядковано президентові Росії Путіну.<ref name="vpkkom04"/>

17 жовтня 2001 року Путін відправив у відставку главу {{Не перекладено|Міністерство промисловості, науки та технологій Російської Федерації|Мінпромнауки Росії|ru|Министерство промышленности, науки и технологий Российской Федерации}} А. Дондукова. Натомість на посаду міністра був призначений віцепрем'єр {{Не перекладено|Клебанов Ілля Йосипович|Ілля Клебанов||Ilya Klebanov}}.<ref name="vpkkom04"/>

29 жовтня 2001 року Путін підписав указ, згідно з яким було утворено авіаційну холдингову компанію «[[Сухой (компанія)|Сухой]]», що повністю перебуває у державній власності. Пізніше до АХК «Сухой» було передано великі пакети акцій [[ДКБ Сухого]], НВК «[[Іркут (компанія)|Іркут]]» та [[Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс ім. Г. М. Берієва|ТАНТК імені Берієва]]. Також згідно з указом було акціоновано [[Комсомольський-на-Амурі авіаційний завод ім. Ю.О. Гагаріна|Комсомольське-на-Амурі авіавиробниче об'єднання]] та {{Не перекладено|Новосибірський авіаційний завод імені В. П. Чкалова|Новосибірське авіавиробниче об'єднання||Novosibirsk Aircraft Production Association Plant}} з передачею більшої частини їх акцій в АХК «Сухой».<ref name="vpkkom04"/>

У листопаді 2001 року в ході засідання комісії з питань військово-технічного співробітництва Путін зажадав упорядкувати сферу післяпродажного обслуговування російської військової техніки та постачання запасних частин.<ref name="vpkkom04"/>

23 квітня 2002 року Путін підписав указ, згідно з яким було утворено холдинг на базі концерну «Антей» та НВО «Алмаз». У холдинг було включено кілька десятків російських підприємств, які розробляють та виробляють системи ППО та ПРО. Холдингу були передані основні підприємства, що належали до цього групі «{{Не перекладено|Оборонні системи|||Defense Systems}}».<ref name="vpkkom04"/>

У квітні 2003 року президент Росії&nbsp;Путін заявив, що останнім часом було вжито низку заходів щодо оптимізації системи військово-технічного співробітництва. Зокрема, було вдосконалено нормативно-правову базу. Крім того, стала ефективнішою координація дій влади у сфері військово-технічного співробітництва, завдяки чому вдалося зняти надмірні відомчі бар'єри та підвищити результативність.<ref name="ekv04"/> Того ж місяця Путін призначив {{Не перекладено|Бурутін Олександр Германович|Олександра Бурутіна||Alexander Burutin}} своїм радником з питань військово-технічної політики. У відання Бурутіна потрапили сфери державного оборонного замовлення, військово-технічного співробітництва та реформи ВПК.<ref name="vpkkom04"/>

У 2004 році КВТС був реорганізований у ''Федеральну службу з військово-технічного співробітництва'' при міністерстві оборони Росії, а Держкомоборонзамовлення&nbsp;— у ''Федеральну службу з оборонного замовлення'' при Міністерстві оборони Росії.<ref name="vpkkom04"/>

У 2006 році було затверджено {{Не перекладено|Російська державна програма розвитку озброєнь на 2007-2015 роки|російську державну програму розвитку озброєнь на 2007—2015 роки|ru|Российская государственная программа развития вооружений на 2007—2015 годы}}, яка передбачала закупівлю та розробку бойової техніки (військово-транспортної авіації, космічних засобів, автотранспорту, бронетехніки, ПРО та ППО, суден та підводних човнів) для армії Росії. На фінансування цієї програми загалом за час її дії мало бути виділено 4,9&nbsp;трлн рублів.

У 2006 році було утворено {{Не перекладено|Військово-промислова комісія Росії|Військово-промислову комісію||Military-Industrial Commission of Russia}} при уряді Росії. На комісію було покладено завдання щодо реалізації державної військово-промислової політики та питання військово-технічного забезпечення оборони країни, правоохоронної діяльності та безпеки держави.

1 березня 2007 року указом президента Росії Путіна єдиним державним посередником у військово-технічній співпраці став «{{Не перекладено|Рособоронекспорт|експорту||Rosoboronexport}}», а виробники озброєнь втратили право експорту кінцевої продукції.<ref name="ev1108">[https://www.kommersant.ru/doc/1052338 Торговый залп] // [[Коммерсантъ]], 10 листопада 2008 {{ref-ru}}</ref>

11 вересня 2007 року перший віцепрем'єр С.&nbsp;Б.&nbsp;Іванов повідомив, що ОПК Росії переходить на укладання довгострокових (терміном понад 3 роки) контрактів. Раніше контракти укладалися на один рік. Це нововведення було пов'язане з переходом Росії на трирічний {{Не перекладено|Федеральний бюджет Росії|держбюджет||Federal budget of Russia}}.

З 1 січня 2008 року за рішенням {{Не перекладено|Військово-промислова комісія Росії|Військово-промислової комісії||Military-Industrial Commission of Russia}} всі закупівлі для збройних сил здійснюються через {{Не перекладено|Федеральне агентство з постачання озброєння, військової, спеціальної техніки та матеріальних засобів|Федерального агентства з постачання озброєнь, військової, спеціальної техніки та матеріальних засобів|ru|Федеральное агентство по поставкам вооружения, военной, специальной техники и материальных средств}} (ФСВТС).

У 2009 році Росія близько 6&nbsp;млрд рублів виділила у вигляді субсидій на поточне кредитування підприємств ОПК, 60&nbsp;млрд рублів&nbsp;— у вигляді внесків до статутних капіталів підприємств. За той же рік було видано 76&nbsp;млрд державних гарантій для цих підприємств.<ref name="dmitr1510">[https://web.archive.org/web/20100220085627/http://premier.gov.ru/events/news/9412/ Председатель Правительства В.&nbsp;В.&nbsp;Путин провел рабочую встречу с Министром промышленности и торговли России В.&nbsp;Б.&nbsp;Христенко и руководителем ФСВТС России М.&nbsp;А.&nbsp;Дмитриевым] // Сайт председателя правительства России, 15 лютого 2010 {{ref-ru}}</ref>. Загальний обсяг державної підтримки підприємств ОПК за 2009—2010 роки становив близько 220&nbsp;млрд рублів.<ref name="prog1120">{{Cite web|url=https://tass.ru/armiya-i-opk|title=Военные новости России: армия и оборонно-промышленный комплекс|publisher=[[ТАРС]]|accessdate=2020-03-31|lang=ru}}</ref>

Почалося серійне виробництво ПЗРК «[[Ігла (ПЗРК)#Ігла-С (SA-24)|Ігла-С]]» (2004 рік), ударного вертольота [[Мі-35М]] (2005 рік), бойового вертольота [[Ка-52]] (2008 рік).

Прийнято на озброєння шахтний варіант МБР «[[Тополь-М]]» (2000 рік), танк [[Т-90|Т-90А]] (2005 рік), ОТРК «[[Іскандер (ОТРК)|Іскандер-М]]» (2006 рік), мобільний варіант МБР «[[Тополь-М]]», ЗРК [[С-400]] (2007 рік), корвет {{Не перекладено|Корвети проєкту 20380|проєкту 20380||Steregushchiy-class corvette}} (2008 рік), МБР «[[РС-24|Ярс]]» (2009 рік).

Почалися постачання до Збройних сил Росії фронтових бомбардувальників [[Су-34]] (2006 рік), навчально-бойових літаків [[Як-130]] (2009 рік). На початку 2011 року було в основному завершено структурну реформу ОПК. До нової структури увійшли 50 інтегрованих структур, на які припадає 60&nbsp;% продукції ОПК.<ref>{{Cite web|url=http://www.rosrep.ru/news/index.php?ELEMENT_ID=4768&SECTION_ID=31|title=Title|language=ru|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924092116/http://www.rosrep.ru/news/index.php?ELEMENT_ID=4768&SECTION_ID=31|archivedate=2015-09-24|accessdate=2011-03-21|deadlink=yes}}</ref> У 2011 році почалося серійне виробництво ПЗРК «[[Верба (переносний зенітно-ракетний комплекс)|Верба]]».

У 2012 році оборонну промисловість було об'єднано у п'ять [[холдинг]]ів (напр., {{Не перекладено|НВО «Прибор»||ru|НПО «Прибор»}} повинен був відповідати за патронні заводи)<ref>''Денис Тельманов''. [http://izvestia.ru/news/529423 Производителю гранатометов дали нового директора и конструктора] // [[Известия]], 5 липня 2012 {{ref-ru}}</ref>.

=== Після початку російсько-української війни ===
У 2014 році почалося серійне виробництво військово-транспортного літака [[Іл-76|Іл-76МД-90А]] (2014 рік).

Прийняті на озброєння ракетний комплекс «[[Бастіон (береговий ракетний комплекс)|Бастіон]]», БпЛА «[[Орлан-10]]» (2010 рік), крилата ракета [[Х-101]], авіаційна ракета [[Х-38]], ЗРК «[[Тор (ЗРК)|Тор-М2У]]», ЗРГК «[[Панцирь-С1]]», комплекс РЕБ «[[Красуха (комплекс РЕБ)|Красуха-4]]» (2012 рік), бронетранспортер [[БТР-82|БТР-82А]], АПЧ проєкту «[[Підводні човни проєкту 955 «Борей»|Борей]]» (2013 рік), фронтовий бомбардувальник [[Су-34]], ПТРК «[[Штурм (ПТРК)|Штурм-СМ]]», АПЧ проєкту «[[Підводні човни проєкту 885 «Ясень»|Ясень]]» (2014 рік), фрегат [[Фрегати проєкту 11356|проєкту 11356]] (2016 рік).

Почалися постачання до Збройних сил Росії винищувачів [[Су-35|Су-35С]] і [[Су-30#Модифікації|Су-30СМ]] (2012 рік). Здійснив перший політ перспективний винищувач [[Су-57]] (2010 рік).

У жовтні 2016 року оголошено про завершення робіт із створення винищувача покоління 4++ МіГ-35; на початку 2017 року розпочалися випробування у повітрі та пройшла офіційна презентація [[МіГ-35]].

У 2019 році з'явилися перші повідомлення про БпЛА [[Ланцет (баражуючий боєприпас)|ZALA «Ланцет»]], у 2021 році на російському пропагандистському телебаченні демонстрували відео у якому розказують про використання дрону у Сирії<ref name=":0">{{Cite web|url=https://molfar.com/blog/rosiyany-vyroblyayut-shahedy-ta-lancety-v-trc-deanon-golovnogo-konstruktora|title="Ланцет" та "Шахед": Виробництво, Слабкості та Зв'язки в російській Оборонній Індустрії|website=molfar.com|accessdate=2024-02-26}}</ref>.

== Сучасне виробництво ==

=== Виробництво БпЛА ===

==== ZALA ====
Іжевська компанія Zala Aero Group (Зала Аеро Ґруп), відома як ТОВ «ЦСТ», є ключовим гравцем на російському ринку безпілотних літальних апаратів, вони виробляють та тестують «Ланцети». З 2015 року Zala стала частиною великого виробника зброї&nbsp;— "Група компаній «Калашніков» («Группа компаний Калашников»). Основними постачальниками для ТОВ «ЦСТ» є такі підприємства: ТОВ  «Аероскан» (ООО «Аэроскан»), ТОВ "НТЦ «Оріон» (ООО "НТЦ «Орион»), ТОВ «ОМП» (ООО «ОМП»), ТОВ «Хартіс ДВ» (ООО «Хартис ДВ»), ТОВ «АйДі Солюшн» (ООО АйДи Союшн), ТОВ «Спел» (ООО «Спэл»). Підприємство Zala Aero станом на 2016—2017 рік розміщували власне виробництво у місті [[Іжевськ]], за адресою: вул. 40 лєт побєди 118. Після 2016 року, коли Zala Aero увійшли до складу концерну «Калашніков», керівництво вирішили будувати новий завод на наявних потужностях концерну в Іжевську, де вже є два заводи: проїзд ім. Дерябіна, 3Б (розташований сам концерн) вул. Промислова 8/3 («Іжевський механічний завод»). Факт перетворення власних торговельних центрів у військові заводи росіяни не приховують. Згідно зі статтею за серпень 2023 року, Алєксандра Захаров, головний конструктор Zala Aero Group, відкрито заявив про переобладнання колишнього ТРЦ, який припинив свою діяльність через пандемію, у виробничі майстерні для «Ланцетів». Ймовірно, йдеться про ТРЦ «Італмас» («Италмас»). Його площа складає близько 50 тис.м2. Усього виявлено 5 ТРЦ, які були переобладнані росіянами під виробництво БпЛА, 4 з них розташовані у місті Іжевськ: ТРЦ «Италмас», ТРК «Столица», ТРЦ «Новый дом» та ТРЦ по вул. Мельнична 34а і 1 у [[Калуга|Калузі]] ТЦ&nbsp;— «Новый дом».

У серпні 2023 на заводі в Іжевську по вул. Холмогорова, 27а стався вибух&nbsp;— 4 будівлі були зруйновані, 6&nbsp;— частково зруйновані та 14 пошкоджено. Ймовірно, що на одному з цехів заводу виробляли компоненти для «Ланцетів»<ref name=":0"/>.

==== Герань ====
[[5 березня]] 2024 року росіяни вперше продемонстрували свій новий цех, у якому виготовляють баражуючі боєприпаси «Герань»<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/u-rosiyi-shahedy-skladayut-u-povnistyu-novomu-tsehu/|title=У Росії «шахеди» складають у повністю новому цеху|website=Мілітарний|language=uk|accessdate=2024-03-05}}</ref>.

==== ГК «Беспилотные Системы» ====
Група компаній «Беспилотные Системы» є розробником та виробником безпілотних авіаційних комплексів марки «<nowiki/>[[Supercam]]<nowiki/>», а з 2010 року&nbsp;— одним із найбільших гравців на ринку безпілотної авіації у РФ. Виробництво базується в м. [[Іжевськ]], а ремонтні бази знаходяться по всій країні. Згідно з інформацією російського промблогера (''посилання на заархівовану версію статті''), який відвідував компанію ще у 2018 році,&nbsp;— близько 30&nbsp;% безпілотників, що вироблялися у РФ були вироблені в Іжевську, в тому числі компанією ООО «Финко» (ГК «Беспилотные Системы»).

У групи є представництва, одне з них&nbsp;— казахське ТОВ «KazUAV», яке у 2019 році стало частиною міжнародної корпорації «Terra Drone» (Японія)&nbsp;— міжнародної компанії, що об'єднує передові компанії безпілотної галузі по всьому світу<ref>{{Cite web|url=https://telegra.ph/Hto-viroblyaye-Supercam-S350-Struktura-GK-Bespilotnye-Sistemy-04-06|title=Хто виробляє Supercam S350? Структура ГК «Беспилотные Системы»|last=OsintFlow|first=O.-Files for|date=2024-04-06|website=Telegraph|access-date=2024-04-09}}</ref>.

=== Бронетанкова промисловість ===
* [[Арзамас]];
* [[Нижній Новгород]];
* [[Нижній Тагіл]] («[[Уралвагонзавод]]»);
* [[Челябінськ]] («[[Челябінський тракторний завод]]»);
* [[Курган (місто)|Курган]];
* [[Омськ]];
* [[Барнаул]];
* та інші.
У 2022 році було створено новий бронеавтомобіль [[З-СТС «Ахмат»]]<ref>{{Cite web|url=http://war-russia.info/index.php/nomenklatura-vooruzhenij/451-sukhoputnye-vojska/boevye-bronirovannye-mashiny/zashchishchennye-bronirovannye-mashiny-mrap/3266-bronirovannaya-mashina-kamaz-k-63968-tajfun-2015g-2|title=Бронированная машина КамАЗ З-СТС "Ахмат" (2022/ н.д. (пнв)|website=war-russia.info|accessdate=2024-02-26}}</ref> та [[АМН-590951]], вперше показаний на російському військово-технічному форумі<ref name="ixbt">{{cite web|url=https://www.ixbt.com/news/2022/08/22/14-5-100-1000.html|дата=22 серпня 2022|вебсайт=ixbt.com|дата-доступу=2024-02-03|заголовок=14,5 т, 100 км/ч и 1000 км на одной заправке: представлен обновлённый бронеавтомобиль «ВПК-Урал»|автор=Jin}} {{ref-ru}}</ref> [[Армія (військово-технічний форум)|«Армія-2022»]] у серпні 2022 року<ref>{{cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3552461-forum-armia2022-v-rf-kult-pontiv-i-robopsiv-z-granatometom-bez-granati.html|title=|дата=17 серпня 2022|видавець=[[Укрінформ]]|дата-доступу=2024-02-03|автор=Олег Кудрін|заголовок=Форум «Армия-2022»}}</ref>. 30 січня 2024 року стало відомо що у РФ проходять випробування [[БТР-22]]<ref>{{Cite web|url=https://focus.ua/uk/voennye-novosti/623556-u-rosiyi-prohodyat-viprobuvannya-novitni-btr-22-sho-vidomo-pro-tehniku-foto|title=У Росії проходять випробування новітні БТР-22: що відомо про техніку (фото)|date=2024-01-30|website=ФОКУС|language=uk|accessdate=2024-02-01}}</ref>.

=== Двигунобудування ===
{{Main|Двигунобудування Росії}}

=== Ракети та боєприпаси ===

==== «Гром-Е1» ====
Це гібрид плануючої бомби та ракети, має крила, які розкриваються у повітрі. Водночас на відміну від звичайних плануючих бомб цей боєприпас загальною вагою 594&nbsp;кг та бойовою частиною у 315&nbsp;кг, має реактивний двигун, який дозволяє збільшити дальність скидання. Зокрема російські джерела вказують, що версія «Гром-Е1» має дальність ураження до 120&nbsp;км. Для версії без двигуна, «Гром-Е2», місце якого займає додаткова бойова частина вагою 165&nbsp;кг, цей показник становить до 65&nbsp;км. [[2015]] року відбулася перша демонстрація боєприпасу «Гром-Е1», у [[2019]] році було оголошено, що випробування «Гром-Е1» та «Гром-Е2» завершені. На початку 2023 року вперше використана в Україні на Донеччині<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/bomba-rosiyi-grom-e1-tehnichni-harakteristiki-dalnist-radius_n2275286|title=Нова розробка Росії – "Гром-Е1": що відомо про ракету-гібрид, якою вдарили по Куп'янську|date=2023-09-29|website=24 Канал|language=uk|accessdate=2024-03-11}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://weaponews.com/uk/news/39276-rozkrito-tth-raketi-gr-m-e1-ta-pab-gr-m-e2-dlya-su-57-ne-t-l-ki.html|title=Розкрито ТТХ ракети "Грім-Э1" та ПАБ "Грім-Е2" для Су-57 і не тільки|website=weaponews.com|language=uk|accessdate=2024-03-11}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://defence-ua.com/news/zjavilis_dokazi_vikoristannja_rf_gibrida_raketi_ta_planujuchoji_bombi_grom_e1-10932.html|title=З'явились докази використання РФ гібрида ракети та плануючої бомби - "Гром-Э1" {{!}} Defense Express|website=defence-ua.com|language=uk|accessdate=2024-03-11}}</ref>.

==== Х-69 ====
Під час [[Масований ракетний обстріл України 7 лютого 2024|масованого ракетного обстрілу України 7 лютого 2024]] року вперше помічене використання ракет [[Х-69]]<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/rosiyany-zastosovuyut-novitni-krylati-rakety-h-69-dlya-udariv-po-ukrayini/|title=Росіяни застосовують новітні крилаті ракети Х-69 для ударів по Україні|website=Мілітарний|language=uk|accessdate=2024-02-19}}</ref>. Ракету Х-69 вперше публічно показали на міжнародному воєнному форумі «Армія-2022»<ref name=":1">{{Cite web|url=https://www.ixbt.com/news/2022/08/17/novejshaja-aviacionnaja-raketa-h69-imeet-kvadratnoe-sechenie-a-otklonenie-ot-celi-ne-prevyshaet-pjati-metrov.html|title=У новейшей авиационной ракеты Х-69 квадратное сечение, а отклонение от цели не превышает пяти метров|date=17 серпня 2022|language=ru|accessdate=22 лютого 2024}}</ref>, а 11 листопада 2023 року росіяни представили свою нову ракету Х-69 на міжнародній виставці Dubai Airshow 2023<ref>{{Cite web|url=https://focus.ua/voennye-novosti/605599-konkurent-amerikanskim-agm-158-jassm-rossiya-predstavila-raketu-h-69-dlya-istrebiteley-su-57|title=Конкурент американским AGM-158 JASSM: Россия представила ракету Х-69 для истребителей Су-57|date=2023-11-13|website=ФОКУС|language=ru|accessdate=2024-02-17}}</ref>. Ракету Х-69 розробило [[МКБ Радуга|МКБ «Радуга»]].

== Вплив санкцій ==
{{Див. також|Санкції проти Росії через вторгнення до України (з 2022 року)}}[[31 березня]] 2022 року, у зв'язку з [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російським вторгненням в Україну]], США запровадили [[економічні санкції]] проти оборонно-промислового комплексу Росії<ref>{{cite web |url=https://ua.usembassy.gov/uk/additional-sanctions-on-russias-technology-companies-and-cyber-actors/ |назва=Додаткові санкції проти російських технологічних компаній і суб’єктів кібер-простору |автор= |дата=31 березня 2022 |вебсайт=ua.usembassy.gov |видавець=[[Посольство США в Україні]] |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=11 травня 2022}}</ref>:
{{Цитата|Попри те, що ми надалі застосовуємо жорсткі фінансові санкції проти РФ та її ключових фінансових установ, наступний етап нашої роботи полягатиме в тому, щоби розвалити російську військову машину, шматок за шматком, руйнуючи їхній ВПК та ланцюги його постачання.|40|Воллі Адеємо, заступник [[Міністерство фінансів США|Міністра фінансів США]]|<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/19/7340583/ |назва=США націлять санкції на військово-промисловий комплекс Росії – Мінфін |автор=Ольга Глущенко |дата=19 квітня 2022 |вебсайт=pravda.com.ua |видавець=[[Українська правда]] |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=11 травня 2022}}</ref>}}

Зокрема, під санкції США потрапила російська корпорація «Тактичне ракетне озброєння» (КТРО), яка є головним виробником зброї для російської армії<ref>{{cite web |url=https://24tv.ua/ssha-vveli-novi-sanktsiyi-proti-rosiyi-pid-nih-potrapiv-oboronno_n1917823 |назва=США ввели нові санкції проти Росії: під них потрапив оборонно-промисловий комплекс |автор=Анастасія Лукашевська |дата=24 березня 2022 |вебсайт=24tv.ua |видавець=[[24 Канал]] |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=5 травня 2022}}</ref>.

== Центри оборонного виробництва ==

=== Виробництво ядерної зброї ===
{{Col-begin}}
{{Col-break}}

* [[Саров]] (Арзамас-16);
* {{Не перекладено|Зарєчний (Пензенська область)|Зарєчний|ru|Заречный (Пензенская область)}} (Пєнза-19);
* [[Новоуральськ]] (Свєрдловськ-44);
* [[Лісний]] (Свєрдловськ-45);
{{Col-break}}

{{Col-break}}
* [[Снєжинськ]] (Челябінськ-70);
* [[Озерськ (Челябінська область)|Озерськ]] (Челябінськ-65);
* [[Трьохгорний]] (Златоуст-36);
* [[Сєверськ]] (Томськ-7);
{{Col-break}}

{{Col-break}}
* [[Желєзногорськ (Красноярський край)|Желєзногорськ]] (Красноярськ-26);
* [[Зеленогорськ (Красноярський край)|Зеленогорськ]] (Красноярськ-45);
* [[Ангарськ]];
* та інші.
{{Col-end}}

=== Ракетно-космічна промисловість ===
{{Main|Космічна індустрія Росії}}[[МКБ Радуга|МКБ «Радуга»]] це російське проєктно-конструкторське бюро, що спеціалізується на розробці та виробництві [[Крилата ракета|крилатих ракет]] різного призначення, розташоване в місті [[Дубна]] [[Московська область|Московської області]]. Воно займається виробництвом ракет [[Х-55]], [[Х-59]], [[Х-101]], та деякими іншими. Від 24 березня 2022 року під санкціями США, однак всупереч санкціям бюро отримує підсанкційну продукцію. У оприлюднених українськими хакерами документах містилася інформація про бюджети, постачання і співпрацю із закордонними компаніями, серед яких: Fagima Jazz R (Італія, компанія яка, ймовірно, постачає товари у РФ напряму), Automator (Італія), Hottenger Gmbh (Німеччина), Hangcha і Hision (КНР)<ref>{{Cite web|url=https://x.com/Tatarigami_UA|title=Tatarigami_UA}}</ref>.{{Col-begin}}
{{Col-break}}

* [[Калінінград]];
* [[Санкт-Петербург]];
* [[Хімки]];
* [[Тула]];
* [[Москва]];
* [[Корольов (місто)|Корольов]];
* [[Ковров]];
{{Col-break}}

{{Col-break}}
* [[Воронеж]];
* [[Ростов-на-Дону]];
* [[Волгоград]];
* [[Саратов]];
* [[Нижній Новгород]];
* [[Казань]];
* [[Ульяновськ]];
{{Col-break}}

{{Col-break}}
* [[Самара (місто)|Самара]];
* [[Кіров (Кіровська область)|Кіров]];
* [[Іжевськ]];
* [[Воткінськ]];
* [[Перм]];
* [[Єкатеринбург]];
* [[Омськ]];
{{Col-break}}

{{Col-break}}
* [[Новосибірськ]];
* [[Бійськ]];
* [[Желєзногорськ (Красноярський край)|Желєзногорськ]] (Красноярськ-26);
* [[Красноярськ]];
* [[Іркутськ]];
* [[Міас (місто)|Міас]]
* та інші.
{{Col-end}}

=== Авіаційна промисловість ===
{{Main|Авіаційна промисловість Росії}}
{{Col-begin}}
{{Col-break}}
* Санкт-Петербург;
* [[Смоленськ]];
* [[Калуга]];
* Москва;
* [[Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство|Воронеж]];
* [[Таганрог]];
{{Col-break}}
{{Col-break}}
* Ростов-на-Дону;
* Саратов;
* Нижній Новгород;
* Казань;
* [[Ульяновськ]];
{{Col-break}}
{{Col-break}}
* Самара;
* [[Уфа]];
* [[Перм]];
* [[Омськ]];
* Новосибірськ;
{{Col-break}}
{{Col-break}}
* Іркутськ («[[Іркут (компанія)|Іркут]]»);
* [[Улан-Уде]];
* [[Комсомольськ-на-Амурі]];
* [[Арсеньєв (місто)|Арсеньєв]] («{{Не перекладено|Прогресс (авіаційний завод, Арсеньєв)|Прогресс|ru|Прогресс (авиационный завод, Арсеньев)}}»);
* та інші.
{{Col-end}}

На кінець 2010-х у загальносвітовому виробництві [[Ударний вертоліт|ударних гелікоптерів]] Росія займала друге місце (29&nbsp;% ринку; перше місце у США&nbsp;— 62&nbsp;%).<ref>[https://rg.ru/2021/05/12/rossiia-zaniala-vtoroe-mesto-sredi-proizvoditelej-boevyh-vertoletov.html Россия заняла второе место среди производителей боевых вертолетов] // РГ, 12 травня 2021 {{ref-ru}}</ref>.

== Підприємства ==
[[Файл:Salut-moscow.jpg|thumb|300px|Центральна прохідна {{Не перекладено|НПЦ газотурбобудування «Салют»|ММВП «Салют»||Salyut Machine-Building Association}} на просп. Будьонного у Москві]]

Російські компанії ОПК: «[[Ростех]]», [[Оборонпром]], {{Не перекладено|Кузнєцов (компанія)|Моторостроітєль|ru|Кузнецов (компания)}}, [[Уралвагонзавод]], [[Калашников (компанія)|Іжевський машинобудівний завод]], [[Мотовиліхинські заводи]], {{Не перекладено|Нижегородський машинобудівний завод|||Nizhny Novgorod Machine-building Plant}}, [[Воткінський завод]] та інші.

{| class="wikitable sortable"  style="margin-bottom:0px;margin-top:0px;"
! Компанія !! Виторг<br/>від реалізації,<br/> млн руб. !! Рік<br/>звітності
|-
| [[Алмаз-Антей|ВАТ «Концерн ППО „Алмаз-Антей“»]], зокрема: || 127432 || 2011<ref name=exp_ural_2010>[http://www.expert-ural.com/1-442-9072/ Крупнейшие российские предприятия ОПК по общей выручке за 2009 год] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110908161516/http://www.expert-ural.com/1-442-9072/ |date=2011-09-08 }} // Эксперт Урал, 5 липня 2010 {{ref-ru}}</ref>
|-
| &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; {{Не перекладено|Новатор (конструкторське бюро)|ДКБ «Новатор»||NPO Novator}} || 8538.1 || 2009
|-
| {{Не перекладено|Об'єднана двигунобудівна корпорація|ВАТ «Об'єднана авіабудівна корпорація»||United Engine Corporation}}, зокрема: || 114000 || 2009
|-
| &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[Сухой (компанія)|ВАТ «АХК „Сухой“»]] || 49100 || 2009
|-
| &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[Іркут (компанія)|ВАТ «НВК „Іркут“»]] || 36806,7 || 2009
|-
| &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[МіГ (компанія)|АТ «РСК „МіГ“»]] || 56000 || 2015
|-
| {{Не перекладено|Об'єднана двигунобудівна корпорація|ВАТ «Об'єднана двигунобудівна корпорація»||United Engine Corporation}}, зокрема:|| 72347 || 2009
|-
| &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[Уфимське моторобудівне виробниче об'єднання|ВАТ «Уфімське моторобудівне ВО»]] || 20014 || 2009
|-
| &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[Сатурн (НВО)|ВАТ «НВО Сатурн»]] || 15779 || 2007<ref name=komm_2007 />
|-
| [[Вертольоти Росії|ВАТ «Вертолоти Росії»]] || 57674,1 || 2009
|-
| [[Уралвагонзавод|ВАТ НВК «Уралвагонзавод ім. Дзержинського»]] || 36272,4 || 2009
|-
| {{Не перекладено|Тактичне ракетне озброєння (компанія)|ВАТ «Корпорація „Тактичне ракетне озброєння“»||Tactical Missiles Corporation}} || 31367.5 || 2009
|-
| [[Севмаш|ВАТ ВО «Севмашпідприємство»]] || 21160,8 || 2009
|-
| [[Корпорація «Аерокосмічне обладнання»|ВАТ «Корпорація „Аерокосмічне обладнання“»]] || 20966 || 2007<ref name=komm_2007>[http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=903478 Рейтинг предприятий российского ВПК по общей выручке (стандарт РСБУ)] // Коммерсантъ, 17 червня 2008 {{ref-ru}}</ref>
|-
| {{Не перекладено|НПЦ газотурбобудування «Салют»|ФДУП «ММПП Салют»||Salyut Machine-Building Association}} || 16513.2 || 2009
|-
| [[Конструкторське бюро приладобудування|ФДУП «КБ приладобудування»]] || 12680 || 2007<ref name=komm_2007 />
|-
| {{Не перекладено|Східна верф|ПАТ СЗ «Північна верф»||Vostochnaya Verf}} || 10719,5 || 2009
|-
| [[Мотовиліхинські заводи|Група «Мотовиліхинські заводи»]] || 8200 || 2009
|-
| {{Не перекладено|Курганський машинобудівний завод|ВАТ «Курганський машинобудівний завод»||Kurganmashzavod}} || 4855 || 2009
|-
| {{Не перекладено|Уральський оптико-механічний завод|ВАТ "ВО "УОМЗ""||Urals Optical-Mechanical Plant}} || 3828,5 || 2009
|}

== Техніка, що випускається та проєктується ==
{| class="wikitable"
!Назва!!Фото!!Тип!!Статус!!Розробники!!Виробники!!Вироблено!!Примітки
|-
!style="align: center; background: lavender;" colspan="8" | '''[[Ракетний комплекс|Ракетні комплекси]]'''
|-
|[[РС-24|Ярс]]||[[Файл:Alabino220415part1-54.jpg|170px]]||[[Міжконтинентальна балістична ракета|МБР]]||Серійне виробництво||{{Не перекладено|Московський інститут теплотехніки|МІТ||Moscow Institute of Thermal Technology}}||[[Воткінський завод]]|||>90||-
|-
|[[РС-28 Сармат|Сармат]]||||[[Міжконтинентальна балістична ракета|МБР]]||Випробування||{{Не перекладено|Державний ракетний центр|ДРЦ Макєєва||Makeyev Rocket Design Bureau}}||{{Не перекладено|Красноярський машинобудівний завод|Красмаш||Krasnoyarsk Machine-Building Plant}}|||-||-
|-
|[[Іскандер (ОТРК)|Іскандер-М]]||[[Файл:Alabino220415part1-42.jpg|170px]]||[[Оперативно-тактична ракетна зброя|ОТРК]]||Серійне виробництво|||||||>100||-
|-
|[[Калібр (ракета)|Калібр]]||[[Файл:3M-54E missile MAKS2009.jpg|170px]]||[[Крилата ракета]]||Серійне виробництво||{{Не перекладено|Новатор (конструкторське бюро)|Новатор||NPO Novator}}||{{Не перекладено|Новатор (конструкторське бюро)|Новатор||NPO Novator}}|||-||-
|-
|[[Циркон (ракета)|Циркон]]||||[[Крилата ракета]]||Випробування||{{Не перекладено|Науково-виробниче об'єднання машинобудування|НВО машинобудування||NPO Mashinostroyeniya}}|||||-||-
|-
|[[С-400]]||[[Файл:Alabino05042017-69.jpg|170px]]||[[Зенітний ракетний комплекс|ЗРК]]||Серійне виробництво|||||[[Алмаз-Антей]]||-||-
|-
|[[С-500]]||||[[Зенітний ракетний комплекс|ЗРК]]||Розробка||[[Алмаз-Антей]]|||||-||-
|-
|[[Витязь (ЗРК)|С-350]]||[[Файл:MAKS2013firstpix02.jpg|170px]]||[[Зенітний ракетний комплекс|ЗРК]]||Державні випробування||[[КБ-1|Алмаз]]|||||-||-
|-
|[[Бук-М3]]||||[[Зенітний ракетний комплекс|ЗРК]]||Виробництво|||{{Не перекладено|Науково-дослідний інститут приладобудування (Росія)|НДІП||Tikhomirov Scientific Research Institute of Instrument Design}}||||-||-
|-
|[[Панцирь-С1|Панцирь-С]]||[[Файл:Moscow Victory Parade 2010 - Training on May 4 - img17.jpg|170px]]||[[Зенітний ракетно-гарматний комплекс|ЗРГК]]||Серійне виробництво|||[[Конструкторське бюро приладобудування|КБП]]||||-||-
|-
|[[Верба (переносний зенітно-ракетний комплекс)|Верба]]||[[Файл:MAKS2015part7-48.jpg|170px]]||[[Переносний зенітно-ракетний комплекс|ПЗРК]]||Серійне виробництво||{{Не перекладено|Конструкторське бюро машинобудування|КБМ||KB Mashinostroyeniya}}||||-||-
|-
|[[Бал (береговий ракетний комплекс)|Бал]]||[[Файл:BAL-E002.jpg|170px]]||[[Протикорабельна ракета|БПРК]]||Серійне виробництво||{{Не перекладено|Конструкторське бюро машинобудування (Москва)|КБМ|ru|Конструкторское бюро машиностроения (Москва)}}||||-||-
|-
|[[Бастіон (береговий ракетний комплекс)|Бастион]]||[[Файл:Bastion - InnovationDay2013part1-38.jpg|170px]]||[[Протикорабельна ракета|БПРК]]||Виробництво|||||{{Не перекладено|Науково-виробниче об'єднання машинобудування|НВО машинобудування||NPO Mashinostroyeniya}}||-||-
|-
|[[Хризантема (ПТРК)|Хризантема-С]]||[[Файл:Khrizantema 1.jpg|170px]]||[[ПТРК]]||Серійне виробництво|||{{Не перекладено|Конструкторське бюро машинобудування|КБМ||KB Mashinostroyeniya}}||||-||-
|-
!style="align: center; background: lavender;" colspan="8" | '''[[Літак]]и'''
|-
|[[Су-30#Модифікації|Су-30СМ]]||[[Файл:Russian military aircraft at Latakia, Syria (12).jpg|170px]]||[[Винищувач#Класифікація винищувачів|Важкий винищувач]]||Серійне виробництво||[[ДКБ Сухого]]||[[Іркутський авіаційний завод|ІАЗ]]||>100||Експлуатанти: [[Росія]], [[Білорусь]], [[Казахстан]].
|-
|[[Су-30#Модифікації|Су-30М2]]||[[Файл:Su-30M2 - MAKS2013firstpix06.jpg|170px]]||Важкий винищувач||Серійне виробництво|||||[[Комсомольськ-на-Амурі авіаційний завод|КнААЗ]]||>10||-
|-
|[[Су-30#Модифікації|Су-30МК]]||[[Файл:Su-30MKI (1).jpg|170px]]||Важкий винищувач||Серійне виробництво|||[[ДКБ Сухого]]||[[Комсомольськ-на-Амурі авіаційний завод|КнААЗ]]||-||Основні експлуатанти: [[Індія]], [[Китай]], [[Алжир]], [[В'єтнам]], [[Венесуела]], [[Малайзія]].
|-
|[[Су-35]]||[[Файл:Sukhoi Su-35S in 2009 (2).jpg|170px]]||Важкий винищувач||Серійне виробництво||[[ДКБ Сухого]]||[[Комсомольськ-на-Амурі авіаційний завод|КнААЗ]]||>70||Експлуатанти: [[Росія]], [[Китай]].
|-
|[[Су-57]]||[[Файл:Sukhoi T-50 Beltyukov.jpg|170px]]||Важкий винищувач||Льотні випробування||[[ДКБ Сухого]]||[[Комсомольськ-на-Амурі авіаційний завод|КнААЗ]]||-||-
|-
|[[МіГ-29#Модифікації|МіГ-29СМТ]]||[[Файл:MAKS Airshow 2013 (Ramenskoye Airport, Russia) (517-30).jpg|170px]]||[[Винищувач#Класифікація винищувачів|Легкий винищувач]]||Виробництво||||[[МіГ (компанія)|РСК «МіГ»]]||>10||-
|-
|[[МіГ-35]]||||[[Винищувач#Класифікація винищувачів|Легкий винищувач]]||Льотні випробування||||Луховіцький авіабудівний завод ім. П.&nbsp;А.&nbsp;Вороніна||-||-
|-
|[[МіГ-41]]||||[[Винищувач-перехоплювач]]||Розробка||[[МіГ (компанія)|РСК «МіГ»]]||||-||-
|-
|[[Су-34]]||[[Файл:Су-34.jpg|170x170пкс]]||[[Бомбардувальник#Класифікація бомбардувальників|Фронтовий бомбардувальник]]||Серійне виробництво||[[ДКБ Сухого]]||{{Не перекладено|Новосибірський авіаційний завод імені В. П. Чкалова|НАЗ||Novosibirsk Aircraft Production Association Plant}}||>100||Прийнятий на озброєння [[Повітряні сили Російської Федерації|ВПС Росії]] 20.03.2014.
|-
|[[Ту-160|Ту-160М2]]||||[[Стратегічний бомбардувальник]]||Розробка||||[[Казанське авіаційне виробниче промислове об'єднання імені С. П. Горбунова|КАЗ]]||-||-
|-
|[[Перспективний авіаційний комплекс дальньої авіації|ПАК ДА]]||||Стратегічний бомбардувальник||Розробка||[[Туполєв (конструкторське бюро)|Туполєв]]||||-||-
|-
|[[Як-130]]||[[Файл:Yakovlev Yak-130.jpg|170px]]||[[Навчально-тренувальний літак|Навчально-бойовий літак]]||Серійне виробництво||[[Яковлєв (дослідно-конструкторське бюро)|ДКБ ім. Яковлєва]]||[[Іркутський авіаційний завод|ІАЗ]]||>130||Експлуатанти: [[Росія]], [[Алжир]], [[Бангладеш]], [[Білорусь]], [[М'янма]].
|-
|[[Як-152]]||[[Файл:Яковлев Як-152.jpg|169x169пкс]]||[[Навчально-тренувальний літак]]||Льотні випробування||«[[Іркут (компанія)|Іркут]]»||[[Іркутський авіаційний завод|ІАЗ]]||-||-
|-
|{{Не перекладено|СР-10|||KB SAT SR-10}}||[[Файл:СР-10 01.jpg|170px]]||Навчально-тренувальний літак||Льотні випробування||||||-||-
|-
|[[Іл-76|Іл-76МД-90А]]|||[[Файл:IL-76MD-90A - MAKS2013firstpix11.jpg|170px]]||[[Військово-транспортний літак]]||Серійне виробництво||[[Авіаційний комплекс ім. Іллюшина|АК ім. Іллюшина]]||{{Не перекладено|Авіастар|Авіастар-СП||Aviastar-SP}}||-||-
|-
|[[Іл-214|Іл-276]]||[[Файл:MTS Il214 maks2009.jpg|170px]]||[[Військово-транспортний літак|Середній військово-транспортний літак]]||Розробка||||{{Не перекладено|Авіастар|Авіастар-СП||Aviastar-SP}}||-||-
|-
|[[Іл-112|Іл-112В]]||[[Файл:Maquette Ilyushin Il-112.jpg|170x170пкс]]||[[Військово-транспортний літак|Легкий військово-транспортний літак]]||Складання першого зразка||[[Авіаційний комплекс ім. Іллюшина|АК ім. Іллюшина]]||[[Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство|ВАЛТ]]||-||-
|-
|[[ПТЛ «Єрмак»|ПАК ТА]]||||[[Транспортний літак]]||Розробка||||||-||-
|-
|[[Іл-78|Іл-78М-90А]]||||[[Дозаправлення у повітрі|Літак-заправник]]||Льотні випробування||[[Авіаційний комплекс ім. Іллюшина|ДКБ Іллюшина]]||{{Не перекладено|Авіастар|Авіастар-СП||Aviastar-SP}}||-||-
|-
|[[А-100]]||||[[Літак дальнього радіолокаційного стеження|Літак ДРЛС]]||Льотні випробування||||||1||-
|-
!style="align: center; background: lavender;" colspan="8" | '''[[Вертоліт|Вертольоти]]'''
|-
|[[Мі-28|Мі-28Н]]||[[Файл:Mi-28N (1).jpg|170px]]||[[Ударний вертоліт]]||Серійне виробництво||[[Московський вертолітний завод ім. М. Л. Міля|Завод ім. Міля]]||[[Роствертол]]||-||Основні експлуатанти: [[Росія]], [[Ірак]].
|-
|[[Ка-52]]||[[Файл:Russian Air Force Kamov Ka-52 Maksimov.jpg|170px]]||Ударний вертоліт||Серійне виробництво||[[Московський вертолітний завод ім. М. Л. Міля|ДКБ Камова]]||{{Не перекладено|Прогресс (авіаційний завод, Арсеньєв)|Прогресс|ru|Прогресс (авиационный завод, Арсеньев)}}||-||Експлуатується в Росії, здійснюється велике замовлення на постачання до [[Єгипет|Єгипту]].
|-
|[[Швидкісний бойовий вертоліт (Росія)|СБВ]]||||Ударний вертоліт||Розробка||«[[Вертольоти Росії]]»||||-||-
|-
|[[Мі-35М]]||[[Файл:Mil Mi-35M (54 yellow).jpg|170px]]||[[Ударний вертоліт|Транспортно-бойовий вертоліт]]||Серійне виробництво||[[Московський вертолітний завод ім. М. Л. Міля|ДКБ Міля]]||[[Роствертол]]||>120||Основні експлуатанти: [[Росія]], [[Азербайджан]], [[Ірак]], [[Бразилія]], [[Венесуела]], [[Індонезія]].
|-
|[[Мі-26]]||[[Файл:MAKS Airshow 2013 (Ramenskoye Airport, Russia) (522-03).jpg|170px]]||[[Вертоліт|Важкий транспортний вертоліт]]||Серійне виробництво|||[[Московський вертолітний завод ім. М. Л. Міля|Завод ім. Міля]]||[[Роствертол]]||-||-
|-
|[[Мі-38]]||[[Файл:Army2016-527.jpg|170x170пкс]]||[[Вертоліт|Середній вертоліт]]||Серійне виробництво||[[Московський вертолітний завод ім. М. Л. Міля|ДКБ Міля]]||[[Казанський вертолітний завод|КВЗ]]||-||Сертифікований у грудні 2015 року.
|-
|[[Мі-8]]||[[Файл:МАКС-2007-ЗВГ-020.jpg|170px]]||[[Вертоліт|Багатоцільовий вертоліт]]||Серійне виробництво||||[[Казанський вертолітний завод|КВЗ]], {{Не перекладено|Улан-Уденський авіаційний завод|У-УАЗ||Ulan-Ude Aviation Plant}}||-||-
|-
|[[Ка-226]]||[[Файл:Ka-226T maks2009.jpg|170px]]||Багатоцільовий вертоліт||Серійне виробництво||[[Камов (ОКБ)|Камов]]||{{Не перекладено|Кумертауське авіаційне виробниче підприємство|КумАВП|ru|Кумертауское авиационное производственное предприятие}}||-||-
|-
!style="align: center; background: lavender;" colspan="8" | '''[[Безпілотний літальний апарат|Безпілотні літальні апарати]]'''
|-
|[[Орлан-10]]||||[[Безпілотний літальний апарат|БПЛА]]||Виробництво||[[Спеціальний технологічний центр (Росія)|СТЦ]]||||-||-
|-
|[[Тахіон (БПЛА)|Тахіон]]|| ||[[Безпілотний літальний апарат|БПЛА]]||Виробництво||||||-||-
|-
|[[ZALA (БПЛА)|ZALA]]||||[[Безпілотний літальний апарат|БПЛА]]||Виробництво||||||-||-
|-
|{{Не перекладено|Дозор-600||ru|Дозор-600}}||||[[Безпілотний літальний апарат|БПЛА]]||Розробка||{{Не перекладено|Транзас||ru|Транзас}}||||-||-
|-
|[[Альтаїр (БПЛА)|Альтаїр]]||||[[Безпілотний літальний апарат|БПЛА]]||Льотні випробування||||||-||-
|-
|[[Оріон (БПЛА)|Оріон]]||||[[Безпілотний літальний апарат|БПЛА]]||Льотні випробування||||||-||-
|-
!style="align: center; background: lavender;" colspan="8" | '''[[Танк]]и'''
|-
|[[Т-90]]||[[Файл:T-90A MBT photo009.jpg|170px]]||[[Основний бойовий танк|Основний танк]]||Серійне виробництво||||[[Уралвагонзавод]]||>300||-
|-
|[[Т-14 «Армата»|Т-14]]||[[Файл:Alabino05042017-38.jpg|170px]]||Основний танк||Військові випробування||||Уралвагонзавод||-||-
|-
!style="align: center; background: lavender;" colspan="8" | '''[[Бойова машина піхоти|Бойові машини піхоти]]'''
|-
|[[БМП-3]]||[[Файл:BMP-3 - ETIF-2010 (5).jpg|170px]]||[[Бойова машина піхоти|БМП]]||Серійне виробництво||||{{Не перекладено|Курганський машинобудівний завод|Курганмашзавод||Kurganmashzavod}}||-||-
|-
|[[Т-15]]||[[Файл:4mayrehearsal 01.jpg|170px]]||[[Бойова машина піхоти|Важка БМП]]||Випробування||||Уралвагонзавод||-||-
|-
|[[Курганець-25|Об'єкт 695]]||[[Файл:4mayrehearsal 18.jpg|170px]]||[[Бойова машина піхоти|БМП]]||Розробка||{{Не перекладено|Тракторні заводи (Росія)|Тракторні заводи||Concern Tractor Plants}}||Курганмашзавод||-||-
|-
|[[Бумеранг (колісна платформа)|Бумеранг]]||[[Файл:VDayRehearsal05052016-42.jpg|170px]]||[[Бойова машина піхоти|БМП]]||Випробування||||{{Не перекладено|Арзамаський машинобудівний завод|АМЗ||Arzamas Machine-Building Plant}}||-||-
|-
!style="align: center; background: lavender;" colspan="8" | '''[[Бойова машина десанту|Бойові машини десанту]]'''
|-
|[[БМД-4#Модифікації|БМД-4М]]||[[Файл:BMD-4M front left view.jpg|170px]]||[[Бойова машина десанту|БМД]]||Серійне виробництво||||[[Волгоградський тракторний завод|ВТЗ]]||-||-
|-
!style="align: center; background: lavender;" colspan="8" | '''[[Бронетранспортер]]и'''
|-
|[[БТР-82|БТР-82А]]||[[Файл:BTR-82A - TankBiathlon14part2-60.jpg|170px]]||[[Бронетранспортер|БТР]]||Серійне виробництво||||{{Не перекладено|Арзамаський машинобудівний завод|АМЗ||Arzamas Machine-Building Plant}}||-||-
|-
|[[Ракушка (бронетранспортер)#Модифікації|БТР-МДМ]]||[[Файл:BTR-MDM 1.JPG|170px]]||БТР||Серійне виробництво||||{{Не перекладено|Курганський машинобудівний завод|КМЗ||Kurganmashzavod}}||-||-
|-
|[[Курганець-25|Об'єкт 693]]||[[Файл:4mayrehearsal 10.jpg|170px]]||БТР||Розробка||{{Не перекладено|Тракторні заводи (Росія)|Тракторні заводи||Concern Tractor Plants}}||{{Не перекладено|Курганський машинобудівний завод|Курганмашзавод||Kurganmashzavod}}||-||-
|-
!style="align: center; background: lavender;" colspan="8" | '''[[Самохідна артилерійська установка|Самохідні артилерійські установки]]'''
|-
|[[2С19 «Мста-С»|Мста-С]]||[[Файл:AlabinoTraining0904-34.jpg|170px]]||[[Самохідна артилерійська установка|САУ]]||Серійне виробництво||[[Уралтрансмаш]]||||-||-
|-
|[[Коаліція-СВ]]||[[Файл:Alabino110416-44.jpg|170px]]||САУ||Випробування||||||-||-
|-
!style="align: center; background: lavender;" colspan="8" | '''[[Надводні сили|Надводні кораблі]]'''
|-
|{{Не перекладено|Ескадрені міноносці проєкту 23560|Лідер||Lider-class destroyer}}||[[Файл:Mock Leader class destroyer on «Army 2015» 1.JPG|170px]]||[[Ескадрений міноносець|Есмінець]]||Розробка||{{Не перекладено|Північне проєктно-конструкторське бюро|СПКБ||Severnoye Design Bureau}}||||-||-
|-
|[[Фрегати проєкту 11356|Проєкт 11356]]||[[Файл:Адмирал Григорович.jpg|170px]]||[[Фрегат]]||Виробництво||{{Не перекладено|Північне проєктно-конструкторське бюро|СПКБ||Severnoye Design Bureau}}||[[Янтарь (суднобудівний завод)|Янтарь]]||3||-
|-
|[[Фрегати проєкту 22350|Проєкт 22350]]||[[Файл:Sergey Gorshkov class.GIF|170px]]||[[Фрегат]]||Виробництво||{{Не перекладено|Північне проєктно-конструкторське бюро|СПКБ||Severnoye Design Bureau}}||{{Не перекладено|Сєвєрний верф|||Severnaya Verf}}||-||-
|-
|{{Не перекладено|Корвети проєкту 20380|Проєкт 20380||Steregushchiy-class corvette}}||[[Файл:Corvette Steregushchiy.jpg|170px]]||[[Корвет]]||Виробництво||[[КБ-1|Алмаз]]||{{Не перекладено|Сєвєрний верф|||Severnaya Verf}}, [[Амурський суднобудівний завод|АСЗ]]||5||-
|-
|{{Не перекладено|Корвети проєкту 20380|Проєкт 20385||Steregushchiy-class corvette}}||||[[Корвет]]||Виробництво||[[КБ-1|Алмаз]]||{{Не перекладено|Сєвєрний верф|||Severnaya Verf}}||-||-
|-
|{{Не перекладено|Корвети проєкту 20380|Проєкт 20386||Steregushchiy-class corvette}}||||[[Корвет]]||Виробництво||[[КБ-1|Алмаз]]||{{Не перекладено|Сєвєрний верф|||Severnaya Verf}}||-||-
|-
|[[Малі ракетні кораблі проекту 21631 "Буян-М"|Буян-М]]||[[Файл:Град Свияжск.jpg|170px]]||[[Малий ракетний корабель|МРК]]||Серійне виробництво||[[Зеленодольське проєктно-конструкторське бюро|ЗПКБ]]||{{Не перекладено|Зеленодольський завод імені О. М. Горького|Зеленодольський завод||Zelenodolsk Shipyard}}||5||-
|-
|[[Малі ракетні кораблі проєкту 22800|Каракурт]]||||[[Малий ракетний корабель|МРК]]||Виробництво||[[КБ-1|Алмаз]]||{{Не перекладено|Пелла (завод)|Пелла|ru|Пелла (завод)}}, {{Не перекладено|Зеленодольський завод імені О. М. Горького|Зеленодольський завод||Zelenodolsk Shipyard}}, ''[[Море (завод)|Море]] (окупований Крим)'' ||-||-
|-
|{{Не перекладено|Протидиверсійні катери проєкту 21980|Грачонок||Grachonok-class anti-saboteur ship}}||[[Файл:«П-351».jpg|170px]]||[[Військовий корабель|Бойовий катер]]||Серійне виробництво||{{Не перекладено|Вимпел (конструкторське бюро)|Вимпел||Vympel Design Bureau}}||{{Не перекладено|Зеленодольський завод імені О. М. Горького|Зеленодольський завод||Zelenodolsk Shipyard}}, {{Не перекладено|Вимпел (конструкторське бюро)|Вимпел||Vympel Design Bureau}}||16||-
|-
|{{Не перекладено|Універсальні патрульні кораблі проєкту 23550|Проєкт 23550||Project 23550 patrol ship}}||||[[Сторожовий корабель|Патрульний корабель]]||Виробництво||{{Не перекладено|Криловський державний науковий центр|КДНЦ||Krylov State Research Center}}||{{Не перекладено|Пелла (завод)|Пелла|ru|Пелла (завод)}}||-||-
|-
|[[Патрульні кораблі проєкту 22160|Проєкт 22160]]||[[Файл:Model corvette project 22160 to «Army 2015».jpg|170px]]||[[Сторожовий корабель|Патрульний корабель]]||Виробництво||{{Не перекладено|Зеленодольський завод імені О. М. Горького|Зеленодольський завод||Zelenodolsk Shipyard}}||{{Не перекладено|Зеленодольський завод імені О. М. Горького|Зеленодольський завод||Zelenodolsk Shipyard}}||-||-
|-
|[[Патрульні катери проєкту 03160|Раптор]]||[[Файл:Russian Navy Raptor near Kronstadt.jpg|170px]]||[[Патрульний катер]]||Виробництво||||{{Не перекладено|Пелла (завод)|Пелла|ru|Пелла (завод)}}||-||-
|-
|[[Великі десантні кораблі проєкту 11711|Проєкт 11711]]||[[Файл:Ivan Gren landing ship (1).jpg|170px]]||[[Десантний корабель]]||Виробництво||{{Не перекладено|Невське проєктно-конструкторське бюро|НПКБ|ru|Невское проектно-конструкторское бюро}}||[[Янтарь (суднобудівний завод)|Янтарь]]||-||-
|-
|[[Універсальні десантні кораблі проєкту 23900|Проєкт 23900]]||||[[Десантний корабель]]||Розробка||{{Не перекладено|Невське проєктно-конструкторське бюро|НПКБ|ru|Невское проектно-конструкторское бюро}}||''[[Залів (завод)|Залів]] (окупований Крим)'' ||-||-
|-
|{{Не перекладено|Тральщики проєкту 12700|Александрит||Alexandrit-class minesweeper}}||[[Файл:Тральщик "Александр Обухов".jpg|170px]]||[[Тральщик]]||Серійне виробництво||||[[Середньо-Невський суднобудівний завод|СНСЗ]]||-||-
|-
!style="align: center; background: lavender;" colspan="8" | '''[[Підводний човен|Підводні човни]]'''
|-
|[[Підводні човни проєкту 955 «Борей»|Борей-А]]||||[[Атомний підводний човен з балістичними ракетами|ПЧАРБ]]||Виробництво||[[Рубін (конструкторське бюро)|Рубін]]||[[Севмаш]]||-||-
|-
|[[Підводні човни проєкту 885 «Ясен»|Ясень-М]]||||[[Підводний човен з крилатими ракетами|ПЧАРК]]||Виробництво||[[Малахіт (конструкторське бюро)|Малахіт]]||[[Севмаш]]||-||-
|-
|[[Підводні човни проєкту 636 «Варшавянка»|Варшавянка]]||[[Файл:«Новороссийск».jpg|170px]]||{{Не перекладено|Дизель-електричний підводний човен|ДЕПЧ|ru|Дизель-электрическая подводная лодка}}||Серійне виробництво||||[[Адміралтейські верфі]]||>20||-
|-
|{{Не перекладено|Підводні човни проєкту 677|Лада||Lada-class submarine}}||[[Файл:B-585 Sankt-Peterburg in 2010.jpg|170px]]||{{Не перекладено|Дизель-електричний підводний човен|ДЕПЧ|ru|Дизель-электрическая подводная лодка}}||Виробництво||[[Рубін (конструкторське бюро)|Рубін]]||[[Адміралтейські верфі]]||-||-
|-
|{{Не перекладено|Хаскі (підводний човен)|Хаскі||Laika-class submarine}}||||[[Атомний підводний човен|АПЧ]]||Розробка||[[Малахіт (конструкторське бюро)|Малахіт]]||||-||-
|-
|{{Не перекладено|Підводні човни проекту «Калина»|Калина||Project Kalina}}||||{{Не перекладено|Дизель-електричний підводний човен|ДЕПЧ|ru|Дизель-электрическая подводная лодка}}||Розробка||[[Рубін (конструкторське бюро)|Рубін]]||||-||-
|}

== Реалізація продукції ==

=== Держоборонзамовлення ===
На початку 1990-х років [[Державне оборонне замовлення|держоборонзамовлення]] було різко скорочено, що призвело до різкого погіршення становища багатьох підприємств ОПК, платежі за поставлену за держзамовленням продукцію у [[Буремні дев'яності (СНД)|ці роки]] часто затримувалися. У 1996 році держоборонзамовлення було профінансовано приблизно на 50&nbsp;%, у 1997 році&nbsp;— на 21&nbsp;%.

У 2000 році в рамках держоборонзамовлення на закупівлю військової техніки було виділено 46&nbsp;млрд рублів, у 2001 році&nbsp;— 57&nbsp;млрд рублів, у 2002 році&nbsp;— 79&nbsp;млрд рублів, у 2003 році&nbsp;— 111&nbsp;млрд рублів, у 2004 році&nbsp;— близько 136&nbsp;млрд рублів (4,7&nbsp;млрд дол. США)<ref name="vpkkom04">[https://www.kommersant.ru/doc/476700 Военно-промышленный комплекс] // [[Коммерсантъ]], 24 травня 2004 {{ref-ru}}</ref>, зрівнявшись за обсягом із постачанням озброєнь {{Не перекладено|Торгівля зброєю|на експорт||Arms trade}}.

З 2005 року держоборонзамовлення збільшувалося на третину щороку.

Наприкінці 2009 року російський ОПК поставив [[Ракетні війська стратегічного призначення Росії|Ракетним військам стратегічного призначення Росії]] перший бойовий [[Підрозділ (військова справа)|підрозділ]] рухомих ракетних комплексів [[РС-24]] «Ярс», оснащених головними частинами, що розділяються.<ref name="prog1120"/>.

Обсяги державних закупівель нової військової техніки на 2010 рік планувалися в розмірі 375&nbsp;млрд рублів.<ref>{{Cite web|url=https://www.interfax.ru/russia/141514|title=Гособоронзаказ в этом году составил 1,17 триллиона рублей|author=|website=|date=2010-06-16|publisher=[[Інтерфакс]]|lang=ru|accessdate=2020-03-31}}</ref> За 2010 рік у російські війська було поставлено 20 тис. одиниць озброєння та військової техніки, у тому числі 27 балістичних ракет стратегічного призначення, 34 стратегічні крилаті ракети, 6 космічних апаратів, 21 літак, 37 вертольотів, 19 [[Зенітний ракетний комплекс|ЗРК]], 61 танк, 325 бойові броньовані машини.<ref name="prog1120"/>

Було прийнято {{Не перекладено|Державна програма Росії|Державну програму|ru|Государственная программа Российской Федерации}} озброєнь на період 2011—2020 років, на реалізацію якої передбачено понад 19&nbsp;трлн рублів.<ref name="prog1120"/>

=== Експорт ===
[[Файл:NPO-Saturn-001.jpg|thumb|300px|Будівля [[Сатурн (НВО)|НВО «Сатурн»]]]]
{{Див. також|Зовнішня торгівля Росії|Торгівля зброєю}}
Частка Росії на світовому ринку озброєнь становить 25&nbsp;% (на 2016 рік) і поступається лише частці США (33&nbsp;%).<ref>{{cite web|date = 2016-02-22|url = http://www.sipri.org/media/pressreleases/2016/at-feb-2016|title = Отчет SIPRI|publisher = SIPRI|accessdate = 2016-02-22|archiveurl = https://web.archive.org/web/20160223094532/http://www.sipri.org/media/pressreleases/2016/at-feb-2016|archivedate = 2016-02-23|deadlink = yes|language=ru}}</ref>

У 2004 році Росія експортувала озброєння до 57 країн, у 2005 році&nbsp;— до 61 країни, у 2006 році&nbsp;— до 64 країн.<ref name="ast07"/> У 2009 році Росія мала військово-технічне співробітництво із понад 80 державами світу і здійснювала постачання продукції військового призначення до 62 країн.<ref>{{cite web|date=2010-03-12|url=http://arms-tass.su/?page=article&aid=81947&cid=43|title=В 2009 году Россия осуществляла поставки продукции военного назначения в 62 страны — ФС ВТС|publisher=АРМС-ТАСС|accessdate=2010-08-14|archiveurl=|archivedate=|language=ru}}</ref>.

Росія має багатомільярдні контракти на постачання озброєнь та продукції подвійного призначення з {{Не перекладено|Російсько-індійські відносини|Індією||India–Russia relations}}<ref>{{Cite web |url=http://top.rbc.ru/economics/12/03/2010/379261.shtml |title=Россия поставит Индии 29 МиГов на сумму более $1,5 млрд :: rbc.ru |accessdate=2010-06-06 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100420053054/http://top.rbc.ru/economics/12/03/2010/379261.shtml |archivedate=2010-04-20 |deadlink=yes |language=ru}}</ref><ref>{{cite web|date=2010-03-17|url=http://arms-tass.su/?page=article&aid=82088&cid=43|title=Представители индийских ВМС в течение двух недель прибудут в Россию для испытаний подлодки «Нерпа»|publisher=АРМС-ТАСС|accessdate=2010-08-14|archiveurl=|archivedate=|language=ru}}</ref><ref name="pda.gazeta.8913" /><ref>[https://nvo.ng.ru/armament/2020-08-07/5_1103_sanctions.html Индия купит С-400 по новой финансовой схеме] // {{Не перекладено|Независимое военное обозрение|НВО НГ||Nezavisimoye Voyennoye Obozreniye}}, 7 серпня 2020 {{ref-ru}}</ref>, Венесуелою<ref>{{Cite web |url=http://top.rbc.ru/economics/05/04/2010/389459.shtml |title=Объем заказов российского оружия Венесуэлой превысит $5 млрд :: rbc.ru |accessdate=2010-06-06 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110520075626/http://top.rbc.ru/economics/05/04/2010/389459.shtml |archivedate=2011-05-20 |deadlink=yes |language=ru}}</ref>, Китаєм<ref name="pda.gazeta.8913" /><ref>{{cite web|date=2010-03-26|url=http://arms-tass.su/?page=article&aid=82412&cid=43|title=Россия завершила контракт по поставке Китаю 15 дивизионов ЗРС С-300ПМУ2 «Фаворит» и четырех систем управления СУ 83М6Е2|publisher=АРМС-ТАСС|accessdate=2010-08-14|archiveurl=|archivedate=|language=ru}}</ref>, В'єтнамом<ref>{{cite web|date=2010-03-16|url=http://arms-tass.su/?page=article&aid=82075&cid=43|title=Зеленодольский судостроительный завод планирует в мае-июне получить контракт на строительство еще 2-х фрегатов «Гепард-3.9» для ВМС Вьетнама|publisher=АРМС-ТАСС|accessdate=2010-08-14|archiveurl=|archivedate=|language=ru}}</ref><ref>{{cite web|date=2010-03-29|url=http://arms-tass.su/?page=article&aid=82473&cid=43|title=Заказанные Вьетнамом подлодки проекта 636 будут оснащаться ракетным комплексом «Клаб-С»|publisher=АРМС-ТАСС|accessdate=2010-08-14|archiveurl=|archivedate=|language=ru}}</ref>, Алжиром<ref name="pda.gazeta.8913">{{Cite web|url=http://pda.gazeta.ru/politics/2010/03/15_a_3338913.shtml|title=Братья по рынку оружия|author=|website=|date=2010-03-15|publisher=[[Газета.Ru]]|deadlink=yes|accessdate=2020-03-31|archiveurl=https://archive.today/20121221174908/http://m.gazeta.ru/politics/2010/03/15_a_3338913.shtml|archivedate=2012-12-21|lang=ru}}</ref>, Кувейтом<ref>{{cite web|date=2010-03-30|url=http://arms-tass.su/?page=article&aid=82476&cid=43|title=Россия заключила контракт с Кувейтом на поставку эмирату двух десантных катеров на воздушной подушке типа «Мурена»|publisher=АРМС-ТАСС|accessdate=2010-08-14|archiveurl=|archivedate=|language=ru}}</ref>, Грецією<ref>{{cite web|date=2010-03-30|url=http://arms-tass.su/?page=article&aid=82482&cid=43|title=РФ и Греция подпишут контракты на поставку БМП-3М и десантных катеров типа «Зубр»|publisher=АРМС-ТАСС|accessdate=2010-08-14|archiveurl=|archivedate=|language=ru}}</ref>, Іраном<ref>{{cite web|date=2010-02-24|url=http://arms-tass.su/?page=article&aid=81411&cid=43|title=Россия будет выполнять контракт на поставку в Иран зенитно-ракетных комплексов С-300 — Лавров|publisher=АРМС-ТАСС|accessdate=2010-08-14|archiveurl=|archivedate=|language=ru}}</ref>, Бразилією<ref>{{cite web|date=2010-04-18|url=http://arms-tass.su/?page=article&aid=83273&cid=43|title=ВВС Бразилии получили российские транспортно-боевые вертолеты Ми-35М|publisher=АРМС-ТАСС|accessdate=2010-08-14|archiveurl=|archivedate=|language=ru}}</ref>, {{Не перекладено|Російсько-єгипетські відносини|Єгиптом||Egypt–Russia relations}}, Сирією, Малайзією, Індонезією.

У 2019 році найбільшими партнерами традиційно були Китай, Індія та Єгипет і з'явився новий партнер, який уперше увійшов до п'ятірки головних покупців російської військової техніки&nbsp;— [[Російсько-турецькі відносини|Туреччина]] (їй було поставлено перший полковий комплект [[С-400]]).<ref name="ФСВТС">Глава {{Не перекладено|Федеральна служба з військово-технічного співробітництва|ФСВТС||Federal Service of Military-Technical Cooperation (Russia)}} Дмитрий Шугаев: [https://www.interfax.ru/interview/699278 появился новый партнер, который впервые вошел в пятерку главных покупателей нашего вооружени] // [[Інтерфакс]], 16 березня 2020 {{ref-ru}}</ref> На 2021 рік найбільшим імпортером російської оборонної продукції стала [[Чехія]] (683&nbsp;млн дол. США), а також Алжир (603&nbsp;млн дол. США) та Китай (488&nbsp;млн дол. США).<ref name="2020год">[https://iz.ru/1206173/2021-08-12/chekhiia-stala-krupneishim-importerom-oboronnoi-produktcii-rossii Чехия стала крупнейшим импортером оборонной продукции России] // [[Известия]], 12 серпня 2021 {{ref-ru}}</ref>

У військово-технічному співробітництві практично відбувся [[Дедоларизація|відхід від розрахунків у доларах]] і розрахунки зараз відбуваються значною частиною національних валютах, насамперед у рублях.<ref name="ФСВТС"/>

Приблизно 45&nbsp;% постачання&nbsp;— це [[Авіаційна промисловість Росії|авіатехніка]], майже третина припадає на техніку [[Протиповітряна оборона|ППО]] та близько 15&nbsp;%&nbsp;— на сухопутну техніку. Решту становить техніка для військово-морських сил та інша продукція<ref name="ФСВТС"/> (у 2006 році на частку постачання для ВПС припадало 50&nbsp;% обсягу експорту, для ВМС&nbsp;— 27&nbsp;%, для сухопутних військ&nbsp;— 11&nbsp;%, для ППО&nbsp;— 9&nbsp;%).<ref name="ast07"/>

За даними [[Стокгольмський інститут дослідження проблем миру|Стокгольмського інституту дослідження проблем миру]], частка постачання бойових літаків за період 2005—2009 років становила для Росії 40&nbsp;% від загального обсягу експорту<ref>{{cite web|date=2010-03-15|url=http://arms-tass.su/?page=article&aid=82018&cid=43|title=На боевые самолеты приходятся 27 процентов торговли оружием в мире в период 2005-2009 годов — СИПРИ|publisher=АРМС-ТАСС|accessdate=2010-08-14|archiveurl=|archivedate=|language=ru}}</ref>, за даними {{Не перекладено|Рособоронекспорт|Рособоронекспорта||Rosoboronexport}} ця частка становить приблизно 50&nbsp;% від обсягу всіх продажів російського озброєння.<ref>[https://vpk.name/news/28405_eksport_rossiiskogo_oruzhiya_i_voennoi_tehniki_v_raznyie_stranyi.html Экспорт российского оружия и военной техники в разные страны] // ВПК.name {{ref-ru}}</ref>

==== Обсяги постачання ====
У 1995—2001 роках щорічний експорт російського озброєння становив близько 3&nbsp;млрд дол. США<ref name="ev1204">{{Стаття | назва = Россия продолжает гонку вооружений | посилання = https://www.kommersant.ru/doc/535773 | видавництво = Коммерсантъ | мова = ru}}</ref>. Потім він почав зростати, досягши 4,8&nbsp;млрд дол. США у 2002 році<ref name="ekv04">[https://lenta.ru/economy/2003/04/24/export/ В 2002 году Россия продала вооружений на 4,82 миллиарда долларов] // Lenta.ru, 24 квітня 2002 {{ref-ru}}</ref>. Після початку повномасштабного вторгнення, обсяги експорту російської зброї почали суттєво падати<ref>{{Cite web|url=https://tsn.ua/svit/chastka-rosiyi-u-svitovomu-eksporti-zbroyi-vpala-z-22-do-16-wsj-2284648.html|title=Частка Росії у світовому експорті зброї впала з 22% до 16% – WSJ|date=2023-03-13|website=ТСН.ua|language=uk|accessdate=2024-02-26}}</ref>.
* у 2003 році&nbsp;— 5,0&nbsp;млрд дол. США<ref name="vpkkom04"/>,
* у 2004 році&nbsp;— понад 5,5&nbsp;млрд дол. США<ref name="ev1204"/><ref name="ast07">[http://www.cast.ru/files/subscribe/VTS-2006.pdf Официальные итоги военно-технического сотрудничества России с иностранными государствами в 2006 году] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090419072711/http://www.cast.ru/files/subscribe/VTS-2006.pdf |date=2009-04-19 }} // Центр АСТ {{ref-ru}}</ref>.
* у 2005 році&nbsp;— 6,1 млрд дол. США<ref>[https://www.kommersant.ru/doc/648483 Оружие массового потребления] // [[Коммерсантъ]], 2005 {{ref-ru}}</ref>.
* у 2006 році&nbsp;— 6,4&nbsp;млрд дол. США<ref name="ev1204" /><ref name="ast07" />.
* у 2007 році&nbsp;— 7&nbsp;млрд дол. США
* у 2009 році&nbsp;— понад 8,8&nbsp;млрд дол. США (260&nbsp;млрд рублів)<ref>{{cite web|date=2010-03-12|url=http://arms-tass.su/?page=article&aid=81954&cid=43|title=В 2009 году объем российского экспорта продукции военного назначения превысил 8,8 млрд долларов — ФСВТС|publisher=АРМС-ТАСС|accessdate=2010-08-14|archiveurl=|archivedate=|language=ru}}</ref>.
* у 2011 році&nbsp;— близько 12&nbsp;млрд дол. США<ref>[http://www.zman.com/news/2012/01/25/118980-print.html Экспорт российского оружия в 2011 году&nbsp;— 12 миллиардов долларов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121231134117/http://www.zman.com/news/2012/01/25/118980-print.html |date=2012-12-31 }} {{ref-ru}}</ref>
* у 2018 році&nbsp;— 13,7&nbsp;млрд дол. США<ref>Відповідно до звіту [[Стокгольмський інститут дослідження проблем миру|Стокгольмського інституту дослідження проблем миру]] [https://rg.ru/2019/03/11/rossiia-sohranila-vtoroe-mesto-po-eksportu-vooruzhenij.html Росія залишається другим після США найбільшим експортером військової техніки та зброї] // РГ, 11 березня 2019 {{ref-ru}}</ref><ref name="автоссылка1">[https://www.interfax.ru/business/700388 Минобороны РФ оценило экспорт оружия за 2019 год] // [[Інтерфакс]], 23 березня 2020 {{ref-ru}}</ref>
* у 2019 році&nbsp;— 15,2&nbsp;млрд дол. США<ref>[https://www.rbc.ru/politics/09/06/2020/5ede0a889a7947f624a59186  Экспорт российской военной техники снизился на фоне пандемии] // РБК {{ref-ru}}</ref><ref name="автоссылка1" />
* [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|у 2020 році]]&nbsp;— 11,48&nbsp;млрд дол. США (зниження на 15,6&nbsp;%)<ref name="2020год"/>; за підсумками року&nbsp;— 15,6&nbsp;млрд дол. США<ref>[https://www.kommersant.ru/doc/4956214  Российский экспорт вооружений в 2020 году составил $15,6 млрд] // 23 серпня 2021 {{ref-ru}}</ref>

Обсяги замовлень: <br/>
У 2005 році Росія підписала контракти на експорт озброєнь на суму 6,9&nbsp;млрд дол. США, у 2007 році&nbsp;— близько 10,5&nbsp;млрд дол. США.<ref name="ev1108"/> На початок 2006 року обсяг експортного портфеля замовлень в ОПК Росії становив 22&nbsp;млрд дол. США. За підсумками 2009 року, портфель замовлень «Рособоронекспорту» виріс з 22 до 32&nbsp;млрд дол. США.<ref name="pos09">{{Cite web|url=https://lenta.ru/news/2010/02/15/export/|title=Россия подсчитала прибыли от продажи оружия|publisher=[[Lenta.ru]]|accessdate=2020-03-31|lang=ru}}</ref>. На початок 2020 року портфель замовлень оцінювався приблизно в 55&nbsp;млрд дол. США.<ref name="ФСВТС"/>

== Див. також ==
* [[Оборонно-промисловий комплекс України]]
* [[Постачання зброї та обладнання в Росію під час російського вторгнення]]
* [[Російська торгівля зброєю]]
* [[Космічна індустрія Росії]]
* [[Список оборонно-промислових підприємств СРСР]]
* [[Список оборонно-промислових підприємств Росії]]
* {{Не перекладено|Список найбільших військово-промислових компаній|||List of defense contractors}}

== Література ==
* ''Лосик А. В., Мезенцев А. Ф., Минаев П. П., Щерба А. Н.'' Отечественный военно-промышленный комплекс в ХХ&nbsp;— начале XXI века (историография проблемы): В 3 кн. / Под общей редакцией А.&nbsp;В.&nbsp;Лосика.&nbsp;— Тамбов: ЮЛИС, 2008.

== Посилання ==
* [https://tass.ru/armiya-i-opk?page=categ&cid=45 Розділ про оборонно-промисловий комплекс] на сайті російського інформагентства [[ТАРС]] {{ref-ru}}
* [https://expert.ru/dossier/story/security/ Раздел об оборонно-промышленном комплексе] на сайті журналу «{{Не перекладено|Експерт (журнал)|Експерт||Expert (magazine)}}» {{ref-ru}}
* [http://minpromtorg.gov.ru/activities/industry/siszadachi/oboronprom/ Розвиток оборонно-промислового комплексу] на сайті {{Не перекладено|Міністерство промисловості та торгівлі Російської Федерації|Міністерства промисловості та торгівлі Росії||Ministry of Industry and Trade (Russia)}} {{ref-ru}}
* Журнал [http://www.ros-oborona.ru/ «Оборона России»]&nbsp;— офіційний друкований орган Військово-промислової комісії Російської Федерації {{ref-ru}}
* ''Михаил Ходаренок''. [https://www.gazeta.ru/army/2019/11/03/12793520.shtml Не то продаем: почему буксует российская оборонка. Как Россию вытесняют с мирового рынка торговли оружием] // [[Газета.Ru]], 3.11.2019 {{ref-ru}}
* [https://suspilne.media/501259-dbr-zatrimalo-eksregionala-koncern-akogo-prodovzuvav-zabezpecuvati-rosijskij-vpk-navit-pisla-pocatku-vijni/ ДБР затримало ексрегіонала, концерн якого продовжував забезпечувати російський ВПК навіть після початку війни]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

{{Європа за темами|Оборонно-промисловий комплекс}}
{{Азія за темами|Оборонно-промисловий комплекс}}

[[Категорія:Військово-промисловий комплекс]]