Перегляд вихідного коду сторінки Вітовський Дмитро Дмитрович (батько)

{{othernames|Вітовський (прізвище){{!}}Вітовський}}
{{Військовик2
| ім'я                = Дмитро Дмитрович Вітовський
| оригінал імені      = 
| портрет             = Vitovsky Dmytro.jpg
| розмір              = 250пкс
| підпис              =
| ім'я при народженні = 
| дата народження     = 8.11.1887
| місце народження    = с. [[Медуха (село)|Медуха]], [[Станиславівський повіт]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], {{AUT-HUN}}
| дата смерті         = 2.8.1919
| місце смерті        = [[Ратибор (Польща)|Ратибор]], [[Сілезія]], [[Польща]]
| прізвисько          = ''Гнат Буряк''
| вид збройних сил    = {{FЗС Австро-Угорщини}}<br/>{{fУСС}}<br/>{{fУГА}}
| приналежність       = {{fУСС}}, {{fУГА}}
| країна              = {{ZUNR}}
| рід військ          =
| роки служби         =
| звання              = {{Ранг|УСС|звання=Сотник}},<br/>{{Ранг|країна=ЗУНР|звання=Полковник}}
| підрозділ           =
| командування        = [[Державний секретаріат ЗУНР|Державний секретар Військових Справ]] [[ЗУНР]]
| битви               = [[Листопадовий чин]]<br/>[[Бої за гору Маківка]]
| нагороди            = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Ювілейний хрест}}{{!!}}{{Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)}}{{!!}}{{Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)}}
{{!)}}
| відносини           = Син [[Вітовський Дмитро Дмитрович (син)|Дмитро Вітовський]]
| інше                =
}}
'''Дмитро́ Дми́трович Віто́вський''' (літ. псевдонім&nbsp;— '''Гнат Буряк'''<ref name="СГ 382">Стрілецька Голгофа. Спроба антології.&nbsp;— Л. : Каменяр, 1992.&nbsp;— С. 382.</ref>; {{дн|8|11|1887}}, с. [[Медуха (село)|Медуха]], [[Станиславівський повіт]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорщина]], нині [[Галицький район]], [[Івано-Франківська область]], [[Україна]]&nbsp;— {{дс|2|8|1919}}, [[Ратибор (Польща)|Ратибор]], [[Сілезьке воєводство]], [[Польща]])&nbsp;— український громадсько-військовий діяч, [[політик]] часів [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]], військовик і [[літератор]], письменник, [[сотник]] [[Українські січові стрільці|Легіону Українських січових стрільців]], [[полковник]] [[Українська галицька армія|УГА]], [[Начальна команда Української Галицької армії|начальний командант]] [[Українська галицька армія|Української галицької армії]], один з організаторів [[Листопадовий чин|Листопадового чину]] та Української галицької армії. Державний секретар військових справ [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]].

Батько [[Вітовський Дмитро Дмитрович (син)|Дмитра Вітовського]], поручника [[Українська повстанська армія|УПА]].

== Життєпис ==
Народився [[8 листопада]] [[1887]] року в [[Околична шляхта|дрібношляхетській]] родині в селі [[Медуха (село)|Медуха]] [[Станиславівський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)|Станиславівського повіту]], випускник [[Станиславівська українська гімназія|Станиславівської гімназії]] та правничого факультету [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]].

Член Головної управи [[Українська радикальна партія (1890)|Української радикальної партії]], організатор [[Січ (товариство)|«Січей»]], голова драгоманівської таємної організації, один із найактивніших провідників студентської молоді. Брав участь у боротьбі за створення українського університету, розробив план звільнення з в'язниці [[Січинський Мирослав Миколайович|Мирослава Січинського]], котрий здійснив замах на намісника Галичини графа [[Анджей Казімеж Потоцький|Андрія Потоцького]]. За активну політичну діяльність був засуджений та позбавлений старшинського ступеня австрійської армії, якого отримав [[1908]] року. В 1910&nbsp;р. ув'язнений за політичну діяльність, після звільнення закінчував студії у [[Ягеллонський університет|Краківському університеті]]. Брав активну участь у&nbsp;створенні «Січей», а згодом УСС.

=== В Легіоні УСС ===
[[Файл:USS Vitovsky.jpg|міні|ліворуч|250пкс| Старшини [[Українські січові стрільці|УСС]], зліва направо: [[Дідушок Петро Федорович|Петро Дідушок]], [[Навроцький Осип|Осип Навроцький]], Дмитро Вітовський, [[Роґульський Іван Васильович|Іван Роґульський]], [[Матчак Михайло Федорович|Михайло Матчак]]]]
[[Файл:Starshyny USS Karpaty.jpg|міні|ліворуч|250пкс| Старшини 2-го куреня УСС, березень 1915, біля Славська. Зліва направо передній ряд: Дмитро Вітовський, Антін Зелений, [[Шухевич Степан Євгенович|Степан Шухевич]] (позаду), Кость Мацюрак, Роман Гаванський, Августин Беляй]]
[[Файл:Starshyny USS 2.jpg|міні|ліворуч|250пкс| Старшини сотні Вітовського, зліва направо: [[Трух Григорій Андрій|Григорій Трух]], Дмитро Вітовський, [[Левицький Омелян|Омелян Левицький]], [[Іваненко Григорій Васильович|Григорій Іваненко]]]]
[[Файл:Sekretariat ZUNR.jpg|міні|праворуч|350пкс| Державний секретаріат військових справ ЗУНР, лютий 1919.<br/> Сидять зліва направо [[Бемко Володимир|Володимир Бемко]], [[Підляшецький Орест-Омелян Захарович|Орест Підляшецький]], [[Бубела Петро|Петро Бубела]], Дмитро Вітовський, [[Білас Ростислав-Едмунд|Ростислав-Едмунд Білас]], [[Гірняк Никифор Йосифович|Никифор Гірняк]], [[Шипайло Роман Титович|Роман Шипайло]].<br/> Стоять зліва направо [[Гаморак Нестор Теодорович|Нестор Гаморак]], [[Буцманюк Юліан Лукич|Юліан Буцманюк]], [[Сивак Теодор|Теодор Сивак]], [[Герасимович Гриць Юліанович|Гриць Герасимович]], [[Бородієвич Остап|Остап Бородієвич]], [[Магаляс Семен|Семен Магаляс]], [[Тимцюрак Володимир|Володимир Тимцюрак]], [[Панчак Василь|Василь Панчак]], [[Боберський Іван Миколайович|Іван Боберський]]]]

[[Файл:Старшини УГА Н. Гірняк, В. Старосольський та ін.jpg|thumb|ліворуч|250px|Група старшин УГА (зліва направо): отаман [[Никифор Гірняк|Н. Гірняк]], поручник [[Старосольський Володимир Якимович|В. Старосольський]], чотар [[Микола Саєвич|М. Саєвич]], полковник [[Дмитро Вітовський|Д. Вітовський]], чотар [[Михайло Гаврилко|М. Гаврилко]], [[Іван Боберський|І. Боберський]], сотник [[Осип Семенюк|О. Семенюк]], до 2.08.1919]]

Від початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]], зі серпня 1914&nbsp;р., Дмитро Вітовський&nbsp;— сотник у легіоні Українських січових стрільців, член Української бойової управи, співзасновник Стрілецького фонду.

В легіоні [[Українські січові стрільці|УСС]], куди був переведений з австрійського війська, перебував із серпня [[1914]] року, командир однієї з найкращих сотень напівкуреня [[Шухевич Степан Євгенович|Шухевича]].

У жовтні сотню Вітовського підпорядкували генералу Леману, командиру восьмої кінної дивізії, яка брала участь у жовтневому наступі Австрійських військ на Галичині. Наступ здійснювали в&nbsp;напрямі з [[Ужок|Ужка]] до [[Старий Самбір|Старого Самбора]]. За словами самого Вітовського це пов'язання з кіннотою було не надто вдалим:

{{text|«Важко навздігнати її, та ще й нами як єдиною піхотною частиною закривали всі діри».}}

Згодом сотня Вітовського брала участь у боях під [[Турка|Туркою]] та [[Нагуєвичі|Нагуєвичами]], де заледве не потрапила до російського полону.

Сотник Вітовський пройшов усі бої УСС у Карпатах, відзначився у&nbsp;визволенні [[Семиківці]]в і [[Бурканів]]. За перемогу на [[Бої за гору Маківка|Маківці]] нагороджений [[Медаль «За хоробрість» (Австро-Угорщина)|медаллю «За хоробрість»]]. 28 червня 1915&nbsp;р. був призначений комендантом здобутого у боях княжого Галича. За його розпорядженням на ратуші було піднято синьо-жовтий прапор. Після поранення в ногу його перевели на [[Волинь]], де разом із четарями Миколою Саєвичем та Михайлом Гаврилком було організовано одинадцять українських народних шкіл.

Дмитро Вітовський був стрілецьким ідеологом та одним із неформальних лідерів УСС, ініціатором стрілецького фонду.

В [[1916]]–[[1917]]&nbsp;рр. разом із [[четар]]ями [[Саєвич Микола|Миколою Саєвичем]] і[[Гаврилко Михайло Омелянович|&nbsp;М.&nbsp;Гаврилком]] організовував українське шкільництво на [[Волинь|Волині]], а в [[1918]]&nbsp;— на [[Поділля|Поділлі]]. У період [[Українська Держава|Української держави]] деякий час був комендантом [[Жмеринка|Жмеринки]], де послідовно здійснював організаційну діяльність зі створення українських державних органів влади. Вітовський&nbsp;— один з ідеологів стрілецької політичної думки.

=== Листопадовий чин ===
Один із керівників [[Листопадовий чин|Листопадового чину]] [[1918]] року у Львові, командувач збройних сил [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]], згодом&nbsp;— державний секретар військових справ [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]], член [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки|УНРади]] від [[Українська радикальна партія (1890)|Української радикальної партії]]. Під час Листопадового чину після розпаду Австро-Угорської імперії, зумів зайняти Львів. Новостворену [[Українська галицька армія|Українську Галицьку армію]] очолював 1-3 листопада 1918 (невдовзі її чисельність склала 100000 багнетів), здобув низку вагомих перемог. Запропонував укласти військовий союз з [[Українська Народна Республіка|УНР]], а згодом підписав договір з УНР у [[Фастів|Фастові]]. Як державний секретар військових справ (міністр) ЗУНР вніс до [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки|Української Національної ради]] законопроєкт про [[Акт Злуки|Злуку&nbsp;— об'єднання УНР і ЗУНР]]. В Універсалі зазначалося: «…Після чотирьох із половиною років муки, ридання й жалоби сповнилась народна воля! Зі сльозами радості сповіщаємо Вам велике слово: вчера упав кордон між українськими землями, і від вчера ми всі вже громадяни великої Народної Республіки… Ще хвиля кровавого зусилля&nbsp;— і слово станеться ділом! З крові і пожежі та руїни встане Велика Україна…».

У травні [[1919]] року&nbsp;— член делегації на [[Паризька мирна конференція (1919—1920)|мирній конференції в Парижі]]. [[3 травня]] [[1919]] року в складі делегації ЗУНР прибув на мирну конференцію в Париж. На жаль, тут з різних причин не вдалось захистити українські інтереси. Тому полковник Дмитро Вітовський вирішив повернутись до УГА, яка тоді вела разом з військом УНР наступ на Київ.

=== Загибель в авіакатастрофі ===
[[Файл:Pamjatnyk_Vitovskomu.jpg|thumb|200px|Могила Дмитра Вітовського у [[Львів|Львові]] на Личаківському цвинтарі.]]
Повертаючись в Україну, загинув в авіакатастрофі на літаку [[Повітряний флот УНР|ВПС УНР]] [[Zeppelin-Staaken RXIVa]] «R-71» під [[Ратибор (Польща)|Ратибором]] ([[Сілезія]]) разом із [[ад'ютант]]ом, [[чотар]]ем [[Українська Галицька армія|УГА]] [[Чучман Юліян Васильович|Юліяном Чучманом]] (1895—1919), повертаючись з мирної конференції, на якій намагався переконати [[Антанта|Антанту]] в необхідності визнати Україну, а не лише Польщу, [[Чехословаччина|Чехословаччину]] і [[Югославія|Югославію]], новою державою на карті [[Європа|Європи]]. На момент смерті йому було 31 рік. Донедавна вважалося, що він загинув [[4 серпня]] [[1919]] року, проте київський історик [[Гай-Нижник Павло Павлович|Павло Гай-Нижник]] на підставі раніше невідомих документів встановив, що Дмитро Вітовський загинув [[2 серпня]] [[1919]] року.<ref>{{Cite web |url=http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2553 |title=Невідомі авіакатастрофи з грошима на борту. Український рахунок |accessdate=30 червня 2018 |archive-date=30 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180630105240/http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2553 }}</ref>

=== Поховання і перепоховання в Україні ===
Похований був у [[Берлін]]і [[14 серпня]] [[1919]] року на цвинтарі Гугенотів.

25 серпня 1928 року останки були перепоховані на цвинтарі Ст. Гедвіґс-Фрідгоф на Лізенштрассе. На траурному заході, окрім представників української громади Берліна, були присутні українські депутати польського Сейму, які в той час брали участь у роботі з'їзду Міжпарламентського союзу&nbsp;— організації, у яку входили парламенти більшості держав світу: Дм.&nbsp;Левицький (голова делегації), Блажкевич, О.&nbsp;Вислоцький, В.&nbsp;Кохан, Ст.&nbsp;Кузик, О.&nbsp;Луцький, А.&nbsp;Максимович, Дм.&nbsp;Палій, Мілена Рудницька, В.&nbsp;Целевич (всі від партії УНДО), а також полковник Євген Коновалець (у той час голова ОУН), який над могилою зробив виступ.

[[1 листопада]] [[2002]] року прах Дмитра Вітовського було урочисто перепоховано на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] міста [[Львів|Львова]] <ref>Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності / За заг. ред. А. П. Коцура, Н. В. Терес. — Київ : Книги - XXI, 2007. — С. 85.  — 464 с. — ISBN 978-966-8653-95-7.</ref>; перепохованням опікувався [[Ференцевич Юрій]].

== Літературна творчість ==
Літературний псевдонім&nbsp;— '''Гнат Буряк'''<ref name="СГ 382"/>.

Як засновник Стрілецького Фонду, був також засновником його друкованого органу&nbsp;— журналу «[[Шляхи (журнал Українського студентського союзу)|Шляхи]]», в якому й опублікував більшість своїх прозових творів<ref name="СГ 382"/>, зокрема: «Із смутно-ясних спогадів» («Шляхи», 1915, ч. 2., с. 63; присвята пам'яті [[четар]]я [[Балюк Іван|І.Балюка]]), «Маківка»<ref>Стрілецька Голгофа…&nbsp;— С. 72-74.</ref>.

Новела «Звіт»<ref>Стрілецька Голгофа…&nbsp;— С. 69-70.</ref> була опублікована у літ.-мистецькому збірнику «Тим, що впали» (Львів, 1917)<ref name="СГ 382"/>.

=== Твори ===
* [http://zbruc.eu/node/45786 Із смутно-ясних настроїв]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

== Вшанування пам'яті ==
* Встановлено пам'ятники: в селищі [[Брошнів-Осада]] ([[2003]]), селі [[Підгороддя]] біля [[Рогатин]]а та в рідному селі [[Медуха (село)|Медусі]] (всі&nbsp;— Івано-Франківська область).
* На честь Дмитра Вітовського названо [[Вулиця Вітовського (Львів)|вулиці у Львові]], [[Вулиця Вітовського (Калуш)|Калуші]], Івано-Франківську, Яремчі, Долині, Коломиї, Чорткові, Мукачевому, Ходорові.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
{{Div col}}
* [https://youtu.be/NBnnG17f108 Дмитро Вітовський] Програма «[[Список епізодів проєкту «Велич особистости»|Велич особистості]]» (26.12.2017)
* {{МСІУ}}
* [http://history.franko.lviv.ua/Iv.htm Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.&nbsp;— К.: Генеза, 1993.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051220224256/http://history.franko.lviv.ua/Iv.htm |date=20 грудня 2005 }}
* ''Думін О.'' Історія Легіону Українських Січових Стрільців.&nbsp;— Львів, 1936;
* [https://web.archive.org/web/20110714143054/http://hai-nyzhnyk.mylivepage.com/wiki/962/811 ''Гай-Нижник П.'' Доставка для уряду Директорії українських грошей з Німеччини і загибель Д.Вітовського (1919) // Гуржіївські історичні читання: Збірник наукових праць.&nbsp;— Черкаси, 2009.&nbsp;— С. 290—294]
* ''Заклинський М''. Дмитро Вітовський.&nbsp;— Львів, 1936.&nbsp;— С. 32.
* ''[[Сохоцький Ісидор|Ярославин С.]]'' Визвольна боротьба на західно-українських землях в 1918—1923&nbsp;рр.&nbsp;— Філадельфія, 1956;
* ''Науменко К.'' Полковник Дмитро Вітовський // «Армія України», 1992, 17 верес.
* ''Колянчук О. та ін''. Генералітет українських визвольних змагань.&nbsp;— Львів, 1995.
* ''Литвин М.'' Українсько-польська війна 1918—1919&nbsp;рр.&nbsp;— Львів, 1998.
* ''Заклинський М''. Дмитро Вітовський.&nbsp;— Ню Йорк, 1967.&nbsp;— С. 124.
* ''[[Ходак Ігор Миколайович|Ходак І.]]'' Дмитро Вітовський&nbsp;— провідник Листопадового чину / І.Ходак // Літопис Червоної Калини.&nbsp;— 1991.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 45-50.
{{Div col end}}

== Посилання ==
* [https://youtu.be/NBnnG17f108 ДМИТРО ВІТОВСЬКИЙ | Програма «Велич особистості» || 2017 (ВІДЕО)]
* ''К.&nbsp;Є.&nbsp;Науменко''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Vitovskyj_D Вітовський Дмитро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160603002246/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Vitovskyj_D |date=3 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|580}}
{{Структура Українських Січових Стрільців (1914 - 1918)}}
{{Командири УГА}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Австро-Угорські військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Учасники Листопадового чину]]
[[Категорія:Державні секретарі ЗУНР]]
[[Категорія:Діячі РУРП]]
[[Категорія:Вояки Української Галицької Армії]]
[[Категорія:Пластуни]]
[[Категорія:Випускники Львівського університету]]
[[Категорія:Уродженці Галицького району]]
[[Категорія:Персоналії:Жмеринка]]
[[Категорія:Поховані в Берліні]]
[[Категорія:Перепоховані на Личаківському цвинтарі]]
[[Категорія:Жертви авіакатастроф]]
[[Категорія:Померли в Ратиборі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]