Житловий флігель братів Моторнових

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Житловий флігель братів Моторнових
46°28′27″ пн. ш. 30°45′01″ сх. д. / 46.47417° пн. ш. 30.75028° сх. д. / 46.47417; 30.75028Координати: 46°28′27″ пн. ш. 30°45′01″ сх. д. / 46.47417° пн. ш. 30.75028° сх. д. / 46.47417; 30.75028
Країна Україна Україна
Місто Одеса
Адреса вулиця Маразліївська, 3
Тип будівлі житлова
Стиль раціональний модерн
Автор проєкту Ф. Е. Кюнер
Початок будівництва 1913
Побудовано 1913
Статус  Пам'ятка культурної спадщини України

Житловий флігель братів Моторнових. Карта розташування: Україна
Житловий флігель братів Моторнових
Житловий флігель братів Моторнових
Житловий флігель братів Моторнових (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Флігель братів Моторнових — пам'ятка архітектури в Одесі. Флігель розташований на Маразліївській вулиці у глибині ділянки. Будинок внесений до Реєстру пам'яток культурної спадщини Одеси як одиниця комплексу пам'яток архітектури та історії місцевого значення (охоронний номер флігеля 443/2-Од).[1].

Історія[ред. | ред. код]

У 1881 році впритул до червоної лінії вулиці було споруджено триповерховий прибутковий будинок. У 1898 році ділянка належала почесному громадянину Василю Івановичу Лузінову, у 1901 році площа ділянки становила 302 кв. саж. Між 1912 та 1913 роками ділянка була придбана братами Костянтином, Василем, Олександром, Дмитром, Павлом, і Іваном Андрійовичами Мотроновими. Дмитро Андрійович Моторнов був інженером без чину, працював у повітовій Земській управі, після придбання ділянки він проживав у одній із споруд. Василь Андрійович Мотронов був військовиком, відбував службу в 4-му стрілецько-артилерійському дивізіоні, у 1913 році проживав у прибутковому будинку Ганни Іванівни Ілларіонової на Малій Арнаутській вулиці, 9. Згідно з авторською таблицею, флігель був споруджений у 1913 році за проектом цивільного інженера Ф. Е. Кюнера.

Архітектура[ред. | ред. код]

Флігель чотириповерховий з житловим підвалом. Має рідкісне для Одеси й поширене в Києві Т-подібне планування. Сходова клітка розташована всередині будинку, освітлюється ліхтарем на даху. Огорожа сходів прикрашена геометричними візерунками, виконана у стилі пізнього модерну. Стелю вестибюля прикрашає класична падуга. Фасад будинку має декілька розкріповок, що надає будинку певної виразності. Також на фасаді присутні фільонки, що заповнені фактурною штукатуркою. Праворуч від входу з правого боку від вікна була встановлена мармурова таблиця, де вказані автор споруди і рік побудови, аналогічну таблицю інженер Ф. Е. Кюнер встановив на фасаді будинку Рудь на Тираспольській вулиці, 16.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перелік пам'яток культурної спадщини м. Одеси, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вся Одесса: адресная книга, под редакцией В. К. Фельдберга — Одесса: Л. М. Михайловский. Год изд. 1-й. — 1899–300 c.
  • Вся Одесса: адресная книга, под редакцией В. К. Фельдберга — Одесса: Л. М. Михайловский. Год изд. 4-й. — 1902 — 1903.
  • Вся Одесса: адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд на 1914 г. — Год издания 4-й. — Одесса: издательство «Одесския новости» ; типография «Порядок», 1914
  • Перелік пам'яток культурної спадщини м. Одеси, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення.

Посилання[ред. | ред. код]