Перегляд вихідного коду сторінки Зарваниця (Тернопільський район)

{{Otheruses|Зарваниця}}
{{Село України
| назва           = Зарваниця
| область         = {{Тр-о}}
| район           = {{Тр-Трн}}
| громада         = [[Золотниківська сільська громада]]
| код КОАТУУ      = 6125083101
| зображення      = Zarvanycya sobor.jpg
| засновано       = [[1458]]
| перша згадка    = 
| колишня назва   = 
| населення       = {{зменшення}} 285
| територія       = 
| ref-територія   = 
| площа           = 2,266
| ref-площа       = 
| щільність       = 150,93
| поштовий індекс = 48142
| телефонний код  = 3551
| катойконіми     = 
| день села       = 
| висота          = 
| ref-висота      = 
| водойма         = 
| адреса          = 48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25
| вебсторінка     = 
| сільський голова = 
| староста        = 
| прапор          = 
| опис прапора    = 
| герб            = 
| опис герба      = 
| відстань до обласного центру = 
| ref-відстань до обласного центру = 
| відстань до районного центру = 
| ref-відстань до районного центру = 40
| відстань до сільської ради = 
| ref-відстань до сільської ради = 
| станція         = 
| відстань до залізничної станції = 
| схема           = 
}}
'''Зарвани́ця'''&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Золотниківська сільська громада|Золотниківській сільській громаді]] [[Тернопільський район|Тернопільського району]], [[Тернопільська область|Тернопільської області]], розміщене на лівому березі річки [[Стрипа]].

Давніше було [[містечко]]м. До [[2015]]&nbsp;року  [[адміністративний центр]] колишньої Зарваницької [[Зарваницька сільська рада|сільради]], якій було підпорядковане село [[Сапова]]. Від вересня 2015&nbsp;р. увійшло до складу Золотниківської сільської громади. До Зарваниці приєднаний хутір [[Раків Кут]]. Поштове відділення&nbsp;— [[Вишнівчик (Тернопільський район)|Вишнівчицьке]].

Населення&nbsp;— 285 осіб ([https://zolotnykivska-gromada.gov.ua/structure/ 2017]&nbsp;р.).

Для [[Християни|християн]] усього світу Зарваниця добре відома [[Ікона Божої Матері Зарваницької|чудотворною іконою]] і цілющим джерелом, біля якого з'являлася [[Діва Марія|Божа Матір]]. Зараз на цьому місці споруджено [[Зарваницький духовний центр|Марійський духовний центр]]&nbsp;— комплекс церковних споруд з [[Собор Зарваницької Матері Божої|Собором Зарваницької Матері Божої]], що належать [[Українська греко-католицька церква|Українській греко-католицькій церкві]]. Щороку сотні тисяч паломників приходять сюди на [[Всеукраїнська проща до Зарваниці|прощу]].

== Географія ==
На північний схід від Зарваниці розміщене с. [[Вишнівчик (Тернопільський район)|Вишнівчик]], на північний захід&nbsp;— [[Котузів]], на південний захід&nbsp;— [[Гниловоди]], на південь&nbsp;— [[Сапова]] з присілком Полісюки.

== Історія ==

=== Археологічні знахідки ===
Поблизу Зарваниці виявлено археологічні пам'ятки [[Культура кулястих амфор|культури кулястих амфор]].

У книзі [[Мельник Андрій Михайлович|Андрія Мельника]] про археологічні знахідки написано:
{{Text|''«властитель села, п.&nbsp;Роман Охоцький робив розкопки за двором в стороні цвинтаря, де сьогодні дерев'яний хрест, та там викопав кам'яну домовину, а в ній людський кістяк та камінний топірець. Ці археологічні здобутки подарував до музею графів Дідушицьких у Львові».''}}

=== Легенди про заснування ===
Є кілька версій щодо назви села.
* За народними переказами, початки зародження Зарваниці пов'язуються з появою чудотворної ікони Богоматері. Місцина над Стрипою стала надійним прихистком християнства під час наступу монголів на терени [[Київська Русь|Русі-України]]. Коли у [[1240]]&nbsp;р. був дощенту зруйнований [[Київ]], уцілілі монахи почали втікати на [[захід]].

Легенда розповідає:
{{Text|Один із київських ченців чудом врятувався від ворожих наїзників і опинився на галицькому [[Поділля|Поділлі]] в лісах над рікою Стрипою. Довге скитальство та нестерпний голод так знесилили його, що, умиротворений надією на допомогу Богоматері, чернець заснув. У сні відкрилась перед ним райська місцина: оповита чарівним серпанком долина, погаптована різнобарвними квітами і освітлена дивним сяйвом. В його блиску з'явилася Мати Божа з двома ангелами, які мали в руках білі лілії. Чернець упав перед Пречистою Дівою Марією на коліна. Вона із усміхом подала йому в руки край свого омофора. Пробудившись, побачив чудову долину, оточену віночком густого лісу. Раптом у росяній траві засвітилося джерело чистої води, а над ним спалахнула небесним промінням ікона Пресвятої Діви Марії з малим Ісусом на руках.

Чернець пригадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де зарвав його сон, назвав Зарваницею. Згодом він збудував біля кринички каплицю і примостив у ній ікону Богоматері.''

Сюди, почувши про чудо, почали приходити люди і поселятися. З роками у затишному видолинку виросли церква і монастир, селянські [[Особисте селянське господарство|обійстя]]. Так почалася Зарваниця.}}

* Після битви з турками-османами на Косовому полі в 1389&nbsp;р. чимало сербських ченців, які взяли із собою релігійні книги, чудотворні ікони, назвали своє поселення ''Сербаниця'' (пізніше перейменоване на Зарваниця).<ref name="Ф9">о. ''Фірман&nbsp;В.'' Зарваниця…&nbsp;— С. 9.</ref>
* У книзі о. [[Мельник Андрій Михайлович|Андрія Мельника]] «Зарваниця» (Рогатин, 1925&nbsp;р.) йдеться, що Зарваниця {{Text|з трьох боків оточена водою Стрипи. З гори оглядаючи цю місцину, здається, що це ріка зарвала шмат землі, на якому розложилось село.<ref name="Ф9" />}}

=== Період Речі Посполитої ===
[[30 липня]] [[1436]]&nbsp;р.&nbsp;— в «Актах ґродських і земських» (найдавніші записки галицьких судів 1435—1475 років) згаданий ''Ianussio de Zerwanycza'' (лат., тобто Януш із Зе(а)рваниці).<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_12/e_dzherela_AktaGr_12.pdf Akta grodzkie i ziemskie] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210411192927/http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_12/e_dzherela_AktaGr_12.pdf |date=11 квітня 2021 }}…&nbsp;— Lwów, 1887.&nbsp;— Т. XII.&nbsp;— S. 8. {{ref-la}}</ref> Ще одна письмова згадка&nbsp;— [[1458]]&nbsp;р. Архівні документи [[XVIII ст.]] підтверджують, що Зарваниця обіймала нинішній [[Вишнівчик (Тернопільський район)|Вишнівчик]] і [[Полісюки]].

[[Владислав Опольчик]] наприкінці XIV&nbsp;ст. передав Зарваницю та навколишні територю у спадкове володіння. Власниками села у XV&nbsp;ст. були шляхтичі Зарваницькі (їхні родичі&nbsp;— [[Копичинські]] з Бествіни гербу Топач<ref>''[[Адам Бонецький|Boniecki A]]''. [https://polona.pl/item/10355919/136 Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— T. 11.&nbsp;— 1907.&nbsp;— S. 124. {{ref-pl}}</ref>), пізніше&nbsp;— [[Ходоровські]], Уміньські, Тимборські, [[Маковецькі]], Вистемпи<ref>одна з них, Анна, стала дружиною Єнджея [[Стшемеські|Стшемеського]] гербу [[Любич]], сина Марціна та Зофії Злотницької гербу Новина → Див.: [[Каспер Несецький|''Niesiecki&nbsp;K.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/116/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208165752/http://polona.pl/item/178471/116/ |date=8 грудня 2015 }}&nbsp;— Lwów&nbsp;: w drukarni [[Львівська єзуїтська колегія|Collegium Lwowskiego Societatis Jesu]], 1743.&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 225. {{ref-pl}}</ref>, Куровські, Овадовські. Від останніх Зарваниця перейшла до [[Петро-Михайло Міончинський|Пйотра Міхала Мьончиньського]], після його смерті&nbsp;— онук [[Іґнацій Мьончиньський|Іґнація]], правнука [[Матеуш Мьончиньський|Матеуша]]. У 1836—1864&nbsp;рр. дідичем був Томаш Охоцкі, власником табулярної маєтности до 1910&nbsp;р.&nbsp;— Зеферин Охоцкі та його спадкоємці. Кілька років власником табулярної маєтности був єврей Фелікс Вайсгляс, від якого маєток викупив (за 1&nbsp;млн корон<ref>''Квич&nbsp;Л.'' [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/NznuoairD2009_2011_5_13.pdf З Історії Марійського духовного центру Зарваниця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220123204308/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FNznuoairD2009_2011_5_13.pdf|date=23 січня 2022}} // [[Наукові записки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника]].&nbsp;— Серія «Історичне релігієзнавство».&nbsp;— 2011.&nbsp;— Випуск 5.&nbsp;— С. 115.</ref>) у 1913&nbsp;р. Андрей Шептицький. У власності митрополії УГКЦ маєток був до 1939&nbsp;р.<ref>о. ''Фірман&nbsp;В.'' Зарваниця…&nbsp;— С. 9—10.</ref>

[[Населений пункт]] розвивався і в XVI&nbsp;ст. поселення стало [[містечко]]м, було третім за кількістю мешканців у Теребовлянському повіті (після [[Теребовля|Теребовлі]], [[Підгайці]]в). 28 грудня 1548 р. король Сигізмунд І дав дозвіл Йоахімові Подвербецькому на заснування містечка, разом з тим запроваджував ярмарки та увільняв міщан від податків на 20 років<ref>{{Cite web|title=Літопис Скали: Король Сигізмунд Август дає повноваження Йоахімові Подвербецькому на зведення містечка Шерваниця (Зарваниця) із свого дідичного села, що знаходиться на річці Стрипа у Теребовлянському повіті; крім того запроваджує в новому місті щотижневий торг кожної п’ятниці та щорічний на свято Відвідання Марії (2 липня), а також звільняє міщан від поборів на 20 років. Пйотрків, 28 грудня 1548 року|url=https://litopys-skaly.blogspot.com/2021/07/2-20-28-1548.html|website=Літопис Скали|date=субота, 10 липня 2021 р.|accessdate=2023-09-05|first=Боровський|last=Андрій}}</ref>. У 1564&nbsp;р. була церква в містечку (напевне, дерев'яна).<ref name="Ф10">о. ''Фірман В.'' Зарваниця…&nbsp;— С. 10.</ref>

Для захисту Зарваниці від [[Османська імперія|турецьких нападників]] викопали з висипаним високим валом рів, який з'єднував Стрипу, і спорудили в'їзну браму. Збереглися письмові свідчення про існування в середні віки мурованого замку, який був на присілку [[Полісюки]].На даний момент з місця замку не залишилося нічого. 

У [[1662]]–[[1704]]&nbsp;рр.<ref name="Ф10"/> Зарваницю кілька разів стустошували турки і [[кримські татари]]. Вони спалили селянські оселі, церкву (в 1732&nbsp;р. діяла в хаті<ref name="Ф10"/>) і монастир. Багатьох людей було вбито, захоплено в полон. Однак ікону Божої Матері вдалося врятувати. Її перенесли до нової дерев'яної церкви, побудованої в центрі Зарваниці (Церква святого Івана Хрестителя, 1738&nbsp;р.<ref name="Ф10"/>). У ній примостили також чудотворний [[Ікона Розп'ятого Спасителя Зарваницька|образ Розп'ятого Спасителя]], який було короновано, за дозволом Папи Римського, у [[1742]]&nbsp;р. в присутності Митрополита Київського&nbsp;— предстоятеля [[Українська греко-католицька церква|Української (Руської) Греко-Католицької Церкви]] [[Атанасій (Шептицький)|Атанасія Шептицького]].

У 1747&nbsp;р. церковна громада почала будівництво мурованого храму з каменю в стилі [[бароко]].<ref name="Ф11">о. ''Фірман&nbsp;В.'' Зарваниця…&nbsp;— С. 11.</ref> В [[1754]]&nbsp;р. дерев'яна церква згоріла. На місці, де вона стояла, отець [[Петро Білинський]] поставив кам'яний [[хрест]]. Того ж року за фінансової допомоги тодішнього власника села графа [[Петро-Михайло Міончинський|Пйотра Міхала Мьончиньського]] завершено спорудження храму Пресвятої Трійці. Її будували із каміння, взятого зі зруйнового кримськими татарами замку в Полісюках. Це був четвертий храм з часу заснування Зарваниці, його освятив отець [[Ілія Білинський]].

=== Період Австрійської імперії ===
[[Файл:Zarwanica Troiic'ka cerkva.jpg|250px|right|thumb|Троїцька церква на поштівці 1902 року]]
До нової церкви урочисто перенесено обидві чудотворні ікони. У 1784&nbsp;р. храм розмалював митець Андрій Солецький, у 1859&nbsp;р. інтер'єр відновив живописець Антоній Корчмарський.<ref name="Ф11"/> У [[1867]]&nbsp;р. заходами [[парох]]а о.&nbsp;[[Мандичевський Порфирій|Порфирія Мандичевського]] було урочисто короновано [[ікона Зарваницької Матері Божої|ікону Зарваницької Матері Божої]], старанням кардинала [[Іван Сімеоді|Івана Сімеоді]] папа [[Пій IX]] надав Зарваниці статус відпустового місця. Відтоді починаються відпустові дні, коли тисячі прочан відвідують це святе місце. В [[1894]]&nbsp;р. біля джерела вимурувано [[каплиця|каплицю]]. У 1902&nbsp;р. тут під час першої канонічної візитації подільських деканатів перебував [[Предстоятелі Української греко-католицької церкви|Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський]] [[Андрей (Шептицький)]], мав проповідь; у 1906&nbsp;р. відновив Зарваницький деканат УГКЦ.<ref name="Ф15">о. ''Фірман&nbsp;В.'' Зарваниця…&nbsp;— С. 15.</ref>

Часто відвідував Зарваницю майбутній Патріарх Української греко-католицької церкви [[Йосиф Сліпий]]. Монастир мав також свій водяний млин і пекарню, опікувався бідними людьми.

=== Перша світова війна ===

Більшість хат, монастирські будівлі згоріли (в т.&nbsp;ч. помешкання пароха, сотрудника); снаряди пошкодили дах, притвор, стіни в Церкві Пресвятої Трійці. ''Дзвін російські солдати вивезли до Підгаєць, там під час відступу залишили'' (після війни повернули назад). До закінчення ремонту храму відправи були в Золотниках. [[Ікона Божої Матері Зарваницької]] була пошкоджена, зберігалась у сховку церкви в Підгайцях.

=== Період [[ЗУНР]] ===

=== Період ІІ-ї Польської Республіки ===
У 1936&nbsp;р. на фасаді при вході до [[церква Пресвятої Трійці (Зарваниця)|церкви Пресвятої Трійці]] живописець Володимир Іванюк (вихованець Олекси Новаківського) відтворив у мініатюрі святі культи і духовні споруди Зарваниці, людей, що йдуть до них, ангелів, сцену Вознесіння Христа.<ref>о. ''Фірман В''. Зарваниця…&nbsp;— С. 18—19.</ref>

=== Радянський період ===
[[1944]]&nbsp;р. було спалено дерев'яну монастирську церкву, [[1946]]&nbsp;р. знищено монастир, у [[1961]]&nbsp;р.&nbsp;&nbsp;— каплицю. Джерело обгородили колючим дротом. Ставили міліційні заслони у відпустові дні. Однак у лісі та в хатах проводилися підпільні богослужіння. У [[1975]]&nbsp;р. завідателем поруйнованої [[більшовики|більшовик]]ами церкви в Зарваниці був призначений отець-[[митрат]] [[Василь Семенюк]]. Він із благословення митрополита [[Володимир (Стернюк)|Володимира Стернюка]], працюючи душпастирем у катакомбних церквах, водночас став керівником підпільної духовної семінарії. Так тривало до кінця [[1980-ті|1980-х]]&nbsp;рр..

=== Період Незалежності ===
[[Файл:Zarvanytsia 2015.JPG|міні|праворуч|230пкс|Церква Пресвятої Трійці]]
[[Файл:Zarvanycya 3.jpg|230px|right|thumb|Дзвони Троїцької церкви. 2007 рік]]

[[Файл:Zarvanycya sobor.jpg|thumb|right|230px|Загальний вигляд [[Зарваницький духовний центр|комплексу церковних споруд у Зарваниці]]]]
[[Файл:Зарваницький ландшафтний парк.jpg|thumb|right|230px|Зарваницький ландшафтний парк]]
З благословення архієрея [[Михаїл (Сабрига)|Михаїла Сабриги]] отець-митрат [[Василь (Семенюк)|Василь Семенюк]], за активної участі парафіян і семінаристів, сприяв відбудові у 1991&nbsp;р. каплички біля джерела, ремонту знищеної церкви, спорудженню біля неї великої каплиці, у якій відправляються під час відпустів богослужіння, а також Хресну дорогу. Зведено реколекційний будинок, де проводять реколекції священики багатьох єпархій, семінаристи, родини, молодь, діти.

Відбудовуються Святотроїцький монастир Студійського Уставу та монастирська церква.

До липня 2021 року село входило до складу [[Теребовлянський район|Теребовлянського району]].

== Політика ==
=== Парламентські вибори, 2019 ===
На [[Парламентські вибори в Україні 2019|позачергових парламентських виборах 2019]] року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610835, розташована у приміщенні клубу.

;Результати:
* зареєстровано 209 виборців, явка 62,68%, найбільше голосів віддано за [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]&nbsp;— 24,81%, за [[Слуга народу|«Слугу народу»]]&nbsp;— 21,71%, за [[Європейська Солідарність|«Європейську Солідарність»]]&nbsp;— 16,28%.<ref name="Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року">{{Cite web |url=https://cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp336pt001f01=919pf7331=166.html |title=Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220214172520/https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp336pt001f01=919pf7331=166.html |archivedate=14 лютого 2022 |deadurl= }}</ref> В [[Виборчий округ 166#2019|одномандатному окрузі]] найбільше голосів отримав [[Люшняк Микола Володимирович|Микола Люшняк]] (''самовисування'')&nbsp;— 27,64%, за [[Сопель Ігор Михайлович|Ігоря Сопеля]] (''[[Слуга народу]]'')&nbsp;— 26,83%, за Володимира Бліхаря (''[[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]'')&nbsp;— 22,76%<ref name="Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу №166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року">{{Cite web |url=https://cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp338pt001f01=919pf7331=166.html |title=Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220214211852/https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp338pt001f01=919pf7331=166.html |archivedate=14 лютого 2022 |deadurl= }}</ref>.

== Населення ==
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|342
|100%
|}

== Пам'ятки ==
* [[Церква Пресвятої Трійці (Зарваниця)|Церква Пресвятої Трійці]] (1754; кам'яна),
* Церква Благовіщення,
* [[Собор Зарваницької Матері Божої|Собор 3арваницької Матері Божої]] (2000, мурована; архітектор [[Нетриб'як Михайло Миколайович|Михайло Нетриб'як]], конст. Т.&nbsp;Григель), дзвіниця, [[Монастир святого Івана Хрестителя (Зарваниця)|монастир святого Івана Хрестителя Студійського уставу]] (2001)
* Монастирська церква Різдва Пресвятої Богородиці (2002; дерев'яна).
* Капличка (1991&nbsp;р.),
* Скульптурна композиція 3арваницької Матері Божої (2000; скульптори [[Маляр Олександр Сергійович|Олександр Маляр]], [[Пилип'як Дмитро Дмитрович|Дмитро Пилип'як]]; архітектор [[Чепіль Данило Васильович|Данило Чепіль]]),
* Хресна дорога.
* Комплекс «Український Єрусалим» (освячений 27 серпня 2018). До унікального комплексу культових споруд Святої Землі, будівництво якого розпочалося влітку 2014 року, увійшли зменшена копія Гробу Господнього, Голгофа, Оливний сад, Сходи Покаяння (Святі сходи), купіль Ветезда, Левові (Ліонські) ворота та Вежа Давида.<ref>[https://inlviv.in.ua/ukraine/zahid/u-zarvanytsi-osvyatyly-ukrayinskyj-yerusalym-foto-video У Зарваниці освятили «Український Єрусалим» (фото, відео)]</ref>

Спорудження й облаштування [[Зарваницький духовний центр|Зарваницького духовного центру]] триває.

Головні пам'ятники та пам'ятні знаки:
* символічна могила вояків Легіону [[УСС]] з пам'ятним знаком архангелові [[Михаїл]]у
* символічна могила воякам УПА (1993; архітектор [[Вільгушинський Роман Казимирович|Роман Вільгушинський]])
* пам'ятний хрест на честь скасування панщини в 1848&nbsp;р.
* кам'яний хрест на місці спаленої в 1754&nbsp;р. дерев'яної церкви<ref>{{Cite web |url=https://www.castles.com.ua/zarv.html |title=Зарваниця |accessdate=18 січня 2019 |archive-date=29 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190129090414/http://www.castles.com.ua/zarv.html }}</ref>
* меморіальна таблиця єпископу [[Микита (Будка)|Никиті Будці]] (2000).

== Соціальна сфера ==
Діють філія [[Тернопільська вища духовна семінарія імені Патріарха Йосипа Сліпого|Тернопільської духовної семінарії]], клуб, бібліотека, відділення зв'язку, торговельний заклад, будинок для гостей.

== Відомі люди ==

=== Народилися ===
* [[Гаврилюк Володимир Семенович|Володимир Гаврилюк]] - український поет і художник<ref>''Дуда&nbsp;І.'' Гаврилюк Володимир // {{ТЕС|1|316–317}}</ref>
* Іван Гаврилюк - український релігійний і громадський діяч<ref>'Гаврильцьо&nbsp;І.'' Гаврилюк Іван // {{ТЕС|1|317}}</ref>
* Михайло Гаврилюк - український релігійний діяч <ref>''Волинський&nbsp;Б.'' Гаврилюк Михайло // {{ТЕС|1|317}}</ref>
* [[Галька Гнат Михайлович|Гнат (Ігнатій) Галька]] - український фольклорист та етнограф<ref>''Медведик&nbsp;П.'' Галька Гнат Михайлович // {{ТЕС|1|335}}</ref>
* Анна Головінська-Максимович - українська літераторка  (донька пароха Василя Головінського<ref>''Волинський&nbsp;Б.'' Головінська-Максимович Анна // {{ТЕС|1|382}}</ref>)
* Іван Головінський - український науковець, професор, [[доктор наук|доктор]] [[психологія|психології]] (син пароха Василя Головінського<ref>''[[Мельничук Богдан Іванович (письменник та краєзнавець)|Мельничук Б.]].'' Головінський Іван // {{ТЕС|1|382}}</ref>)
* [[Лопушанська Галина Петрівна|Галина Лопушанська]] - український науковець, доктор, професор <ref>''Горбачук&nbsp;В.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=49802 Лопушанська Галина Петрівна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818144408/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=49802 |date=18 серпня 2016 }} // [[ЕСУ]]</ref><ref>за іншими даними&nbsp;— у Бучачі → ''[[Станкевич Михайло Євстахійович|Станкевич&nbsp;М.]]'' Бучач та околиці. Маленькі образки&nbsp;— Львів&nbsp;: СКІМ (Спілка критиків та істориків мистецтва), 2010.&nbsp;— 256&nbsp;с., іл.&nbsp;— С. 241.&nbsp;— ISBN 966-95709-0-4.</ref>
* Омелян Макогін - публіцист, літератор <ref>''Сулима&nbsp;О., Хаварівський&nbsp;Б.'' Макогін Омелян // {{ТЕС|2|432}}</ref>
* [[Мандичевський Евген Порфирович|Евген Мандичевський]].- український письменник, педагог
*[[Ярослав Пиріжок]] - український хоровий диригент

=== Працювали ===
* Отець [[Білинський Петро Степанович|Петро Білинський]]&nbsp;— український [[священик]] (УГКЦ), [[фольклорист]], [[історик]], освітній діяч
* диригент Н.&nbsp;Вітошинський
* літератори: М.&nbsp;Кузьмович-Головінська та отець [[Лімниченко Василь|Василь Лімниченко-Мельник]]
* письменник та журналіст Владислав Павлов.

=== Відвідували ===
* кардинал [[Мирослав-Іван Любачівський]] (1991)
* архієпископ [[Володимир Стернюк]] (1993)
* глава УГКЦ, кардинал [[Любомир Гузар]] (2002)
* глава УГКЦ [[Святослав (Шевчук)|Святослав Шевчук]] (2013) та інші діячі.
* [[магнат|Граф]] [[Микола Василь Потоцький]], у заповіті записав для церкви в Зарваниці 8 000 золотих.<ref>''[[Баронч Садок|Barącz&nbsp;S.]]'' Pamiątki buczackie.&nbsp;— Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882.&nbsp;— S.&nbsp;63. {{ref-pl}}</ref>
* 3-тій президент України Віктор Ющенко з сім'єю (2009)<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.ua/society/245883-yuschenko-dlya-nas-zarvanitsya-djerelo-i-rika.html |title=Ющенко: для нас Зарваниця — джерело і ріка |accessdate=15 січня 2015 |archive-date=15 січня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150115080455/http://www.unian.ua/society/245883-yuschenko-dlya-nas-zarvanitsya-djerelo-i-rika.html }}</ref>

=== Парохи ===
* Ієронім Климкович
* Теодор Білинський&nbsp;— з 1711&nbsp;р.; (знайдено, проголошено чудотворним [[Ікона Розп'ятого Спасителя Зарваницька|образ Розп'ятого Спасителя]])
* Ілля (Ілія) Білинський&nbsp;— з 1749&nbsp;р.; (син о. Теодора; завершено будівництво Церкви Пресвятої Трійці)
* Андрій Липницький&nbsp;— 1756—1792&nbsp;рр.; зарваницький декан, бережанський намісник (добився відкриття Зарваницького деканату УГКЦ; у 1778&nbsp;р. придбав село Цвітову біля Заліщиків, прибутки від господарської діяльності в селі йшли на утримування священиків та співпрацівників у Зарваниці до 1928&nbsp;р.)
* Євстахій Липницький&nbsp;— з 1792&nbsp;р.; львівський [[канонік]]
* Йосиф Завальський&nbsp;— з 1799&nbsp;р.; бережанський декан
* Костянтин Липницький&nbsp;— з 1811&nbsp;р.; луцький канонік
* Михайло Лотоцький&nbsp;— до 1830&nbsp;р.
* Теодор Ленкавський&nbsp;— 1830—1836&nbsp;рр., останній Зарваницький декан (без ліквідації деканату)
* Михайло Лотоцький&nbsp;— майже 10 років, у 1843 році&nbsp;— декан-емерит<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=WKBjAAAAcAAJ&pg=PR4&lpg=PR4&dq=Gdaszycki&source=bl&ots=1HRIyF4Fay&sig=Q4ZsDxT5mCUNIsss0KSQEc24_SI&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjW7aWPvcLKAhUDtRoKHb8HCeoQ6AEIIzAC#v=onepage&q=Gdaszycki&f=false Schematismus… 1843] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160130151831/https://books.google.com.ua/books?id=WKBjAAAAcAAJ&pg=PR4&lpg=PR4&dq=Gdaszycki&source=bl&ots=1HRIyF4Fay&sig=Q4ZsDxT5mCUNIsss0KSQEc24_SI&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjW7aWPvcLKAhUDtRoKHb8HCeoQ6AEIIzAC#v=onepage&q=Gdaszycki&f=false |date=30 січня 2016 }}.&nbsp;— С. 16. {{ref-la}}</ref>
* Іван Мандичевський&nbsp;— 1849—1862&nbsp;рр.
* [[Мандичевський Корнило|Корнелій Мандичевський]]&nbsp;— 2 роки після попереднього
* [[Мандичевський Порфирій|Порфирій Мандичевський]]&nbsp;— 1865—1881&nbsp;рр.; завдяки йому Зарваниця стала відпустовим центром
* Андрій Білецький&nbsp;— 1882—1883&nbsp;рр.
* Михайло Борисікевич&nbsp;— 1893—1895&nbsp;рр.; чортківський декан; побудовано муровану надджерельну каплицю.
* [[Білинський Петро Степанович|Петро Білинський]]&nbsp;— 1897—1916&nbsp;р.; сприяв відродженню Зарваниці як відпустового місця
* Василь Головінський&nbsp;— 1927—1944&nbsp;рр. (з 1939&nbsp;р.&nbsp;— заборона відправ «совітами»)<ref>о. ''Фірман&nbsp;В.'' Зарваниця…&nbsp;— С.&nbsp;13—20.</ref>

== Бібліографія ==
Про населений пункт видано такі книги, альбоми, путівники:
* {{книга |автор = Андрушків&nbsp;Б.|частина = |заголовок = 3арваниця, святиня землі української|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Тернопіль|видавництво = Підручники і посібники|рік = 2001|том = |сторінки =|сторінок =192 |серія = |isbn = 966-562-341-9|тираж =}}
* {{книга |автор = Бубній&nbsp;П.|частина = |заголовок = Зарваниця: Фотобуклет|оригінал = |посилання = |відповідальний = В.&nbsp;Балюх, О.&nbsp;Качало, А.&nbsp;Качало|видання = |місце = Тернопіль|видавництво = Воскресіння|рік = 2000|том = |сторінки =|сторінок =20|серія = |isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = Бубній&nbsp;П.|частина = |заголовок = Зарваниця: Фотонарис. Короткий виклад англ. та нім. мовами|оригінал = |посилання = |відповідальний = В.&nbsp;Балюх, О.&nbsp;Качало|видання = |місце = Тернопіль|видавництво = Горлиця|рік = 2001|том = |сторінки =|сторінок =19 |серія = |isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = Бубній&nbsp;П., Балюх&nbsp;В.|частина = |заголовок = Зарваниця: Фотонарис. Короткий виклад англ. та нім. мовами|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Тернопіль|видавництво = |рік = 2004|том = |сторінки =|сторінок =26 |серія = |isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = Бубній&nbsp;П., Балюх&nbsp;В.|частина = |заголовок = Зарваниця|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Тернопіль|видавництво = |рік = 2008|том = |сторінки =|сторінок =23 |серія = |isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = Бубній&nbsp;П., Балюх&nbsp;В.|частина = |заголовок = Зарваницька святиня. Історичний нарис|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Тернопіль|видавництво = Терно-граф|рік = 2009|том = |сторінки =|сторінок =24 |серія = |isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = Гринчишин&nbsp;П.|частина = |заголовок =Від Зарваниці до Гарабандалу|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Торонто|видавництво = б.&nbsp;в.|рік = 2001|том = |сторінки =|сторінок =352 |серія = |isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = |частина = |заголовок =Ведуть в Зарваницю дороги|оригінал = |посилання =|відповідальний = упоряд. Михайлюк&nbsp;Д.|видання = |місце = Тернопіль|видавництво = Збруч|рік = 1995|том = |сторінки =|сторінок =24|серія = |isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Зарваниця у духовному і художньому слові, спогадах і переказах|оригінал = |посилання = |відповідальний = Уклад. М.&nbsp;Сагайдак, П.&nbsp;Бубній|видання = |місце = Тернопіль|видавництво = Збруч|рік = 1993|том = |сторінки =|сторінок =112|серія =Б-ка журналу [[Тернопіль (журнал)|«Тернопіль»]]|isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Зарваниця|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Тернопіль|видавництво = Збруч|рік = 2006|том = |сторінки =|сторінок =48|серія =|isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = Квич&nbsp;П.&nbsp;— Д.|частина = |заголовок =Паломницька Святиня Матері Божої в Зарваниці (Україна): богослов. погляд|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Тернопіль|видавництво = Збруч|рік = 2009|том = |сторінки =|сторінок =342 |серія = |isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = [[Кузьмович-Головінська Марія|Кузьмович-Головінська&nbsp;М.]]|частина = |заголовок =3арваниця|оригінал = |посилання =http://diasporiana.org.ua/proza/18594-kuzmovich-golovinska-m-zarvanitsya/ |відповідальний = |видання = |місце = Торонто|видавництво = Добра Книжка|рік = 1972|том = |сторінки =|сторінок =270 |серія = |isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = Кузьмович-Головінська&nbsp;М.|частина = |заголовок =Зарваниця: Листки споминів|оригінал = |посилання =|відповідальний = |видання = |місце = Тернопіль|видавництво = Джура|рік = 2000|том = |сторінки =|сторінок =224 |серія = |isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = [[Лепкий Богдан|Лепкий&nbsp;Б.]]|частина = |заголовок =До 3арваниці|оригінал = |посилання =|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 1938|том = |сторінки =|сторінок = |серія = |isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = [[Мельник Андрій Михайлович|Мельник&nbsp;А.]]|частина = |заголовок =3арваниця|оригінал = |посилання =|відповідальний = |видання =друге видання |місце = Рогатин|видавництво = |рік = 1926|том = |сторінки =|сторінок =82 |серія = |isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = о. Фірман&nbsp;В.|частина = |заголовок =3арваниця: марійський духовний центр: фотоальбом|оригінал = |посилання =|відповідальний =П.&nbsp;Бубній, В.&nbsp;Балюх |видання = |місце = Тернопіль|видавництво = |рік = 2012|том = |сторінки =|сторінок =40 |серія = |isbn = |тираж =}}
* {{книга |автор = о. Фірман&nbsp;В.|частина = |заголовок =3арваниця: фотоальбом|оригінал = |посилання =|відповідальний =П.&nbsp;Бубній, В.&nbsp;Балюх |видання =друге, перероблене, виправлене|місце = Тернопіль|видавництво = |рік = 2010|том = |сторінки =|сторінок =60 |серія = |isbn = |тираж =}}

== Див. також ==
* [[Зарваницький духовний центр]]
* [[Зарваницький регіональний ландшафтний парк]]
* [[Зарваниця (часопис)]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* ''[[Глубіш Орест Михайлович|Глубіш О.]], [[Уніят Віктор Богданович|Уніят В.]], Фірман Г.'' Зарваниця / {{ТЕС|1|620–621}}
* {{SgKP|XIV|427|Zarwanica (2)}}.&nbsp;— S.&nbsp;427—428. {{ref-pl}}
*[[Енциклопедія української діяспори|Енциклопедія Української діаспори]]. — К. — Нью-Йорк — Чикаго — Мельбурн. 1995. — Т. 4. - С.153

== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/zarvanytsya/ Зарваниця] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
{{Вікіпосилання
|Тема               = Зарваниця (Теребовлянський район)
|Портал             = Тернопільщина
|Портал-зображення  = Large_Coat_of_Arms_of_Ternopil_Oblast.svg
|Вікісловник        = Зарваниця 
|Вікіджерела        = Категорія:Зарваниця
}}
* [http://www.matir.org.ua Марійський духовний центр у с. Зарваниця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200804164141/http://www.matir.org.ua/ |date=4 серпня 2020 }}
* [https://youtu.be/VXvmcVsm0BM Зарваниця (оглядове відео)]
* [http://www.castles.com.ua/index.php?id=zarv Зарваниця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304191823/http://www.castles.com.ua/index.php?id=zarv |date=4 березня 2016 }} // Замки та храми України.
* [http://www.hw.net.ua/art.php?id=8160 Поселення, засноване Богоматір'ю]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // Соціальна мережа журналістів «ХайВей».
* [http://snap.com.ua/uk/travel/zarvanitsya Зарваниця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160604040259/http://snap.com.ua/uk/travel/zarvanitsya |date=4 червня 2016 }} // Snap.com.ua.
* [http://zarvanycia.cc.ua/ Зарваниця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160416080514/http://zarvanycia.cc.ua/ |date=16 квітня 2016 }} // Інформаційний портал/блог.
* [http://zhnyborody.te.ua/index.php?option=com_content&view=category&id=94&Itemid=244 Вірші, пісні та оповідання про Зарваницю] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160213170125/http://zhnyborody.te.ua/index.php?option=com_content&view=category&id=94&Itemid=244 |date=13 лютого 2016 }} // Історико-краєзнавчий проект «Жнибороди&nbsp;— Бучаччина&nbsp;— Тернопілля».

{{Commonscat|Zarvanytsia}}

{{Золотниківська сільська громада}}
{{Населені пункти над Стрипою}}

[[Категорія:Села Тернопільської області]]
[[Категорія:Населені пункти Тернопільського району]]
[[Категорія:Зарваниця (Теребовлянський район)]]
[[Категорія:Колишні міста Тернопільської області]]
[[Категорія:Прочанські місця України]]
[[Категорія:Андрей Шептицький]]
[[Категорія:Золотниківська сільська громада]]