Користувач:Mgb/Кольтеллi, Франческо Прокопiо деi
| Франческо Прокопіо деї Кольтелли | |
|---|---|
| |
| Дата народження | |
| Місце народження | |
| Дата смерті | |
| Місце смерті | |
| Рід діяльності | |
 Франческо Прокопіо деї Кольтелли на Вікісховищі
| |
Франческо Прокопіо деї Кольтелли (справжнє прізвище Куто; 9 лютого 1651, Палермо — 10 лютого 1727, Париж) — французький кулінар і підприємець сицилійського походження, засновник «Кафе Прокіп» — одного з найстаріших кафе в Парижі[1].
Ранні роки[ред. | ред. код]
Прокопіо Куто народився на Сицилії. Своє прізвище «Куто», співзвучну французькому «couteaux» («ніж»), він згодом змінив на «Кольтелли». Спочатку він був рибалкою, як і всі члени його сім'ї. Саме на Сицилії Кольтелли дізнався рецепт джелато, італійського варіанту морозива, з допомогою якого в майбутньому отримав популярність у Франції[2].
Кар'єра[ред. | ред. код]
Майстерності кухаря Кольтелли вчився, найімовірніше, в Палермо або у Флоренції. Приблизно в 1670-1674 роках він опинився в Парижі, де спочатку приєднався до гільдії виробників лимонаду та інших безалкогольних напоїв. Він працював на вулиці де Турнон і продавав лимонад і каву в магазині, що належить нікому вірменському емігрантові Паскалю[3]. Коли в 1675 році Паскаль, справи якого йшли не дуже добре, переїхав у Лондон, він залишив свій магазин Кольтелли. Той незабаром переніс магазин на більш престижне місце на вулиці де-Фоссе Сен-Жермен.
У той час більшість місць, де продавалося кави, не мали концепції кафе, а головним продуктом, продававшимся там, був лимонад. Перші спроби створення кафе мали місце в 1643-1644 роках в Парижі і Марселі, але вони закінчилися невдачею.
Кафе «Ле Прокіп»[ред. | ред. код]
Відомий уже як Франческо Прокопио деи Кольтелли, сицилиец відкрив у 1686 рокові першекафе у Париже, котре він назвав «Хмелі Прокоп» — від французького варіанта свогоімені. Місце також часто називали «антр» («печера»), оскільки навіть у ясные і #сонячний дні там було сумеречно. Для створення кафе Кольтелли перестроил стару баню. У закладі після реконструкції имелись кристаллические канделябры, дзеркала на стінах #і мраморные стіли, робило його интерьер похожим на сучасні західні кафе.
У своєму закладі Кольтелли ввів ряд нововведень. Завдяки використанню солі йому вдалося знизити температуру льоду, що дозволило робити подаються їм ароматні напої холодніше. Він також застосував на практиці сицилійський рецепт приготування морозива-джелато, залитого лимонним або помаранчевим соком. В Кафе «Ле Прокіп» стали подаватися невеликі порцелянові чашки, подібні судинах, в яких раніше подавалися яйця.
Додатковий успіх кафе «Ле Прокоп» принесло відкриття по сусідству з ним у 1687 рокові нового будівлі театру «Комеди Франсез». Глядачі часто відвідували кафе, розташоване на тій ж вулиці, і невдовзі воно стало одним з самих популярных місць у городі. У XVIII—XIX віках кафе «Хмелі Прокоп» було одним з важнейших центрів інтелектуальної життя города. Здесь збиралися энциклопедисты, політики пір Великой Французької революції, а також багато #французький письменники XIX віку. Кафе існує донині.
За деякими даними, кафе в XVII і XVIII століттях також користувалося великим успіхом у дуелянтів, стрелявшихся на пустирі неподалік і часто заходили в нього до і після поєдинку[4].
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 1675 році Прокопіо одружився на Маргарит Круен, у шлюбі з якою у нього було вісім дітей. Після її смерті Прокопіо знову одружився в 1696 році на Ганні Франсуазі Гарньє. У них було четверо дітей. Його третьою дружиною в 1717 році стала Жюлі Пармантье, в шлюбі народилася одна дитина.
У 1686 році Кольтелли отримав французьке громадянство.
Примечания[ред. | ред. код]
- ↑ LE PROCOPE : THE OLDEST CAFE IN PARIS
- ↑ Un siciliano a Parigi
- ↑ Early Ices and Ice Creams, p. 17 [недоступне посилання з Октябрь 2017]
- ↑ История кофейни в Европе и России. Бармен Сити. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 21 грудня 2014.
Библиография[ред. | ред. код]
- Noël Riley Fitch: Grand Literary Cafes of Europee. New York: 2007. ISBN 1-84537-114-3.
- Folco Portinari: Voglia di Gelato. Mediolan: 1987. ISBN 88-7082-113-7. (ит.)
- François Thomazeau: «Le Procope». The Brasseries of Paris. New York: 2007. ISBN 1-892145-49-9.
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] [[Категорія:Французькі шеф-кухарі]] [[Категорія:Народились 9 лютого]] [[Категорія:Народились 1651]] [[Категорія:Уродженці Палермо]] [[Категорія:Померли 10 лютого]] [[Категорія:Померли 1727]] [[Категорія:Померли в Парижі]]