Людина з планети Земля (фільм, 1958)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Про американський фантастичний фільм 2007 року див. Людина з планети Земля

Людина з планети Земля
рос. Человек с планеты Земля
Жанр біографічний
історичний
драма
мелодрама
Режисер Борис Бунєєв
Сценарист Валентин Єжов
Василь Соловйов
У головних
ролях
Юрій Кольцов
Віра Діхтяр
Оператор Маргарита Піліхіна
Композитор Михайло Раухвергер
Художник Борис Дуленков
Кінокомпанія Кіностудія ім. М. Горького
Тривалість 106 хв.
Країна СРСР СРСР
Рік 1958
IMDb ID 0141573

«Людина з планети Земля» (рос. «Человек с планеты Земля») — радянський чорно-білий біографічний художній фільм 1958 року, знятий на Кіностудії ім. М. Горького.

Сюжет[ред. | ред. код]

Біографічна кіноповість про першого російського дослідника космосу, вченого-винахідника, ракетобудівника — К. Е. Ціолковського. 19 століття. У маленьку провінційну Калугу засланий приват-доцент Петербурзького університету Дорофєєв. Він привозить шкільному вчителеві Ціолковському (Юрій Кольцов) лист від Менделєєва і Столєтова. Видатні вчені Росії висловлюють своє схвалення сміливим проектам чудового винахідника. Але чиновники з Імператорського Технічного товариства незмінно відхиляють ці проекти, як занадто фантастичні. Захопленість Ціолковського наукою, його непристосованість до повсякденної реальності оточуючими вважається дивацтвом. Представники іменитого купецтва не проти купити самохідний човен його оригінальної конструкції. Ідея ж створення акціонерного товариства по будівництву дирижаблів не викликає у них ентузіазму. Зростаюча глухота підсилює розрив Ціолковського з навколишнім світом. Життєві негаразди, самогубство сина зламали на деякий час вченого. Але і заборонивши собі займатися винаходами, він не в силах зупинити свою думку. Знову і знову повертається Ціолковський до ідеї міжпланетних перельотів. Однак твір на цю тему, виданий на кошти випадкового мецената, висміюється в газетах… Після революції Дорофєєв, який став видатним діячем науки, знаходить старого Ціолковського в новому будинку на вулиці, що носить його ім'я. Костянтин Едуардович вітає по радіо учасників параду на Червоній площі. Ні глухота, ні хвороба не можуть зупинити його геніальної допитливої ​​думки. До найостаннішої хвилини свого життя він переконаний, що у близькому майбутньому відбудеться завоювання людиною міжпланетного простору.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]