Перегляд вихідного коду сторінки Париж (лінійний корабель, 1826)

{{Значення}}

{|{{Картка судна|підпис картки=«Париж»|оригінал назви=}}
{{Картка судна (зображення)|зображення судна=Paris_in_Sevastopol.jpg|розмір зображення судна=310px|підпис зображення=«Корабель «Париж» на [[Севастополь]]ському рейді», картина К.&nbsp;В.&nbsp;Круговіхіна, 1843}}
{{Картка судна (кар'єра)|приховати заголовок=|країна судна=[[Російська імперія]]|прапор судна=[[Файл:Naval_ensign_of_Russia.svg|33px]]|назва судна={{lang-ru-dor|«Парижъ»}}|тезка судна=|власник судна=[[Чорноморський флот Російської імперії]]|оператор судна=|реєстрація судна=|маршрут судна=|замовлення судна=|нагороди судна=|будівник судна=[[Миколаївське адміралтейство]]|оригінальна вартість судна=|будівельний номер судна=|бортовий номер судна=|закладення судна=[[17 жовтня]] [[1823]]|запуск судна=[[23 вересня]] [[1826]]|спонсор судна=|хрещення судна=|завершення судна=|отримання судна=|прийняття судна=|перше плавання судна=|поновлення судна=|виведення судна=|потоплення судна=|підняття судна=|на службі судна=|зняття судна=|перейменування судна=[[1827]]|перекваліфікація судна=|перебудова судна=|списання судна=[[1845]]|відновлення судна=|порт припису судна=|ідентифікація судна=|гасло судна=|прізвисько судна=|відзнаки судна=|захоплення судна=|доля судна=розібраний у 1845 році|статус судна=розібраний|зауваження судна=|емблема судна=}}
{{Картка судна (характеристики)|приховати заголовок=|доповнення заголовка=|клас судна=[[Лінійний корабель (вітрильний)|лінійний корабель]]|тип судна=|тоннаж судна=|водотоннажність=3879 [[т|тонн]]|повна водотоннажність=|довжина судна=58,9 [[Метр|м]]|ширина судна=15,9 [[Метр|м]]|висота судна=|висота борту=|осадка судна=6,6 [[Метр|м]]|максимальна осадка=|палуби судна=3 палуби|висота палуби=|рампи судна=|потужність=|двигуни судна=|швидкість судна=7,75 [[Вузол (одиниця швидкості)|вузлів]]|автономність судна=|місткість судна=|екіпаж судна=913 осіб|озброєння судна=110—112 [[гармата|гармат]]|зауваження судна=}}
|}

'''«Париж»''' ({{Lang-ru-dor|«Парижъ»}}; до лютого 1827&nbsp;— '''«Дербент»''' ({{Lang-ru-dor|«Дербентъ»}}))&nbsp;— 110-гарматний [[Лінійний корабель (вітрильний)|вітрильний лінійний корабель]] [[Чорноморський флот Російської імперії|Чорноморського флоту Російської імперії]].

== Опис ==
Вітрильний 110-гарматний трипалубний лінійний корабель. Водотоннажність корабля становила 137&nbsp;084 кубічних футів (3879 тонн)<ref name=":322">{{Cite book
|title=Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865)
|last=Крючков
|first=Ю. С.
|year=2018
|publisher=Наваль
|location=Николаев
|pages=356
|language=ru
|isbn=978-617-7007-04-2
}}</ref>, довжина&nbsp;— 58,9 метра, ширина&nbsp;— 15,9 метра, осадка&nbsp;— 6,6 метра, глибина інтрюма&nbsp;— 6,65 метра<ref>{{Cite book
|title=История судостроения от древнейших времен до конца парусной эпох
|last=Бугаенко
|first=Б. А.
|last2=Галь
|first2=А. Ф.
|year=2005
|publisher=Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова
|volume=1
|location=Николаев
|pages=165
|language=ru
|isbn=966-321-038-9
}}</ref>. Висота грузової [[Ватерлінія|ватерлінії]] біля [[Ахтерштевень|ахтерштевня]]&nbsp;— 7,3 метра, біля [[Форштевень|форштевня]]&nbsp;— 7 метрів<ref name=":322" />. Швидкість корабля при вітрі 5 балів сягала 7,75 вузла<ref>{{Cite book
|title=Анализ ходкости, остойчивости и управляемости кораблей Черноморского флота в период русско-турецкой войны 1828—1829 годов на основе архивных данных
|last=Глебов
|first=А. М.
|year=2012
|series=№ 4 (76)
|publisher=Известия Алтайского государственного университета
|location=Барнаул
|pages=61, 63
|language=ru
|isbn=
}}</ref>.

Озброєння корабля за відомостями з різних джерел становили від 110 до 112 гармат. Батарея «Парижу» складалося з тридцяти 36-фунтових короткоствольних гармат на нижній палубі, на середній&nbsp;— тридцять дві 24-фунтові гармати. На верхній палубі розміщувалися тридцять дві 18-фунтові гармати. Ще двадцять 6-фунтових гармат і чотири 24-фунтові [[Карронада|карронади]] знаходилися на [[Бак (морський термін)|баці]] і [[Шканці|чвертьпалубі]]<ref name=":02">{{Cite book
|title=Russian Warships in the Age of Sail 1696—1860: Design, Construction, Careers and Fates
|last=Tredrea
|first=John
|last2=Sozaev
|first2=Eduard
|year=2010
|publisher=Seaforth
|location=Barnsley
|pages=563
|language=en
|isbn=978-1-84832-058-1
}}</ref>. Екіпаж складав 913 осіб (за іншими даними&nbsp;— 840 осіб<ref name=":322" />).

Корпус «Парижу» мав витончене завершення в пластично розробленій кормі. [[Гакаборт]] вінчали [[Геній (міфологія)|генії]] Слави, що підтримують [[вензель]], [[Кормова галерея|кварторпіси]] прикрашали фігури [[Каріатида|каріатид]], нижче з боків розташовувалися зображення орлів. Простінки між вікон були декоровані різьбленими фігурами дельфінів<ref name=":0">{{Cite book
|title=Убранство русских кораблей
|last=Матвеева
|first=Т. М.
|year=1979
|publisher=Издательство «Судостроение»
|location=Ленинград
|pages=62
|language=ru
}}</ref>.

Перша назва була дана на згадку про захоплення [[Петро I|Петром I]] фортеці [[Дербент]] у 1721 році і на згадку про приєднання [[Дербентське ханство|Дербенського ханства]] під час [[Російсько-перська війна (1804—1813)|російсько-перської війни 1804—1813 років]]<ref name=":322" />. У лютому 1827 року був перейменований на «Париж»<ref name=":3">{{Cite book
|title=Список русских военных судов с 1668 по 1860 год
|last=Веселаго
|first=Ф. Ф.
|year=1872
|publisher=Типография морского министерства
|location=Санкт-Петербург
|pages=460—461
|language=ru
}}</ref>. Назва дана на честь вступу російських військ до [[Париж]]а 18 березня 1814 року під час [[Війна шостої коаліції|війни шостої коаліції]]. Після перейменування він став другим із трьох вітрильних лінійних кораблів російського флоту, що носили це ім'я. Однойменні кораблі будувалися в 1814 і 1849 роках, обидва кораблі також несли службу в складі Чорноморського флоту<ref name=":0322">{{Cite book
|title=Российский парусный флот
|last=Чернышев
|first=А. А.
|year=1997
|publisher=Воениздат
|volume=1
|location=Москва
|pages=160, 161, 165
|language=ru
|isbn=5-203-01788-3
}}</ref>.

== Історія ==
Закладений у [[Миколаїв|Миколаєві]] на стапелі [[Миколаївське адміралтейство|Миколаївського адміралтейства]] 17 жовтня 1823 року, головний будівник&nbsp;— підполковник корпусу корабельних інженерів [[Разумов Ілля Степанович|І.&nbsp;С.&nbsp;Разумов]]<ref name=":323">{{Cite web|url=http://litnik.org/images/Arhiv/Nikhronograf.Pdf|title=Николаевский хронограф: июнь|last=Христенко|first=В. Н.|website=|publisher=Литературный Николаев|language=ru|accessdate=2024-03-24}}</ref>, в добудові корабля брав участь корабельний майстер 9-го класу [[Воробйов Іван Дмитрович|І.&nbsp;Д.&nbsp;Воробйов]]. Після спуску на воду 23 вересня 1826 року увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії<ref name=":03">{{Cite web|url=http://bazar.nikolaev.ua/content/николаевское-адмиралтейство|title=Николаевское Адмиралтейство|last=Шинкаренко|first=Андрей|date=2012-09-27|website=|publisher=Николаевский базар|language=ru|accessdate=2024-03-04}}</ref>.

=== Російсько-турецька війна ===
Брав участь у [[Російсько-турецька війна (1828—1829)|російсько-турецькій війні 1828—1829 років]]. 21 квітня 1828 року на чолі ескадри під прапором віцеадмірала [[Грейг Олексій Самуїлович|О.&nbsp;С.&nbsp;Грейга]] вийшов із [[Севастополь|Севастополя]] до [[Анапа|Анапи]], куди прибула 2 травня, проте через велику осадку «Парижу» не вдалося підійти близько до берега, тому в бомбардуванні фортеці участі він не брав<ref name=":22">{{Cite book
|title=200 лет парусного флота России
|last=Широкорад
|first=А. Б.
|year=2007
|publisher=Вече
|location=Москва
|pages=300
|language=ru
|isbn=978-5-9533-1517-3
}}</ref>.

Під час облоги фортеці на кораблі служив [[Вергопуло Еммануїл Іванович|Е.&nbsp;І.&nbsp;Вергопуло]], який брав участь у бойових діях на посаді траншей-майора, за що був нагороджений [[Орден Святого Володимира|орденом Святого Володимира]] IV ступеня. Пізніше на тому ж кораблі брав участь у захопленні Варни, за що був нагороджений золотою шаблею з написом «За хоробрість»<ref name=":1">{{Cite book
|title=Греки — адмиралы и генералы военно-морского флота России: биографический справочник
|last=Муратиди
|first=Ф. И.
|year=2007
|publisher=Издательство «Алетейя»
|location=Санкт-Петербург
|pages=42, 97
|language=ru
|isbn=978-5-903354-11-5
}}</ref>.

В цей же час на кораблі «Париж» брав участь у захопленні фортець [[Варна]] й Анапа [[Попандопуло Костянтин Єгорович|К.&nbsp;Є.&nbsp;Попандопуло]], який за відзнаку при траншейних роботах був нагороджений [[Орден Святої Анни|орденами Святої Анни]] IV ступеня з написом «За хоробрість» і Святої Анни III ступеня з бантом<ref name=":1" />.

Після капітуляції Анапи 3 червня у складі ескадри «Париж» вийшов у море і, не заходячи до Севастополя, пішов до [[Каварна|Коварни]], куди прибув 13 червня<ref name=":0322" />.

==== Облога Варни ====
22 липня 1828 року спільно з іншими кораблями флоту перейшов до Варни, а 24 липня, в день початку облоги, корабель відвідав імператор [[Микола I (російський імператор)|Микола I]] в супроводі князя [[Меншиков Олександр Сергійович|Меншикова]], графа [[Нессельроде Карл Васильович|Нессельроде]], графа [[Бенкендорф Олександр Христофорович|Бенкендорфа]] й інших осіб<ref>{{Cite book
|title=Алексей Самуилович Грейг: биографический очерк
|last=Асланбегов
|first=А.
|year=1873
|publisher=Типография Морского министерства в Главном адмиралтействе
|location=Санкт-Петербург
|pages=68
|language=ru
}}</ref>. Одночасно із сухопутними військами ескадра у складі восьми лінійних кораблів, трьох фрегатів, одного брига, одного люгера, одного пароплава і трьох бомбардирських суден підійшла до Варни і заблокувала її з моря<ref name=":2">{{Cite book
|title=Черноморский флот в русско-турецкой войне 1827—1829 годов
|last=Черноусов
|first=А. А.
|publisher=Санкт-Петербургский государственный университет аэрокосмического приборостроения
|location=Санкт-Петербург
|pages=39—41
|language=ru
|doi=
}}</ref>.

З 26 липня по 7 серпня по кілька кораблів одночасно вели систематичний вогонь, по черзі обстрілюючи фортецю. 7 серпня о десятій годині ранку лінійні кораблі «Париж», [[Імператор Франц (лінійний корабель, 1821)|«Імператор Франц»]], [[Пимен (лінійний корабель, 1823)|«Пимен»]], [[Пармен (лінійний корабель, 1823)|«Пармен»]], [[Іоанн Златоуст (лінійний корабель, 1825)|«Іоанн Златоуст»]], [[Пантелеймон (лінійний корабель, 1824)|«Пантелеймон»]], [[Норд-Адлер (лінійний корабель, 1820)|«Норд-Адлер»]] і [[Скорий (лінійний корабель, 1818)|«Скорий»]] підійшли до фортеці та відкрили масований артилерійський вогонь. Кожен корабель, проходячи вздовж фортеці під малими вітрилами, відкривав вогонь і ставав знову на своє місце. Такий обстріл тривав щодня до 29 вересня<ref name=":2" />.

27 серпня до флоту, що стояв біля Варни, знову прибув Микола I зі свитою, при цьому для спостереження за бойовими діями для імператора було встановлено телескоп<ref name=":22" />. Імператор до кінця облоги 2 жовтня 1828 року перебував на лінійному кораблі «Париж» і особисто керував бойовими діями. 6 жовтня, після капітуляції Варни, російська ескадра пішла в море, і 12 жовтня «Париж» у її складі прибув до Севастополя<ref name=":0322" />.

==== Босфорські експедиції ====
У 1829 році корабель був укомплектований гвардійським екіпажем. З 12 до 19 квітня на чолі ескадри під прапором адмірала О.&nbsp;С.&nbsp;Грейга здійснив перехід із Севастополя до [[Созополь|Сизополя]]. Основне завдання ескадри адмірала Грейга полягало у припиненні можливості виходу турецького флоту з [[Босфор]]у до [[Чорне море|Чорного моря]]. Також ставилося завдання сприяти сухопутним військам фельдмаршалів [[Дибич-Забалканський Іван Іванович|І.&nbsp;І.&nbsp;Дібіча]] та [[Паскевич Іван Федорович|І.&nbsp;Ф.&nbsp;Паскевича]]<ref name=":2" />. Після переходу, базуючись в порті Сизополя, у складі ескадр неодноразово здійснював крейсерські плавання до протоки Босфор. 17 жовтня 1829 року разом з іншими кораблями повернувся до Севастополя<ref name=":0322" />.

=== Після війни ===
Під час військової кампанії [[Російська імперія|Російської імперії]] наступного 1830 року перебував у складі ескадри контрадмірала [[Кумані Михайло Миколайович (адмірал)|М.&nbsp;М.&nbsp;Кумані]], що здійснювала перевезення російських військ з портів [[Румелія (еялет)|Румелії]] до Російської імперії.

У 1833 році брав участь в експедиції Чорноморського флоту на Босфор. 24 березня на чолі загону під прапором контрадмірала [[Стожевський Йосип Іванович|Й.&nbsp;І.&nbsp;Стожевського]] перейшов із Севастополя до Одеси, де прийняв на борт війська. 6 квітня «Париж» вийшов у море і до 11 квітня доставив російські війська в Буюк-Дере. 28 червня знову прийняв на борт російські війська, після чого у складі ескадри кораблів Чорноморського флоту залишив Босфор і, висадивши війська у [[Феодосія|Феодосії]], 22 липня повернувся до Севастополя<ref name=":0322" />.

Під час експедиції корабель перебував у поганому стані. Начальник штабу Чорноморського флоту [[Лазарєв Михайло Петрович|М.&nbsp;П.&nbsp;Лазарєв]] писав своєму другові Шестакову, характеризуючи стан кораблів ескадри<ref>{{Cite book
|title=Научно-популярное издание «Мидель-шпангоут»
|last=Гребенщикова
|first=Г. А.
|year=2003
|series=№ 5 (10)
|publisher=Издательство «Гангут»
|location=Санкт-Петербург
|pages=4
|chapter=120-пушечный корабль «Двенадцать апостолов»
|language=ru
|isbn=5-85875-001-X
}}</ref>:<blockquote>Невеликий вітерець, що я мав із Феодосії, довів, що з 11 кораблів, яких Чорноморський флот мав у Босфорі, придатних тільки шість, а решта гнилі як у корпусі, так і в [[рангоут]]і. «Париж» геть гнив, і треба дивуватися, як він не розвалився. «Пімен», окрім гнилизни в корпусі, має всі щогли та [[бушприт]] гнилими до такої міри, що крізь [[Фок-щогла|фок-щоглу]] проткнули залізний [[шомпол]] наскрізь! Як вона трималася, дивно. «Пантелеймон» також увесь гнив, а фрегат [[Штандарт (фрегат, 1824)|«Штандарт»]] від сильної течії, що відкрилася, ледь не потонув. Отже, Чорноморський флот нині складається з 6 тільки придатних кораблів.</blockquote>У кампанію 1833 року командир корабля, капітан 1-го рангу [[Польськой Григорій Опанасович|Г.&nbsp;О.&nbsp;Польськой]], був нагороджений [[Орден Святого Станіслава|орденом Святого Станіслава]] II ступеня і турецькою золотою медаллю<ref>{{Cite book
|title=Общий морской список от основания флота до 1917 года
|last=Веселаго
|first=Ф. Ф.
|year=2013
|publisher=Издательство «Атлант»
|volume=9
|location=Санкт-Петербург
|pages=57—58
|chapter=Царствование императора Александра I. П — Я
|language=ru
|isbn=978-5-906200-12-9
}}</ref>.

Після закінчення служби у складі Чорноморського флоту в 1836 році лінійний корабель «Париж» був переобладнаний на [[блокшив]], а в 1845 році&nbsp;— розібраний<ref name=":3" /><ref name=":0322" />.

== Командири ==

* [[Бальзам Дмитро Єгорович|Д.&nbsp;Є.&nbsp;Бальзам]] (1827&nbsp;— вересень 1828);
* [[Критський Микола Дмитрович|М.&nbsp;Д.&nbsp;Критський]] (вересень 1828&nbsp;— 1829);
* [[Казін Микола Глібович|М.&nbsp;Г.&nbsp;Казін]] (1829—1830);
* [[Польськой Григорій Опанасович|Г.&nbsp;О.&nbsp;Польськой]] (1830 і 1833).

== Примітки ==
<references responsive="" />

== Література ==

* ''Веселаго Ф. Ф.'' Список русских военных судов с 1668 по 1860 год.&nbsp;— <abbr>СПб.</abbr>: Типография морского министерства, 1872.&nbsp;— 798 с. {{ref-ru}}
* ''Чернышёв А. А.'' Российский парусный флот. Справочник.&nbsp;— <abbr>М.</abbr>: Воениздат, 1997.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— 312 с.&nbsp;— (Корабли и суда Российского флота).&nbsp;— 10&nbsp;000 экз.&nbsp;— ISBN 5-203-01788-3. {{ref-ru}}
* ''Широкорад А. Б.'' 200 лет парусного флота России / Под ред. А.&nbsp;Б.&nbsp;Васильева.&nbsp;— 2-е изд.&nbsp;— <abbr>М.</abbr>: «Вече», 2007.&nbsp;— 448 с.&nbsp;— ISBN 978-5-9533-1517-3. {{ref-ru}}

[[Категорія:Кораблі Чорноморського флоту Російської імперії]]
[[Категорія:Лінійні кораблі Російської імперії]]
[[Категорія:Кораблі, побудовані на Миколаївському суднобудівному заводі]]