Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики імені С. І. Субботіна НАН України
Полтавська гравіметрична обсерваторія - Заснована у 1926 р.
До 1938 р. вона перебувала у системі Української палати мір і вагів, а потім перейшла у відання АН України як самостійний науковий заклад. У 1964 р. обсерваторія увійшла до складу Інституту геофізики ім. С. І. Суботіна АН УРСР на правах філії.
Метою діяльності обсерваторії при її створенні було розв'язання комплексу завдань астрономогеодезичного і геофізичного характеру, спрямованих на вивчення Землі як планети, а також виявлення на ній природних багатств. Першим завданням обсерваторії було визначення сили тяжіння в різних місцях України з метою виготовлення її гравіметричної карти, яка була вкрай необхідна для пошуку корисних копалин.
Окрім цього, перед науковцями ставився і ряд завдань фундаментального характеру. А саме: вивчення земних припливів, тобто тих деформацій, що виникають у твердому тілі Землі під впливом Місяця і Сонця, а також вивчення обертального руху Землі за допомогою астрономічних спостережень.
Вперше у світі за астрономічними спостереженнями Полтавської гравіметричної обсерваторії обчислена добова нутація, що підтвердило наявність рідинного ядра Землі. У повоєнні роки проведені нахиломірні і гравіметричні спостереження в багатьох пунктах України, що дало змогу уточнити деякі важливі геофізичні параметри.
В останні роки поряд з традиційними темами обсерваторія почала розвивати нові напрямки: дослідження припливних і неприпливних деформацій земної кори для прогнозу землетрусів, вивчення техногенних деформацій.
Спостереження ведуться за допомогою радіотелескопів «УРАН-2», , які можуть працювати в декаметровому діапазоні хвиль.
цілодобово. Вони встановлені за 30 км від Полтави. Сукупність цих наукових приладів створює антенне поле. Полтавські апарати включені до системи радіотелескопів України. Геофізичні полігони знаходяться під Судіївкою, Степанівкою та іншими населеними пунктами Полтавщини.
Полтавська обсерваторія займається не теоретичною частиною астрономічних відкриттів, а працює у практичній сфері - для досліджень та збору інформації. Наприклад, спостереженням уже відомих зірок для того, щоб визначити широту переміщення полюсів Землі. Нещодавно глобальний пункт визначення географічних координат був встановлений у Полтавській обсерваторії. Важливу роль у цій галузі відіграють технології СРS-спостереження. Усі дані обробляються на місці та направляються до Києва. Робочі приміщення обсерваторії оснащені зеніт-телескопами ЗТЛ-180 та Цейса, приладами для фіксування зміни нахилу поверхні тощо. Один із павільйонів - демонстраційний, тобто призначений для любительських спостережень допитливих відвідувачів.
У різні роки у Полтавській гравіметричній обсерваторії працювали відомі радянські вчені: член-кореспондент АН СРСР, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР О. Я. Орлов (1880—1954; у 1926—1934 рр. — директор), академік АН УРСР лауреат Державної премії УРСР (1983) Є. П. Федоров (1909—1986, працював у 1947—1959 рр.), академік АН УРСР Я. С. Яцків (працював у 1960—1962 рр.); член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР З. М. Аксентьева (1900—1969; у 1951—1969 рр. — директор, померла в Полтаві).
Полтавська гравіметрична обсерваторія міститься на території колишньої садиби художника Г. Г. Мясоєдова на вул. Мясоєдова № 27/29. На фасаді будинку обсерваторії встановлено меморіальну дошку О. Я. Орлову.