Сан-Альберто (газоконденсатне родовище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сан-Альберто

Сан-Альберто — газоконденсатне родовище на півдні Болівії у департаменті Тариха.

Характеристика[ред. | ред. код]

Станом на початок 2010-х років третє в країні за обсягом початкових підтверджених запасів після родовищ Сабало (Сан-Антоніо) та Маргарита.

Спершу Сан-Альберто було відоме як невелике нафтове родовище.[1] Проте внаслідок буріння у 1990 році свердловини San Alberto-x9 тут на більших глибинах — 5700 метрів — відкрили великі газові поклади (можна відзначити, що подібна історія й у ряду інших родовищ цього прикордонному районі Болівії та Аргентини, зокрема  Madrejones та Рамос). Газоносними виявились пісковики нижнього девону.[2]

Оцінка запасів Сан Альберто пройшла ряд еволюцій. Так, у 1994 році видобувні запаси визначали як 42 млрд м³ газу та 25 млн барелів конденсату.[3] За кілька років, на хвилі черги багатообіцяючих знахідок в департаменті Тариха, оцінки тутешніх родовищ різко зросли, зокрема, від Сан-Альберто очікували вже 312 млрд м³.[4] Нарешті, на початку 2010-х новий аудит, здійснений компанією  Ryder Scott, визнав за родовищем 59 млрд м³ підтверджених запасів блакитного палива.[5]

Розробку родовища здійснює консорціум, роль оператора в якому виконує бразильський нафтогазовий гігант Petrobras. Видобуток розпочався на початку 2001 року з рівня 2,4 млрд м³ на рік із перспективою кількаразового зростання  внаслідок реалізації подальших фаз проекту.[6] Газопереробні потужності Сан Альберто з 2011 року також обслуговують видобуток на сусідньому родовищі Ітау.

Продукція Сан-Альберто призначалась передусім для експортних поставок до Бразилії, для нарощування яких у 2003 році спорудили новий газопровід Gasyrg. Він з'єднав родовища Тарихи з департаментом Санта-Крус, звідки бере початок головний експортний трубопровід бразильського напрямку GASBOL.

Можливо також відзначити, що станом на 2010 рік конденсат родовища Сан-Альберто забезпечував п'яту частину видобутку рідких вуглеводнів у Болівії.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Abstract: Gas Exploration in Southern Bolivia - The Discovery of San Alberto and San Antonio Fields, by Jair R. de S. Soares Filho, Aloísio P. Miranda, Antonio C. A. Rocha, and Márcio Pereira; #90914(2000). www.searchanddiscovery.com. Процитовано 19 січня 2017.
  2. Lacombe, Olivier; Lavé, Jérôme; Roure, François M.; Verges, Jaume (10 серпня 2007). Thrust Belts and Foreland Basins: From Fold Kinematics to Hydrocarbon Systems (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 9783540694267.
  3. Bolivia Preparation of Capitalization of the Hydrocarbon Sector.
  4. Sawyer, S.; Gomez, E. (14 лютого 2012). The Politics of Resource Extraction: Indigenous Peoples, Multinational Corporations and the State (англ.). Springer. ISBN 9780230368798.
  5. Ryder Scott: Bolivia tiene 8,86 TCF de gas | plataformaenergetica.org. www.plataformaenergetica.org (ісп.). Процитовано 19 січня 2017.[недоступне посилання з квітня 2019]
  6. Login. www.ogj.com. Процитовано 19 січня 2017.
  7. Bolivia Oil And Gas Profile - A Barrel Full. abarrelfull.wikidot.com (англ.). Процитовано 19 січня 2017.