Біоценоз: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
Відокремлення ділянки для вивчення біоценозу здійснюється, в основному, з огляду на більш-менш сталий набір видів та типів їхньої взаємодії в її межах. Наприклад, можуть бути виділені біоценоз [[озеро|озера]], біоценоз гірського [[ліс]]у і т.ін. |
Відокремлення ділянки для вивчення біоценозу здійснюється, в основному, з огляду на більш-менш сталий набір видів та типів їхньої взаємодії в її межах. Наприклад, можуть бути виділені біоценоз [[озеро|озера]], біоценоз гірського [[ліс]]у і т.ін. |
||
Основними факторами, що визначають взаємовідношення в біоценозі, є харчові ланцюги та взаємодія видів в екологічній [[харчова піраміда|харчовій піраміді]]. Таким чином, практичним методом для зображення схеми деякого біоценозу є побудова харчової сітки на даній місцевості. |
Основними факторами, що визначають взаємовідношення в біоценозі, є харчові ланцюги та взаємодія видів в екологічній [[харчова піраміда|харчовій піраміді, піраміді енергії та чисел]]. Таким чином, практичним методом для зображення схеми деякого біоценозу є побудова харчової сітки на даній місцевості. |
||
Найбільш важливими кількісними характеристиками біоценозів є [[біорізноманіття]] (сукупна кількість видів в біоценозі) та [[біомаса]] (сукупна маса всіх живих організмів даного біоценозу). |
Найбільш важливими кількісними характеристиками біоценозів є [[біорізноманіття]] (сукупна кількість видів в біоценозі) та [[біомаса]] (сукупна маса всіх живих організмів даного біоценозу). |
||
Версія за 19:20, 9 травня 2011
Біоцено́з (грец. βιος — життя і грец. κοινος, koinos — загальний, спільний) — термін, впроваджений Карлом Мебіусом в 1877 році для опису всіх організмів та їх угруповувань , що населяють деяку територію (біотоп), та їхніх взаємовідносин.
Відокремлення ділянки для вивчення біоценозу здійснюється, в основному, з огляду на більш-менш сталий набір видів та типів їхньої взаємодії в її межах. Наприклад, можуть бути виділені біоценоз озера, біоценоз гірського лісу і т.ін.
Основними факторами, що визначають взаємовідношення в біоценозі, є харчові ланцюги та взаємодія видів в екологічній харчовій піраміді, піраміді енергії та чисел. Таким чином, практичним методом для зображення схеми деякого біоценозу є побудова харчової сітки на даній місцевості.
Найбільш важливими кількісними характеристиками біоценозів є біорізноманіття (сукупна кількість видів в біоценозі) та біомаса (сукупна маса всіх живих організмів даного біоценозу).
Біорізноманіття характеризує, насамперед, сталість біоценозу та його витривалість при несприятливому впливі. При цьому найбільш вразливими є біоценози, де кількість видів мінімальна (наприклад, арктичні).
Біомаса характеризує загальну продуктивність (біопродуктивність) біоценозу. Біоценозом з максимальним відомим значенням біомаси на одиницю площі є кораловий риф. Мінімальна біомаса притаманна біоценозам в місцевостях з суворими природними умовами (арктичні, антарктичні суходільні, високогірні).