Біоценоз: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
м Відкинути редагування 194.44.128.136 до зробленого Собачка Жужа |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Біоцено́з''' ({{lang-el|βιος}} — життя і {{lang-el|κοινος}}, ''koinos'' — загальний, спільний) — термін, впроваджений [[Мебіус Карл |Карлом Мебіусом]] в [[1877]] році для опису всіх [[організм]]ів та їх угруповань, що населяють деяку [[територія|територію]] ([[біотоп]]), та їхніх взаємовідносин. |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
Відокремлення ділянки для вивчення біоценозу здійснюється, в основному, з огляду на більш-менш сталий набір видів та типів їхньої взаємодії в її межах. Наприклад, можуть бути виділені біоценоз [[озеро|озера]], біоценоз гірського [[ліс]]у і т.ін. |
|||
| ⚫ | Основними факторами, що визначають взаємовідношення в біоценозі, є харчові ланцюги та взаємодія видів в екологічній [[харчова піраміда|харчовій піраміді, піраміді енергії та чисел]]. Таким чином, практичним методом для зображення схеми деякого біоценозу є побудова харчової сітки на даній місцевості. |
||
Найбільш важливими кількісними характеристиками біоценозів є [[біорізноманіття]] (сукупна кількість видів в біоценозі) та [[біомаса]] (сукупна маса всіх живих організмів даного біоценозу). |
|||
| ⚫ | |||
'''[[Біомаса]]''' характеризує загальну продуктивність (<tt>[[біопродуктивність]]</tt>) біоценозу. Біоценозом з максимальним відомим значенням біомаси на одиницю площі є [[кораловий риф (екосистема)|кораловий риф]]. Мінімальна біомаса притаманна біоценозам в місцевостях з суворими природними умовами (арктичні, антарктичні суходільні, високогірні). |
|||
'''[[Біомаса]]''' ха |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
'''[[Біогеоценоз]]''' |
'''[[Біогеоценоз]]''' |
||
Версія за 20:58, 29 лютого 2012
Біоцено́з (грец. βιος — життя і грец. κοινος, koinos — загальний, спільний) — термін, впроваджений Карлом Мебіусом в 1877 році для опису всіх організмів та їх угруповань, що населяють деяку територію (біотоп), та їхніх взаємовідносин.
Відокремлення ділянки для вивчення біоценозу здійснюється, в основному, з огляду на більш-менш сталий набір видів та типів їхньої взаємодії в її межах. Наприклад, можуть бути виділені біоценоз озера, біоценоз гірського лісу і т.ін.
Основними факторами, що визначають взаємовідношення в біоценозі, є харчові ланцюги та взаємодія видів в екологічній харчовій піраміді, піраміді енергії та чисел. Таким чином, практичним методом для зображення схеми деякого біоценозу є побудова харчової сітки на даній місцевості.
Найбільш важливими кількісними характеристиками біоценозів є біорізноманіття (сукупна кількість видів в біоценозі) та біомаса (сукупна маса всіх живих організмів даного біоценозу).
Біорізноманіття характеризує, насамперед, сталість біоценозу та його витривалість при несприятливому впливі. При цьому найбільш вразливими є біоценози, де кількість видів мінімальна (наприклад, арктичні).
Біомаса характеризує загальну продуктивність (біопродуктивність) біоценозу. Біоценозом з максимальним відомим значенням біомаси на одиницю площі є кораловий риф. Мінімальна біомаса притаманна біоценозам в місцевостях з суворими природними умовами (арктичні, антарктичні суходільні, високогірні).