Відносини між НАТО та Росією

28 країн – членів Альянсу і Росія співпрацюють на засадах рівноправного партнерства у рамках Ради НАТО – Росія (РНР), створеної у 2002 році. РНР забезпечує рамковий механізм для проведення консультацій з поточних проблем безпеки і практичного співробітництва з широкого кола питань, що становлять взаємний інтерес. Порядок денний РНР формує основу двостороннього співробітництва, підґрунтя якого було закладено в Основоположному акті НАТО – Росія, підписаному в 1997 році.

Росія (помаранчевий) та НАТО (зелений).

У новій Стратегічній концепції НАТО від 2010 року країни-члени підкреслили значимість для союзників розвитку «справжнього стратегічного партнерства між НАТО і Росією», а також їхню рішучість «поглиблювати політичні консультації і практичне співробітництво з Росією у галузях, які становлять спільний інтерес» і «цілковито використовувати потенціал РНР для діалогу і спільних дій».

Під час Чиказького саміту у травні 2012 року лідери держав – членів Альянсу привітали відчутний успіх, якого було досягнуто за роки співпраці, і знову підтвердили своє прагнення розвивати справжнє стратегічне партнерство між НАТО і Росією, як було узгоджено на засіданні РНР у Лісабоні в 2010 році.

На саміті в Лісабоні керівники 29 країн РНР зобов’язалися «працювати над досягненням справжнього стратегічного і оновленого партнерства, заснованого на принципах взаємної довіри, прозорості і передбачуваності, для сприяння створенню спільного простору миру, безпеки і стабільності». Лідери держав – учасниць РНР ухвалили Спільний аналіз загальних викликів безпеці у ХХІ столітті, серед яких – ситуація в Афганістані, тероризм, піратство, розповсюдження зброї масового знищення (ЗМЗ) та засобів її доставки, а також природні лиха і техногенні катастрофи. Відтоді було досягнуто успіху у багатьох з цих галузей.

Визнаючи, що з окремих питань між сторонами зберігаються розбіжності, союзники підкреслили необхідність зміцнення довіри і підвищення рівня взаємної прозорості та передбачуваності.

Країни – члени РНР поділяють думку, що РНР є цінним інструментом розбудови практичної співпраці і політичного діалогу з усіх питань – і з тих, де їхні думки збігаються, і з тих, де вони не погоджуються. Рушійною силою прагматичного духу співпраці в рамках РНР є усвідомлення того, що НАТО і Росія поділяють стратегічні пріоритети і стоять перед обличчям спільних проблем. Подальший розвиток практичної співпраці – зокрема в галузі протиракетної оборони – сприятиме зміцненню взаємної довіри.

Розвиток співробітництва

Останнє десятиліття XX століття було непростим для Росії у багатьох відношеннях. Цей період дослідниками прийнято називати "спресованою історією" : занадто багато чого трапилося за цей короткий для історії відрізок часу. Поряд із соціальною, економічною, політичною та ідеологічною кризами, важка ситуація склалася і в міжнародних відносинах. І, перш за все, це стосувалося взаємин РФ з Північноатлантичним альянсом. Після того, як розвіялися останні ілюзії початку 90-их років XX століття, що військові блоки в Європі залишилися в минулому з закінченням «холодної війни», з'ясувалося, що НАТО не збиралася розформовуватися, як це зробила Організація Варшавського Договору, а, навпаки, прагнула розширитися за рахунок включення до своїх лав нових членів; такий курс представлявся для Альянсу як єдино можливий у сформований ситуації, коли вирішувалося питання про шляхи його подальшого розвитку.

Офіційно відносини між НАТО і Росією розпочалися у 1991 році, коли Росія приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва (перейменованої в 1997 році на Раду євроатлантичного партнерства – РЄАП). Цей форум був створений з метою поліпшення прозорості і поглиблення діалогу з країнами після завершення холодної війни. Приєднання Росії до програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ) в 1994 році заклало підґрунтя для більш практичного співробітництва, а у 1996 році Росія направила великий контингент до складу миротворчих підрозділів під проводом НАТО в Боснії і Герцеговині.

Логотип представительства России при НАТО

Підписання в 1997 році Основоположного акта між НАТО і Росією про взаємні відносини, співробітництво і безпеку заклало офіційну основу відносин між НАТО і Росією та привело до розроблення програми двосторонніх консультацій і співробітництва в рамках Постійної спільної ради (ПСР). Однак деякі упередження, які збереглися з часів холодної війни, перешкодили цілковитій реалізації потенціалу ПСР. На відносини НАТО – Росія також вплинули розбіжності в поглядах на військово-повітряну операцію НАТО в Косові. Незважаючи на це, Росія відіграла важливу дипломатичну роль у розв'язанні кризової ситуації в Косові і в червні 1999 року направила свої підрозділи на підтримку миротворчого контингенту НАТО на Балканах. Із 1999 року відносини між НАТО і Росією значно покращилися.

Після створення в 2002 році РНР цим відносинам було надано нового імпульсу і змісту. Рішення про започаткування РНР, яке було ухвалене відразу після терористичних нападів 11 вересня 2001 року, ще раз підтвердило необхідність узгоджених дій у відповідь на спільні загрози і продемонструвало рішучість країн – членів НАТО і Росії поглиблювати співробітництво, спрямоване на досягнення спільної цілі – побудови довгострокового та всеосяжного миру в євроатлантичному регіоні, що вперше було відображено в Основоположному акті НАТО – Росія від 1997 року.

Після того як на початку серпня 2008 року Росія застосувала військову силу в Грузії, Альянс призупинив офіційні засідання РНР і співробітництво в окремих галузях, щоб розглянути питання про наслідки дій Росії для відносин НАТО – Росія.

У 2009 році було ухвалено рішення про відновлення офіційних засідань і практичного співробітництва з Росією. У грудні 2009 року відбулося перше після кризи в Грузії офіційне засідання РНР на рівні міністрів. Міністри вирішили вдосконалити методику роботи самої РНР, щоб надати їй більш цілеспрямований і політично вагомий характер, а також провести Спільний аналіз загальних викликів безпеці у XXI столітті.

На зустрічі в Лісабоні в листопаді 2010 року керівники країн РНР схвалили Спільний аналіз і узгодили заходи практичного співробітництва, спрямовані на подолання деяких із викликів, що були виявлені в Аналізі. Крім цього, керівники країн РНР домовилися обговорити питання подальшого розширення співробітництва в галузі ПРО.

Російські кулеметники на підступах до будівлі кримського парламенту. 1 березня 2014 року

Після того як навесні 2014 року Росія застосувала військову силу проти України та анексувала частину її території стосунки між НАТО та Росією різко погіршилися. 5 березня Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен після засідання Ради НАТО-РФ повідомив, що НАТО вирішило вжити невідкладних заходів щодо призупинення практичної військової співпраці із Росією: припинити планування спільної місії із Росією — морський супровід американського корабля з хімічною зброєю; не проводити ніяких зустрічей із Росією на цивільному та військовому рівні; переглянути співробітництво НАТО — Росія. У той же час НАТО інтенсифікуватиме партнерство з Україною.

Основні історичні віхи

1991 рік - початок офіційних відносин між НАТО і Росією із приєднанням Росії до Ради північноатлантичного співробітництва (пізніше перейменована на РЄАП), створеної після закінчення холодної війни як форум для консультацій із країнами Центральної та Східної Європи. Фактично, розпад Радянського Союзу збігся у часі з інавгураційним засіданням новоствореної Ради.

1994 рік - вступ Росії до програми " Партнерство заради миру ".

Файл:Російські миротворці в Боснії та Герцеговині.jpeg

Російські миротворці в Боснії та Герцеговині

1996 рік - Росія направляє військовий контингент до складу миротворчих сил під проводом НАТО в Боснії і Герцеговині. Підписання Меморандуму про взаєморозуміння у галузі співробітництва на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру.

1997 рік - на саміті НАТО в Парижі керівники Росії і країн НАТО підписують Основоположний акт НАТО – Росія про взаємні відносини, співробітництво та безпеку і створюють Постійну спільну раду (ПСР).

1998 рік - Росія відкриває дипломатичне представництво при НАТО.

Підписання Меморандуму про взаєморозуміння в галузі науково-технічного співробітництва.

1999 рік - Росія на кілька місяців призупиняє свою участь у ПСР через незгоду з військово-повітряною операцією НАТО в Косові.

Прибуття російських миротворців до Косова для участі у миротворчій операції під проводом НАТО.

2000 рік - В.В. Путін обраний на пост Президента Росії. Він робить заяву про відновлення відносин з НАТО «у дусі прагматизму».

Відновлення розширеного співробітництва в рамках ПСР після зустрічі міністрів закордонних справ країн – членів НАТО і Росії у Флоренції, Італія.

Трагічна загибель атомного підводного човна «Курськ» підкреслює необхідність співпраці між НАТО і Росією.

2001 рік - відкриття Інформаційного бюро НАТО в Москві.

Прапор міжнародного терористичного руху Аль-Каїда

Президент В.В. Путін першим із світових лідерів телефонує Президенту США після терористичних актів 11 вересня. Теракти 11 вересня підкреслили необхідність узгоджених дій всієї міжнародної спільноти у боротьбі з тероризмом та іншими новими загрозами безпеці. Росія відкриває свій повітряний простір учасникам міжнародної коаліції в Афганістані і бере участь в обміні розвідувальними даними.

2002 рік - у Римі проходить перша конференція на високому рівні, присвячена ролі збройних сил у боротьбі з тероризмом.

Відкриття Військової місії зв’язку НАТО в Москві.

На саміті НАТО в Римі керівники Росії і НАТО підписують декларацію «Відносини НАТО – Росія: нова якість» і започатковують Раду НАТО – Росія (РНР) замість ПСР.

Відкриття спільного Центру соціальної адаптації «Росія – НАТО», покликаного надавати допомогу військовослужбовцям, звільненим із лав збройних сил, та сприяти їх соціальній адаптації до цивільного життя.

Проведення в Росії (м. Ногінськ) багатонаціональних навчань із відпрацювання дій у разі природного лиха або катастрофи.

У Москві проходить друга конференція на високому рівні, присвячена ролі збройних сил у боротьбі з тероризмом.

2003 рік - підписання НАТО і Росією Угоди про рятування екіпажів аварійних підводних човнів.

Було вперше у Москві проведено засідання РНР.

Виведення російського контингенту зі складу миротворчих сил під проводом НАТО на Балканах.

2004 рік - Генеральний секретар НАТО вперше виходить на зв’язок з міністром оборони Росії новоствореною гарячою лінією.

Перші спільні командно-штабні навчання учасників РНР із відпрацювання питань ПРО на ТВД в м. Колорадо-Спрінгс, США.

Домовленість про започаткування російських груп військового зв'язку при штабах стратегічних командувань НАТО.

Проведення в Росії (м. Калінінград) багатонаціональних навчань із відпрацювання дій у разі природного лиха або катастрофи.

На засіданні РНР на рівні міністрів закордонних справ у Стамбулі Росія виступає із пропозицією надати військовий корабель для участі в антитерористичній операції ВМС НАТО на Середземному морі «Активні зусилля».

Спостерігачі від країн РНР запрошені для участі в навчаннях поблизу м. Мурманськ із відпрацювання ліквідації наслідків аварії з ядерними боєприпасами.

У московських військових вузах читають перші курси лекцій НАТО з питань оперативної взаємосумісності.

Ухвалення міністрами закордонних справ РНР комплексного Плану дій РНР проти тероризму після скоєння у Росії кількох терористичних актів.

Росія і НАТО обмінюються листами, в яких узгоджується порядок підготовки Росії до участі у військово-морській антитерористичній операції НАТО на Середземному морі «Активні зусилля».

Спільна заява міністрів закордонних справ РНР з приводу проведення президентських виборів в Україні.

2005 рік - у Нідерландах проходять другі командно-штабні навчання РНР з питань ПРО на ТВД.

Підписання Росією Угоди про статус збройних сил у рамках програми ПЗМ.

Ухвалення міністрами оборони РНР «Політико-військових керівних вказівок», спрямованих на поступове досягнення оперативної взаємосумісності між підрозділами Росії і НАТО на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях управління.

Росія бере участь у широкомасштабних військово-морських пошуково-рятувальних навчаннях НАТО «Сорбет роял».

Група рятувальників з Великої Британії допомагає евакуювати російських моряків з підводного човна, який зазнав лиха біля узбережжя Камчатки.

Спостерігачів від країн РНР запрошено взяти участь у польових навчаннях із відпрацювання реагування на аварію з ядерними боєприпасами у м. Едінбург (Велика Британія).

Російські викладачі та інструктори Академії Генерального штабу РФ читають перший курс лекцій з питань оперативної взаємосумісності в школі НАТО в м. Обераммергау, Німеччина.

РНР розпочинає реалізацію експериментального проекту із навчання співробітників правоохоронних органів Афганістану і країн Центральної Азії методам боротьби з незаконним обігом наркотиків.

2006 рік - Ухвалення міністрами закордонних справ РНР на зустрічі у Софії переліку пріоритетів і рекомендацій для скерування подальшої роботи Ради.

Спостерігачів від країн РНР запрошено на польові навчання до штату Вайомінг (США) із відпрацювання реагування на аварію з ядерними боєприпасами.

У Москві проходять треті командно-штабні навчання РНР з питань ПРО на ТВД.

В італійському м. Монтелібретті відбувається навчання РНР з відпрацювання дій на випадок надзвичайної ситуації цивільного характеру.

Прибуття першого російського фрегата для участі в операції НАТО «Активні зусилля» на Середземному морі.

2007 рік - Спостерігачів від країн РНР запрошено до Франції на польові навчання із відпрацювання реагування на аварію із ядерними боєприпасами.

Державна Дума РФ ратифікує Угоду про статус збройних сил ПЗМ.

10-річчя підписання Основоположного акта і 5-та річниця створення РНР.

2008 рік - у Німеччині проходять комп’ютерні навчання в рамках проекту РНР у галузі ПРО на ТВД.

Постраждалі будинки від російсько-грузинської війни 2008

На підтримку операції МССБ в Афганістані під проводом НАТО Росія пропонує країнам – учасницям МССБ здійснювати транзит російською територією. Росія бере участь у широкомасштабних військово-морських пошуково-рятувальних навчаннях НАТО «Хоробрий монарх». Після застосування Росією на початку серпня 2008 року військової сили проти Грузії призупинено офіційні засідання РНР і співробітництво в окремих галузях. Співпраця триває в кількох основних напрямах, які становлять взаємну зацікавленість, а саме: запобігання розповсюдженню наркотиків і боротьба з тероризмом. На грудневому засіданні міністрів закордонних справ НАТО досягнуто домовленість щодо поетапного і зваженого підходу до відновлення відносин з Росією.

2009 рік - на засіданні міністрів закордонних справ НАТО у березні ухвалено рішення про відновлення офіційних засідань і практичного співробітництва в рамках РНР.

У грудні на першому після кризи в Грузії офіційному засіданні РНР на рівні міністрів закордонних справ ухвалено низку рішень, покликаних надати нового імпульсу співробітництву в рамках Ради, а також досягнуто домовленість щодо проведення Спільного аналізу загальних викликів безпеці у ХХI столітті.

2010 - у червні в Римі відбувається перше дводенне засідання РНР у форматі політичних радників, на якому проводиться неформальний обмін думками без протоколу щодо того, як надати Раді більшого змісту.

У липні здійснює візит до Москви голова Військового комітету НАТО адмірал Джампаоло ді Паола. Мета візиту – обговорення з начальником Генерального штабу ВС РФ генералом армії М.Є. Макаровим і його апаратом питань військового співробітництва в рамках РНР.

Учасники саміту НАТО у Лісабоні, 20 листопада 2010 року

У вересні в Нью-Йорку проходить засідання міністрів закордонних справ країн РНР, на якому окреслюється подальший розвиток відносин і співробітництва.

На початку листопада Росію відвідує Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен. Проходять переговори з Президентом Д. Медвєдєвим і міністром закордонних справ С. Лавровим щодо підготовки наступної зустрічі РНР у Лісабоні.

На саміті в Лісабоні керівники країн РНР зобов'язуються «докласти зусиль для досягнення справжнього стратегічного і оновленого партнерства», ухвалюють Спільний аналіз загальних викликів безпеці у XXI столітті та домовляються про відновлення співробітництва в галузі ПРО на ТВД, а також вирішують спільно провести всеосяжний аналіз майбутніх рамок розширеного співробітництва у галузі ПРО. Також узгоджено низку ініціатив, покликаних сприяти стабілізації в Афганістані та ширшому регіоні.

Прибуття другого російського фрегата для безпосередньої участі в операції НАТО «Активні зусилля» на Середземному морі.

2011 рік - у квітні відбувається засідання міністрів закордонних справ РНР у Берліні з метою обговорення ситуації в Лівії і Афганістані, а також поточної роботи щодо перспектив окреслення рамок майбутньої взаємодії у галузі протиракетної оборони між Росією і НАТО. Починається обслуговування вертолітного проекту Цільового фонду РНР з метою забезпечення Афганських сил безпеки вертолітним парком і затверджується оновлений План дій РНР у галузі боротьби з тероризмом.

У травні Рада НАТО – Росія видає консолідований глосарій співробітництва (КГС – РНР ), що містить понад сім тисяч узгоджених термінів російською і англійською мовами, які охоплюють практично усі основні напрями політичного і військового співробітництва НАТО – Росія.

У червні відбувається перше за три роки засідання міністрів оборони РНР в Брюсселі для обговорення широкого кола питань оборони. Російський підводний човен бере активну участь у навчаннях НАТО «Хоробрий монарх – 2011». Росія бере участь у спільних навчаннях «Пильне небо – 2011». Набуває оперативного потенціалу Ініціатива РНР щодо спільного використання повітряного простору. В Туреччині відбувається конференція РНР з питань захисту критичної інфраструктури. Росія і НАТО беруть участь у навчаннях із проведенням моделювання, відпрацьовуючи реагування у разі інциденту з ядерною зброєю.

У липні на запрошення російського уряду відбувається засідання РНР в Сочі, Росія, за участю Президента Російської Федерації Дмитра Медвєдєва. Посли РНР знову підкреслюють свою прихильність продовженню співпраці в галузі протиракетної оборони, а також просуванню співпраці з інших питань безпеки, що становлять спільний інтерес.

У жовтні в Німеччині відбувається семінар з питань національної ядерної доктрини і стратегії.

У грудні міністри закордонних справ РНР проводять засідання в Брюсселі для обговорення питань міжнародної безпеки і практичного співробітництва в рамках РНР, зокрема щодо Афганістану, боротьби з піратством та протидії тероризму. Вони затверджують Робочу програму РНР на 2012 рік і оголошують про досягнення Ініціативою спільного використання повітряного простору оперативної готовності.

2012 рік - у січні начальник Генерального штабу ЗС РФ генерал армії Микола Макаров відвідує Командування з питань операцій ОЗС НАТО в Монсі, Бельгія.

У березні в Німеччині проводяться п'яті навчання у галузі протиракетної оборони на ТВД за допомогою комп'ютерного моделювання, а у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі проходять перші цивільно-військові навчання із застосуванням моделювання в галузі боротьби з тероризмом під егідою РНР.

У квітні в Новосибірську стартують перші навчальні курси для персоналу афганських ВПС, що обслуговує вертолітну техніку, у рамках відповідного проекту Цільового фонду під егідою РНР. Відбувається засідання міністрів закордонних справ РНР у Брюсселі з метою обговорення практичного співробітництва між НАТО і Росією.

У травні заступник Генерального секретаря НАТО посол А. Вершбоу бере участь у конференції з ПРО, організованій Міністерством оборони РФ.

Росія направляє спеціального представника для участі в розширеному засіданні країн – учасниць МССБ на саміті в Чикаго.

У травні відзначається 15-річчя підписання Основоположного акта НАТО – Росія і 10-та річниця створення РНР.

2013 рік - зустріч Генерального секретаря НАТО Андерса Фога Расмуссена і міністра закордонних справ Росії С.В. Лаврова в штаб-квартирі НАТО.

Файл:Lavrov rasmussen.jpg

Зустріч міністра РФ і Генсека НАТО Андерса фог Расмуссена

Міністри закордонних справ РРН домовляються приступити до другого етапу Трастового фонду РРН з технічного обслуговування вертольотів в Афганістані і обговорюють плани співпраці в інших областях в 2013 році.

На станції метро одного з великих європейських міст успішно проводяться випробування технології дистанційного виявлення вибухових речовин в режимі реального часу, тим самим завершується етап розробки і випробувань проекту з дистанційного виявлення вибухових речовин.

Під егідою Ініціативи про співпрацю з використання повітряного простору в небі над Польщею, Росією і Туреччиною проводяться контртерористичні навчання із залученням літаків-винищувачів, військовослужбовців та центрів управління від Арктики до Чорного моря.

Міністри оборони обмінюються думками про нагальні питання, що стоять на міжнародному порядку денному, включаючи Сирію, транспарентність щодо військових навчань та обговорюють можливості розширення практичного співробітництва, в тому числі плани про спільну роботу по утилізації надлишків боєприпасів в Росії, можливо з допомогою проекту нового трастового фонду РРН.

2014 рік - НАТО засуджує російську військову ескалацію в Криму та висловлює серйозну заклопотаність у зв'язку з тим, що російський парламент дав дозвіл на застосування Збройних Сил РФ на території України.

Згодом НАТО заявляє, що так званий референдум, проведений 16 березня в Автономній Республіці Крим України, є незаконним і протиправним. Референдум порушив Конституцію України і міжнародне право, і країни НАТО не визнають його результатів.

Міністри закордонних справ країн НАТО закликають Росію вжити негайні кроки, як викладено в заяві Комісії НАТО-Україна, з поновлення дотримання міжнародного права, а також міжнародних зобов'язань та обов'язків Росії та негайно приступити до істинного діалогу, направленого на досягнення політичного і дипломатичного вирішення при дотриманні міжнародного права і міжнародно визнаних кордонів України. Міністри закордонних справ країн НАТО вирішують призупинити всі практичне цивільне та військове співробітництво між НАТО і Росією.

Основа співробітництва

Керівництво співпрацею між Росією і країнами – членами НАТО здійснює РНР, а конкретніші програми розробляються підпорядкованими їй різноманітними робочими групами і комітетами. Щороку країни, які входять до складу РНР, узгоджують Річну робочу програму.

Серед головних галузей співпраці – боротьба з тероризмом, оборонна реформа, двостороннє військове співробітництво, підготовка представників Афганістану, Пакистану і країн Центральної Азії у галузі протидії наркотикам, ПРО на ТВД / захист від балістичних ракет, боротьба з піратством, управління в кризових ситуаціях, запобігання розповсюдженню ЗМЗ, спільне використання повітряного простору, планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру, наукова співпраця та охорона довкілля.

РНР є форумом для розвитку постійного політичного діалогу з поточних питань безпеки, рамки якого було розширено. Нині він передбачає відвертий і конструктивний обмін думками з актуальних, іноді спірних, питань. Були проведені обговорення з таких тем, як ситуація на Балканах, в Афганістані, Грузії, Україні, Білорусі, Центральній Азії, на Близькому Сході, в Іраку і Лівії, а також відбувся обмін думками з таких питань, як трансформація НАТО, енергетична безпека, протиракетна оборона і Договір про звичайні Збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ). Завдяки діалогу виникають ідеї практичного співробітництва, спрямовані на розв’язання проблем безпеки, спільних для Росії і НАТО.

З метою сприяння співпраці Росія відкрила при НАТО свою дипломатичну місію, а при двох вищих органах військового управління НАТО створені російські військові представництва. У Москві працює Інформаційне бюро НАТО, яке інформує російську громадськість про діяльність НАТО і роз’яснює переваги партнерства НАТО – Росія, тоді як Військова місія зв’язку НАТО сприяє підвищенню рівня прозорості та координації на військовому рівні.

Головні напрями співробітництва

Боротьба з тероризмом

У грудні 2004 року міністри закордонних справ РНР ухвалили План дій РНР у галузі боротьби з тероризмом. Він спрямований на удосконалення загальної координації дій і стратегічного керівництва співробітництвом РНР в цій галузі. Лідери РНР підкреслили важливість продовження співпраці в галузі протидії тероризму на саміті в Лісабоні у листопаді 2010 року і на зустрічі в Берліні у квітні 2011 року, коли міністрами закордонних справ РНР було ухвалено оновлений План дій в галузі боротьби з тероризмом. У березні 2012 року в штаб-квартирі НАТО відбулися перші цивільно-військові навчання з комп’ютерним моделюванням у галузі боротьби з тероризмом під егідою РНР.

У рамках РНР відбуваються регулярний обмін інформацією і поглиблені консультації щодо різних аспектів боротьби з тероризмом. Згідно з Ініціативою співробітництва у галузі спільного використання повітряного простору (див. нижче) було розроблено систему обміну інформацією для забезпечення прозорості повітряного руху і раннього оповіщення у разі виявлення сумнівних ситуацій в повітрі з метою запобігання терористичним нападам, таким як ті, що сталися 11 вересня у Сполучених Штатах Америки. У науково-технічній сфері ведеться робота за проектом «СТАНДЕКС», який спрямований на розробку технології, що дозволить виявляти на відстані вибухові пристрої в громадському транспорті. На 2013 рік заплановано відповідні випробування. Протидія саморобним вибуховим пристроям є одним із важливих питань поточної роботи РНР.

Протягом останніх років низка кораблів російських ВМС були розгорнуті на підтримку військово-морської операції НАТО із протидії тероризму на Середземному морі «Активні зусилля».

Ініціатива щодо спільного використання повітряного простору

Ініціатива співробітництва у галузі спільного використання повітряного простору, метою якої є запобігання можливому використанню терористами літаків як зброю, як це сталося під час терактів 11 вересня у Сполучених Штатах Америки, нині активно працює. Така система забезпечує прозорість повітряного руху і раннє оповіщення у разі підозрілих ситуацій у повітрі. Це сприяє прозорості, передбачуваності й оперативній сумісності в галузі управління повітряним рухом.

На основі реалізованого у 2005 році техніко-економічного обґрунтування було ухвалено детальні вимоги до системи і план проекту. Це дало змогу здійснювати взаємний обмін даними щодо повітряного руху між центрами управління повітряним рухом у Росії і країнах НАТО. Впровадження проекту в життя розпочалося у 2006 році, а в 2011 році система досягла необхідного оперативного потенціалу. Планується, що до середини 2012 року вона запрацює на повну силу, щойно в країнах-учасницях будуть виконанні національні процедури у галузі взаємної координації повітряного руху для протидії терористичним загрозам у повітрі. Таким чином Ініціатива офіційно набере чинності.

Літаки НАТО проводять політ у рамках програми " Пильне небо-2011)

Оперативну готовність нової системи було продемонстровано під час перших навчань із виконанням польотів у режимі реального часу у галузі боротьби з тероризмом «Пильне небо – 2011», які відбулися у червні 2011 року.

Загалом на реалізацію проекту Ініціативи співробітництва в галузі спільного використання повітряного простору було виділено майже 10 мільйонів євро, зокрема, від таких країн, як Канада, Франція, Греція, Угорщина, Італія, Люксембург, Норвегія, Польща, Росія, Туреччина, Велика Британія та США. До проекту можуть долучитися й інші країни. На даному етапі про свою зацікавленість заявили Фінляндія і Україна.

Реалізацією натовської частини проекту керувало Агентство НАТО з питань консультацій, командування і управління (NC3A), а програмне забезпечення було закуплено у Євроконтролю. Реалізація російської частини системи здійснювалася на чолі з Державною корпорацією управління повітряним рухом під керівництвом Федеральної аеронавігаційної служби. Концерн «Алмаз-Антей» здійснив розробку і поставку російського сегмента системи.

Структурно Ініціатива співробітництва в галузі спільного використання повітряного простору складається із двох координаційних центрів, розташованих у Москві і Варшаві, та місцевих координаційних пунктів у Росії (Мурманськ, Калінінград, Ростов-на-Дону) і країнах-учасницях НАТО (Бодо (Норвегія), Варшава (Польща), Анкара (Туреччина)).

Підтримка Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) в Афганістані та Національної армії Афганістану

Навесні 2008 року Російська Федерація запропонувала спростити процедуру сухопутного транзиту російською територією невійськових вантажів, призначених для країн – учасниць МССБ в Афганістані – керованих НАТО сил, що діють за мандатом ООН. Аналогічні домовленості були досягнуті з іншими країнами, територією яких має здійснюватися транзит, що дало змогу в 2010 році відкрити важливий маршрут для постачання МССБ. На Лісабонському саміті керівники РНР узгодили поправки до домовленостей, досягнутих у 2008 році, що дозволить здійснювати транзитні перевезення вантажів зброї несмертельної дії в Афганістан і в зворотному напрямку. На Чиказькому саміті лідери держав – членів Альянсу схвалили прогрес, досягнутий щодо розробки домовленостей з партнерами у Центральній Азії та Росією, які дадуть змогу забезпечити зворотне перевезення з використанням різних видів транспорту, а саме: поєднання залізничного і повітряного перевезення для доставки обладнання і техніки для МССБ територією Росії.

Табір Міжнародних сил сприяння безпеці

Під час Лісабонського саміту керівники РНР домовилися заснувати Цільовий фонд РНР з питань технічного обслуговування вертольотів, щоб допомогти Збройним силам Афганістану експлуатувати власний вертолітний парк. Проект, який офіційно було введено в дію у березні 2011 року, спрямований на забезпечення конче необхідного технічного обслуговування і ремонту вертолітної техніки, зокрема постачання запасних частин і технічної підготовки персоналу. Провідною країною в рамках проекту є Німеччина, а Агентство НАТО з питань технічного обслуговування і постачання (NAMSA) є його виконавцем. Десять країн-донорів (Хорватія, Чеська Республіка, Данія, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди, Росія, Туреччина і США) внесли разом майже сім мільйонів доларів США як фінансовий внесок і 15 мільйонів доларів США у вигляді негрошових внесків для виконання цього проекту Цільового фонду. В квітні 2012 року на базі ВАТ «Новосибірський авіаремонтний завод» в Росії розпочалася спеціальна підготовка персоналу афганських ВПС з експлуатації і технічного обслуговування вертольотів.

Підкреслюючи відданість обох сторін справі стабілізації Афганістану, Росію було запрошено взяти участь у розширеному засіданні країн – учасниць МССБ на саміті в Чикаго.

Навчання співробітників правоохоронних органів Афганістану і Центральної Азії методам боротьби з незаконним обігом наркотиків

Пілотний проект РНР з питань підготовки співробітників правоохоронних органів Афганістану і країн Центральної Азії методам боротьби з незаконним обігом наркотиків був започаткований міністрами закордонних справ РНР у грудні 2005 року для сприяння протидії загрозі незаконного обігу афганських наркотиків. Мета проекту – зміцнити місцевий потенціал і розвинути контакти і співробітництво на регіональному рівні завдяки обміну досвідом, накопиченим країнами-членами РНР, з працівниками правоохоронних органів середньої ланки з Афганістану, Казахстану, Киргизької Республіки, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. У 2010 році до проекту приєднався Пакистан.

Проект реалізується у співпраці з Управлінням Організації Об’єднаних Націй з боротьби з наркотиками і злочинністю. Це спільні зусилля багатьох країн РНР, таких як Бельгія, Болгарія, Канада, Чеська Республіка, Данія, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Латвія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Румунія, Росія, Словенія, Іспанія, Туреччина, Велика Британія, Сполучені Штати Америки та (з 2007 року) Фінляндія разом з країнами, на які спрямована допомога в рамках цієї ініціативи. Незабаром Україна стане другою країною – учасницею проекту серед тих, що не входять до складу РНР.

Регулярні курси підготовки працівників правоохоронних органів Афганістану і Центральної Азії проводяться в одному з чотирьох спеціалізованих центрів у Росії, Туреччині чи Сполучених Штатах Америки. Водночас у кожній із шести країн-учасниць проводяться мобільні курси. На Лісабонському саміті керівники країн РНР погодилися розширити масштаби проекту з метою сприяння розбудові власного потенціалу цих країн щодо запобігання незаконному обігу наркотиків. Станом на квітень 2012 року навчання на курсах в рамках проекту РНР пройшли майже дві тисячі посадовців.

Протиракетна оборона на театрі – захист від балістичних ракет

Співробітництво в галузі ПРО на театрі військових дій (ТВД) між НАТО і Росією триває ось уже багато років. Необхідність у ньому зумовлена підвищеним ризиком розповсюдження високоточних балістичних ракет, які наражають на небезпеку діючі угруповання військ. У 2003 році було розпочато аналіз вірогідних рівнів оперативної сумісності систем ПРО Росії і країн НАТО на ТВД.

Було проведено три командно-штабні навчання: перші – в США у березні 2004 року, другі – в Нідерландах у березні 2005 року і треті – в Росії у жовтні 2006 року. У січні 2008 року на території Німеччини відбулися комп’ютерні навчання. Разом із вивченням питань оперативної сумісності ці навчання повинні забезпечити підґрунтя для підвищення рівня оперативної сумісності в майбутньому і розробити механізми і порядок дій у разі проведення спільних операцій в галузі ПРО на ТВД.

Запуск балістичної ракети

У грудні 2009 року створено Робочу групу РНР з ПРО, якій було доручено узагальнити попередній досвід співробітництва в галузі ПРО на ТВД і обмінятися думками щодо вірогідного взаємовигідного співробітництва з питань ПРО, заснованих на спільній оцінці загроз ракетного нападу.

На Лісабонському саміті керівники РНР ухвалили спільну оцінку загрози ракетних нападів і домовилися обговорити подальше співробітництво в галузі ПРО. Вони вирішили відновити співробітництво з ПРО на ТВД і провести спільний аналіз майбутніх рамок співробітництва в галузі ПРО.

Хоча з питань протиракетної оборони між сторонами досі є розбіжності, обговорення тривають. Під час зустрічі у Чикаго лідери країн НАТО підкреслили, що плани Альянсу зі створення протиракетного потенціалу не спрямовані проти Росії і не зашкодять політиці Росії в галузі стратегічного стримування. Система ПРО НАТО покликана забезпечувати захист від потенційних загроз, що можуть походити ззовні євроатлантичного регіону. Висловлюючи жаль з приводу періодичних заяв російської сторони і заходів, спрямованих на недопущення створення системи ПРО НАТО, країни Альянсу схвалюють готовність Росії до продовження діалогу щодо пошуку шляху для розвитку подальшого співробітництва в галузі протиракетної оборони.

НАТО має намір співпрацювати з Росією в рамках РНР щодо пошуку шляхів взаємодії між паралельними системами ПРО НАТО і Росії в інтересах підвищення європейської безпеки. Союзники очікують на створення Центру об’єднання даних у галузі ПРО НАТО – Росія і спільного Центру планування операцій НАТО – Росія, як було запропоновано. Вони також пропонують розробити новий режим прозорості на основі регулярного обміну інформацією про наявний потенціал сторін у галузі протиракетної оборони.

Нерозповсюдження зброї масового знищення і контроль над озброєннями

Під егідою РНР розвивається діалог щодо зростаючого кола питань, пов’язаних із нерозповсюдженням зброї масового знищення (ЗМЗ). Було розроблено конкретні рекомендації для посилення чинних механізмів нерозповсюдження, проведено кілька різнобічних дискусій і семінарів на експертному рівні для вивчення можливостей практичного співробітництва у галузі захисту від ядерної, біологічної та хімічної зброї. У рамках РНР ведеться робота для оцінки глобальних тенденцій розповсюдження ЗМЗ і засобів її доставки, а також аналізу галузей, в яких країни РНР могли б вести спільну роботу на політичному рівні для сприяння дієвому багатосторонньому контролю над озброєннями, роззброєнням і нерозповсюдженням.

РНР також є форумом для ведення відвертих обговорень з питань, що стосуються контролю над звичайними озброєннями, як, наприклад, Договір про Звичайні збройні сили в Європі (ЗЗСЄ), Договір «Відкрите небо» і заходи зміцнення довіри і безпеки. Головним пріоритетом усіх країн РНР є поступ до ратифікації Адаптованого договору щодо ЗЗСЄ. Країни НАТО висловили занепокоєння з приводу ухваленого Росією рішення в грудні 2007 року в односторонньому порядку призупинити участь у Договорі. Незважаючи на суперечності щодо цього питання, важливо відзначити, що країни – члени НАТО готові домагатися ратифікації Адаптованого договору. У рамках РНР, а також під егідою Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) нині тривають переговори з Росією щодо того, як досягти цієї мети.

На Лісабонському саміті керівники РНР наголосили, що вони рішуче виступають за відновлення і модернізацію режиму контролю над звичайними озброєннями в Європі і готові продовжувати діалог з питань контролю над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдження, в яких зацікавлена РНР. У грудні 2011 року на 7-й оглядовій конференції з питань Конвенції з біологічної і токсичної зброї РНР ухвалила спільну заяву з цього питання.

Питання ядерної зброї

Фахівці з питань ядерної зброї розробили глосарій термінів і визначень, а також організували обмін думками щодо ядерних доктрин і стратегії.

Фахівці та інші представники Росії і країн – членів НАТО були присутні як спостерігачі на чотирьох навчаннях з питань реагування на ситуацію із застосуванням ядерних боєприпасів, які були проведені в Росії у 2004 році, на території Великої Британії – у 2005 році, в США – у 2006 році, та у Франції – в 2007 році. У продовження цих чотирьох заходів у червні 2011 року Росія і країни – члени НАТО також взяли участь у навчаннях із моделюванням реагування на надзвичайний стан, викликаний ядерним інцидентом. Участь фахівців у таких навчаннях сприяє підвищенню рівня прозорості, розвиває спільне розуміння порядку реагування на надзвичайну ситуацію із ядерною зброєю, а також формує упевненість у тому, що ядерні країни – члени НАТО (Франція, Велика Британія, США) і Росія повною мірою готові дієво відреагувати на будь-яку надзвичайну ситуацію, пов’язану із ядерною зброєю. Також проводилися семінари за участю експертів, на яких обговорювалися ядерна доктрина і стратегія (2005, 2009 і 2011 роки), досвід, набутий в результаті інцидентів із ядерною зброєю (2007 рік), і вірогідні дії у разі виявлення саморобних ядерних або радіологічних пристроїв (2010 рік).

Боротьба з піратством

Боротьба з піратством є однією з основних сфер загальної заінтересованості, що визначені у Спільному аналізі загальних викликів безпеці у ХХІ столітті, затвердженому в Лісабоні у листопаді 2010 року. На тактичному рівні співпраця між кораблями ВМС НАТО і Росії розвивається з кінця 2008 року.

НАТО і Росія домовилися вивчити шляхи зміцнення співпраці у боротьбі з піратством в рамках Робочої програми Ради НАТО – Росія (РНР) на 2012 рік. Розвиваючи успіх поточної військово-тактичної співпраці в районі Африканського Рогу, вони прагнуть до поглиблення обміну інформацією і координації й розглядають можливості надання взаємної підтримки в таких галузях, як дозаправлення та медична допомога суднам, що беруть участь у боротьбі з піратством.

Військове співробітництво

З моменту започаткування РНР були посилені механізми військового зв'язку і взаємодії, як при Командуваннях ОЗС НАТО з питань операцій і трансформації, так і в Москві. Основна мета військового співробітництва – зміцнення довіри, впевненості і прозорості, а також поліпшення здатності військ НАТО і Росії взаємодіяти під час підготовки до вірогідних спільних військових операцій.

Військове співробітництво відновилося після його тимчасового призупинення внаслідок кризи в Грузії у серпні 2008 року. Робочий військовий план на 2011 рік було зосереджено на таких узгоджених сторонами напрямах співробітництва: матеріально-технічне забезпечення, боротьба з тероризмом, пошук і рятування на морі, боротьба з піратством, система ПРО на ТВД, обміни у галузі військової освіти – та інших заходах військового співробітництва.

У червні 2005 року міністри оборони країн РНР ухвалили «Політико-військові керівні вказівки щодо підвищення рівня взаємосумісності між підрозділами Росії і країн – членів НАТО».

Ще один важливий документ – це Угода про статус збройних сил в рамках програми ПЗМ, підписана Росією в 2004 році і ратифікована Державною Думою РФ у травні 2007 року. Ця угода має на меті сприяти двосторонньому військовому співробітництву і практичному співробітництву в інших напрямах, зокрема щодо здійснення передислокації військ для участі у спільних військових операціях і військових навчаннях.

Пошук і рятування екіпажів аварійних підводних човнів

Співпраця в галузі пошуку і рятування екіпажів аварійних підводних човнів посилилася після підписання в лютому 2003 року відповідної рамкової угоди.

Підводний човен ВМС США «Вірджинія» під час навчань

У 2008 році підводний човен «Алроза» ВМС Росії вперше взяв повноцінну участь у навчаннях із пошуку та рятування на морі під проводом НАТО «Хоробрий монарх – 2011» біля берегів південної Іспанії, що проходили у період з 30 травня до 10 червня 2011 року. Крім «Алрози», у навчаннях взяли участь три російських кораблі – корабель порятунку підводних човнів, суднопідйомний корабель і корабель для підйому важких вантажів. Раніше, у червні 2005 року, Росія взяла участь у навчаннях НАТО «Сорбет роял». Досвід і контакти, набуті під час навчань, сприяли успіху реальної рятувальної операції у серпні 2005 року поблизу берегів російського півострова Камчатка. Росія також взяла участь у навчаннях «Хоробрий монарх – 2008».

Управління в кризових ситуаціях

Росія і НАТО мають тривалу історію співробітництва у галузі врегулювання кризових ситуацій. Фактично з 1996 до 2003 року Росія була однією із країн – нечленів НАТО, яка виділила найбільший за чисельністю військовий контингент для участі в миротворчих операціях під егідою НАТО. Тісне співробітництво на Балканах відіграло важливу роль у поліпшенні відносин і зміцненні довіри між Збройними силами Росії та країн – членів НАТО.

Починаючи з 2002 року, РНР зробила кроки для зміцнення майбутнього співробітництва в цьому напрямі, зокрема, завдяки затвердженню у вересні 2002 року «Політичних аспектів загальної концепції спільних миротворчих операцій військ НАТО і Росії». У документі досліджено спільні підходи, запроваджено рамки для консультацій, планування і ухвалення рішень у разі кризи. В ньому також окреслені питання спільної підготовки і військових навчань. Усі ці положення було випробувано під час процедурних навчань, проведених у три етапи в період з травня 2003 року до вересня 2004 року.

Прозорість, стратегія і реформа в оборонній галузі

З метою зміцнення взаємної довіри і прозорості ведеться діалог в галузі різних питань доктрини, стратегії і політики, які стосуються оборонної реформи, ядерної зброї, а також розбудови збройних сил та їхньої організації.

Ініціативи в галузі оборонної реформи, які висувалися в минулому, були зосереджені на розвитку збройних сил, управлінні людськими та фінансовими ресурсами, реформі оборонної промисловості, управлінні наслідками оборонної реформи і аспектах боротьби з тероризмом, що пов’язані з обороною. В рамках практичного співробітництва між Росією та НАТО у 2011 році лінгвісти з Росії та країн НАТО завершили роботу над термінологічним глосарієм, який сприяв зміцненню взаєморозуміння у форматі РНР.

Із 2002 до 2008 року Центр соціальної адаптації « НАТО – Росія» допомагав колишнім російським військовослужбовцям адаптуватися до цивільного життя завдяки наданню інформації щодо пошуку роботи і соціальної адаптації, організації курсів професійної підготовки для слухачів, наданню послуг із працевлаштування, проведенню курсів англійської мови і курсів управління малими і середніми підприємствами. Центр почав роботу в липні 2002 року у Москві. Поступово його діяльність було поширено на регіони. За час дії проекту перепідготовку пройшли майже 2820 колишніх військовослужбовців Збройних сил Росії, причому понад 80 відсотків слухачів змогли працевлаштуватися на цивільних посадах завдяки проходженню перепідготовки або за допомогою Відділів працевлаштування Центру.

Оборонно-промислове співробітництво

Комплексне «Дослідження співробітництва між Росією і НАТО в галузі оборонної промисловості, досліджень і технологій», розпочате в січні 2005 року і завершене в 2007 році, дійшло висновку, що поєднання науково-технологічних можливостей сторін відкриває можливості для більш ефективного реагування на глобальні загрози.

Матеріально-технічне забезпечення

Матеріально-технічне забезпечення є стрижнем будь-якої військової операції. Умови сьогоднішнього середовища безпеки диктують необхідність в мобільніших військах, а для успіху багатонаціональних операцій слід прагнути кращої узгодженості та, за можливістю, об'єднання ресурсів. Співробітництво в галузі матеріально-технічного забезпечення здійснюється в рамках різних ініціатив як у військовій, так і цивільній галузі.

Зустрічі і семінари по лінії НАТО – Росія були присвячені створенню міцного підґрунтя для взаєморозуміння в галузі матеріально-технічного забезпечення шляхом обміну інформацією в таких напрямах, як підходи, принципи, структури матеріально-технічного забезпечення, а також узагальнення досвіду. Вивчаються можливості практичної взаємодії в таких галузях, як повітряний транспорт, дозаправлення літаків у повітрі, медичне забезпечення й очищення води. Таке співробітництво розширюється з метою вивчення можливостей і поліпшення взаємосумісності для забезпечення майбутніх операцій.

Надзвичайні ситуації цивільного характеру

Із 1996 року НАТО і Росія співпрацюють над створенням механізму спільних дій для реагування на надзвичайні ситуації цивільного характеру, як, наприклад, землетруси і повені, а також над координацією прогнозування і запобігання природним лихам і катастрофам перш, ніж вони стануться. Крім того, саме за пропозицією Росії у 1998 році був заснований Євроатлантичний центр координації реагування на катастрофи, який узгоджує дії всіх країн РЄАП у разі природних лих та катастроф (йдеться про 28 країн – членів НАТО та 22 країни-партнера).

Одним із основних напрямів співробітництва під егідою РНР в цій галузі є розбудова потенціалу щодо ліквідації наслідків терористичних нападів. На території Росії двічі проводилися навчання із відпрацювання дій на випадок природного лиха чи катастрофи (м. Богородськ, 2002 рік, м. Калінінград, 2004 рік). Інші подібні навчання відбулися на території Італії в 2006 році. Вони допомогли розробити конкретні рекомендації у галузі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Інші командно-штабні навчання із відпрацювання дій на випадок ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відбулися у Норвегії в 2010 році. Поточна робота спрямована на зниження рівня ризику, розвиток потенціалу та співробітництво у галузі цивільної оборони і ліквідації наслідків потенційних надзвичайних ситуацій під час масових заходів.

Нові загрози і виклики

Науково-технічне співробітництво між НАТО і Росією розпочалося у 1998 році. За цей тривалий час, що існують наукові програми НАТО, які покликані зміцнювати співробітництво і спільну науково-дослідницьку роботу вчених з країн НАТО і держав-партнерів, російським вченим було вручено найбільшу кількість грантів серед держав-партнерів.

Під егідою комітету РНР в рамках програми «Наука заради миру та безпеки» проводиться перспективна робота із протидії новим загрозам і викликам завдяки поточному співробітництву в галузі науки й охорони довкілля. Серед основних напрямів співробітництва – виявлення вибухівки (як, наприклад, проект «СТАНДЕКС», про який йшлося вище), захист від хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних речовин, кібербезпека, психологічні наслідки тероризму, безпека на транспорті, вплив військової діяльності на довкілля, екологічна безпека, екотероризм, а також прогнозування і запобігання природним лихам і катастрофам.

Рада НАТО - Росія

Рада НАТО-Росія, заснована у 2002 році, є механізмом для проведення консультацій, досягнення консенсусу, співробітництва, спільних рішень і спільних дій. У рамках Ради НАТО-Росія окремі країни - члени НАТО і Росія як рівноправні партнери опрацьовують широкий спектр питань безпеки, що представляють спільний інтерес.

Після непропорційних військових дій Росії у Грузії у серпні 2008 року Альянс призупинив проведення офіційних засідань Ради НАТО-Росія і співробітництво у деяких напрямах на той час, доки розглядалися наслідки дій Росії для відносин між Росією і НАТО. Співробітництво тривало по основних напрямах, що представляли спільний інтерес - таких, як боротьба з наркотиками і тероризмом. Рішення про відновлення офіційних засідань і практичного співробітництва було прийнято у березні 2009 року.

Раду НАТО-Росія було створено на саміті НАТО-Росія у Римі 28 травня 2002 року Декларацією «Відносини Росія-НАТО: нова якість». Римська Декларація основана на цілях і принципах Основоположного акта про взаємовідносини, співробітництво і безпеку між Організацією Північноатлантичного договору і Російською Федерацією 1997 року, який залишається офіційною основою взаємин між Росією і НАТО.

Призначення РНР – служити головною структурою і місцем для просування відносин між НАТО і Росією. Діючи на основі консенсусу, Рада прагне сприяти безперервному політичному діалогу з питань безпеки для раннього розпізнавання проблем, що виникають, визначення спільних підходів, розвитку практичного співробітництва і проведення спільних операцій залежно від обставин.

Роботу під проводом Ради НАТО-Росія зосереджено на всіх сферах, що представляють спільний інтерес, визначених у Основоположному акті. Нові напрями можуть бути додані до порядку денного РНР за взаємною згодою її членів.

РНР замінила Постійну спільну раду – форум для консультацій і співробітництва, створений Основоположним актом Росія-НАТО 1997 року. У рамках РНР Росія і країни - члени НАТО зустрічаються як рівні у форматі «29» замість двостороннього формату «НАТО+1», що практикувався у рамках Постійної спільної ради.

Учасники

До складу РНР входять 28 країн – членів НАТО і Росія. На засіданнях РНР головує Генеральний секретар НАТО.

Зазвичай засідання РНР проводяться щомісяця на рівні послів і військових представників, двічі на рік на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони і начальників Генеральних штабів збройних сил та час від часу на вищому рівні.

Члени РНР, виходячи зі своїх національних зобов’язань, узгоджених з їхніми відповідними колективними зобов’язаннями і обов’язками, приймають спільні рішення і несуть рівну відповідальність - кожен окремо і всі разом – за реалізацію цих рішень.

Робота РНР

З моменту свого заснування РНР розвинулася у продуктивний механізм для проведення консультацій, вироблення консенсусу, співробітництва, спільних рішень і спільних дій.

У рамках РНР було сформовано низку робочих груп і комітетів для розвитку співробітництва з питань тероризму, розповсюдження ЗМЗ, миротворчості, протиракетної оборони на театрі воєнних дій, управління використанням повітряного простору, надзвичайних ситуацій цивільного характеру, оборонної реформи, тилового і матеріально-технічного забезпечення та наукового співробітництва, зосередженого на нових загрозах і проблемних завданнях. Фахівцям було поставлено завдання забезпечити просування роботи над окремими проектами у інших основних сферах.

Важливим нововведенням у РНР є Підготовчий комітет, засідання якого відбуваються принаймні двічі на місяць з метою підготовки обговорень на рівні послів і загального нагляду за усією діяльністю фахівців під егідою РНР.

Критичний перегляд діяльності РНР було здійснено навесні 2006 року. Країни – члени РНР проаналізували успіхи і досягнення, а також проблемні завдання, визначені в процесі реалізації порядку денного РНР. На цій основі міністри закордонних справ країн – членів НАТО і Росії на зустрічі у Софії у квітні 2006 року погодили комплекс пріоритетів і рекомендацій, якими керуватиметься РНР у середньостроковій перспективі.

До загальних всеохоплюючих пріоритетів входять: зміцнення політичного діалогу; посилення співробітництва у таких сферах, як оперативна взаємосумісність, оборонна реформа, боротьба з тероризмом і врегулювання кризових ситуацій; подальше поглиблення взаємної довіри, впевненості і прозорості щодо збройних сил країн – членів НАТО і Росії; визначення напрямів орієнтованого на результат співробітництва з питань нерозповсюдження; поглиблення громадської обізнаності щодо цілей, принципів і досягнень РНР, а також пошук належних ресурсів для підтримки спільних ініціатив Росії і НАТО.

Загальна думка росіян щодо Північноатлантичного альянсу

Загальний аналіз

Як союзника Росії НАТО сприймають деякі. А в тому, що розширення блоку на схід становить небезпеку для країни, більшість населення не сумнівається. Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) представляє дані про те, чим, на думку росіян, є НАТО для Російської Федерації чи представляє загрозу розширення блоку на схід для Росії. Сьогодні у росіян немає однозначної думки про те, чим є НАТО для країни. 34% опитаних переконані, що блок представляє загрозу безпеці Росії, стільки ж респондентів вважають, що реальної небезпеки від НАТО немає, однак і союзником нашої країні ця організація не є. Як і раніше в меншості ті, хто називає НАТО партнером Росії. У тому, що від НАТО виходить загроза для нашої країни, впевнені, перш за все, прихильники «Справедливої Росії» (47%), КПРФ (42%) і непарламентських партій (46%), а також москвичі і петербуржці (53%). Не бачать небезпеки з боку Північноатлантичного альянсу жителі малих міст (41%). Розширення НАТО на схід і раніше турбує велику частину населення: 59% опитаних вважають, що це становить загрозу безпеці Росії. Це думка особливо характерна для прихильників «Справедливої Росії» (79%), москвичів і петербуржців (73%), росіян віком 50-60 років і старше (62-65%). У той же час, за останні два роки більше стало тих, хто впевнений у тому, що розширення НАТО на схід не загрожує нашій країні (з 15 до 21%). Ця позиція властива електоратові непарламентських партій (26%) і 25-34-річним респондентам (по 26%). Ініціативний всеросійське опитування ВЦВГД проведено 22-23 жовтня 2011 року. Було опитано понад 1600 чоловік в 138 населених пунктах в 46 областях, краях і республіках Російської Федерації. Статистична похибка не перевищує 3,4%.

Загальна думка громадян Росії в таблицях

                 Як Ви вважаєте, чим є сьогодні для Росії блок НАТО? ( за роками )

	2003	2005	2007	2009	2011
Ця організація представляє серйозну загрозу безпеці Росії	21 %	27 %	34 %	41 %	34 %
НАТО не становить загрози для безпеки Росії,але не є її союзником	40 %	42 %	42 %	32 %	34 %
НАТО в даний час є партнером і союзником Росії	17 %	9 %	7 %	5 %	8 %
Важко відповісти	22 %	22 %	17 %	23 %	24 %

                Як Ви вважаєте, чим є сьогодні для Росії блок НАТО?  ( за підтримкою партій )   

	Усі опитані	"Справедлива Росія"	КПРФ	ЛДПР	"Єдина Росія"	Інші партії	Не ходять на вибори
НАТО є загрозою безпеці РФ	34 %	47 %	42 %	35 %	28 %	46 %	30 %
НАТО є нейтральним блоком	34 %	37 %	33 %	34 %	37 %	33 %	34 %
НАТО є партнером Росії	8 %	4 %	5 %	7 %	12 %	10 %	5 %
Важко сказати	24 %	12 %	21 %	25 %	24 %	10 %	31 %

       Як Ви вважаєте, чи представляє розширення НАТО на схід загрозу безпеці Росії? ( за роками )

	2009	2011
Звісно, так	32 %	26 %
Напевно, так	30 %	33 %
Напевно, ні	13 %	18 %
Звісно, ні	2 %	3 %
Важко відповісти	22 %	21 %

          Як Ви вважаєте, чи представляє розширення НАТО на схід загрозу безпеці Росії? ( за підтримки партій )

	Усі опитані	"Справедлива Росія"	КПРФ	ЛДПР	"Єдина Росія"	Інші партії	Не ходять на вибори
Звісно, так	26 %	32 %	33 %	32 %	22 %	38 %	25 %
Напевно, так	33 %	41 %	36 %	34 %	33 %	33 %	24 %
Напевно, ні	18 %	15 %	13 %	14 %	20 %	18 %	20 %
Звісно, ні	3 %	0  %	3 %	2 %	3 %	3 %	3 %
Важко відповісти	21 %	12  %	16 %	18 %	21 %	21 %	28 %

Як в Росії дивляться на НАТО? Думка провідного експерта.

Роберт Пшель є обличчям НАТО в Росії. Керівник Інформаційного бюро НАТО в Москві, він розповідає - і прислухається до думок - про розвиток партнерства НАТО з Росією. Він пояснює деякі моменти з почутого і чому треба бути оптимістом.

Файл:Nato450-267.jpg

Роберт Пшель

Розпочнемо з кількох показових фактів.

Факт перший – опитування громадської думки, проведене «Левада центром» в січні 2011 року, показало, що 23 відсотки росіян описують НАТО як супротивника (на першому місці чеченські повстанці з 43 відсотками, за якими йдуть США з 28 відсотками).

Факт другий – будь-якого тижня ви можете очікувати, що в російських газетах з'являться повідомлення, в заголовках яких говориться про «розвал НАТО», «злочинне бомбування мирного населення літаками НАТО», або «НАТО відхиляє пропозиції Росії» і тому подібне.

Факт третій – цього разу з мого власного досвіду в Росії. Наприкінці тривалої телевізійної програми, в якій я дискутував з проблем міжнародного тероризму з іншими запрошеними гостями, ведучий повідомив мені, що результати телефонних дзвінків до студії були такими недружніми до організації, яку я представляю, що він вирішив не озвучувати їх в ефірі.

Отже, будемо чесні: це не дуже приємна картина. Поза цими фактами є низка доволі живучих стереотипів про НАТО. Ось деякі з них.

Один із стереотипних поглядів на НАТО в Росії побудований на звинуваченнях в тому, що військова інфраструктура НАТО оточує Російську Федерацію.

Файл:Bundesarchiv Bild 183-30483-002, Warschau, Konferenz Europäischer Länder....jpg

Підписання Варшавського договору, 1955

Перший стереотип побудований на міфі про нерівність. Оскільки НАТО була по суті противагою Варшавському пакту за часів холодної війни, коли останній зник, чому Альянс нікуди не подівся? Що цікаво, такий погляд характерний не лише для старшого покоління, такі думки дуже легко можна почути і серед російських публічних осіб і коментаторів, які мають досить обмежені спогади навіть про 80-ті роки, не кажучи вже про 60-ті роки XX ст.

Другий більше зосереджений на тому, що НАТО нібито робить або має намір робити проти Росії. Головний елемент цього погляду зосереджений на звинуваченнях НАТО в тому, що її військова інфраструктура оточує Російську Федерацію, або нібито на русофобських настроях багатьох членів Альянсу, особливо нових, та на підозрі, що кожна без винятку ініціатива НАТО в регіонах поблизу Росії (наприклад, у Східній Європі чи Центральній Азії) є проявом бажання утиснути російські інтереси в цьому місці.

Третя категорія критиків зосереджена на поточних військових операціях або місіях НАТО, таких як в Афганістані чи Лівії. Дії НАТО представляються як незаконні, неефективні, такі що загрожують міжнародному миру, або все разом.

Наприклад, немає нічого незвичного в демонстрантах поблизу Інформаційного бюро НАТО в Москві, які тримають транспаранти, де членів Альянсу називають «злочинними фашистами, що убивають невинних лівійців», або просто з вимогою «НАТО геть з Афганістану».

Ці міфи – а це лише міфи – уперто нікуди не зникають. Вони знаходять свій шлях до публічного дискурсу в Росії і на них наражається багато хто з офіційних осіб НАТО, чи країн Альянсу, які вступають в дискусії з представниками російської громадської думки. Вони безперечно не допомагають, а навпаки ще більш ускладнюють роботу з розбудови взаємної довіри.

Отже, чи є причина відчувати себе засмученим і песимістичним коли маєш справу з такою проблемою сприйняття НАТО? Звичайно є причини бути розчарованим однобічною і неправдивою презентацією Альянсу багатьма росіянами. Однак моєю відповіддю буде категоричне «ні». Ось причини залишатися рішучим оптимістом.

Я вважаю, що багато росіян просто недостатньо знають про сьогоднішній Альянс, а інколи навіть менше про співпрацю між НАТО і Росією. Отже, є надія, що з наявністю більшої інформації ці погляди також будуть змінюватися.

Опитування громадської думки можуть бути точними, але ті ж самі або інші опитування чітко показують, що залишки ворожості зникають з досить великою швидкістю.

Крім цього, дедалі більше поширюється позитивне ставлення до усіх окремих країн Альянсу (наприклад, в опитуванні "Левади центру", наведеному вище, 60 відсотків росіян підтвердили позитивне ставлення до США).

І хоча деякі телеглядачі можливо справді спокушаються сказати декілька неприємних слів про Альянс, в Росії не відчуваєш ані ворожості, ані неповаги. Навпаки, розмовляючи про НАТО з російськими офіційними особами, експертами, парламентарями, або з простими громадянами, я зустрічав лише людей, які можуть не погоджуватися з вами, але прагнуть досягти взаємного розуміння. Тобто я вважаю, що кожна дискусія допомагає відсікти шматок від глиби стереотипів.

Я вважаю, що це пояснюється тим фактом (який підтверджують опитування громадської думки), що багато росіян просто недостатньо знають про сьогоднішній Альянс, а інколи навіть менше про співпрацю між НАТО і Росією. Отже, є надія, що з наявністю більшої інформації ці погляди також будуть змінюватися.

І є видимі ознаки того, що зацікавленість у заповненні прогалин у знаннях набирає обертів. Ті ж самі газети, які використовують досить негативні заголовки для своїх статей про НАТО, приділяють багато місця детальній інформації про співпрацю в РНР (Рада НАТО-Росія) і друкують дуже ретельний аналіз політики і дій Альянсу. Кожен спільний проект між НАТО і Росією, який заслуговує на місце в новинах, отримує гарне висвітлення.

Так було з першими реальними навчаннями з боротьби проти терористів, що відбулися в рамках Ініціативи співпраці в повітряному просторі (CAI) цього року. Усі російські телеканали показували російські винищувачі, що супроводжують польський транспортний літак, а пізніше виконують таку ж саму роботу зі своїми турецькими колегами. Російські глядачі також бачили репортажі з успішної демонстрації умінь ВМС Росії і країн Альянсу під час навчань з рятування підводних човнів «Болд Монарх» поблизу іспанських берегів.

Це дуже важливо з погляду громадськості, яка стає краще обізнаною з реальними результатами історичних висновків минулорічного Лісабонського саміту, коли президент Мєдвєдєв і лідери Альянсу вирішили стати на шлях до стратегічного партнерства. В міру того як співпраця щомісяця ставатиме дедалі більш активною, можливості помітити вигоди від нового партнерства також зростатимуть.

Партнерські проекти, пов’язані зі спільним завданням стабілізації Афганістану (транзитні угоди, гелікоптерна підтримка афганських властей, спільна підготовка фахівців з боротьби проти наркотиків з країн цього регіону тощо) розглядаються позитивно. Так само, як і спільна робота Росії і Альянсу над розробкою технологій з виявлення саморобних вибухових пристроїв та інші шляхи об’єднання зусиль в боротьбі проти тероризму. Співпраця в таких сферах, як боротьба з піратами, планування у разі надзвичайних ситуацій цивільного характеру, або протистояння таким викликам безпеці як розповсюдження ЗМЗ, позитивно сприймається російською громадською думкою.

Більше того, високі темпи політичного діалогу – зустрічі міністрів закордонних справ і оборони, запрошення усіх послів країн-членів РНР на зустріч з президентом Мєдвєдєвим в Сочі, а також більш активні міжпарламентські обміни – усе це дуже допомагає змінити настрої громадськості щодо взаємодії з НАТО. Очевидне політичне бажання конструктивно рухатися вперед показує простим росіянам (і народам країн Альянсу), що їх лідери готові працювати в напрямі стратегічного партнерства, сучасних відносин, які відповідають духу нашого часу.

Чи цього достатньо для того, щоб позбутися стереотипів і хибних поглядів на НАТО? Чи можна переконати наших російських партнерів у тому, що НАТО є безперечно інструментом міжнародного миру, стабільності і прагне дружби з Росією? Не відразу, звичайно. Більше діалогу, більше приземлених дебатів і більше конкретної спільної роботи потрібно для того, щоб ми помітили задовільні і довготривалі зміни. Однак кожен партнерський проект наближає нас до цієї мети.

Я переконаний, що зрештою, найкращою гарантією успішності цієї справи є самі росіяни. Тому що вони вже продемонстрували унікальну здатність судити про інших своїм серцем і своїм розумом.

Російська щирість і дружність – це те, чим пишаються мешканці Москви, Петербурга чи Казані. НАТО є і залишиться чесним і надійним партнером Росії – і я переконаний, що в Росії це визнають.

Щодо розуму – не випадково російські шахісти і математики користуються такою повагою в світі. І якщо ретельно придивитися до логіки співпраці між НАТО і Росією, це очевидно не ризикований гамбіт, а непохитне рівняння взаємного інтересу.

Роберт Пшель є директором Інформаційного бюро НАТО в Москві. Висловлені думки належать виключно авторові.

Ймовірне майбутнє відносин

Загальна думка

На початку XXI століття зміни в світовій політиці формуються під впливом складного переплетення і зіткнення різнорідних і різноспрямованих процесів. В цьому сенсі ми стикаємося з об'єктивними тенденціями світового розвитку.

За останні кілька років ми стали свідками безпрецедентних змін, що сталися на міжнародній арені. Світ кардинально змінився. Пішла в минуле епоха холодної війни, а разом з нею стали відживає і стереотипи мислення часів конфронтації - образ ворога, підозрілість, недовіра. Змінилися підходи керівників країн-членів НАТО, що формулюють загальний курс в рамках цієї організації. Вони стали краще усвідомлювати, що ми живемо в складному і взаємозалежному світі, що нам загрожують спільні виклики нового покоління, насамперед загроза міжнародного тероризму. Прийшов час і розуміння того, що глобальні ризики вимагають адекватних відповідей, насамперед, за допомогою об'єднання зусиль всього світового співтовариства, без чого, мабуть, неможливо ефективно забезпечити нашу загальну безпеку, яка, як показав час, неподільна. По суті, саме в цьому і полягає конструктивна база для розвитку взаємодії з НАТО в рамках багатовекторного співробітництва, на якому заснована зовнішня політика сучасної Росії.

Навесні 2014 року Росія здійснила військове вторгнення на територію України. 5 березня Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен після засідання Ради НАТО-РФ повідомив, що НАТО вирішило вжити невідкладних заходів щодо призупинення практичної військової співпраці із Росією: припинити планування спільної місії із Росією — морський супровід американського корабля з хімічною зброєю; не проводити ніяких зустрічей із Росією на цивільному та військовому рівні; переглянути співробітництво НАТО—Росія. У той же час НАТО інтенсифікуватиме партнерство з Україною. На думку верховного головнокомандувача об'єднаними збройними силами НАТО в Європі, генерала Філіпа Брідлав Росія використовує механізм створення зони «замороженого конфлікту» для того, щоб не допустити ту чи іншу країну на сході Європи до зближення із Заходом. Він зокрема зазначив, що внаслідок окупації Криму Росією, альянс уже не сприймає її як партнера:

«Ми були на етапі, коли намагалися зробити з Росії партнера. Але нині очевидно, що Росія поводиться радше як противник, аніж як партнер»

Генерал Філіп Брідлав

1 квітня 2014 міністри закордонних справ країн НАТО засудили незаконне військове втручання Росії в Україні і порушення Росією суверенітету і територіальної цілісності України. Міністри підкреслили, що НАТО не визнає незаконну і протиправну спробу Росії анексувати Крим. Міністри закордонних справ країн НАТО закликали Росію вжити негайних заходів, як викладено в заяві Комісії НАТО-Україна, з поновлення дотримання міжнародного права і міжнародних зобов'язань та обов'язків Росії, а також негайно вступити в істинний діалог, спрямований на досягнення політичного і дипломатичного вирішення при дотриманні міжнародного права та міжнародно визнаних кордонів України. Вони заявили про свою підтримку розгортання в Україні місії спостерігачів ОБСЄ. З самого початку кризи НАТО також зробила ряд негайних кроків, що стосуються відносин з Росією.

Північноатлантичний союз призупинив планування першої спільної місії Росія-НАТО і представив весь спектр співробітництва Росія-НАТО на розгляд міністрів закордонних справ. За минулі двадцять років НАТО послідовно працювала над розвитком більш тісної співпраці та зміцненням довіри з Росією. Однак Росія порушила міжнародне право і діяла в порушення принципів і зобов'язань Установчих документа Ради євроатлантичного партнерства, Основоположного акта Росія-НАТО і Римської декларації. Росія грубо підірвала довіру, на якому повинне грунтуватися співпраця Росія-НАТО. У результаті цього міністри закордонних справ НАТО вирішили призупинити всі практичне цивільне і військове співробітництво між НАТО і Росією.Тому ефективне співробітництво між Північноатлантичним альянсом і Росією викликає великі сумніви, бо Російська Федерація прагне сприймати НАТО не як союзника, а як противника...

Думка Генерального секретара НАТО щодо майбутніх відносин з Росією

Генеральний секретар НАТО Андерс фог Расмуссен в інтерв'ю DW розповів про нові виклики Альянсу, розвиток відносин з Росією та гібридну війну Росії проти України.

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен

DW: Пане Расмуссен, за кілька тижнів закінчується Ваш п'ятирічний термін на чолі НАТО. Якими є Ваші особисті підсумки: завдання виконано?

Андерс Фог Расмуссен: У Європі я спостерігаю такий розвиток, який принаймні посилив фокус на НАТО й продемонстрував кожному, що нам потрібен дуже потужний Альянс, аби забезпечити ефективну оборону й захист наших союзників. Отже, в порівнянні з тим, що було п'ять років тому, сьогодні ми маємо значно потужніший, стрункіший, швидший НАТО.

DW: Коли Ви як генеральний секретар НАТО передаватимете справи своєму наступникові, що Ви йому скажете? Які нині найбільші виклики для НАТО?

Андерс Фог Расмуссен: Найбільший виклик - посилення нашої спільної оборони. Адже нам доводиться мати справу з драматично зміненою ситуацією в сфері безпеки в Європі. Нелегальні військові дії Росії в Україні - для нас це застереження й нагадування, що не можна сприймати нашу безпеку, як щось саме собою зрозуміле. Таким чином найбільшим викликом для нас є зміцнення наших позицій, зміцнення нашої спільної обороноздатності, а це вимагає й більше інвестицій в нашу безпеку.

DW: Хотілося б ще трохи поговорити про кризу безпеки в Європі. Відновлення зв'язків з колишнім супротивником Росією стало п'ять років тому однією з Ваших головних цілей. Це навіть стало Вашим виборчим гаслом. Де ж було допущено помилку

Андерс Фог Расмуссен: Я все ще вважаю, що такий крок був правильним. Власне кажучи, ми намагались залучати Росію до конструктивної співпраці не лише впродовж останніх п'яти років, а впродовж усіх останніх двох десятиліть. І глибоко в серці я вважаю, що це було правильно. Я досі переконаний, що в багатьох сферах у нас спільні інтереси. Але: мушу констатувати, що російський хід мислення відрізняється від нашого. Попри те, що 2010 року ми вирішили налагодити справжнє стратегічне партнерство між НАТО й Росією, Росія повидить себе не як партнер. З російських військових документів ми бачимо, що росіяни дивляться на НАТО, як на ворога. І все ж таки, я гадаю, що залучати Росію було правильно. Ми повинні, однак, усвідомити, що Росія дивиться на це інакше, і ми на це відреагуємо.

DW: Оцінюючи нову ситуацію, як би Ви змалювали роль Росії - це стратегічний конкурент чи новий старий ворог?

Андерс Фог Расмуссен: У будь-якому разі це не партнер! З російських доктрин ми бачимо, що Росія розцінює нас як ворога. 1997 року ми скликали Раду Росія-НАТО, ми зафіксували, що не дивимось одне на одного, як на ворога, і не застосовуватимемо силу одне проти одного. Але тепер на прикладі України ми бачимо, що Росія відкрито порушує всі ці основоположні принципи. Думаю, що в майбутньому нам потрібно все переосмислити й виступати відносно Росії з позиції сили й одностайності.

DW: У НАТО нині точаться дискусії навколо того, власне, яких заходів слід ужити. Чи вважаєте Ви, що в таких країнах, як Польща, або державах Балтії варто розмістити потужні бойові підрозділи?

Ми від самого початку однозначно заявили, що залишаємось вірними рішенням Ради Росія-НАТО від 1997 року. Ми сподіваємось, що й Росія виконуватиме свої зобов'язання в рамках Ради. Я не сумніваюсь у тому, що нам потрібна більш видима військова присутність на всій території НАТО, також на території наших східних союзників. Але, що б ми не робили, все відбуватиметься в рамках рішень Ради Росія-НАТО.

DW: Попри те, що Росія відкликала рішення від 1997 року?

Андерс Фог Расмуссен: Формально рішення не відкликані, але ви маєте рацію: Росія в найбезсоромніший спосіб знехтувала цими рішеннями. Це, однак, не змінює нашу позицію стосовно того, що ми виступаємо за міжнародний порядок, в якому всі дотримуються визначених правил, а також за впорядкований режим безпеки на євроатлантичному просторі. Ми орієнтуємось на принципи, які були визначені Радою Росія-НАТО, і заходи, до яких ми вдаватимемось, теж орієнтуватимуться на них.

У мене складається враження, що НАТО намагається знайти новий довгостроковий підхід до Росії. Що могли б порадити Ви? Чи варто НАТО дотримуватись стратегії військового стримування?

Андерс Фог Расмуссен: Я не вірю в стримування. Я знаю, що Росія побоюється, що НАТО намагається взяти її в кільце. Але це зовсім не так. Це не відповідає дійсності. Більше того, НАТО не є загрозою для Росії. Я помітив, що нашу політику відкритих дверей і розширення Росія сприймає як загрозу. Але ж це зовсім не так. Ми керуємось фундаментальними принципом, що кожна країна має право сама визначати, яку політику безпеки вона прагне проводити і з ким вступати в союзи. Навіть Росія погодилась з цим принципом. Від розширення НАТО та Європейського Союзу мала зиск і сама Росія, оскільки таким чином ми створили зону стабільності, миру і добробуту в Східній і Центральній Європі. Якщо подивитись на торгівлю й інвестиції, загалом на економічні дані, тоді ви побачите, що Росія справді виграла від такої зони стабільності й добробуту.

DW:Західні військові експерти й надалі намагаються підшукати правильне визначення діям Росії в Україні. Говорять про гібридну війну. Що це означає?

Андерс фог Расмуссен: Це комбінація традиційних військових дій і швидше прихованих військових операцій, поєднаних із сучасними інформаційними, а точніше дезінформаційними операціями. Це ми чітко могли спостерігати в Криму. Там ми бачили, наприклад, "зелених чоловічків", національну приналежність яких визначити було неможливо. У Криму це була своєрідна прихована військова операція, яку супроводжувала, я б сказав, справжня пропагандистська війна. Після цього провели, як я би сказав, фальсифікований референдум. І все завершилось нелегальною анексію Криму. Це новий спосіб ведення війни. Ми називаємо це гібридна війна, оскільки йдеться про поєднання відомих і нових методів.

DW: У мене склалось враження, що НАТО виявився досить непідготовленим до такого нового методу ведення війни. Чому?

Андерс Фог Расмуссен: Звичайно, тепер ми стали розумнішими. Мушу визнати, для нас виявилось несподіванкою те, що Росія порушить усі фундаментальні принципи Ради Росія-НАТО і свої міжнародні зобов'язання. Ми очікували від Росії, що вона поважатиме основні принципи. Впродовж останніх 20 років ми виходили з того, що Росія розділяє наші погляди стосовно того, що нам потрібен визначений міжнародний порядок і впорядкована система безпеки. Тепер ми бачимо, що вони дивляться на це інакше. Отже, ми повинні відреагувати на таку нову ситуацію.