Дослідна протитанкова гармата М-75 107-мм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:05, 2 грудня 2014, створена Gr1caenko661 (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Державний Ордена Леніна завод №172 імені Молотова згідно з Постановою РНК СРСР і ЦК ВКП (...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Державний Ордена Леніна завод №172 імені Молотова згідно з Постановою РНК СРСР і ЦК ВКП (б) від 14 травня 1941 № П32 / 116 виготовив дослідний зразок протитанкової гармати калібру 107 мм. При виготовленні використовувався лафет 152-міліметрової гармати-гаубиці зразка 1937 року. Навесні 1941 року пермськими конструкторами під керівництвом Дернова С.Н. була спроектована протитанкова гармата М-75. Вони спроектували клиновий напівавтоматичний затвор. Розрахункова пробивальність на дистанції 1000 м під кутом 30 градусів становила 165 мм. На заводі №172 до початку ВВВ було виготовлено два дослідні зразки М-75, що пройшли потім на заводському полігоні випробування. У період з 29 листопада 1941 по 12 січня 1942 року на Тагильскому полігоні були проведені полігонні випробування гармати і боєкомплекту до неї. Під час випробувань балістика задана тактико-технічними вимогами була досягнута. Початкова швидкість снаряда становила 1020 метрів у секунду. Однак пробивальність броні (задана в 160 мм) через неміцність корпусу снаряда забезпечена не була. 107-міліметрова протитанкова гармата М-75 за висновком Артилерійського Комітету ГАУ КА полігонних випробувань не витримала зважаючи незадовільної роботи і міцності дій напівавтоматики і затвора, недостатньою живучості труби і недостатній міцності люльки. На думку заступника народного комісара оборони СРСР генерал-полковника артилерії Воронова, оскільки досвід сучасної війни не підтвердив необхідність використання подібного роду знарядь для боротьби з танками противника, подальше доопрацювання протитанкової гармати «М-75», а також боєкомплекту до неї з метою усунення виявлених недоліків була недоцільною. Саме у зв'язку з цим Воронов просив у Сталіна дозволу на припинення робіт по 107-міліметрової протитанкової гармати М-75. Крім цього, він просив припинити аналогічні роботи по 85- і 107-міліметровою гарматою «ЗІС-23» та «ЗІС-24» на Державному Ордена Леніна заводі №92 імені Сталіна.

Технічні характеристики:

Калібр - 107 мм. Маса снаряда - 18,8 кг. Початкова швидкість снаряда - 1020 м / сек. Бронепробиваємість - 160 мм. Кут вертикального наведення - від -2 до +45 град. Кут горизонтального наведення - 58 град. Маса у бойовому положенні - 7500 кг[1].

  1. Каталог материальной части отечественной артиллерии. Артиллерийский музей, 1961 г.