Ющенко Микола Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:26, 23 грудня 2019, створена YULIA0212 (обговорення | внесок) (Микола Романович Ющенко)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Микола Романович Ющенко – доктор технічних наук, професор, заслужений працівник вищої школи УРСР, винахідник СРСР, почесний залізничник, талановитий педагог, ректор Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту


Біографія[ред. | ред. код]

Микола Романович Ющенко народився 3 грудня 1904 року в селі Марчихіна Буда Ямпільського району Сумської області в сім’ї селян. Початкову освіту Микола Романович отримав у 5-ти класній школі в своєму рідному селі, а середню – при Глухівському педагогічному інституті.

З 1923 по 1930 рік Микола Романович навчався в Київському інституті інженерів залізничного транспорту (КІІТ) та працював за сумісництвом інженером відділу тяги при управлінні Південно-Західної залізниці. Після закінчення інституту молодого фахівця Ющенка розподіляють на кафедру «Станції та вузли» Київського інституту інженерів залізничного транспорту, де він працював на посаді асистента по 1932 рік.

У 1951 році начальник інституту В. А. Лазарян запропонував професору Ющенку очолити в ректораті керівництво науково-дослідною роботою колективу. А в 1958 році саме В. А. Лазарян рекомендував призначити замість себе професора Миколу Романовича Ющенка на посаду начальника ДІІТу. Так з 1958 по 1971 рік Микола Романович очолює ДІІТ на посаді ректора.

У 1961 році під керівництвом професора М. Р. Ющенка при кафедрі «Станції та вузли» ДІІТу створена і успішно працює до теперішнього часу галузева науково-дослідна Гіркововипробувальна лабораторія.

М. Р. Ющенко плідно працював як депутат Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів, часто виступав з лекціями як перед громадськістю міста, так і перед студентами у гуртожитках. В період з 1972 по 1995 рік Микола Романович Ющенко працює на посаді професора кафедри «Станції та вузли». 28 лютого 1995 року після тривалої хвороби професор М. Р. Ющенко пішов з життя.

Нагороди[ред. | ред. код]

- медаллю «За доблестный труд в ВОВ»;

- знаком «Почесному залізничнику»;

- орденом «Знак Почёта»;

- орденом Леніна;

- орденом «Трудового Красного Знамени»;

- срібною медаллю ВДНГ СРСР (за розробку нового вагонного уповільнювача РНЗ-2).

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Професором Ющенком М. Р. опубліковано понад 100 фундаментальних наукових праць; отримано 7 авторських свідоцтв; розроблено 46 проектів та технологічних процесів для виробництва.

Найважливіші публікації[ред. | ред. код]

  • Методика и техника (проектирование плана и профиля путевых устройств сортировочных горок) [Рукопись] : дис. … канд. техн. наук : 06.05.1940. / Днепропетр. ин-т инженеров ж.-д. трансп. – Днепропетровск, 1939. – Ч. 2 .– 128 с.
  • Теоретические основы ритмичной работы станций и участков промышленных районов [Рукопись] : дис. ..… д-ра техн. наук : 21.06.1950 / Моск. ин-т инженеров ж.-д. трансп. им. И. В.Сталина. – М., 1950. – 465 с.
  • Методика составления ЕТП станций примыкания и железнодорожных цехов металлургических заводов [Текст] / Н. Р. Ющенко ; Днепропетр. ин-т инженеров ж.-д. трансп. – [Б. м.], 1958. – 190 с
  • Учебник по механизации погрузки и выгрузки [Текст] / Н. Р. Ющенко, В. В. Степанов // Железнодорожный транспорт. – 1969. – № 4. – С. 94-95. – Рец. на кн.: Комплексная механизация и автоматизация погрузочноразгрузочных работ на железнодорожном транспорте / Г. П. Гриневич. – М. : Транспорт, 1968. – 304 с.
  • Сборник задач по станциям и узлам. Ч 1 [Текст] / Н. Р. Ющенко, Ю. А. Муха, М. М. Бакалов // Железнодорожный транспорт. – 1977. – № 9. – С. 92-95. – Рец. на кн.: Железнодорожные станции и узлы (задачи, примеры, расчеты) / под ред. Н. Р. Ющенко. – М. : Транспорт, 1976. – 328 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ющенко_Микола_Романович&oldid=26827131