Пашкова Людмила Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пашкова Людмила Іванівна

Файл:Пашкова Людмила Іванівна.jpg

Народилася -1917

Померла - 1982

Країна - СРСР

Звання - майор

Партія - КПРС

війни/ битви німецько - радянська війна і Друга світова війна

Біографія:

Народилася Людмила Пашкова 1917 року в селі Друга Старовірівка там же вчилась. З дитинства відрізнялась любов’ю до фізичної культури, особливо до лижного спорту. Жодне змагання не проходило без її участі ,і в кожному з них вона здобувала перемогу. Їй пророкували блискуче майбутнє, бо, ще навчаючись у школі в юному віці Людмила стала чемпіонкою України і майстером з лижного спорту.

Член КПРС з 1940 року.

1940- 1960 роки служила на різних посадах у Червоній Армії

1955 році закінчила університет марксизму- ленінізму.

Улюблений спорт для Людмили Іванівни Пашкової став воєнною професією .

1941 році Людмила Пашкова перша і едина тоді в Україні майстер спорту по лижним гонкам викладач ГІФКУ відмовилась евакуюватись з інститутом до Фрунзе. «Моє місце на фронті» - заявила Людмила . Записалася в партизанський загін. Партизани - лижники робили нальоти на комунікації ворога виконували інші бойові завдання. І першою завжди була Людмила Пашкова, пробивала лижню. У 1942 році вона була поранена. Пізніше її було відряджено інструктором по підготовці армійських лижних батальйонів на Воронежський, Центральний та Степовий фронти. На 2-ом Українському фронті Людмила була начальником штабу загону «Біла смерть»( загін лижників - винищувачів) . Людмила Іванівна вивела 12 бійців з облоги.

Після війни майор Людмила Іванівна Пашкова повернулася до Харкова викладала фізичну культуру студентам в державному педагогічному інституті імені Г.С.Сковороди.

Нагороди:

два ордени Червоної Зірки

медаль «За мужність та відвагу».

медаль « За бої під Сталінградом»


Література:

Історія фізичної культури і спорту на Харківщині (люди,роки,факти). 1951-1974,том 2-й ХГА Р58733333 лл1,3,5.Соловйов Г.М. Осторонь не залишалась// «Ленінець», 7 травня 1985,- с2 .

Парамонов А.Ф. Историко - статистическое описание с. Староверовка Константиноградского уезда Полтавской губернии –Х.:вид « Харківський музей міської садиби»,2010. с-503. Старовівчанка // « Ленінець»,9 травня 1969 року,с-2