Чудові мости
Чудові мости – це унікальне архітектурне творіння природи, знаходиться
за 80 кілометрів на південь від міста Пловдив та за 35 кілометрів на північний захід від міста Чепеларе. Розташована ця унікальна пам'ятка природи в середніх Родопах на хребті Чернатиця, що в річці Айдарско дере.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9f/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82_%D0%BE%D1%82_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B5.jpg/175px-%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82_%D0%BE%D1%82_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B5.jpg)
Чудові мости отримала совю назву через неповторність та природню вишуканість композиції. Загалом це дві величезні арки в мармуровій скелі, що з'єднують береги річки. Утворилося це диво природи внаслідок активної пробивної дії води, що своєю силою та тиском спочатку пробила карстову печеру, яка внаслідок землетрусу обвалилася, а руйнівна сила водної стихії вимила каміння й таким чином утворилися мости. Арки різні за величиною та місцем розташування. Великий міст в довжину 96 метрів, ширина його від 12 до 15 метрів, в свою чергу глибина арки – 45 метрів, а ширина сягає 43 метрів. Вона відгороджена мармуровим блоком, в стіні якого є дві, з'єднані між собою печери, а також багато карстових пустот де знаходять собі прихисток птахи. З рослинного світу ці скелі облюбувала відома багатьом місцевим мешканцям родопська троянда – бузково-блакитна квітка, що полюбляє затінені кам'янисті схили, на яких розростається цілими колоніями.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/%D0%A7%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%282694569235%29.jpg/94px-%D0%A7%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%282694569235%29.jpg)
Менший міст знаходиться на відстані 200 метрів від першої арки вниз по течії річки. Його довжина становить 60 метрів,а висота сягає 50 метрів, в той час, як цей же параметр у арки – 30 метрів. На відміну від попереднього утворення, цей міст нагадує більше довгий тунель, ніж арку, оскільки він від входу поступово звужується і наприкінці вихід настільки вузький, що, радше, нагадує щілину.
З 1949 року це природнє диво перебуває під захистом держави.