Отар Чиладзе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:15, 31 травня 2016, створена Liollaz (обговорення | внесок) (додано посилання)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чиладзе Отар Іванович - грузинський письменник, поет, та сценарист. Також відомий, як перекладач світової літературної класики та творів Олександра Сергійовича Пушкіна на грузинську мову.

Біографія та творчість

Народився Отар Чиладзе 20 березня 1933 року в Кахетії, місто Сінгахі. 1938 року йде до першого класу в Батумі. Після закінчення навчання в середній загальноосвітній школі вступає на філологічний факультет Тбіліського державного університету за спеціальністю журналістика, який 1956 року успішно закінчує. 1958 року починає свою професійну кар'єру в журналі «Цискарі», де працював до 1964 року. В цей же час він починає видавати свої твори. Зокрема 1963 року побачила світ збірка віршів «Глиняні дощечки», а 1969 року ще одна - під назвою «Дев'ять поем».

Далі письменник поступово переходить до прози і 1973 року опубліковано роман «Йшла дорогою людина», що піднімає питання духовного пошуку молодої людини. В подальших літературних роботах піднімаються соціально-звичаєві питання грузинського минулого. Серед них такі твори, як «Залізний театр» 1981 року та «Березневий півень» 1987 року.

В своїх творах він один з перших грузинських авторів, що за допомогою своїх , часто ліричних, героїв підняв на поверхню питання про жахи більшовицького терору та постсталінський період, а також відкрив перед читачем всю гамму кольорів грузинської історії.[2]

1991 року Чиладзе починає викладати в Тбіліському театральному інституті, а 1997 року затверджений на посаду генерального редактора журналу «Мнатобі».

1999 року роман «Авелум» номінують на отримання Нобелівської премії з літератури. Таким чином Отар Чиладзе стає першим грузинським письменником, що удостоєний честі на отримання такої нагороди.

Помер літературний діяч 1 жовтня 2009 року у віці 76 років. Похований поруч із могилою російського драматурга Олександра Грибоєдова на святій горі Мтацмінда.

Використані джерела

1.За матеріалами сайту http://vecherniy.kharkov.ua/news/33440/

2. http://www.apsny.ge/society/1363712802.php