Соколенко Ольга Олександрівна
Ольга Соколенко | ||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Ольга Олександрівна Соколенко | |||||||||||||||||||||
Народження | 10 вересня 1985 (39 років) | |||||||||||||||||||||
Донецьк, УРСР | ||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна Польща | |||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | завершила кар'єру | |||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Ольга Олександрівна Соколенко (при народженні — Сєрова) (нар. 10 вересня 1985, Донецьк, УРСР) — українська футболістка, півзахисниця.
Народилася в Донецьку. З дитинства любила спорт – танцювала, плавала. Одного разу гуляла з подружками на футбольному полі. До них підійшли старші дівчата з футбольної команди, які запросили їх на перегляд до свого клубу. Так у п’ятому класі Ольга Соколенко почала тренуватися в молодіжній команді «Донеччанки». Згодом створили спортивний клас із хлопчиків й дівчаток 1985 року народження, де всі займалися футболом.
Коли гравчині було 15 років у неї виникли розбіжності з тренером «Донеччанки», і вона задумалася про те, щоб покинути футбол. В цей час їй надійшло запрошення з «Легенди», де тренером був Сергій Умен, який одночасно працював і в молодіжній збірній. Він переконав півзахисницю не кидати футбол і так вона 2002 року опинилася у Чернігові[1].
Разом з чернігівською командою здобувала титули чемпіонки України та володарки кубку України. Починаючи з весняної частини сезону 2008/09 років захищала кольори польського клубу «Унія» (Ратибор), разом з яким три рази вигравала чемпіонат Польщі та одного разу кубок країни. 2013 року повернулася до України, де провела один сезон у чернігівській «Легенді».
З 2010 року дружина українського футболіста Валерія Соколенка[2][3].
- ↑ Ольга Соколенко: «Жіночий футбол сильніше духом за чоловічий»
- ↑ Grzegorz Piszczan (6 czerwca 2010). Czeki dla unitek i 4:2 dla księży (пол.). www.naszraciborz.pl. Процитовано 10 вересня 2010.
- ↑ Dariusz Leśnikowski (22 czerwca 2009). Piłkarz, którego w Polonii miała zatrzymać dziewczyna (пол.). www.sports.pl. Архів оригіналу за 4 жовтня 2009. Процитовано 10 вересня 2010.
- А. Н. Волощук. «Легенда» молодости нашей. — Чернігів : Десна Поліграф, 2020. — 416 с. — 250 прим. — ISBN 978-617-7833-49-8. (рос.)
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Профіль гравчині на сайті «Жіночий футбол України» (рос.)