Українська: Первісно дерев'яна церква була побудована у с. Велика Бабка (Харківська обл.) і освячена в ім’я Покрова Пресвятої Богородиці 1771р. На початку 1920-х рр., у період «войовничого атеїзму» була закрита та продана на злам. Придбана як будівельний матеріал, була перевезена 1926 р.(за іншими даними 1924 р.) на приватну присадибну ділянку мешканця селища Лєдного (на той час Харківського р-ну, тепер – територія Харкова). Офіційно оформлена як житловий будинок, будівля в період з 1920 по 1980-ті рр. використовувалася для таємних богослужінь – тобто їснувала як храм підпільно.1986р. будівлю храму було повернуто Православній церкві і освячено в ім’я Преображення Господня.

   Аналіз плану церкви за даними схематичного обміру 1986р. дає підстави вважати, що церква первісно мала хрещату в плані форму, утворену  центральним, вівтарним та бічними зрубами зі скошеними кутами. У кінці 19 ст. замість бабинця було прибудовано дерев’яну трапезну з хорами, освітлену високими вікнами та дзвіницю над західним входом. Після перенесення на нове місце та формального набуття об’єктом нової функції, з церкви були зняті хрести та бані, розібрані шатрові завершення та верхні венці основного об’єму та дзвіниці.  Після 1986 р. будівля церкви була облицьована силікатною цеглою, були прибудовані бічні притвори з цегли замість старих дерев’яних, збільшено у плані розміри дзвіниці та прибудовано передрам’я з боку головного входу. У 2008-2009рр. велись роботи з надбудови центрального об’єму із влаштуванням нового шатрового завершення вирішеного у металоконструкціях. При цьому опорні стовпи під завершення впущені в інтер’єр і перерізають зруб.
    Об’єм дерев’яного храму, що із певними змінами та втратами до кінця 1980-х рр. зберігав обсягово-планувальну та конструктивну структуру набуту у кінці 19 ст. - на момент дослідження повністю закритий цегляним облицюванням та ушкоджений сучасними перебудовами та добудовами. Оздоблення інтер’єрів храму – 1990-2000-х рр.  не має художньої цінності. Основний об’єм закрито пласкою стелею, стеля трапези підшита по кроквах, залишки зрубу сховано під штукатуркою.
   Первісно церква була складена із дерев’яних брусів (восьмигранних у перерізі, габаритами 180×220h мм). Первісне дерев’яне шатрове склепіння основного об’єму у 1926 р. було замінено каркасною конструкцією по дерев’яним кроквам. Покрівля: у 1980-ті рр. – фарбована залізна, на момент досліджень – з оцинкованих сталевих листів. Зараз залишки зрубу обличковані силікатною цеглою. Сучасні прибудови із силікатної цегли, на цоколі з глиняної випаленої цегли. Стіни трапезної підсилено сталевими затяжками. Заповнення дверних та віконних прорізів  – сучасні дерев’яні, вікна оздоблені сучасними фігурними ґратами у формі хрестів. 

Автентичність храму повністю втрачена обличкуванням фасадів, добудовами і надбудовами. Змінено планувальну структуру, втрачені первісні дерев’яні бічні притвори, що зберігалися за станом на 1986 р., значно ушкоджено залишки зрубу центральної частини храму.