Фрідріх I (герцог Нижньої Лотарингії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх I
Народився 1003[2]
невідомо
Помер 28 серпня 1065[1]
невідомо
Поховання Stavelot Abbeyd
Діяльність феодал
Титул герцог Нижньої Лотарингіїd[1]
Рід Ardennes-Verdun dynastyd
Батько Фрідріх (граф Мозельгау)
Мати Irmentrude van de Wetteraud
Брати, сестри Ogive of Luxembourgd, Imiza of Luxembourgd, Adalbero III of Luxembourgd, Гізельберт (граф Люксембургу), Генріх II і Hermann of Gleibergd
У шлюбі з Ida of Saxonyd і Gerberga of Boulogned
Діти Judith von Luxemburgd[2] і Henri de Namur, Graf von la Roched[2]

Фрідріх I (нім. Friedrich von Luxemburg; 1003/1005 — 28 серпня 1065) — 6-й герцог Нижньої Лотарингії в 10461065 роках. За переліком свого роду вважається також Фрідріхом II.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Арденнського дому, його Люксембурзької лінії (Старший Люксембурзький дім). Другий син Фрідріха I, графа Мозельгау, та Ірментруди фон Веттерау. Народився у 1003 або 1005 році. Після смерті батька у 1019 році успадкував фогтства в абатствах Мальмеді і Стабло. Також від матері успадкував володіння Баелен, де близько 1020 року звів замок Лімбург, що згодом став центром графства Лімбург. Замолоду оженився з представницею Булонського дому.

Завдяки впливу старшого брата Генріха II, графа Люксембургу, при дворі імператора Генріха III, отримав у 1046 році герцогство Нижня Лотарингія замість родича з Верденської лінії Гоцело II, а 1047 року — Антверпенську марку після придушення повстання Готфріда II, герцога Верхньої Лотарингії. 1049 року помирає дружина Фрідріха I.

Був вірною опорою імператорської влади в Нижній Лотарингії, в чому йому допомагав брат Адальберон, єпископ Меца. Разом з тим Фрідріх вступив в конфлікт з архієпископами Кельна — спочатку Германом II, потім Анно II.

Завдяки другому шлюбу у 1055 році Фрідріх I отримав якісь володіння в Саксонії, але він обміняв їх на Ла Рош-ан-Арденн.

Помер 1065 року і був похований в абатстві Стабло поруч зі своєю першою дружиною. Його особисті володіння успадкувала донька Ютта, крім Ла Роша, яке дісталося удові Іді. Герцогство Нижня Лотарингія перейшло до Готфріда Бородатого.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Герберга, донька Есташа I, графа Булоні.

Діти:

  • Ютта, дружина Валерана I, графа Арлона, що став засновником роду графів Лімбурзьких

2. Дружина — Іда, донька Бернхарда II Біллунга, герцога Саксонії.

Дітей не було.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  2. а б в Lundy D. R. The Peerage

Джерела[ред. | ред. код]

  • Georges Despy: Friedrich II. v. Luxemburg, Hzg. v. Niederlothringen. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 4, Artemis & Winkler, München/Zürich 1989, ISBN 3-7608-8904-2, Sp. 950 f.
  • Loud, Graham A.; Schenk, Jochen, eds. (2017). The Origins of the German Principalities, 1100—1350: Essays by German Historians. Routledge.