Перегляд вихідного коду сторінки 1-ша українська радянська дивізія

{{Otheruses|1-ша дивізія}}
{{Картка військового формування
| назва                      = 1-ша українська радянська дивізія
| оригінальна_назва          = 
| зображення                 = Soviet Red Army Hammer and Plough.svg
| розмір_зображення          = 
| альт                       = 
| підпис                     = Емлема РСЧА з 1918 року
| дати                       = [[1918]]-[[1919]]
| країна                     = {{ПрТ|Українська РСР}}
| належність                 = 
| вид                        = [[Сухопутні війська]]
| тип                        = [[піхота]]
| роль                       = 
| спеціалізація              = 
| розмір                     = 
| командна_структура         = [[Перша українська радянська армія]]
| гарнізон                   = 
| гарнізон_назва             = 
| прізвисько                 = 
| оборонець                  = 
| гасло                      = 
| штандарт                   = <!-- або | кольори = -->
| штандарт_назва             = <!-- або | кольори_назва = -->
| марш                       = 
| талісман                   = 
| річниці                    = 
| оснащення                  = 
| оснащення_назва            = 
| битви                      = [[Українська революція]]
| битви_назва                = 
| нагороди                   = 
| почесні_найменування       = 
| почесні_найменування_назва = 
| розформовано               = <!-- або | розпущено = -->
| льотні_години              = 
| вебсайт                   = 
<!-- Командувачі -->
| командувач1                = <!-- або | поточний_командувач = -->
| командувач1_назва          = 
| командувач2                = 
| командувач2_назва          = 
| командувач3                = 
| командувач3_назва          = 
| командувач4                = 
| командувач4_назва          = 
| визначні_командувачі       = [[Кропив'янський Микола Георгійович|Кропив'янський М. Г.]]<br/>Локотош І. С.<br/>[[Щорс Микола Олександрович|Щорс М. О.]]
<!-- Знаки розрізнення -->
| знак_розрізнення           = 
| знак_розрізнення_назва     = 
| знак_розрізнення2          = 
| знак_розрізнення2_назва    = 
| знак_розрізнення3          = 
| знак_розрізнення3_назва    = 
| знак_розрізнення4          = 
| знак_розрізнення4_назва    = 
| знак_розрізнення5          = 
| знак_розрізнення5_назва    = 
}}

'''1-ша українська радянська дивізія''' ([[Таращанська дивізія]], до 6 грудня 1918&nbsp;р. Перша повстанська дивізія) &nbsp;— [[військове з'єднання]] у складі [[Українська радянська армія|Української радянської армії]], з [[15 квітня]] [[1919]]&nbsp;р. в складі новоутвореної [[Перша українська радянська армія|Першої української радянської армії]]. У серпні [[1919]] року увійшла до складу [[44-а Київська Червонопрапорна горнострілецька дивізія|44-ї стрілецької дивізії]] [[РСЧА]].

== Таращанський повстанський загін ==
З розгоном [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] у квітні 1918 року, на [[Правобережна Україна|Правобережжі]] почалося [[Звенигородсько-Таращанське повстання 1918 року|повстання проти гетьманського режиму]]. Його викликали дії карних загонів, яким допомагали німецькі військові загони. Найбільших розмірів повстання набуло у [[Таращанський повіт|Таращанському повіті]], на [[Київська губернія|Київщині]]. В повстанні взяло участь майже все чоловіче населення повіту. Повстанці винищили в повіті гетьмансько-німецькі підрозділи, проголосивши на підтримку Центральної Ради. В відповідь на це німці вводять у зону повстання військовий корпус, силами якого придушили повстання, спаливши декілька сіл.

Найактивніші повстанці щоб врятуватися від знищення, утворили 15 000 загін з 4-ма гарматами. Під командою [[полковник]]а [[Шинкар Микола Ларіонович|Миколи Шинкаря]]<ref>''[[Крип'якевич Іван Петрович|Крип'якевич І. П.]], [[Гнатевич Богдан Петрович|Гнатевич Б. П.]], [[Стефанів Зенон|Стефанів З.]] та інші'' /Упорядник [[Якимович Богдан Зіновійович|Якимович Б. З.]].&nbsp;— 4-те вид., змін. і доп.&nbsp;— Львів: Світ, 1992.&nbsp;— С.&nbsp;645.&nbsp;— 712 с.&nbsp;— ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992) </ref> загін перейшов до [[Лівобережна Україна|Лівобережжя]] з наміром приєднатися до Запорізької дивізії, яка на той час стояла на кордоні у [[Харківщина|Харківщині]]. Але «запорожці» не мали можливості прийняти таку кількість людей, до того ж вище керівництво дивізії вже було змінено гетьманським керівництвом. Повстанський загін, з боями пробиваючись через Лівобережжя, переслідуваний німецькою кіннотою вимушений був відступити з України до [[Воронеж|Вороніжчини]], яка була частиною [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Радянської Росії]]<ref>''[[Крип'якевич Іван Петрович|Крип'якевич І. П.]], [[Гнатевич Богдан Петрович|Гнатевич Б. П.]], [[Стефанів Зенон|Стефанів З.]] та інші'' /Упорядник [[Якимович Богдан Зіновійович|Якимович Б. З.]].&nbsp;— 4-те вид., змін. і доп.&nbsp;— Львів: Світ, 1992.&nbsp;— С.&nbsp;431&nbsp;— 712 с.&nbsp;— ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992)</ref>.

== Таращанська дивізія ==
[[Більшовики]] сформували з загону так звану [[Таращанська дивізія|Таращанську дивізію]]. У склад дивізії ввійшли чотири піхотні полки: полк імені Богуна, полк імені Залізняка, полк імені Гонти та полк імені Трясила; також гарматна бригада (особовий склад був з росіян).

Після падіння [[Гетьманат П.Скоропадського|Гетьманату]] більшість «таращанців» повернулося додому.

У війні [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії УНР]] з [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Радянською Росією]] дивізія виступала на стороні більшовиків, її вважали за одну з найкращих дивізій. В 1919 році в полках дивізії було вже всього 20&nbsp;% українців, а в полку імені Гонти були тільки росіяни з [[Тамбовська губернія|Тамбовської губернії]]<ref>''[[Крип'якевич Іван Петрович|Крип'якевич І. П.]], [[Гнатевич Богдан Петрович|Гнатевич Б. П.]], [[Стефанів Зенон|Стефанів З.]] та інші'' /Упорядник [[Якимович Богдан Зіновійович|Якимович Б. З.]].&nbsp;— 4-те вид., змін. і доп.&nbsp;— Львів: Світ, 1992.&nbsp;— С. 432.&nbsp;— 712 с.&nbsp;— ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992)</ref>.

== Перша повстанська дивізія ==
Мовою оригіналу&nbsp;— '''Перша повстанська дивізія'''&nbsp;— створена наказом [[ВЦВРК|Всеукраїнського Центрального Військово-Революційного Комітету]] №&nbsp;6 від [[22 вересня]] [[1918]] року під командуванням [[Кропив'янський Микола Георгійович|Кропив'янського]] у складі:
* 1-й полк [[Червоне козацтво України|Червоного козацтва]], командир&nbsp;— [[Примаков Віталій Маркович|Примаков]];
* 2-й [[Таращанський полк]], командир&nbsp;— [[Баляс Василь Савич|Баляс]];
* 3-й [[Богунський полк|полк імені Богуна]], командир&nbsp;— [[Щорс Микола Олександрович|Щорс]];
* 4-й Повстанський полк, командир&nbsp;— [[Кисіль Яків Олександрович|Кисіль]].
Начальником штабу було призначено [[Логінов Володимир Федорович|Логінова]], що не пробув на своїй посаді й кількох днів, як був заміщений людиною більш професійною у військовій справі&nbsp;— [[Петриківський Сергій Іванович|Петриківським (Петренко) С. І.]] Ще на етапі формування зі складу дивізії було вилучено перший та четвертий полки. Замість них у '''Першій повстанській''' створювалися [[Новгород-Сіверський полк]] та [[Ніжинський український радянський полк|Ніжинська рота]].

== Особлива повстанська дивізія ==
Постановою Військової ради [[Група військ курського напрямку|Групи військ курського напрямку]] №&nbsp;3 від [[21 листопада]] [[1918]] року дивізія змінила назву і стала '''Особливою повстанською''', що стало злою іронією на поведінку її командирів та особового складу. Для організації наступу на [[Харків]] дивізія отримує відповідний наказ, але його виконують тільки полк [[Червоне козацтво України|Червоного козацтва]] та 4-й Повстанський. Решта строїв не рушає з місця, посилаючись на повноваження, отримані «від т. Леніна&nbsp;— повна ініціатива на визволення України&nbsp;— телеграма із Кремля №&nbsp;1991»<ref>ЦДАГО України, ф. 5, оп. 5—1, с. 85, арк. 201—202. Передрук.</ref>.

Командувач армією [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|Антонов-Овсієнко]] доповідав:<ref>РДВА/ЦГАСА, ф. 338, оп. 3, с. 2, арк. 24-25. Засвідчена копія.</ref>:
{{початок цитати}}
«Спроба спрямування найбоєздатніших частин цих сил у напрямку [[Курськ]]&nbsp;—&nbsp;[[Бєлгород]] майже не вдалася&nbsp;— чернігівці, з яких головним чином складені строї, у більшості своїй відмовились виконувати наказ перейти з [[Чернігівська область|Чернігівщини]] до вказаного району. З цього приводу ведеться розслідування. [[Крапив'янський Микола Георгійович|Начдив 1-ї Повстанської]] відсторонений, політком відданий до суду».
{{кінець цитати|посилання=[[РДВА]]}}
Врешті решт за начальника став [[Локотош Іван Семенович|Локотош]]&nbsp;— чекіст, що отримав призначення до [[Група військ курського напрямку|Групи військ курського напрямку]] з [[Царицин]]ської [[ЧК|ГубЧК]], комісаром дивізії теж було призначено нову людину&nbsp;— [[Панафідіна Іван Дмитровича|Івана Панафідіна]]. До штабу та полків дивізії посилалися одна за одною перевірки: спочатку комісію з розслідування очолив [[Близниченко Андрій Омелянович|Близниченко]], потім у дивізії з'явилися представники [[Тимчасовий Робітничо-Селянський Уряд України|Тимчасового уряду України]]&nbsp;— [[Аверін Василь Кузьмич|Аверін]] та [[Луговий Олександр Васильович|Луговий]] ([[Левенштейн Олександр Васильович|Левенштейн]]).

Коли ряди бійців порідшали з огляду на те, що деякі частини перейшли до [[Друга українська радянська дивізія|2-ї української радянської дивізії]], нагальною стала потреба поповнитися за рахунок резервників. Таким чином дивізія реформується за двобригадним строєм. До першої бригади увійшли новостворені [[Новгород-Сіверський полк]], командир [[Черняк Тимофій Вікторович|Черняк]], та [[Ніжинська рота]], командир [[Несміян]]. Чільником бригади було призначено [[Ковтун Петро|Петра Ковтуна]], чий [[Прилуки|Прилуцько]]-[[Борзна|Борзенський]] військово-революційний загін долучився до лав дивізії. Другу бригаду склали [[Богунський полк|Богунський]] і [[Таращанський полк]]и, за командира став очільник [[Богунський полк|Богунського полку]] [[Щорс Микола Олександрович|Микола Щорс]].

== Перша українська радянська ==
[[6 грудня]] [[1918]] року новопризначений начальник дивізії [[Локотош Іван Семенович|Локотош]] оголосив наказ про перейменування: за приписом Реввійськради [[Українська радянська армія|військ курського напрямку]] від [[1 грудня]] №&nbsp;297 дивізія отримує назву Першої української радянської<ref>РДВА/ЦГАСА, ф.14, оп.1, с.120, арк. 21. Засвідчена копія.</ref>. Не встигли висохнути чорнила наказів про нові призначення, як за кілька днів [[Аверін Василь Кузьмич|Аверін]] та [[Луговий Олександр Васильович|Луговий]] ([[Левенштейн Олександр Васильович|Левенштейн]]) привезли новий наказ: згортання дивізії у бригаду.

Хай там як, але архівні документи свідчать, що фактично згортання не відбулося. Постійний приплив новобранців поповнював військові строї полків, хоча з двох бригад проти німців діяла тільки друга під командою [[Щорс Микола Олександрович|Щорса]]. Першої бригади як такої не було, що зовсім не означає ніби [[Новгород-Сіверський полк]] та [[Ніжинський український радянський полк|Ніжинський батальйон]] перебували у бездіяльності. Станом на [[1 січня]] [[1919]] року '''Перша українська радянська''' вже офіційно знову в статусі дивізії мала такий склад:

{| border=1 width=90&nbsp;%
! Назва
! Багнетів
! Гармат
! Коней
! Людей
! Кулеметів
|-
|align=left| [[Богунський полк|1-й полк]]
|align=center| 1099
|align=center| 3
|align=center| &nbsp;
|align=center| 1800
|align=center| 20
|-
|align=left| [[Таращанський полк|2-й полк]]
|align=center| 1554
|align=center| 4
|align=center| 439
|align=center| 1691
|align=center| 41
|-
|align=left| [[Новгород-Сіверський полк|3-й полк]]
|align=center| ?
|align=center| -
|align=center| 240
|align=center| 1200
|align=center| 17
|-
|align=left| [[Ніжинський батальйон]]
|align=center| 600
|align=center| -
|align=center| 91
|align=center| 784
|align=center| 11
|-
|align=left| Нестройова рота
|align=center| 330
|align=center| -
|align=center| 13
|align=center| 46
|align=center| -
|-
|align=left| Зв'язкова команда
|align=center| 24
|align=center| -
|align=center| 4
|align=center| 34
|align=center| -
|-
|align=left| Маршовий батальйон
|align=center| 650
|align=center| -
|align=center| 12
|align=center| 549
|align=center| -
|-
|align=left| 1-й кавалерійський полк
|align=center| 24
|align=center| -
|align=center| 65
|align=center| 135
|align=center| 2
|-
|align=left| 1-й артилерійський дивізіон
|align=center| 252
|align=center| 11
|align=center| 206
|align=center| 200
|align=center| 2
|-
|align=left| Господарська частина
|align=center| 195
|align=center| -
|align=center| -
|align=center| 49
|align=center| 1
|-
|align=left| База артилерійського забезпечення
|align=center| 801
|align=center| -
|align=center| -
|align=center| -
|align=center| 1
|-
|align=left| Медичний пункт
|align=center| -
|align=center| -
|align=center| -
|align=center| 14
|align=center| -
|-
|align=left| 29-й хірургічний загін
|align=center| -
|align=center| -
|align=center| -
|align=center| 25
|align=center| -
|-
|align=left| Політичний відділ
|align=center| -
|align=center| -
|align=center| -
|align=center| 9
|align=center| -
|-
|align=left| 4-й епідеміологічний та 2-й венеролігчний загони
|align=center| -
|align=center| -
|align=center| -
|align=center| 55
|align=center| -
|-
|}

== Квітень 1919 року ==

З [[15 квітня]] [[1919]] року підпорядкується тільки що створеній [[Перша Українська Радянська армія|Першій українській радянській армії]].

== Серпень 1919 року ==

У серпні [[1919]] року, опісля розгрому [[Волинська група Дієвої армії УНР|Волинською групою]] на чолі з [[Петрів Всеволод Миколайович|Всеволодом Петрівим]]<ref>В. Петрів Спомини з часів української революції (1917—1921) Ч.4/Повстяння Таращанців під проводом Шинкаря.</ref>, увійшла до складу [[44-а Київська Червонопрапорна горнострілецька дивізія|44-ї стрілецької дивізії]].

[[1921]]–[[1922]] дивізія була у боях проти українських повстанців на [[Волинь|Волині]] й [[Поділля|Поділлі]], у тому числі проти рейду [[Тютюнник Юрій Йосипович|Юрка Тютюнника]] пізньої осені 1921.

== Керівники (отамани) дивізії ==
* [[Шинкар Микола Ларіонович]]&nbsp;— 1918 рік, керівник Таращанського повстанського загону
* [[Кропив'янський Микола Георгійович]]&nbsp;— [[22 вересня]] [[1918]] року&nbsp;— [[грудень]] [[1918]] року
* Локотош Іван Семенович&nbsp;— [[листопад]] [[1918]] року&nbsp;— [[6 березня]] [[1919]] року.
* [[Щорс Микола Олександрович]]&nbsp;— [[6 березня]] [[1919]] року — [[15 серпня]] [[1919]] року

Щорс став останнім керівником дивізії, після утворення [[44-а Київська Червонопрапорна горнострілецька дивізія|44-ї стрілецької дивізії]] РСЧА, став її першим керівником.

== Виноски ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{ЕУ}}
* ''Карпенко В. В.'', Щорс, М.:Молодая Гвардия&nbsp;— 1974
* История походов и боевых действий 44-ой Киевской стрелковой дивизии 1918—1920 г.г. ''Коллективный труд красноармейцев, командиров и политработников-ветеранов 44-й дивизии под общей редакцией А.Осипова.'' К.: Издание Киевского губисполкома, 1923
* ''[[Крип'якевич Іван Петрович|Крип'якевич І. П.]], [[Гнатевич Богдан Петрович|Гнатевич Б. П.]], [[Стефанів Зенон|Стефанів З.]] та інші'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Krypiakevych_Ivan/Istoriia_Ukrainskoho_viiska_Tom_2_5-e_vyd/ Історія Українського війська] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190122212820/http://chtyvo.org.ua/authors/Krypiakevych_Ivan/Istoriia_Ukrainskoho_viiska_Tom_2_5-e_vyd |date=22 січня 2019 }} / Упорядник [[Якимович Богдан Зіновійович|Якимович Б. З.]]&nbsp;— 4-те вид., змін. і доп.&nbsp;— Львів: Світ, 1992.&nbsp;— 712 с.&nbsp;— ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992)

[[Категорія:Українська радянська армія]]
[[Категорія:Піхотні радянські дивізії]]
[[Категорія:Військові формування, засновані 1918]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1918]]