Перегляд вихідного коду сторінки 13-та гвардійська стрілецька дивізія (СРСР)

{{Infobox Military Unit
|unit_name= '''13-та гвардійська стрілецька дивізія'''
|image= Bundesarchiv Bild 183-E0406-0022-001, Russland, Kesselschlacht Stalingrad.jpg
|caption=
|dates= листопад [[1941]]&nbsp;— червень [[1945]]
|country= {{SU}}
|allegiance=
|branch= [[Файл:Пехота и мотострелки.png|30px]] [[Стрілецька дивізія|загальновійськова]]
|type= [[Файл:Red_Army_flag.svg|20px]] [[Червона армія]]
|role=
|size=
|command_structure=
|current_commander=
|garrison=
|battle_honours= {{Гвардійський знак|країна=СРСР}} {{Орден Леніна|тип=військова частина}} {{Орден Червоного Прапора|тип=військова частина}} {{Орден Червоного Прапора|тип=військова частина}} {{Орден Суворова 2 ступеня|тип=військова частина}} {{Орден Кутузова 2 ступеня|тип=військова частина}}
|march=
|motto=
|mascot=
|battles= [[Німецько-радянська війна]]
|notable_commanders=
|anniversaries=
}}
'''13-та Гвардійська Полтавська ордена Леніна, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова і Кутузова стрілецька дивізія'''&nbsp;— [[стрілецька дивізія]], [[Військове з'єднання|загальновійськове з'єднання]] [[РСЧА]] в часи [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]].

== Історія з'єднання ==
Дивізія сформована в листопаді [[1941]] року в [[Курська область|Курській області]] на базі частин [[3-й повітряно-десантний корпус (СРСР)|3-го повітряно-десантного корпусу]] як 87-ма стрілецька дивізія (II формування)<ref name="BEC">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Военный энциклопедический словарь |оригінал = |посилання = |видання = под. ред. Н. В. Огаркова |місце = Москва |видавництво = Военное издательство |рік = 1983 |том = |сторінки = 573 |сторінок = 863 |isbn = ББК 68я2 В63}} {{ref-ru}}</ref>.

У складі військ [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного]], [[Сталінградський фронт|Сталінградського]], [[Донський фронт|Донського]], [[Воронезький фронт|Воронезького]], [[Другий Український фронт|2-го]] і [[Перший Український фронт|1-го Українських]] фронтів брала участь у боях на [[План «Блау»|воронезькому]], [[Харківська операція (1942)|харківському]], валуйсько-росошанському напрямках, у великому закруті [[Дон]]у, [[Сталінградська битва|Сталінградській]] і [[Битва на Курській дузі|Курській]] битвах, звільненні [[Україна|України]], [[Львівсько-Сандомирська операція|Лівівсько-Сандомирській]], [[Вісло-Одерська операція|Вісло-Одерській]], [[Нижньо-Сілезька операція|Нижньо-сілезькій]], [[Верхньо-Сілезька операція|Верхньо-сілезькій]], [[Берлінська операція|Берлінській]] і [[Празька операція|Празькій]] наступальних операціях<ref name="BEC"/>.

За бойові заслуги [[19 січня]] [[1942]] року 87-ма стрілецька дивізія була перейменована у 13-ту гвардійську стрілецьку дивізію.

У березні 1942 року за успішні бойові дії під [[Курськ]]ом 13-та гвардійська дивізія була нагороджена [[Орден Леніна|орденом Леніна]], а її командиру [[Родимцев Олександр Ілліч|Олександру Іллічу Родимцеву]] було присвоєно військове звання [[генерал-майор]].

Після [[Харківська операція (1942)|поразки радянських військ під Харковом]] дивізія була відведена для переформування на лівий берег [[Волга|Волги]]. У вересні 1942 року дивізія увійшла до складу [[62-га армія (СРСР)|62-ї армії]] і отримала завдання переправитися через Волгу в [[Сталінград]], вибити противника з прибережної смуги, зайняти і міцно обороняти центральну частину міста. В ніч з [[14 вересня|14]] на [[15 вересня]] передовий загін 42-го гвардійського полку переправившись через Волгу з ходу вступив в бій і [[15 вересня]] захопив вокзал, давши цим можливість переправитися в місто всієї дивізії.

[[16 вересня]] 39-й гвардійський полк 13 дивізії і зведений 416-й стрілецький полк 112-ї дивізії штурмували і після запеклого бою захопили вершину Мамаєва кургану. [[21 вересня|21]]—[[23 вересня]] в запеклих боях 13-та гвардійська дивізія при підтримці фронтовий артилерії витримала самий потужний натиск противника і не допустила його виходу до Волги в центральній частині міста та оволодіння Мамаєвим курганом. У жовтні&nbsp;— листопаді дивізія, притиснута до Волги, займала оборону від вулиці Київської (тепер вул. Ю. Гагаріна) до східного схилу Мамаєва кургану. Бійці дивізії створили міцну оборону, перетворивши окремі будівлі в опорні пункти. За період боїв у Сталінграді воїни дивізії знищили понад 15 тисяч солдатів і офіцерів противника, підбили понад 100 [[танк]]ів, кілька тисяч німців було взято в полон. Активними діями, наполегливим опором дивізія сковувала значні сили противника, зупинила його на підступах до Волги, чим сприяла виконанню загального завдання 62-ї армії з оборони міста.

За оборону Сталінграда 13-та гвардійська дивізія була нагороджена [[Орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]]. Після Сталінградської битви, у травні [[1943]] року дивізія увійшла до складу 32-го гвардійського стрілецького корпусу.

З'єднання відзначилося в боях за визволення [[Полтава|Полтави]]: 32-му гвардійському стрілецькому корпусу, до якого входила і 13-та гвардійська стрілецькв дивізія, було поставлене завдання наступати в напрямку [[Решетилівка]], [[Власівка (Зіньківський район)|Власівка]], обійти Полтаву з північного сходу і відрізати шляхи відходу противнику до [[Дніпро|Дніпра]]. В передовий загін корпусу входили 39-й гвардійський стрілецький полк, 57-й танковий полк, 301-й винищувально-протитанковий і 1902-й самохідно-артилерійський полки. Очолював загін заступник командира 13-ї дивізії [[полковник]] П.&nbsp;В.&nbsp;Гаєв. Виконуючи це завдання захопити переправи через [[Ворскла|Ворсклу]], передовий загін Гаєва вже до вечора [[21 вересня]] [[1943]] року вийшов до Ворскли, форсував її в районі [[Кротенки|Кротенків]], захопив плацдарм і зав'язав бій з частинами противника, що оборонялися на західному березі. Першими слідом за передовим загоном Гаєва на правий берег річки переправилися підрозділи 13-ї гвардійської стрілецької дивізії. Противник був приголомшений настільки стрімкою атакою і почав відходити. До кінця дня частини дивізії вийшли на рубіж [[Решетилівка]]&nbsp;— [[Жуки (Полтавський район)|Жуки]], створивши загрозу правому флангу і тилу угруповання ворога і, тим самим, сприятливі умови для штурму Полтави з'єднанням 33-го гвардійського стрілецького корпусу.

В ознаменування звільнення Полтави наказом [[Верховний головнокомандувач|Верховного головнокомандувача]] від [[23 вересня]] [[1943]] року №&nbsp;22 13-та гвардійська стрілецька дивізія удостоєна почесного найменування «Полтавська»<ref>Приказ Верховного Главнокомандующего от 23 сентября 1943 года №&nbsp;22. Приказы Верховного Главнокомандующего в период Великой Отечественной войны Советского Союза: Сборник.&nbsp;— М.: Воениздат, 1975. С. 46-47. [http://grachev62.narod.ru/stalin/orders/chapt022.htm Електронна версія на сайті Бібліотеки Михайла Грачова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131021232719/http://grachev62.narod.ru/stalin/orders/chapt022.htm |date=21 жовтня 2013 }} {{ref-ru}}</ref>.
 
За бойові заслуги дивізія в подальшому була нагороджена ще одним [[Орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]], орденами [[Орден Суворова|Суворова]] і [[Орден Кутузова|Кутузова]]. Близько 20 тисяч її воїнів нагороджені орденами і медалями, дев'ятнадцятьом присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]], а її командир [[Родимцев Олександр Ілліч|Олександр Ілліч Родимцев]] удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу<ref name="BEC"/>.

== Бойовий склад ==
* 34-й гвардійський стрілецький [[полк]],
* 39-й гвардійський стрілецький полк,
* 42-й гвардійський стрілецький полк,
* 32-й гвардійський [[артилерійський полк]],
* 4-й гвардійський окремий [[Артилерійський дивізіон|винищувальний протитанковий дивізіон]],
* 10-та гвардійська [[Зенітна батарея|зенітна артилерійська батарея]] (14 окремий зенітний артилерійський дивізіон, до 05.02.1943),
* 24-й гвардійський мінометний дивізіон (до 20.11.1942),
* 14-та (49-та) гвардійська [[Військова розвідка|розвідувальна]] [[рота]],
* 8-й гвардійський [[сапер]]ний [[батальйон]],
* 139-й (9-й, 18-й) гвардійський окремий батальйон [[Зв'язок|зв'язку]],
* 136-й (15-й) медико-санітарний батальйон,
* 12-та гвардійська окрема рота [[Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту|хімзахисту]],
* 338-ма (11-та) автотранспортна рота,
* 196-та (17-та) польова хлібопекарня,
* 439-й (2-й) дивізійний ветеринарний лазарет,
* 907-ма польова поштова станція,
* 403-тя польова каса Держбанку.

== Командири ==
Дивізією командували:
* [[гвардія|гвардії]] [[полковник]], з травня 1942 року [[генерал-майор]] [[Родимцев Олександр Ілліч]] (19.01.1942&nbsp;— 21.05.1943),
* гвардії [[підполковник]] Самчук Іван Оникійович (22.05.1943&nbsp;— 29.05.1943),
* гвардії генерал-майор [[Бакланов Гліб Володимирович]] (30.05.1943&nbsp;— 15.12.1943),
* гвардії полковник Лаптадзе Ілля Йосипович (16.12.1943&nbsp;— 11.01.1944),
* гвардії генерал-майор Бакланов Гліб Володимирович (16.02.1944&nbsp;— 29.10.1944),
* гвардії полковник [[Комаров Володимир Миколайович]] (30.10.1944&nbsp;— 11.05.1945).

Начальник штабу дивізії:
* полковник [[Бельський Тихін Володимирович]] (серпень 1942&nbsp;— грудень 1945)

== Герої дивізії ==
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Агеєв Іван Олексійович]]&nbsp;— гвардії [[підполковник]], командир 32-го гвардійського артилерійського полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Бондарєв Матвій Арсентійович]]&nbsp;— гвардії [[капітан (військове звання)|капітан]], заступник командира дивізіону 32-го гвардійського артилерійського полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Брик Григорій Євдокимович]]&nbsp;— гвардії капітан, командир [[міномет]]ної роти 42-го гвардійського стрілецького полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Биков Єгор Іванович]]&nbsp;— гвардії [[єфрейтор]], навідник [[кулемет]]а 39-го гвардійського стрілецького полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Биков Іван Михайлович]]&nbsp;— гвардії [[старший лейтенант]], командир батареї 32-го гвардійського артилерійського полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Грязнов Володимир Михайлович]]&nbsp;— гвардії [[лейтенант]], командир [[взвод]]у автоматників 39-го гвардійського стрілецького полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Казаков Петро Іванович]]&nbsp;— гвардії капітан, командир [[батальйон]]у 42-го гвардійського стрілецького полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Кисельов Василь Йосипович]]&nbsp;— гвардії лейтенант, командир вогневого взводу 34-го гвардійського стрілецького полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Комаров Володимир Миколайович]]&nbsp;— гвардії [[полковник]], командир 13-ї гвардійської стрілецької дивізії.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Овчинников Максим Михайлович]]&nbsp;— гвардії [[молодший сержант]], [[кулеметник]] 34-го гвардійського стрілецького полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Павлов Яків Федотович]]&nbsp;— гвардії [[старший сержант]], командир кулеметного [[відділення]] 42-го гвардійського стрілецького полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Підкопай Іван Якович]]&nbsp;— гвардії капітан, командир роти автоматників 39-го гвардійського стрілецького полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Половець Іван Кузьмич]]&nbsp;— гвардії [[майор]], командир 42-го гвардійського стрілецького полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Славгородський Георгій Васильович]]&nbsp;— гвардії майор, командир батальйону 34-го гвардійського стрілецького полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Степанов Олександр Миколайович]]&nbsp;— гвардії сержант, помічник командира взводу 42-го гвардійського стрілецького полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Фролов Микола Никикофорович]]&nbsp;— гвардії [[молодший сержант]], навідник кулемета 39-го гвардійського стрілецького полку.
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal 1.svg|10px|]] [[Шаймарданов Закій Шаймарданович]]&nbsp;— гвардії сержант, навідник гармати 32-го гвардійського артилерійського полку.

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* {{книга
|автор          = Самчук И. А.
|частина        = 
|заголовок      = Тринадцатая гвардейская: боевой путь 13 гвардейской Полтавской ордена Ленина дважды Краснознаменной, орденов Суворова и Кутузова стрелковой дивизии (1941–1945)
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 2-ге доп.
|місце          = М.
|видавництво    = Воениздат
|рік            = 1970
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 331
|серія          = 
|isbn           =
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Чуйков В. И.
|частина        = 
|заголовок      = [http://militera.lib.ru/memo/russian/chuykov/index.html Сражение века]
|оригінал       =  
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = Советская Россия
|рік            = 1975
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 317
|серія          = 
|isbn           =
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Жадов А. С.
|частина        = 
|заголовок      = [http://militera.lib.ru/memo/russian/zhadov_as/index.html Четыре года войны]
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = Воениздат
|рік            = 1978
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 334
|серія          = 
|isbn           =
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}

{{«Полтавські» з'єднання і частини}}

[[Категорія:Піхотні радянські дивізії]]
[[Категорія:Військові формування Німецько-радянської війни]]
[[Категорія:Історія Полтави]]
[[Категорія:Військові формування, засновані 1941]]
[[Категорія:Військові формування, розформовані 1945]]
[[Категорія:Засновані в СРСР 1942]]