Перегляд вихідного коду сторінки 1340-ві

{{Навігація для десятиліття|134}}
[[Пізнє Середньовіччя]]{{•}} [[Реконкіста]] {{•}} [[Авіньйонський полон пап]] {{•}}  [[Монгольська імперія]]

== Події ==
=== Чорна смерть ===
У Європу прийшла пандемія чуми, що отримала назву [[Чорна смерть]]. Вона розпочалася 1346 року в Криму. Генуезькі купці, що втекли з [[Кафа|Кафи]], яку тоді [[Облога Кафи (1345-1347)|взяв в облогу]] ординський хан [[Джанібек]], завезли хворобу в Італію, Грецію та Єгипет. Незабаром пандемія охопила всю Європу, забираючи життя багатьох людей. Вона супродовжувалася єврейськими погромами&nbsp;— підступи євреїв вважалися причиною поширення захворювання. Через нестачу робочої сили внаслідок епідемії 1349 року англійський король [[Едуард III]] видав розпорядження щодо робітників, яким фіксував заробітну плату, зобов'язав працювати всіх до 60 років, заборонив переманювати робітників.

=== Руські землі ===
1340 року почалася [[війна за галицько-волинську спадщину]] між Польщею та Литвою. 1348 року війська польського короля вторглися на Галичину та Волинь, а 1349 року поляки захопили Львів. 1250 року литовці відбили в поляків частину Волині, і між двома силами встановився нетривкий мир. 

У Києві впродовж десятиліття правив  [[Федір (київський князь)|Федір-Гліб Іванович]].

У Володимирському князівстві правив [[Симеон Гордий]].

1348 року війська  шведського короля [[Маґнус IV Ерікссон|Магнуса Ерікссона]] захопили [[Орешек (фортеця)|фортецю Оріхів]], що належала [[Новгородська республіка|Новгородській республіці]].

=== Візантія ===
1341 року, після смерті [[Андронік III Палеолог|Андроніка III Палеолога]], у Візантії розпочалася [[Громадянська війна у Візантії (1341—1347)|громадянська війна, що триватиме до 1347 року]]. Візантійська знать проголосила імператором [[Іоанн VI Кантакузин|Іоанна VI Кантакузина]], тоді як у Константинополі короновано малолітнього [[Іоанн V Палеолог|Іоанна V Палеолога]]. Наступного, 1342 року, [[Фессалоніки|Фессалоніках]] владу захопили зилоти, вигнавши з міста аристократів. 1346 року оттоманський емір [[Орхан I]] уклав союз з претендентом на візантійський трон  Іоанном Кантакузином і взяв у дружини його доньку Теодору. 1347 року  Іоанн Кантакузин з допомогою турків захопив Константинополь і став одноосібним імператором Візантії. Досягнуто домовленості, що Іоанн V Палеолог одружиться з донькою Кантакузина. 1349 року імператор створив [[Морейський деспотат]] як апанаж для свого сина. 

1342 року [[Іоанн III Комнін]] став імператором [[Трапезундська імперія|Трапезундської імперії]], а  Гі де Лузіньян став царем [[Кілікійське царство|Кілікійської Вірменії]] під іменем [[Костандін III]], але 1344 року його було вбито. 

1344 року союз християнських військ захопив [[Смірна|Смірну]]. [[Госпітальєри|Родоські лицарі]] зберігали над нею контроль до 1402 року попри спроби турків відбити місто.

=== Східна Європа ===
1341 року литовський князь [[Гедимін|Гедемін]] загинув у бою з тевтонськими лицарями. Його володіння розділили між  собою численні сини. 1345 року [[Великий князь Литовський|Великим князем Литовським]] став [[Ольгерд]], відібравши титул у брата [[Євнут]]а. 1348 року  [[Тевтонський орден]] здобув перемогу над литовцями в [[битва на Стреві|битві на Стреві]]. 

1343 року Польща та Тевтонський орден уклали Каліський мир, за яким Куявія та Добжинь поверталися полякам, тоді як Гданськ та Хелмно залишалися в руках Ордену. 1344 року король Богемії [[Ян I Сліпий|Ян Люксембурзький]] напав на Польщу й взяв в облогу Краків. Польському королю [[Казимир III Великий|Казимиру III]] вдалося відбитися з допомогою Людвіка Угорського. 1347 року Казимир III Великий затвердив Віслицький статут, що реорганізував управління державою. 1348 року почалося вторгнення польських військ на Галичину та Волинь, а наступного року поляки захопили Львів. 

Син Яна Люксембурзького [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії)|Карл]] домігся створення в Празі архієпископства. Почалося будівництво [[Собор Святого Віта (Прага)|Собору святого Віта]]. Карл Люксембург заснував у Празі [[Карлів університет| університет, що досі носить його ім'я]]. 

1342 року королем Угорщини став [[Людвік I Великий]] з Анжуйської династії.

З 1342 року Золоту Орду очолив хан [[Джанібек]]. Наступного року він закрив [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|генуезькі факторії]] на Дону й узяв в облогу [[Кафа|Кафу]].

Скориставшись негараздами у Візантії, зміцніла Сербія. 1345 року [[Стефан Душан]] захопив візантійське місто [[Серрес]] і проголосив себе імператором сербів та греків. 1349 року на з'їзді сербської знаті в Скоп'є затверджено «[[Законник Стефана Душана]]».

=== Західна Європа ===
1341 року до Шотландії повернувся [[Давид II (король Шотландії)|Давид II Брюс]] після 7 років перебування в Нормандії, прогнав [[Едуард Балліол|Едуарда Балліола]] й повернув собі владу в королівстві. 1346 року англійські війська завдали поразки шотландським у битві біля Невіллз-Кросс. Шотландський король Давид II потрапив у полон. 

1341 року розпочалася [[війна за Бретонську спадщину]], що стала частиною [[Столітня війна|Столітньої війни]]. 1342 року англійські війська висадилися в [[Брест (Франція)|Брест]]і, взяли в облогу, а потім захопили [[Еннбон]].  [[25 серпня]] 1346 року в [[битва при Кресі|битві при Кресі]], одній з перших великих битв [[Столітня війна|Столітньої війни]], англійський король [[Едуард III]] отримав переконливу перемогу над військом французького короля [[Філіп VI (король Франції)|Філіпа VI]]. 1347 року англійці захопили [[Кале]]. Французький король Філіп VI скликав [[Генеральні штати]], шукаючи фінансової підтримки для ведення війни. 

З 1350 року Францію очолив [[Іоанн II Добрий]].

1346 року Папа римський [[Климент VI]] позбавив [[Людовик IV (імператор Священної Римської імперії)|Людвіга Баварського]] титулу імператора. 
Новим [[римський король|римським королем]] обрано  [[Карл IV Люксембург| Карла IV Люксембурга]], сина короля Богемії. 1349 року його було обрано вдруге.

=== Південна Європа ===
1342 року  розпочався понтифікат [[Климент VI|Климента VI]]. Резиденція папи залишалася в Авіньйоні.  Наступного, 1343 року, [[Климент VI]] видав буллу ''[[Unigenitus]]'', яка заклала підвалини в надання церквою [[Індульгенція|індульгенцій]]. Продовжувався конфлікт Святого престолу з імператором [[Людовик IV (імператор Священної Римської імперії)|Людвігом Баварським]]. 1343 року Папа дав Людвігу три місяці, щоб зректися титулу. 1346 року Папа  позбавив Людвіга Баварського титулу імператора. 

20 травня 1347 року повсталі під проводом [[Кола ді Рієнцо]] захопили в Римі урядову резиденцію і проголосили Рим республікою. Повстання зазнало поразки, й 1350 року Кола ді Рієнцо втік до Праги, де збирався добитися покровительства Карла Люксембурга, однак опинився у в'язниці.

1342 року у Флоренції встановилася диктатура [[Готьє де Брієнн]]а, але наступного року народне повстання його прогнало. У Республіці встановилася Синьйорія з 21 цеху. 

[[Сицилійське королівство|Королем Сицилії]] та [[Афінське герцогство|герцогом Афін]] став 1342 року [[Людовик (король Сицилії)|Людовик Дитя]] з [[Арагонська династія|Арагонської династії]].

1343 року [[Неаполітанське королівство]] та графство Прованс успадкувала [[Джованна I]]. Вона відмовилася коронувати свого чоловіка Андрія Угорського. Незабаром зловмисники його убили, що призвело до вторгнення на південь Італії угорського короля Людовика. Інтервенція почалася 1347 року. Королева Джованна I втекла в Авіньйон. 1348 року Папа Климент VI проголосив Джованну не винною у вбивстві чоловіка і водночас купив у неї Авіньйон. Угорські війська окупували Неаполітанське королівство, але чума змусила їх відступити. 

Роздроблені та формально підвладні Священній Римській імперії міста-держави півночі Італії продовжували вести перед в економічному та культурному розвитку Європи. У Генуї почалася практика страхування. 1343 року відкрито [[Пізанський університет]]. Але 1344 року відбулося банкрутство кількох великих флорентійських банків, що належали родинам [[Барді (родина)|Барді]], [[Перуцці]], [[Аччаюолі]]. Це викликало загальноєвропейську кризу. 

1350 року між Венецією та Генуєю спалахнула Кафська війна&nbsp;— Венеція намагалася перекрити своїй суперниці доступ до Чорного моря.

[[Алькабала]] стала державним податком у Кастилії. 1344 року війська Кастилії після дворічної облоги взяли місто [[Альхесірас]]. Це була одна з перших битв у Європі, де використовувалася [[вогнепальна зброя]]. Того ж року [[Арагонське королівство]] поглинуло [[Майорканське королівство]]. 1350 року [[Кастильська Корона|королівство Кастилія і Леон]] очолив [[Педро I Жорстокий]].

Португальський принц [[Педру I|Педру]] після смерті своєї дружини Констанс Кастильської при пологах, 1345 року таємно, за його словами, одружився з її придворною дамою Інес де Кастро.

=== Північна Європа ===
1343 року в Естонії спалахнуло [[повстання Юрієвої ночі (1343-45)|повстання Юрієвої ночі]] проти німецьких і данських завойовників. Воно тривало до 1345 року. 1347 року [[Данська Естонія]] продана [[Тевтонський орден|Тевтонському ордену]].

1343 року [[Магнус Еріксон|Магнус IV]] відмовився від трону Норвегії на користь свого сина [[Гокан VI|Гокона VI]], хоча фактично залишився правителем через малолітство наступника.

=== Азія ===
1346 року [[Віджаянагарська імперія]] на півдні Індостану поглинула [[Держава Хойсалів|державу Хойсалів]]. Від [[Делійський султанат|Делійського султанату]] відкололася держава [[Бахмані]].

== Народились ==
== Померли ==
{{Year-stub}}

[[Категорія:Десятиліття]]
[[Категорія:XIV століття]]