Перегляд вихідного коду сторінки 152-мм гаубиця зразка 1943 року (Д-1)

{{універсальна картка}}

'''152-мм гаубиця зразка 1943''' ('''Д-1<ref>В 30-х гг. правительством СССР были введены буквенные индексы для обозначения машиностроительных производств. Индекс «Д» был присвоен Уральскому заводу тяжёлого машиностроения (Уралмашзавод), поэтому изделия созданные на этом предприятии имели в названии индекс «Д»&nbsp;— Д-10, Д-30 и&nbsp;т.&nbsp;д.</ref>''', [[індекс ГРАУ]]&nbsp;— '''52-Г-536А''')&nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська]] причіпна [[гаубиця]] періоду [[Друга світова війна|Другої світової війни]].

Серійне виробництво тривало з [[1943]] по [[1949|1949 рік]], була та досі перебуває на озброєнні армій багатьох країн світу, використовувалася практично у всіх значних [[війна]]х та збройних конфліктах середини та кінця [[XX століття]].

Прийняття на озброєння в 1943 році мобільної і потужної гаубиці Д-1 підвищило можливості танкових і моторизованих частин [[Червона армія|Червоної армії]] з прориву заздалегідь і добре укріплених оборонних смуг і районів противника.

== Історія створення ==
У 1941 році через низку причин було припинено серійне виробництво 152-мм гаубиць зразка 1938 року ([[152-мм гаубиця зразка 1938 року (М-10)|М-10]]). На думку відомого російського історика М.&nbsp;М.&nbsp;Свірина, серед них:
* дефіцит потужних тягачів, здатних ефективно здійснювати буксирування М-10;
* висока металоємність та складність у виробництві лафета;
* складність ремонту та обслуговування зброї;
* зайнятість заводів [[Завод №9|№&nbsp;9]] та [[Мотовиліхинські заводи|№&nbsp;172]] мобілізаційними завданнями з масового виробництва інших гармат&nbsp;— гаубиць [[122-мм гаубиця зразка 1938 року (М-30)|М-30]] та гаубиць-гармат [[152-мм гаубиця-гармата зразка 1937 року (МЛ-20)|МЛ-20]], втрата [[Новочеркаський електровозобудівний завод|заводу №&nbsp;352]] ; в результаті М-10 стало ніде випускати.

Однією з причин припинення виробництва М-10 могло стати також скасування в 1941 корпусної ланки в РККА (більшість стрілецьких корпусів було розформовано в серпні&nbsp;— вересні 1941) і, як наслідок, корпусної артилерії. Крім того, 152-мм гаубиці були виключені з дивізійної артилерії. У наслідок цих рішень 152-мм гаубиці в 1942 в СРСР не виробляли; таким чином, радянські війська втратили мобільні, але потужні гармати, особливо необхідні в артилерії корпусної ланки. Однак того ж року в СРСР почали знову формувати [[Армійський корпус|стрілецькі корпуси]], і, відповідно, корпусний рівень організаційно-штатної структури артилерії було запроваджено повторно. Для корпусної артилерії гаубиця-гармата МЛ-20 не підходила через велику масу (тобто низьку [[Маневреність|мобільність]] і досить високу вартість), а дивізійна 122-мм гаубиця М-30&nbsp;— через недостатню вогневу міць.

Тому наприкінці 1942 року КБ радянського конструктора Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Петрова ([[Завод №9|ОКБ-9]]) почало в ініціативному порядку проєктувати нову 152-мм гаубицю, що є накладенням ствольної групи 152-мм гаубиці зразка 1938 року (М-10) на лафет 122-мм гаубиці зразка 1938 року (М-30). Для пом'якшення відбою менш масивний проти гаубиці М-10 [[лафет]] довелося оснастити двокамерним [[Дулове гальмо|дульним гальмом]]. Такий підхід дозволив створити легку, але потужну гаубицю з використанням вже освоєних у виробництві складових, що було важливо за умов воєнного часу.

На початку [[1943|1943 року]] Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Петров повідомив народного комісара озброєнь [[Устинов Дмитро Федорович|Д.&nbsp;Ф.&nbsp;Устинова]] про новий проєкт. [[13 квітня]] 1943 Д.&nbsp;Ф.&nbsp;Устинов повідомив Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Петрову про рішення Державного комітету оборони (ДКО) про поставку 5 примірників нової гаубиці до [[1 травня]] 1943 для полігонних випробувань. [[5 травня]] дві гаубиці надійшли на випробування, які були завершені вже за два дні.

[[7 травня]] за результатами випробувань було підписано звіт, у якому зброю, після усунення низки несуттєвих недоліків, рекомендували до прийняття на озброєння. Постановою ДКО від [[8 серпня]] 1943 року зброю було прийнято під офіційним найменуванням '''«152-мм гаубиця зр. 1943&nbsp;р.»'''. Серійне виробництво було розпочато через півтора місяці<ref name="Shirokorad">''[[Широкорад Олександр Борисович|Широкорад&nbsp;А.&nbsp;Б.]]'' Энциклопедия отечественной артиллерии.&nbsp;— Мн.: {{нп|Харвест||ru|Харвест}}, 2000.&nbsp;— 1156 с.</ref><ref name="Shunkov">''Шунков&nbsp;В.&nbsp;Н.'' Оружие Красной армии.&nbsp;— Мн.: Харвест, 1999.&nbsp;— 544 с.</ref>.

== Виробництво ==
Серійний випуск гаубиць Д-1 розпочався наприкінці 1943 року. Їхнє виробництво велося виключно на [[Завод №9|заводі №&nbsp;9]] і тривало до [[1949|1949 року]]. Однак під час війни ця зброя не пішла у велику серію через крайню завантаженість заводу №&nbsp;9 випуском 122-мм гаубиці М-30. Негативним наслідком цієї обставини для РСЧА став дефіцит потужних 152-мм гаубиць у корпусній артилерії<ref name="Shirokorad"/>.
{| cellpadding="2" cellspacing="0" style="background:#fff; border-collapse:collapse; border:1px solid #996; line-height:1.5; margin:1ex 0; text-align:center"
| colspan="9" |'''Виробництво Д-1'''<ref name="Shirokorad"/>
|- style="background-color:#ddb"
| style="border:1px solid #996; width:auto" | Рік
| style="border:1px solid #996; width:10%" | 1943
| style="border:1px solid #996; width:10%" | 1944
| style="border:1px solid #996; width:10%" | 1945
| style="border:1px solid #996; width:10%" | 1946
| style="border:1px solid #996; width:10%" | 1947
| style="border:1px solid #996; width:10%" | 1948
| style="border:1px solid #996; width:10%" | 1949
| style="border:1px solid #996; width:12%" | Разом
|-
| style="border:1px solid #996" | Виготовлено, шт.
| style="border:1px solid #996" | 84
| style="border:1px solid #996" | 258
| style="border:1px solid #996" | 715
| style="border:1px solid #996" | 1050
| style="border:1px solid #996" | 240
| style="border:1px solid #996" | 240
| style="border:1px solid #996" | 240
| style="border:1px solid #996" | 2827
|}

== Опис конструкції ==
[[Файл:D1_components.jpg|міні|Устрій гаубиці Д-1: 1&nbsp;— розсувні [[Станина|станини]], 2&nbsp;— [[казенник]], 3&nbsp;— [[Бронещит|щитове прикриття]], 4&nbsp;— [[Противідкотний пристрій|противідкотні пристрої]] (відкатник і накатник), 5&nbsp;— [[Ствол (зброя)|ствол]], 6&nbsp;— [[Дулове гальмо|дульне гальмо]], 7&nbsp;— колісний хід, 8-підресорювання колісного ходу. Елементи 1, 7 і 8 складають [[лафет]] гармати; 2, 4, 5 і 6-ствольну групу.]]
Гаубиця Д-1 була дуже досконалою для свого часу зброєю. Ствол, майже ідентичний '''стволу''' гаубиці М-10, оснащувався двокамерним дульним гальмом ДТ-3. До основних конструктивних особливостей ствольної групи гаубиці Д-1 відносяться змінна довжина відкату, затвор [[Поршневий затвор|поршневого типу]], гідравлічне [[Противідкотний пристрій|гальмо відкату]] та гідропневматичний накатник. Заряджання роздільне гільзове. Всього для зброї передбачалося 8 різних [[Метальний заряд|метальних зарядів]].

Лафет зброї майже ідентичний із лафетом гаубиці М-30. Станини на гарматах перших серій були клепаними, потім їх почали зварювати. Гармати пізніх серій додатково оснащувалися котками для перекочування вручну. Всі гаубиці Д-1 комплектувалися сталевими колесами з гумовими пневматичними шинами, колісний хід мав підресорювання. Передка гармата не мала, транспортування здійснювалося виключно механічною тягою. Допустима швидкість перевезення зброї асфальтом або рівною ґрунтовою дорогою становила до 40 км/год, по бруківці&nbsp;— до 30 км/год, а по бездоріжжю&nbsp;— до 10 км/год. Для захисту розрахунку від куль і дрібних уламків гаубиця Д-1 мала щитове прикриття<ref name="Shirokorad"/><ref name="Shunkov"/><ref name="FiringTables">Таблицы стрельбы 152-мм гаубицы обр. 1943&nbsp;г.&nbsp;— М.: Военное издательство министерства обороны, 1968.</ref>.

== Організаційно-штатна структура ==
Гаубиці Д-1 призначалися для озброєння корпусної артилерії та частин [[Резерв Ставки ВГК|резерву Верховного Головного Командування]] (РВГК). Організаційно-штатна структура стрілецьких корпусів у 1944 році включала артилерійські [[полк]]и п'ятибатарейного складу (20 гармат), до складу яких і входили гаубиці Д-1 поряд з іншими 152&nbsp;— мм гаубицями, [[122-мм гармата зразка 1931/37 років (А-19)|122-мм гарматами А-19]] МЛ-20 та 107-мм гарматами зр. 1910/30 pp. У складі артилерії РВГК були гаубичні полки (48 гаубиць) та важкі гаубичні [[Бригада (військова справа)|бригади]] (32 гаубиці). У свою чергу, полки та бригади могли об'єднуватися в артилерійські [[Дивізія|дивізії]].<ref name="Shirokorad"/>

== Дослідні зразки на базі Д-1 ==
За час виробництва конструкція зброї загалом значно не змінювалася. Однак на базі ствольної групи гаубиці Д-1 була спроба розробити її танковий варіант. Перехід Червоної армії до активних наступальних дій в середині 1943 року і велика потреба в мобільних засобах боротьби з ворожими зміцненнями несподівано реанімували концепцію " артилерійського " [[Важкий танк|важкого танка]] [[КВ-2|КВ]] з потужною гаубицею замість штатної 76-мм гармати&nbsp;— фактично воз. Ймовірно, причиною такого повороту подій було зняття з виробництва середніх штурмових гармат [[СУ-122]] та відволікання [[СУ-152]] на протитанкові потреби. Головний конструктор заводу №&nbsp;9 Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Петров швидко розробив танковий варіант гаубиці Д-1 шляхом встановлення її на монтування 85-мм танкової гармати Д-5. Такий «гібрид» двох артилерійських систем отримав спочатку «сумісний» індекс Д-1-5, який пізніше перетворився на офіційне позначення Д-15. Було виготовлено одну дослідну зброю Д-15, яку відправили танкобудівникам до [[Челябінськ]]а, але відомостей про його монтаж у вежі танка [[КВ-85]] немає. З іншого боку, вже в жовтні 1943 року очікувалися нові танки [[ІС-2]], озброєні потужною 122-мм гарматою, і [[Самохідна артилерійська установка|САУ]] [[ІСУ-152]] на їх базі, тому потреба в спеціалізованому артилерійському танку відпала, проект установки Д-15 на шасі КВ був закритий.<ref name="Kolomietz">''Коломиец&nbsp;М. В.'' КВ. «Клим Ворошилов»&nbsp;— танк прорыва.&nbsp;— М.: Яуза, Эксмо, 2006.&nbsp;— 136 с.</ref>
[[Файл:Haubica_wz43_152mm_RB.jpg|міні| 152,4-мм гаубиця зр. 1943 року Д-1 у [[Познань|Познанській]] цитаделі, [[Польща]].]]

== Проекти САУ, озброєних гаубицею Д-1 ==

== Оцінка проєкту ==
Гаубиця Д-1, як мінімум, не поступалася своїми характеристиками кращим світовим зразкам гармат такого класу. Вона цілком задовольняла вимогам РККА щодо мобільності, потужності та дальності стрілянини{{sfn|Том 7|2013|с=612}}. Широке поширення Д-1 країнами світу та її служба в національних арміях до кінця 80-х років служать цьому достатнім підтвердженням{{sfn|Артиллерия СССР|2003|с=20}}.

== Номенклатура боєприпасів ==
[[Файл:Main_152,4-mm_howitzer_projectiles.svg|міні|Основні 152,4-мм гаубичні снаряди (для гаубиць М-10 і Д-1): 1&nbsp;— осколково-фугасна сталева граната 53-ОФ-530, 2&nbsp;— осколкова граната сталистого чавуну 53-О-530, 3&nbsp;— бетонобійний снаряд Г-530]]

Д-1 могла стріляти всім асортиментом 152-мм гаубичних снарядів, за винятком мортирної фугасної гранати 53-Ф-521, стрільба якої з гаубиць М-10, Д-1 і гаубиці-гармати МЛ-20 була категорично заборонена<ref>{{Книга
|заголовок = Таблица поправок дальности для стрельбы фугасной мортирной гранатой Ф-521 из 152-мм гаубицы обр. 1909/30 г
|місце = М.
|видавництво = Военное издательство Министерства вооружённых сил Союза ССР
|рік = 1946
|сторінок = 3
}}</ref>.

При встановленні підривника осколково-фугасної гаубичної гранати ОФ-530 на осколкову дію її уламки розлітаються на площі 2100 м²: 70&nbsp;м по фронту і до 30&nbsp;м у глибину. Якщо підривник встановлений на фугасну дію, то при вибуху гранати у ґрунті середньої щільності утворюється вирва діаметром 3,5&nbsp;м та глибиною близько 1,2&nbsp;м.<ref name="Shunkov"/>

[[Кумулятивний снаряд]] 53-БП-540 пробивав під кутом 90°&nbsp;— 250&nbsp;мм, 60°&nbsp;— 220&nbsp;мм, 30°&nbsp;— 120&nbsp;мм; під час Другої Світової війни не застосовувався<ref name="Shirokorad"/>.

Бетонобійний снаряд 53-Г-530 з [[Початкова швидкість (балістика)|початковою швидкістю]] 457 м/с на першому заряді проникав у віддалену на 1 км [[залізобетон]]ну стінку при попаданні по нормалі (остаточна швидкість 398 м/с) на 80&nbsp;см і розривався всередині неї, забезпечуючи пробиття 11&nbsp;см залізобетону<ref name="FiringTables"/>.

Для стрільби з гаубиці передбачалося 8 видів метальних зарядів. Для осколкових, [[Осколково-фугасний снаряд|осколково-фугасних]] та бетонобійних снарядів призначалися 7 зарядів, що одержуються з повного заряду 54-Ж-536 послідовним видаленням рівноважних пучків пороху. Таким чином у порядку зменшення потужності виходили перший, другий, третій, четвертий, п'ятий і шостий заряди. Для стрілянини кумулятивним снарядом 53-БП-540 призначався спеціальний заряд<ref name="FiringTables"/>.

До кінця [[1950-ті|1950-х років]] з боєкомплекту гаубиці Д-1 було вилучено всі снаряди старих типів, і в ньому залишилися тільки осколкова граната 53-О-530, осколково-фугасна граната 53-ОФ-530, кумулятивний снаряд 5 бетонобійні снаряди 53-Г-530 та 53-Г-530Ш<ref name="FiringTables"/>
{| cellpadding="2" cellspacing="0" style="margin:1ex 0; background:#fff; border-collapse:collapse; border:1px solid #996; line-height:1.5; font-size:95%; text-align:center"
| colspan="8" |'''Номенклатура боєприпасів'''<ref>{{Книга
|автор = 
|частина = 
|посилання частина = 
|заголовок = Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России. Часть 18. Химические боеприпасы. Группа 13. Класс 1320. Боеприпасы и артиллерийские выстрелы калибром свыше 125-мм. 152-мм химический артиллерийский снаряд
|посилання = 
|відповідальний = 
|видання = 
|місце = М.
|видавництво = Издательский дом «Оружие и технологии»
|рік = 2006
|том = Том 12
|сторінки = 447
|сторінок = 848
|серія = 
|ISBN = 5-93799-023-4
|тираж = 
}}</ref><ref name="NVO">{{Cite web|url=http://nvo.ng.ru/armament/2002-11-15/7_chemical.html|title=Химическая мина под Россией|last=Тимофеев М.|publisher=Газета «Независимое военное обозрение»|accessdate=2013-06-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HoVkwvYA?url=http://nvo.ng.ru/armament/2002-11-15/7_chemical.html|archivedate=2013-07-02|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Книга
|автор = Фёдоров Л. А.
|частина = Глава 8. Закат химической войны. Типы химических боеприпасов, которые имелись у Советской Армии к 1987 г.
|посилання частина = 
|заголовок = Химическое вооружение — война с собственным народом (трагический российский опыт) в трёх томах
|посилання = 
|відповідальний = 
|видання = 
|місце = М.
|видавництво = Лесная страна
|рік = 2009
|том = 1. Долгий путь к химической войне
|сторінки = 307—310
|сторінок = 848
|серія = 
|ISBN = 978-5-91505-013-5
|тираж = 
}}</ref><ref>{{Книга
|автор = [[Широкорад Олександр Борисович|Широкорад А. Б.]]
|частина = 152-мм гаубичные снаряды, состоявшие на вооружении в 1930—1960 гг.
|посилання частина = 
|заголовок = Энциклопедия отечественной артиллерии
|оригінал = 
|посилання = 
|відповідальний = Под общ. ред. [[Тарас Анатолій Юхимович|А. Е. Тараса]]
|видання = 
|місце = Мн.
|видавництво = {{нп|Харвест||ru|Харвест}}
|рік = 2000
|том = 
|сторінки = 661
|сторінок = 1156
|серія = 
|ISBN = 985-433-703-0
|тираж = 
}}</ref><ref>{{Книга
|автор = 
|частина = Боеприпасы
|посилання частина = 
|заголовок = 152-мм гаубица обр. 1943 г. Руководство службы
|оригінал = 
|посилання = 
|відповідальний = Под ред. В. А. Цыбышева
|видання = Четвёртое издание
|місце = М.
|видавництво = [[Військове видавництво Міністерства оборони Російської Федерації|Военное издательство Министерства обороны СССР]]
|рік = 1971
|том = 
|сторінки = 226—272
|сторінок = 376
|серія = 
|ISBN = 
|тираж = 
}}</ref><ref>{{Книга
|автор = 
|частина = 
|посилання частина = 
|заголовок = Таблицы стрельбы 152-мм гаубицы обр. 1938 г. и 152-мм гаубицы обр. 1943 г. (Д-1) ТС/ГАУ №155
|оригінал = 
|посилання = 
|відповідальний = Под ред. В. В. Кузнецова
|видання = Третье издание
|місце = М.
|видавництво = [[Військове видавництво Міністерства оборони Російської Федерації|Военное издательство Народного комиссариата обороны СССР]]
|рік = 1944
|том = 
|сторінки = 
|сторінок = 96
|серія = 
|ISBN = 
|тираж = 
}}</ref><ref>{{Книга
|автор = 
|частина = 
|посилання частина = 
|заголовок = Таблицы стрельбы 152-мм гаубицы обр. 1943 г. ТС/ГРАУ №155
|оригінал = 
|посилання = 
|відповідальний = Под ред. Г. Ф. Соколовой
|видання = Шестое издание
|місце = М.
|видавництво = [[Військове видавництво Міністерства оборони Російської Федерації|Военное издательство Министерства обороны СССР]]
|рік = 1968
|том = 
|сторінки = 
|сторінок = 116
|серія = 
|ISBN = 
|тираж = 
}}</ref><ref name="ТВ96-06 2">{{Стаття|author=[[Широкорад Олександр Борисович|Широкорад А. Б.]]|title=Самоходки|видання=Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра|place=М.|publisher=Техинформ|date=1996|номер=6|pages=10}}</ref><ref>{{Книга
|автор = Лещинский Ю. М., Телегин Н. Н. и др.
|заголовок = Справочник артиллерийских боеприпасов, подлежащих утилизации и уничтожению
|відповідальний = Под общей редакцией Каллистова А. А
|видавництво = "Nova"
|сторінки = 
|ISBN = 5-87265-001-9
}}</ref>
|-
| style="border:1px solid #996; width: auto" |Індекс пострілу
| style="border:1px solid #996; width:12%" |Індекс снаряда
| style="border:1px solid #996; width:12%" |Індекс заряду
| style="border:1px solid #996; width:12%" |Маса снаряда, кг
| style="border:1px solid #996; width:12%" |Маса {{Comment|ВВ|Вибухова речовина}}/{{Comment|ОВ|Отруюча речовина}}, кг
| style="border:1px solid #996; width:12%" |Маса пострілу, кг
| style="border:1px solid #996; width:12%" |Початкова швидкість снаряда,<br/><br/>м/с
| style="border:1px solid #996; width:12%" |Максимальна дальність стрільби, км
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="8" |[[Кумулятивний ефект|Кумулятивні]]
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |3ВБП1
| style="border:1px solid #996" |53-БП-540
| style="border:1px solid #996" |4Ж5
| style="border:1px solid #996" |27,67
| style="border:1px solid #996" |5,6
| style="border:1px solid #996" |36
| style="border:1px solid #996" |560
| style="border:1px solid #996" |3
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="8" |[[Бронебійний снаряд|Бронебійні]]
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВФ-536М
| style="border:1px solid #996" |А3-ПБ-35
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-536М
| style="border:1px solid #996" |51,07
| style="border:1px solid #996" |3,15
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |432
| style="border:1px solid #996" |5
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="8" |Бетонобійні
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВГ-534
| style="border:1px solid #996" |53-Г-530
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-534
| style="border:1px solid #996" |40
| style="border:1px solid #996" |5,1
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |405
| style="border:1px solid #996" |10,14
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВГ-536
| style="border:1px solid #996" |53-Г-530
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-536
| style="border:1px solid #996" |40
| style="border:1px solid #996" |5,1
| style="border:1px solid #996" |48
| style="border:1px solid #996" |457
| style="border:1px solid #996" |11,2
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВГ-536
| style="border:1px solid #996" |53-Г-530Ш
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-536/4Ж13
| style="border:1px solid #996" |40
| style="border:1px solid #996" |4,9
| style="border:1px solid #996" |48
| style="border:1px solid #996" |508
| style="border:1px solid #996" |12,33
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="8" |[[Осколковий снаряд|Осколкові]]
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВО-534А
| style="border:1px solid #996" |53-О-530А
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-534
| style="border:1px solid #996" |40
| style="border:1px solid #996" |5,31
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |405
| style="border:1px solid #996" |10,14
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВО-536А
| style="border:1px solid #996" |53-О-530А
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-536/4Ж13
| style="border:1px solid #996" |40
| style="border:1px solid #996" |5,31
| style="border:1px solid #996" |48
| style="border:1px solid #996" |508
| style="border:1px solid #996" |12,39
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="8" |[[Осколково-фугасний снаряд|Осколково-фугасні]]
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВОФ-534
| style="border:1px solid #996" |53-ОФ-530
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-534
| style="border:1px solid #996" |40
| style="border:1px solid #996" |5,83
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |405
| style="border:1px solid #996" |10,14
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВОФ-536
| style="border:1px solid #996" |53-ОФ-530
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-536/4Ж13
| style="border:1px solid #996" |40
| style="border:1px solid #996" |5,83
| style="border:1px solid #996" |48
| style="border:1px solid #996" |508
| style="border:1px solid #996" |12,39
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВОФ-536Р
| style="border:1px solid #996" |53-ОФ-530Р
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-536/4Ж13
| style="border:1px solid #996" |40
| style="border:1px solid #996" |5,43
| style="border:1px solid #996" |48
| style="border:1px solid #996" |508
| style="border:1px solid #996" |12,39
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |3ВОФ13
| style="border:1px solid #996" |3ОФ9
| style="border:1px solid #996" |4Ж13
| style="border:1px solid #996" |40
| style="border:1px solid #996" |5,43
| style="border:1px solid #996" |48
| style="border:1px solid #996" |508
| style="border:1px solid #996" |12,39
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |3ВОФ101
| style="border:1px solid #996" |3ОФ66
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |40,85
| style="border:1px solid #996" |7,8
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |13,7
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="8" |[[Фугас]]ні
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |
| style="border:1px solid #996" |53-Ф-531
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |44,91
| style="border:1px solid #996" |5,7
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВФ-534
| style="border:1px solid #996" |53-Ф-533
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-534
| style="border:1px solid #996" |40,41
| style="border:1px solid #996" |8,0
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВФ-534К
| style="border:1px solid #996" |53-Ф-533К
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-534
| style="border:1px solid #996" |40,68
| style="border:1px solid #996" |7,3
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВФ-534Н
| style="border:1px solid #996" |53-Ф-533Н
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-534
| style="border:1px solid #996" |41
| style="border:1px solid #996" |7,3
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВФ-534У
| style="border:1px solid #996" |53-Ф-533У
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-534
| style="border:1px solid #996" |40,8
| style="border:1px solid #996" |8,8
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВФ-534Ф
| style="border:1px solid #996" |53-Ф-533Ф
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-534
| style="border:1px solid #996" |41,1
| style="border:1px solid #996" |3,9
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="8" |[[Шрапнель]]ні
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВШ-534
| style="border:1px solid #996" |53-Ш-501
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-534
| style="border:1px solid #996" |41,16/41,83
| style="border:1px solid #996" |0,5
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |53-ВШ-534Т
| style="border:1px solid #996" |53-Ш-501Т
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-534
| style="border:1px solid #996" |41,16
| style="border:1px solid #996" |0,5
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="8" |Освітлювальні
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |3ВС4
| style="border:1px solid #996" |3С1
| style="border:1px solid #996" |4Ж13
| style="border:1px solid #996" |40,2
| style="border:1px solid #996" |—
| style="border:1px solid #996" |48,7
| style="border:1px solid #996" |654
| style="border:1px solid #996" |
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="8" |[[Хімічна зброя|Хімічні]]
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |
| style="border:1px solid #996" |53-ХС-530
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-536/4Ж13
| style="border:1px solid #996" |38,8
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |508
| style="border:1px solid #996" |12,39
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |
| style="border:1px solid #996" |53-ХС-530Д
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |42,5
| style="border:1px solid #996" |5,4
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |
| style="border:1px solid #996" |53-ХН-530
| style="border:1px solid #996" |54-Ж-536/4Ж13
| style="border:1px solid #996" |39,1
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |508
| style="border:1px solid #996" |12,39
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |
| style="border:1px solid #996" |3Х3
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |40
| style="border:1px solid #996" |2,873
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" |
| style="border:1px solid #996" |3Х3-35
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |40
| style="border:1px solid #996" |2,82
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|}

== Бойове застосування ==
[[Файл:152_mm_howitzer_M1943_(D-1)_museum_on_Sapun_Mountain_Sevastopol_1.jpg|міні| Д-1 у Музеї на Сапун-горі, [[Севастополь]]]]

Гаубиці Д-1 активно використовувалися на завершальному етапі війни у 1944—1945 роках. Зброя використовувалося для [[Стрільба із закритих позицій|стрільби з закритих позицій]] по окопаній та відкрито розташованій живій силі противника, його [[фортифікація]]х і загородженнях, для [[Контрбатарейна боротьба|контрбатарейної боротьби]] та знищення важливих об'єктів у ближньому ворожому тилу. Для ураження [[танк]]ів і самохідок противника при самообороні успішно використовувався бетонобійний снаряд. У артилеристів Д-1 здобула собі репутацію надійної та точної при стрільбі зброї<ref name="Shunkov"/>.

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російсько-українська війна (з 2014)|Російське вторгнення в Україну (2022)}}

Ще у вересні 2022 року стало відомо про плани озброїти цими гаубицями так звані [[1-й армійський корпус (РФ)|1-й]] та [[2-й армійський корпус (РФ)|2-й армійські корпуси]] збройних сил росії<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/armija_rf_vperto_perehodit_na_arhajichni_gaubitsi_d_1_zrazka_1943_roku_jaki_rozvaljujutsja_sche_pid_chas_marshu_video-9392.html | title = Армія РФ вперто переходить на архаїчні гаубиці Д-1 зразка 1943 року, які розвалюються ще під час маршу (відео) | publisher = Defense Express | date = 2022-10-23 }}</ref>, а в першій половині жовтня 2022 року в інтернеті було поширено відео перевезення гаубиці Д-1 російськими військовими на території тимчасово окупованої Луганської області<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/army_and_war/u_kremli_ostatochno_virishili_vojuvati_jak_didi_i_povernuli_v_strij_gaubitsi_d_1_chasiv_drugoji_svitovoji-9263.html | title = У Кремлі остаточно вирішили воювати "як діди", і повернули в стрій гаубиці Д-1 часів Другої світової | publisher = Defense Express | date = 2022-10-13 }}</ref>.

З відкритих джерел відомо, що начебто військові підрозділи регулярної російської армії вирішили залишити собі гаубиці [[152-мм гармата-гаубиця Д-20|Д-20]], які щойно надійшли на озброєння так званих підрозділів «НМ ЛДНР», а підрозділам колаборантів передати іще старіші й архаїчніші Д-1<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/armija_rf_vidzhala_u_svojih_koleg_gaubitsi_d_20_z_jakoji_zbroji_1940_h_rokiv_bude_vojuvati_ldnr-8886.html | title = Армія РФ "віджала" у своїх "колег" гаубиці Д-20: з якої зброї 1940-х років буде воювати "ЛДНР" | publisher = Defense Express | date = 2022-09-11 }}</ref>.

На початку листопада 2022 року російський пропагандист поширив репортаж про використання цих гаубиць російськими військовими, проте жодних подробиць про реальний технічний стан, співвідношення характеристик з сучасними зразками артилерійського озброєння чи про досвід застосування у сучасних умовах повідомлено не було<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/rosiyany-hyzuyutsya-shho-voyuyut-gaubytsyamy-d-1-chasiv-drugoyi-svitovoyi/ | title = Росіяни хизуються, що воюють гаубицями Д-1 часів Другої світової | publisher = Мілітарний | date = 2022-11-08 }}</ref>.

== Оператори ==
Гаубиця Д-1 продавалася чи передавалася у велику кількість країн світу. Вона досі стоїть на озброєнні армій деяких країн [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]], а також збройних сил [[Китайська Народна Республіка|Китаю]], [[Афганістан]]у, [[Ірак]]у, [[Угорщина|Угорщини]], [[Мозамбік]]у, [[Сирія|Сирії]], [[В'єтнам]]у, [[Куба|Куби]], [[Албанія|Албанії]] та інших держав. Ще ширшим було поширення цієї гаубиці в недавньому минулому, коли вона була на озброєнні держав-учасниць [[Варшавський договір (1955)|організації Варшавського договору]], наприклад [[Польська Народна Республіка|Польщі]]. Зброя використовувалася в бойових діях в [[Арабо-ізраїльський конфлікт|арабо-ізраїльських війнах]], а також у конфліктах на території колишнього СРСР, зокрема з літа 2022 року ця гаубиця використовується російськими терористами "ДНР" та "ЛНР" у війні проти України.

== Де можна побачити ==
[[Файл:152-mm_howitzer_M1943_(D-1).jpg|міні|Меморіальна гаубиця Д-1 у Полоцьку, Білорусь]]
[[Файл:Д1_Краснослободск.jpg|міні| Д-1 біля пам'ятника воїнам загиблим у Другій світовій війні 1941—1945 років. Місто [[Краснослободськ (Краснослободський район)|Краснослобідськ]], [[Мордовія]]]]
[[Файл:Вторая_Д-1_в_Музее_артиллерии_г._Санкт-Петербург.jpg|альт=Д-1, вид сзади|міні| Д-1, вид ззаду]]

Зважаючи на невелику кількість випущених гармат і менш частих їх захоплень противником, гаубиці Д-1 зустрічаються в експозиції військових музеїв дещо рідше, ніж інші типи гармат. Гаубицю можна бачити в [[Москва|Москві]] в Центральному музеї Збройних Сил, перед головним входом до музею. У [[Севастополь|Севастополі]]&nbsp;— у [[Музей героїчної оборони та визволення Севастополя|Музеї героїчної оборони та визволення Севастополя]] на Сапун-горі, у [[Київ|Києві]]&nbsp;— у [[Національний музей історії України у Другій світовій війні|Національному музеї історії України у Другій світовій війні]], у [[Тольятті]]&nbsp;— у Технічному музеї.

== Література ==

* {{Книга
|автор = 
|частина = 
|посилання частина = 
|заголовок = 152-мм гаубица обр. 1943 г. Руководство службы
|оригінал = 
|посилання = 
|відповідальний = Под ред. Цыбышева В. А.
|видання = Четвёртое издание
|місце = М.
|видавництво = [[Військове видавництво Міністерства оборони Російської Федерації|Военное издательство Министерства обороны СССР]]
|рік = 1971
|том = 
|сторінки = 226—272
|сторінок = 376
|серія = 
|ISBN = 
|тираж = 
}}
* {{Книга
|автор = 
|частина = 
|посилання частина = 
|заголовок = Таблицы стрельбы 152-мм гаубицы обр. 1938 г. и 152-мм гаубицы обр. 1943 г. (Д-1) ТС/ГАУ №155
|відповідальний = Под ред. Кузнецова В. В
|видання = Третье издание
|місце = М.
|видавництво = [[Військове видавництво Міністерства оборони Російської Федерації|Военное издательство Народного комиссариата обороны СССР]]
|рік = 1944
|том = 
|сторінки = 
|сторінок = 96
|серія = 
|ISBN = 
|тираж = 
}}
* {{Книга
|автор = 
|частина = 
|посилання частина = 
|заголовок = Таблицы стрельбы 152-мм гаубицы обр. 1943 г. ТС/ГРАУ №155
|відповідальний = Под ред. Соколовой Г. Ф.
|видання = Шестое издание
|місце = М.
|видавництво = [[Військове видавництво Міністерства оборони Російської Федерації|Военное издательство Министерства обороны СССР]]
|рік = 1968
|том = 
|сторінки = 
|сторінок = 116
|серія = 
|ISBN = 
|тираж = 
}}
* Свирин М.&nbsp;Н.&nbsp;Броневой щит Сталина. История советского танка 1937—1943.&nbsp;— М.: Яуза, Эксмо, 2006.&nbsp;— 448 с.&nbsp;— (Советские танки).&nbsp;— 4000 экз.&nbsp;— <nowiki>ISBN 5-699-16243-7</nowiki>.
* {{Книга
|автор = Шунков В. Н.
|заголовок = Оружие Красной армии
|місце = Мн.
|видавництво = {{нп|Харвест||ru|Харвест}}
|рік = 1999
|сторінок = 544
|ISBN = 985-433-469-4
}}
* {{Книга
|автор = [[Широкорад Олександр Борисович|Широкорад А. Б.]]
|заголовок = Энциклопедия отечественной артиллерии
|місце = Мн.
|видавництво = {{нп|Харвест||ru|Харвест}}
|рік = 2000
|сторінок = 1156 с.: илл.
|ISBN = 985-433-703-0
|ref = Широкорад
}}
* {{Книга
|автор = [[Широкорад Олександр Борисович|Широкорад А. Б.]]
|заголовок = Бог войны Третьего рейха
|місце = М.
|видавництво = [[АСТ (видавництво)|АСТ]]
|рік = 2003
|сторінок = 576
|ISBN = 5-17-015302-3
|ref = Широкорад
}}
* {{Книга
|автор = Иванов А.
|заголовок = Артиллерия СССР во Второй мировой войне
|місце = СПб.
|видавництво = Нева
|рік = 2003
|сторінок = 64
|ISBN = 5-7654-2731-6
|ref = Артиллерия СССР
}}
* {{Книга
|заголовок = Таблицы стрельбы 152-мм гаубицы обр. 1943 г
|місце = М.
|видавництво = [[Військове видавництво Міністерства оборони Російської Федерації|Военное издательство министерства обороны]]
|рік = 1968
|сторінок = 62
}}
* {{Книга
|автор = Желтов И. Г., Павлов И. В., Павлов М. В., Солянкин А. Г.
|заголовок = Советские средние самоходные артиллерийские установки 1941—1945 гг
|місце = М.
|видавництво = Экспринт
|рік = 2005
|сторінок = 48
|ISBN = 5-94038-079-4
}}
* {{Книга
|автор = Коломиец М. В.
|заголовок = КВ. «Клим Ворошилов» — танк прорыва
|місце = М.
|видавництво = Яуза, [[Эксмо]]
|рік = 2006
|сторінок = 136 с.: ил.
|ISBN = 5-699-18754-5
}}
* {{Стаття|author=Сорокин А.|title=152-мм гаубицы М-10 и Д-1. Часть 1. Мотовилихинский дебют|видання=Техника и Вооружение|date=2013|номер=12|url=http://armor.kiev.ua/wiki/index.php?title=152-мм_гаубицы_М-10_и_Д-1._Часть_1._Мотовилихинский_дебют}}
* {{Книга
|автор = Авторский коллектив седьмого тома: Г. А. Куманев, А. В. Минаев (руководители авторского коллектива), П. И. Вещиков, М. В. Виниченко, Н. А. Гаража, В. А. Димов, Л. В. Забелин, В. А. Золотарев, А. В. Зотова, В. В. Изонов, А. В. Кирилов, Е. М. Малышева, А. В. Минаев, А. В. Немцов, Ф. И. Новоселов, В. В. Панов, Н. К. Петрова, А. И. Репинецкий, Б. У. Серазетдинов, В. Б. Симоненко, А. М. Соколов, А. В. Тимченко, Е. А. Федосов, В. С. Христофоров, И. Б. Шеремет, В. Д. Щукин
|заголовок = Отечественная война 1941–1945 годов. В 12 т. Т. 7. Экономика и оружие войны.
|оригінал = 
|посилання = 
|відповідальний = ГЕНЕРАЛ АРМИИ С. К. ШОЙГУ
|видання = 
|місце = М.
|видавництво = Кучково поле
|рік = 2013
|том = 7
|сторінок = 864
|серія = 
|ISBN = 978-5-9950-0353-3
|doi = 
|тираж = 
|ref = Том 7
}}
* {{Книга:Military Balance 2021}}

== Посилання ==

* {{Cite web|url=http://kursk1943.mil.ru/kursk/tw/art/s_152-1943.html|title=Д-1: 152-мм гаубица обр. 1943 г|website=Курская битва|accessdate=2010-01-20|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120128011430/http://kursk1943.mil.ru/kursk/tw/art/s_152-1943.html|archivedate=2012-01-28|deadurl=yes}}
* [https://web.archive.org/web/20070514135141/http://www.fotodia.ru/photos/Vok/13635/ Стереофотографія Д-1]

== Виноски ==
{{reflist|group="сн"}}

== Примітки ==
{{Примітки|3}}

[[Категорія:Буксировані гаубиці]]
[[Категорія:Артилерія калібру 152 мм]]
[[Категорія:Статті з твердженнями без джерел більше 14 днів]]
[[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]
[[Категорія:1943 в СРСР]]
[[Категорія:Артилерія російсько-української війни|Д-1]]