Перегляд вихідного коду сторінки 3-тя Залізна стрілецька дивізія Армії УНР

{{Otheruses|3-тя дивізія}}
{{Картка військового підрозділу
| назва                      = 3-тя Залізна стрілецька дивізія
| місцева_назва              = 
| зображення                 = Прапор_Третьої_Залізної_Стрілецької_дивізії_Армії_УНР.jpg
| розмір_зображення          = 300px
| альт                       = 
| підпис                     = Прапор 3-ї Залізної стрілецької дивізії
| дати                       = [[1919]]&nbsp;— [[1920]]
| країна                     = {{ПрТ|УНР}}
| належність                 = {{FАрміяУНР}}
| вид                        = [[сухопутні війська]]
| тип                        = [[піхота]]
| роль                       =
| спеціалізація              =
| розмір                     = 2 500
| командна_структура         =
| гарнізон                   =
| гарнізон_назва             =
| прізвисько                 =
| заступник                  =
| гасло                      =
| штандарт                   =
| штандарт_назва             =
| марш                       =
| талісман                   =
| річниці                    =
| оснащення                  =
| оснащення_назва            =
| битви                      =
* [[Радянсько-українська війна]]
* [[Бої за Вапнярку|Оборона Вапнярки]] та [[Жмеринка|Жмеринки]]
| битви_назва                =
| нагороди                   =
| почесні_найменування       = Залізна
| почесні_найменування_назва =
| розпущено                  =
| льотні_години              =
| вебсайт                   =
<!-- Командувачі -->
| поточний_командувач        =
| командувач1                =
| командувач1_назва          =
| командувач2                =
| командувач2_назва          =
| командувач3                =
| командувач3_назва          =
| командувач4                =
| командувач4_назва          =
| визначні_командувачі       = [[полковник]]<br/>[[Удовиченко Олександр Іванович|Олександр Удовиченко]]
<!-- Знаки розрізнення -->
| знак_розрізнення           =
| знак_розрізнення_назва     =
| знак_розрізнення2          =
| знак_розрізнення2_назва    =
| знак_розрізнення3          =
| знак_розрізнення3_назва    =
| знак_розрізнення4          =
| знак_розрізнення4_назва    =
| знак_розрізнення5          =
| знак_розрізнення5_назва    =
}}
'''3-тя Залізна стрілецька дивізія'''&nbsp;— військове з'єднання [[Армія Української Народної Республіки|Дієвої армії Української Народної Республіки]], створене на базі окремих військових загонів [[Шаповал Микола Юхимович|Миколи Шаповала]], [[Ольшевський Володимир Антонович|Володимира Ольшевського]], [[Шандрук Павло Феофанович|Павла Шандрука]] та [[Кантемір Омелян|Омеляна Кантеміра]]. Була однієї з найкращих дивізій армії УНР.

== Історія ==
[[File:Stamp of Ukraine s1961.jpg|thumb|right|200px|Марка [[Укрпошта|Укрпошти]] «Кулеметник 3-ї Залізної стрілецької дивізії» із серії «Збройні формації Української революції 1917—1921 років» (2021)]]
[[Файл:Kalish UNR.jpg|міні|праворуч|300пкс| Лицарі [[Залізний хрест УНР|«Залізного Хреста за Зимовий похід і бої»]] зі складу [[3-тя Залізна стрілецька дивізія Армії УНР|3-ї Залізної дивізії]] з керівниками [[2-га Волинська стрілецька дивізія Армії УНР|2-ї Волинської дивізії]].<br/>1-й ряд зліва направо: Володимир Лаврик, підхор. Іван Назаренко, полк. [[Чижевський Григорій Павлович|Григорій Чижевський]], ген. [[Загродський Олександр Олександрович|Олександр Загродський]], підп. [[Недзвецький Олександр Семенович|Олександр Недзвецький]], підп. [[Чижевський Микола Павлович|Микола Чижевський]], підп. [[Шура-Бура Іван Леонтійович|Іван Шура-Бура]].<br/> 2-й ряд зліва направо: чот. Дмитро Рябінін, чот. Павло Кузенський, чот. Савко Стасюк, гуртковий Михайло Дяченко.<br/>3-й ряд зліва напрво: рой. Прокіп Баснюк, чот. Тимко Михальчук, чот. Петро Демченко, рой. Вадим Околовський, чот. Семен Антонів, рой. Сергій Полонський, козак Максим Викторів.]]
=== Формування ===
Історія створення 3-ї Залізної стрілецької дивізії розпочалася в травні 1919 року, коли в районі [[Скала-Подільська|м. Скала]], на західному березі [[Збруч|р. Збруч]], зосередилася невелика група українських військ, що відступали під натиском більшовицьких військ. Вона складалася з кількох військових частин, що випадково об'єдналися з кадрами 7-ї пішої козацької дивізії:
* 1-й кінний полк [[Синьожупанники|Синьої дивізії]] (командир&nbsp;— полковник [[Вишнівський Олександр Йосипович|Олександр Вишнівський]]);
* 1-й Чорноморський полк, який складався з вцілілих решток Чорноморського Коша (командир&nbsp;— полковник [[Царенко Євген Володимирович|Євген Царенко]]);
* різні дрібні частини і штаб із кадрами 7-ї пішої дивізії (командир&nbsp;— полковник Микола Шаповал).
Найбоєздатнішими частинами цієї групи були 1-й кінний полк Синьої дивізії та 1-й Чорноморський полк.

У м. Скала групу було реорганізовано в 16-й піший Загін армії УНР, до складу якого увійшли:
* 1-й кінний полк Синьої дивізії (командир&nbsp;— полковник Олександр Вишнівський);
* 1-й Чорноморський полк (командир&nbsp;— полковник Євген Царенко);
* окремий збірний курінь, зібраних з різних нечисленних частин (командир&nbsp;— полковник Володимир Ольшевський);
* одна окрема гармата 1-го полку Синьої дивізії, здобута від червоних (командир&nbsp;— хорунжий [[Шура-Бура Іван Леонтійович|Іван Шура-Бура]];
*[[Алмазівці|кінно-гірський гарматний дивізіон]] (командир&nbsp;— полковник [[Алмазів Олекса Дмитрович|Олекса Алмазів]]).

Командиром 16-го пішого загону призначено полковника [[Шаповал Микола Юхимович|Миколу Шаповала]]. 


=== Бойовий шлях ===
У першій половині травня 1919 року 16-й Загін тримав позицію від [[Дністер|р. Дністер]] до м. Скала включно. Полковник Микола Шаповал не обмежувався лише глухою обороною. Час від часу він робив частинами Загону випади в бік більшовиків, на східний берег Збруча. Метою випадів була глибоке [[Рекогностування (військова справа)|рекогностування]] з метою підготовки до здобуття міста [[Кам'янець-Подільський|Кам'янець-Подільського]].

20 травня 1919 року полковник Микола Шаповал вирішив узяти [[Кам'янець-Подільський]]. Ранком того ж дня загін розпочав наступ на місто. Початок був успішний. Лави загону з боєм дійшли до [[Кадиївці|с. Кадиївці]], біля Кам'янця-Подільського, проте замість того, щоб продовжувати наступ, не давши ворогові опам'ятатися, полковник Шаповал затримав лави загону вже перед самим містом. Більшовики відступили ближче до міста і відкрили гарматний вогонь по частинах загону. Підрозділ поніс втрати. Невдалий випад закінчився відступом загонів за р. Збруч, під час якого найбільші втрати мав 1-й полк Синьої дивізії, що прикривав відступ. Серед смертельно поранених був помічник командира полку підпоручник Сидоренко. 

21 травня 1919 року Миколу Шаповала було усунуто з посади командира загону і замінено на полковника [[Удовиченко Олександр Іванович|Олександра Удовиченка]]. Невдовзі в [[Борщів|м. Борщеві]] відбулась нарада новопризначеного командира з командним складом 16-го пішого Загону. На нараді були присутні командир 1-го полку Синьої дивізії полковник Олександр Вишнівський, 1-го полку Чорноморського Коша полковник Євген Царенко, командир Збірного куреня полковник Володимир Ольшевський, командир Кіно-гірського дивізіону полковник Олекса Алмазов, полковник [[Чижевський Григорій Павлович|Григорій Чижевський]], сотник М. Чижевський та кілька інших старшин. Після наради загін було перейменовано на 2-гу дивізію армії УНР.

1 червня 1919 року 2-га дивізія розпочала [[Бій за Кам'янець-Подільський|наступ на Кам'янець-Подільський]], в результаті якого вдалося вибити більшовиків з міста та відбити всі намагання його повернути. 

2 червня 1919 року було прийнято рішення про реорганізацію Дієвої армії УНР, в результаті чого 2-га дивізія отримала нову назву&nbsp;— 3-тя піша дивізія армії УНР. До її складу також включили загін полковника [[Шандрук Павло Феофанович|Павла Шандрука]], [[Буковинський курінь Дієвої армії УНР|Буковинський курінь]] сотника [[Кантемір Омелян|Омеляна Кантеміра]] та неповну гаубичну артилерійську батарею.

17 червня 1919 року 3-тю пішу дивізію було перейменовано на 3-тю Окрему стрілецьку дивізію армії УНР.

Дивізія особливо відзначилася під час [[Бої за Вапнярку|боїв за Вапнярку]]. Її супротивником була південна група дивізій 12-ї радянської армії, що під командуванням [[Якір Йона Еммануїлович|Йони Якіра]] безуспішно намагалася (попри значну перевагу) відбити [[Вапнярка (смт)|Вапнярський]] залізничний вузол і [[Жмеринка|Жмеринку]] та вдарити по тилах українського війська, що наступало на Київ. За витривалість у цих боях дивізія здобула почесну назву «Залізна» і стала іменуватися 3-ю Залізною стрілецькою дивізією.
[[Файл:3RdIron.jpg|thumb|right|200px|Штаб 3-ї Залізної Стрілецької дивізії на позиції на р. Дністрі. 1920 рік.]]
У боях проти [[Добровольча армія|Добровольчої армії]] восени та взимку 1919 року після перших успіхів дивізія зазнала важких втрат. ЇЇ командир полковник [[Удовиченко Олександр Іванович|Олександр Удовиченко]] у жовтні 1919 року потрапив у полон до [[Збройні сили Півдня Росії|білогвардійських військ]] [[Денікін Антон Іванович|Антона Денікіна]] та був вивезений в Одесу. Згодом втік з полону.

Рештки дивізії взяли участь в [[Перший зимовий похід|Першому зимовому поході]] армії УНР, в ході якого вони були реорганізовані в 3-й збірний кінний полк.
 
Навесні 1920 року, після поразки Добровольчої армії, Олександр Удовиченко в околицях [[Могильов|Могилева]] розпочав формування з різних частин 2-ї Стрілецької дивізії армії УНР.

29 травня на базі 2-ї стрілецької дивізії було відновлено 3-тю Залізну стрілецьку дивізію. До її складу увійшов 3-й збірний кінний полк, що разом з частинами армії УНР повернувся із Першого зимового походу.

Під час [[Польсько-радянська війна (1920)|польсько-радянської війни]] дивізія перебувала на правому фланзі польсько-українського фронту. Разом з армією УНР відступила до [[Галичина|Галичини]], поза р. Дністер, у серпні повернулася в Україну і внаслідок успішної мобілізації нараховувала до 5 000 вояків, але через брак зброї в бойовому стані&nbsp;— лише понад 2 000.

Частини дивізії в листопаді 1920 року, після підписання миру між [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщею]] та [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РСФРР]], тримали оборону в районі Лучинця.

21 листопада 1920 р. після останніх боїв з радянськими військами в районі [[Нова Ушиця|Нової Ушиці]], під натиском переважаючих сил ворога, частини 3-ї Залізної стрілецької дивізії перейшли за р. Збруч та були інтернована поляками<ref>{{Cite web |url=http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/politika/stagnaciaukraienskoiearmiieavtorkostukpetro?tmpl=%2Fsystem%2Fapp%2Ftemplates%2Fprint%2F&showPrintDialog=1 |title=Стагнація української армії (Автор: Костюк Петро) |accessdate=3 березня 2019 |archive-date=6 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190306044223/http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/politika/stagnaciaukraienskoiearmiieavtorkostukpetro?tmpl=%2Fsystem%2Fapp%2Ftemplates%2Fprint%2F&showPrintDialog=1 }}</ref>.

== Командування ==
* [[Шаповал Микола Юхимович|Микола Шаповал]] (травень 1919) — як командир 16-го пішого загону Армії УНР
* [[Удовиченко Олександр Іванович|Олександр Удовиченко]] — з 21 травня 1919 (спочатку як командир 16-го пішого загону Армії УНР, через кілька днів як командир 2-ї дивізії Армії УНР, від 2 червня 1919 — командир 3-ї пішої дивізії Армії УНР) — до жовтня 1919
* [[Трутенко Валентин Максимович|Валентин Трутенко]] — 3 грудня 1919&nbsp;— 26 грудня 1919
* [[Удовиченко Олександр Іванович|Олександр Удовиченко]] — 29 травня 1920&nbsp;— листопад 1920)

== Капелани Дивізії ==
* [[Пятаченко Павло]]
* [[Обертович Михайло]]

== Склад ==
Після формування дивізії на початку червня 1919 року вона мала наступний склад:
* штаб (4 чоловіки);
* 1-й полк Синьої дивізії (командир&nbsp;— полковник О. Вишнівський, бойовий склад&nbsp;— 600 багнетів, кулеметна сотня і 1 гармата);
* 1-й Чорноморський полк (командир&nbsp;— полковник Є. Царенко, бойовий склад&nbsp;— до 750 багнетів і кулеметна сотня);
* Окремий курінь (командир&nbsp;— полковник В. Ольшевський, бойовий склад&nbsp;— до 350 багнетів);
* артилерійські частини (командир&nbsp;— полковник Г. Чижевський, дві легкі батареї&nbsp;— 8 гармат, 1 важка батарея&nbsp;— 4 гаубиці);
** кінно-гірський дивізіон (командир&nbsp;— полковник О. Алмазов (пізніше відійшов до [[Запорізький корпус Армії УНР|Запорізького корпусу]]));
* технічні частини (при кожному полку й кожній бригаді були свої відділи зв'язку, що мали від 2 до 3 телефонних апаратів і невелику кількість (від 2 до 3&nbsp;км дроту); штаб загону мав 2 телефонні апарати, 8&nbsp;км телефонного дроту й 5 козаків до обслуги; одна автоколона під керування хорунжого 1-го полку Синьої дивізії Костя Ліневича, яка допомагала в налагодженні зв'язку зі штабом армії).

Загальна чисельність дивізії на початку червня складала близько 2 000 старшин та вояків, 30-35 кулеметів, 13 гармат (крім тимчасово приділеного дивізіону гірських гармат).

Станом на 16 серпня 1919 року до складу дивізії входили:
* штаб;
* 7-й піший Синій полк;
* 8-й піший Чорноморський полк;
* 9-й піший Стрілецький полк;
* 3-тя гарматна бригада;
*[[Лубенський сердюцький кінно-козацький полк|Лубенський кінний полк]];
* 3-й технічний курінь;
* 3-й запасний курінь;
* партизанський загін [[Павловський Михайло Кузьмович|Михайла Павловського]].

Загальна чисельність дивізії станом на 16 серпня становила близько 5 000 чоловік, з них близько 2 500 багнетів і шабель. На її озброєнні у цей час знаходилося 101 кулемет, 14 гармат та 1 панцирник.

У травні 1920 року після нового формування 3-тя Залізна стрілецька дивізія нараховувала 278 старшин, 1 815 багнетів, 308 шабель, 80 кулеметів і 9 гармат та ділилася на 3 бригади і кінний Донський козачий полк полковника [[Фролов Михайло|Михайла Фролова]].

== Військовики дивізії ==
* [[Авксентьїв Володимир Федорович]]&nbsp;— працівник штабу
* [[Ардашев Віктор Федорович]]&nbsp;— помічник начальника Спільної школи підстаршин
* [[Базилевський Павло Михайлович]]&nbsp;— командир 20-го куреня 7-ї бригади
* [[Барнів Борис]]&nbsp;— на [[9 квітня]] [[1921]], мічман збірного (морського) куреня, начальник відділу Головної військово-морської управи
* [[Білан Микола Іванович]]&nbsp;— командир 21-го куреня 7-ї бригади
* [[Білевич Йосип Донатович]]&nbsp;— начальник Навчального запасного куреня
* [[Блощаневич Микола Григорович]]&nbsp;— командир сотні запасного куреня
* [[Бродовський Віктор Вікторович]]&nbsp;— начальник розвідки 3-ї гарматної бригади
* [[Булак Степан]]&nbsp;— поручник
* [[Бурківський Олександр Оттович]]&nbsp;— командир 8-ї стрілецької бригади
* [[Васильченко Михайло]]&nbsp;— підполковник
* [[Вироцький Михайло Васильович|Вироцький Михайло Васильйович]]&nbsp;— сотник
* [[Вяземців Микола Володимирович]]&nbsp;— помічник начальника дивізії
* [[Ґловінський Євген Олексійович]]&nbsp;— поручник гарматної бригади
* [[Гомотюк Евстахій]]&nbsp;— хорунжий
* [[Грабченко Антон Мартинович]]&nbsp;— старшина штабу 7-ї бригади
* [[Григораш Володимир Васильович]]&nbsp;— старшина 19-го куреня
* [[Годило-Годлевський Олександр Єлізарович]]&nbsp;— організатор та командир 14-го стрілецького куреня 5-ї бригади, начальник школи хорунжих воєнного часу
* [[Деркач Михайло Олексійович|Деркач Михайло]]&nbsp;— урядовець та історіограф
* [[Димар Федір Олексійович]]&nbsp;— старшина інженерного куреня
* [[Довгаль Спиридон Микитович]]&nbsp;— командир 20-го куреня 7-ї бригади
* [[Євтушенко Михайло (старший)]]&nbsp;— командир 9-го стрілецького полку
* [[Жуковський Леонтій Михайлович]]&nbsp;— начальник Спільної школи підстаршин
* [[Журахів Сергій Іванович]]&nbsp;— старшина управління постачання.
* [[Загородній Юрій Олексійович]]&nbsp;— командир сотні 3-го кінного полку
* [[Закусило Петро Климентійович]]&nbsp;— старшина 27-го та 21-го куренів
* [[Зарицький Володимир Антонович]]&nbsp;— командир збірної батареї
* [[Іньків Дмитро]]&nbsp;— командир 7-го гарматного полку
* [[Кантемір Омелян]]&nbsp;— сотник Буковинського Куреня
* [[Качан Андрій Пилипович]]&nbsp;— сотник
* [[Клімко Леонід Якович]]&nbsp;— старшина 3-ї гарматної бригади
* [[Корчунов Ростислав Васильович]]&nbsp;— помічник командира 8-ї сотні ім. І. Сірка
* [[Крамаревський Леонід Миколайович]]&nbsp;— старшина 22-го стрілецького куреня
* [[Крижанівський Марко Михайлович]]&nbsp;— начальника розвідчого відділу штабу
* [[Ліницький Дмитро Володимирович]]&nbsp;— начальник штабу 7-ї бригади
* [[Лисогор Степан Омелянович]]&nbsp;— командир 9-ї бригади
* [[Лубківський Володимир Костянтинович]]&nbsp;— старшина 3-ї гарматної бригади
* [[Любимець Микола Клавдійович]]&nbsp;— командир 7-го Синього полку
* [[Лященко Федір Якович]]&nbsp;— козак 3-ї гарматної бригади
* [[Магеровський Борис Володимирович]]&nbsp;— командир 21-го куреня 7-ї бригади
* [[Макаренко Омелян Іванович]]&nbsp;— помічник начальника штабу
* [[Макушенко Олекса Іванович]]&nbsp;— старшина для доручень штабу
* [[Мацак Юхим Тихонович]]&nbsp;— начальник штабу 9-ї бригади
* [[Мельник Матвій Леонтійович]]&nbsp;— старшина управління постачання дивізії
* [[Мельників Євген Венедиктович]]&nbsp;— штабіст 20-го куреня 7-ї бригади
* [[Мінаківський Болеслав Людвикович]]&nbsp;— викладач школи підстаршин
* [[Нагорний Степан Васильович]]&nbsp;— старшина гарматного запасного куреня
* [[Науменко Петро Олексійович]]&nbsp;— старшина Етапового куреня
* [[Нестеренко Опанас Андрійович]]&nbsp;— командир сотні 20-го куреня 7-ї бригади
* [[Нещадименко Юхим Петрович]]&nbsp;— поручник
* [[Нещеретов Самсон Олександрович]]&nbsp;— ветеринарний лікар дивізії
* [[Нізієнко Олександр Федорович]]&nbsp;— начальник штабу 4-ї бригади
* [[Пересада-Суходольський Михайло Степанович]]&nbsp;— з 7 серпня 1920&nbsp;— начальник штабу дивізії
* [[Петлюра Олександр Васильович]]&nbsp;— з 20 травня 1919&nbsp;р.&nbsp;— старшина для зв'язку штабу Дієвої армії УНР; з 14 травня 1920&nbsp;р.&nbsp;— командир Етапного куреня
* [[Півенштейн Андрій Іванович]]&nbsp;— начальник відділу зв'язку
* [[Пігуляк Іван]]&nbsp;— сотник Буковинського Куреня
* [[Прокопович Володимир Флорович]]&nbsp;— дивізійний ветеринарний лікар
* [[Рогожників Іван Анатолійович]]&nbsp;— старшина штабу
* [[Рощицький Сергій Євстахійович]]&nbsp;— полковник штабу 20-го куреня 7-ї бригади
* [[Рубаністий Митрофан Якович]]&nbsp;— помічник командира 9-ї стрілецької бригади
* [[Селегій Михайло Максимович]]&nbsp;— старшина 20-го куреня
* В. Силенко&nbsp;— начальник постачання загону, сотник 1-го полку Синьої дивізії
* [[Силін Анатолій Юрійович]]&nbsp;— начальник штабу 8-ї стрілецької бригади
* [[Силін Володимир Юрійович]]&nbsp;— старшина 3-го кінного полку
* [[Скляренко Андрій Петрович]]&nbsp;— старшина штабу
* [[Сулковський Борис Йосипович]]&nbsp;— у квітні-липні 1920 року&nbsp;— начальник штабу дивізії
* [[Стефанів Гнат]]&nbsp;— очолював запасну бригаду дивізії
* [[Таранущенко Яків Васильович]]&nbsp;— помічник завідувача хлібопекарні
* [[Тарнопільський Микола Гаврилович]]&nbsp;— ад'ютант 1-го куреня 7-го Синього полку
* [[Топущак Микола]]&nbsp;— сотник Буковинського Куреня
* [[Туркул Олександр Олександрович]]&nbsp;— командир 8-го гарматного куреня
* [[Фролов Михайло]]&nbsp;— командир 3-го кінного полку
* [[Царенко Євген Володимирович]]&nbsp;— командир 8-го Чорноморського полку
* [[Ценкер Михайло Якович]]&nbsp;— начальник кінного відділу Спільної школи підстаришин
* [[Ціоха Іван Григорович]]&nbsp;— помічник командира 1-го (пізніше 7-го) Синього полку
* [[Цібельман Шмуль]]&nbsp;— козак 7-го Синього полку
* [[Харченко Пафнутій Петрович]]&nbsp;— командир 3-го інженерного куреня
* [[Харченко Семен Васильович (отаман Хмара)]]&nbsp;— сотник 3-го кінного полку
* [[Хилюк Тихін Феофанович]]&nbsp;— хорунжий Кінної сотні штабу 8-ї стрілецької бригади
* [[Чижевський Григорій Павлович]]&nbsp;— начальник 3-ї гарматної бригади
* [[Чижевський Микола Павлович]]&nbsp;— командир 4-ї гарматної сотні 3-го кінного полку
* [[Шандрук-Шандрушкевич Олександр Феофанович]]&nbsp;— завідувач господарства Окремого Запорізького куреня та 9-го стрілецького полку
* [[Шаповал Ілько]]&nbsp;— поручник
* [[Шевченко Володимир Якович]]&nbsp;— в. о. командира 3-ї легкої кінної батареї 9-го артилерійського куреня
* [[Шкарупа Тимофій Єфремович]]&nbsp;— підполковник 4-ї бригади
* [[Шумка Василь Миронович]]&nbsp;— стрілець Буковинського куреня
* [[Яворський Василь Якович]]&nbsp;— начальник контррозвідки
* [[Яворський Олексій Климентійович]]&nbsp;— командир куреня
* [[Янковський Олександр Карлович]]&nbsp;— старшина 21-го куреня
* [[Яроцький Дмитро Петрович]]&nbsp;— начальник оперативного відділу штабу

== Галерея ==
'''Командири 16-го пішого Загону'''
{{center|<gallery widths="200" heights="150">
Файл:Mykola Shapowal.jpg|Полковник Микола Шаповал
Файл:Олександр Вишнівський.jpg|Полковник Олександр Вишнівський
Файл:Olshevskyi Volodymyr.jpg|Полковник Володимир Ольшевський
Файл:Шура-Бура.jpeg|Хорунжий Іван Шура-Бура 
Файл:Алмазов Олексій Дмитрович.jpg|Полковник Олекса Алмазов
Файл:Chyzhevskyi Hryrhir.jpg|Полковник Григір Чижевський
</gallery>}}

== Див. також ==

* [[Армія Української Народної Республіки|Армія УНР]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* {{книга
 |автор             = Ковальчук М.
 |частина           = Дислокаційна відомість і бойовий розпис Дієвої армії військ УНР станом на 16 серпня 1919 р.
 |посилання частина = http://chtyvo.org.ua/authors/Kovalchuk_Mykhailo/Dyslokatsiina_vidomist_i_boiovyi_rozpys_Diievoi_armii_viisk_UNR_stanom_na_16_serpnia_1919_r/
 |заголовок         = Пам'ятки: археогр. щорічник/Держкомархів, УНДІАСД
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = Київ
 |видавництво       = 
 |рік               = 2010
 |том               = 11
 |сторінки          = 102-143
 |сторінок          = 328
 |серія             = 
 |тираж             = 
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
 |ref               =
}}
* {{книга
 |автор             = Ковальчук М.
 |частина           = Невідома війна 1919 року: українсько-білогвардійське збройне протистояння: Наукова монографія
 |посилання частина = 
 |заголовок         = 
 |оригінал          = 
 |посилання         = http://chtyvo.org.ua/authors/Kovalchuk_Mykhailo/Nevidoma_viina_1919_roku_Ukrainsko-bilohvardiiske_zbroine_protystoiannia/
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = Київ
 |видавництво       = Темпора
 |рік               = 2006
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 576
 |серія             = 
 |тираж             = 
 |isbn              = 966-8201-22-1 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
 |ref               =
}}
* {{книга
 |автор             = Ковальчук М.
 |частина           = Чисельність Армії УНР за Кам'янецької доби Директорії (червень – листопад 1919 р.)
 |посилання частина = http://chtyvo.org.ua/authors/Kovalchuk_Mykhailo/Chyselnist_Armii_UNR_za_Kamianetskoi_doby_Dyrektorii_cherven__lystopad_1919_r/
 |заголовок         = Військово-історичний альманах
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = 
 |видання           = Ч. 1 (14)
 |місце             = Київ
 |видавництво       = 
 |рік               = 2007
 |том               = 
 |сторінки          = 4-37
 |сторінок          = 
 |серія             = 
 |тираж             = 
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
 |ref               =
}}
* {{книга
 |автор             = Пінак Є., Чмир М.
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Військо української революції 1917-1921 років
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = Харків
 |видавництво       = Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
 |рік               = 2017
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 432
 |серія             = 
 |тираж             = 3000
 |isbn              = 978-617-12-3399-7
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
 |ref               =
}}
* {{книга
 |автор             = Тинченко Я.Ю.
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921): Наукове видання
 |оригінал          = 
 |посилання         = http://chtyvo.org.ua/authors/Tynchenko_Yaroslav/Ofitserskyi_korpus_Armii_UNR/
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = Київ
 |видавництво       = Темпора
 |рік               = 2007
 |том               = 1
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 536
 |серія             = 
 |тираж             = 2000
 |isbn              = 966-8201-26-4
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
 |ref               =
}}
* Третя Залізна Стрілецька дивізія Армії УНР // {{ЕУ}}&nbsp;— Т. 9.&nbsp;— С. 3255—3256.
* ''Удовиченко О.'' Третя Залізна Дивізія. Матеріали до історії Війська Укр. Нар. Республіки. Рік 1919.&nbsp;— Нью-Йорк, 1971.
*''Срібняк І., Надтока М.'' [http://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/147295 3-тя Залізна стрілецька дивізія армії УНР у 1921 р.: просвітня та культурно-мистецька складова таборового повсякдення вояцтва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181205193447/http://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/147295 |date=5 грудня 2018 }} // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2018. – № 3. – С.108-115.

== Посилання ==
* {{cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/07/3/44853/#0 |title=Козак Армії УНР. Одяг і зброя |author= |date= |website=http://www.istpravda.com.ua/ |publisher=[[Історична правда]] |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=14 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171014182609/http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/07/3/44853/ }}
* http://www.irekw.internetdsl.pl/zalizna_dyw.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120520010219/http://www.irekw.internetdsl.pl/zalizna_dyw.html |date=20 травня 2012 }}

{{УНР}}
{{Армія УНР}}
[[Категорія:Дивізії УНР]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1919]]
[[Категорія:Військові формування, засновані 1919]]