Антецедент

Антецедент (лат. antecedens, «той, що передує») — мовою старих філософів, особливо в логіків Кантівської школи, в їх ученні про судження, висновки і докази антецедент частково означає логічний підмет в його стосунку до присудка, частково — причину в стосунку до наслідка.

Антецедентом називають загалом події, що передували, оскільки вони допомагають пояснити теперішнє. В цьому сенсі кажуть, наприклад, про антецедент якоїсь особи, маючи на увазі, що попередній його образ дій дає підстави очікувати від нього того чи іншого.

В умовному реченні "Якщо А, то Б" вираз "А" є антецедент; вираз "Б" називають консеквентом (лат. соnsequens, наслідок, висновок). Наприклад, в умовному реченні "Якщо зараз ніч, то зараз темно": антецедент — "зараз ніч", а консеквент — "зараз темно".

Джерела

• Антецедент // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Антецедент и Консеквент // Философская энциклопедия