Єдиний підхід побудови системи оподаткування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:33, 30 листопада 2016, створена MobyBot (обговорення | внесок) (top: replaced: одинаков → однаков)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Єдиний підхід побудови системи оподаткування — стаття 3 Закону України «Про систему оподаткування» проголошує забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням: платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг.

Вищеперечислені складові утворюють юридичну конструкцію податку. Юридична конструкція податку повинна бути однаковою для кожного виду податку, однак в законодавстві України цей принцип не завжди дотримується.

Наприклад,

юридична конструкція податку з прибутку підприємств складається з таких елементів:

  • платник податку;
  • об'єкт оподаткування;
  • ставка податку;
  • податковий період;
  • порядок нарахування та строки сплати податку;
  • відповідальність платника податку;
  • порядок повернення надміру сплаченої суми податку.


юридична конструкція податку на додану вартість містить такі елементи:

  • платник податку;
  • об'єкт оподаткування;
  • ставка податку;
  • податковий період;
  • база оподаткування;
  • податкові пільги;
  • порядок обчислення та сплати податку;
  • відповідальність платника податку.

Джерела