Мис Барикова
| Барикова чук. Илвилю | |
| Країна | Росія |
| Акваторії, що омивають | Тихий океан |
| Координати | 63°03′00″ пн. ш. 179°27′00″ зх. д. / 63.05000° пн. ш. 179.45000° зх. д. |
  Барикова | |
| |
Координати: 63°03′00″ пн. ш. 179°27′00″ зх. д. / 63.05000° пн. ш. 179.45000° зх. д.
Мис Барикова — мис на півдні Чукотки, омивається Анадирською затокою Берингового моря. Є північним вхідним мисом у бухту Вугільну.
Названий на честь мічмана Федора Євгеновича Барикова[1] — члена екіпажу кліпера «Крейсер», який обстежив мис в 1886 році[2].
Чукотська назва Илвилю — «дикий олень»[3].
Являє собою гірське підняття, скелями обривається до моря. У п'яти км на південний захід від мису знаходиться порт Беринговський. На прямовисних скелях мису знаходяться колонії морських птахів — мартина трипалого, кайра, іпатка, берингова баклана, белобрюшки, великої чайки[4]
Примітки
- ↑ Ф. Є. Бариков (1 (13) серпня 1862, Женева — після 1931) дослужився до генерал-майора флоту (1915), помер в еміграції в Англії.
- ↑ Імена на карті Тихого океану
- ↑ Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков ; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — С. 421. — 456 с. — 15 000 экз. — ISBN 5-7581-0044-7.
- ↑ Галанин Д. А., Зайко В. В. 1998. Наблюдения на морскими птицами на юго-западном побережье Анадырского залива. Чукотка: природа и человек. Магадан: СВНЦ, С 112—117.