Копан Георгій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 01:55, 21 травня 2017, створена Uawikibot1 (обговорення | внесок) (Ієрархія заголовків починається із 3-х '='. WikiProject Check Wikipedia. ID #7)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгій Копан 1925 р.

Гео́ргій Я́кович Ко́пан 1887 р.н., колишній керівник першої Київської (з 1923-25 рр.) (згодом державної) капели бандуристів. Одружений із сестрою бандуриста В. Ємця. На момент арешту працював керівником «гуртка музики у Залізничних клубах». Уперше заарештовано органами ГПУ 1930 року за «контрреволюційну діяльність». Удруге був заарештований 19.03.1938 року як «керівний учасник контрреволюційної організації». За справою № 83938 ІІ відділу КОУ НКВС згідно зі ст. 54-10, 54-11 КК УРСР засуджено до розстрілу. Присуд Особливої трійки НКВС по Київській області виконано 28.04. 1938 року о 23-00.

Джерела

  • Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. – Х.: Центр Леся Курбаса. – 1999. – 288 с.
  • Черемський, К. П. Шлях звичаю / – Х.: Глас. – 2002. – 444 с.
  • Мішалов В. і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія, 1986 — 10 6с.
  • Литвин М. — Струни золотії — «Веселка», К.:1994 (117 с.)
  • Самчук Улас — Живі струни — Детройт, США, 1976 (468 с.)

∗ Kuromiya Hiroaki, The Voices of the Dead — Yale University Press, London 2007