Презенталізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:11, 20 липня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15))
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Презенталізм — течія, яка склалася в російській поетичній школі метареалізму (кінець 70-х початок 90-х років ХХ століття), що стверджує ідею присутності речі в ліриці, її видимості та відчутності.

Автором терміну «презенталізм» є російський філософ, культуролог Михайло Епштейн. Позначаючи творчість двох представників школи метареалістів Олексія Парщикова та Іллі Кутика[ru] він зазначає основні риси їх поетики як «поезія присутності», «поезія сьогодення»[1].

Презенталізм стверджує саму присутність речі, її видимість, відчутність — як необхідну і достатню умову осмисленості поезії. Поетичний твір будується як послідовність різних поглядів на якусь річ, способів її сприйняття і описів, які в сукупності і розкривають її сутність.

Презенталізм співвідноситься з футуризмом у пошуку нових форм прояву авторського бачення світу, та на відміну від футуризму, презенталізм не є художнім зверненням до майбутнього, це поезія сьогодення, що спираючись на технічну естетику оточуючих нас речей, навіює читачам магію їх вагомості, зримість їх присутності. Річ не з'єднана з ідеєю і не протистоїть їй, а сама по собі є ідеєю.

Див. також

Посилання

Примітки

  1. http://www.emory.edu/INTELNET/pm10_manif_poez.htm Михаил Эпштейн. Постмодерн в русской литературе.