Ґенсін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:30, 6 травня 2020, створена DimonBot (обговорення | внесок) (Заміна посилань на категорії-перенаправлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґенсін
源信
яп. 源信
Автопортрет Ґенсіна
Народився942(0942)
Провінція Ямато, Кінай, Японія
Помер6 липня 1017(1017-07-06)
КраїнаЯпонія
Місце проживанняЯпонія Японія
Діяльністьбуддистський монах
Відомий завдякизавдяки проповідуванню амідаїзму
ВчителіRyōgend
Знання мовяпонська
Magnum opusŌjōyōshūd
Конфесіясекта Тендай

Ґенсін (яп. 源信, げんしん; 9426 липня 1017) — японський релігійний діяч, буддистький монах періоду Хей'ан, популяризатор Вчення Чистої Землі в Японії.

Короткі відомості

Ґенсін походив з роду ворожбитів Урабе, з провінції Ямато. Він навчався у монастирі Енрякудзі секти Тендай, найбільшому освітньому центрі тогочасної Японії. Куратором молодого ченця був Рьоґен, а місцем проживання — Павільнон Есін[1], в місцевості Йокава.[2].

У 985 році Ґенсін склав «Збірник положень про переродження у Чистій землі»[3], у якому виклав основи вчення амідаїзму. Цей твір завоював полярність не лише серед духовенства, але й японської мирської знаті. Ґенсін вважався «майстром пера», тому його роботи справили великий вплив на японську літературу і мистецтво[4]. Окрім «Збірника» він видав «Правила однієї колісниці»[5] (1006), «Збірник скорочених положень споглядаючого серця»[6] (1013), «Скорочені записи Сутри Аміди»[7] (1014), та інші твори.

Під впливом Вчення Чистої Землі Ґенсін проповідував, що людина має природу Будди, тому її серце, з усіма чеснотами і пороками, є серцем Будди. Відповідно, буддист повинен прагнути не досконалості, а людяності; займатися не стільки медитацією, а добрими ділами, що приносять користь людям.

Примітки

  1. Японською: 恵心院
  2. Через це Ґенсіна згодом назхивали «ризником з Есіни» (恵心僧都) або «ризником з Йокави» (横川僧都).
  3. Японською: 往生要集, одзьо-йосю.
  4. Зокрема, Ґенсін розвинув різновид буддистьких літаній васан.
  5. Японською: 一乗要決, ітідзьо-йокецу.
  6. Японською: 観心略要集, кандзін-рякуйосю.
  7. Японською: 阿弥陀経略記, аміда-кьо рякукі.

Джерела та література

  • 源信(日本思想大系 6)/ 石田瑞麿校注. 東京: 岩波書店, 1970.
  • 往生要集(岩波文庫 33-316-1,2)/ 源信著 ; 石田瑞麿訳注. 東京: 岩波書店, 1992.

Посилання