Координати: 41°37′37″ пн. ш. 15°25′26″ сх. д. / 41.62694° пн. ш. 15.42389° сх. д. / 41.62694; 15.42389

ТЕС Сан-Северо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:59, 17 вересня 2020, створена Олексій Мажуга (обговорення | внесок) (Примітки)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕС Сан-Северо
41°37′36.297840100005″ пн. ш. 15°25′24.669120099998″ сх. д. / 41.62675° пн. ш. 15.42352° сх. д. / 41.62675; 15.42352
Країна Італія
РозташуванняІталія Італія, Фоджа, Сан-Северо
Введення в експлуатацію2011
Вид паливаприродний газ
Енергоблоки1х400
Котельні агрегати1 котел-утилізатор
Турбіни1 газова Ansaldo AE94.3A + 1 парова Ansaldo МТ-15
ЕлектрогенераториAnsaldo
Встановлена електрична
потужність
400
Материнська компаніяEnPlus (Alpiq/Eviva)
ідентифікатори і посилання
ТЕС Сан-Северо. Карта розташування: Італія
ТЕС Сан-Северо
ТЕС Сан-Северо
Мапа

41°37′37″ пн. ш. 15°25′26″ сх. д. / 41.62694° пн. ш. 15.42389° сх. д. / 41.62694; 15.42389{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

ТЕС Сан-Северо – теплова електростанція на півдні Італії у регіоні Апулія, провінція Фоджа. Споруджена з використанням технології комбінованого парогазового циклу.

Введена в експлуатацію у 2011 році, станція має один блок номінальною потужністю 400 МВт. У ньому встановлена одна газова турбіна потужністю 280 МВт, яка через котел-утилізатор живить одну парову турбіну з показником 135 МВт.

Загальна паливна ефективність ТЕС становить 55%.

Як паливо станція використовує природний газ, котрий постачається із національної газотранспортної системи через відвід довжиною 22 км.

Зв’язок із енергомережею відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу із напругою 380 кВ.

Проект реалізували через компанію En Plus, котра належить Alpiq (66,7%) та Eviva (33,3%).[1][2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. San Severo gas-fired combined cycle power plant. www.alpiq.com (англ.). Процитовано 16 квітня 2020.
  2. San Severo CCGT Power Plant Italy - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 16 квітня 2020.