Деполович Лідія Платонівна
Деполович Лідія Платонівна | |
---|---|
Народилася |
27 листопада 1869 Ковчин |
Померла |
20 березня 1943 (73 роки) Київ |
Громадянство | Російська імперія → УРСР |
Діяльність | педагог |
Лідія Платонівна Деполович (народилася 27 листопада 1869 в селі Ковчин, тепер Куликівського району Чернігівської області — померла 20 березня 1943 в місті Київ) — український педагог і методист початкової освіти. Вчителювала на Чернігівщині, з 1927 — у школах Києва. Відома як складач і упорядник посібників для навчання грамоти.[1]
У 1893—1900 розпочала педагогічну діяльність учителькою у земській школі села Количівка поблизу Чернігова. Пізніше працювала вчителькою початкових класів Чернігова та Києва. Лідія Деполович відома, передусім, як укладач букваря під назвою «Нумо читати!», що вийшов друком у 1926. Цей підручник витримав більше 19 видань. Аж до початку 60-х років учні початкової ланки в Україні вчилися читати саме по цьому букварю.[2]
Померла, замучена постійним недоїданям, впавши в ямку від вибуху снаряду.
У Ковчині одну з вулиць названо на її честь.
Похована на Солом'янському кладовищі у м. Києві.
Примітки
- ↑ Деполович Лідія Платонівна. WEB-Мультимедіа енциклопедія «Історія педагогіки». Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ http://kolychivskazosh.wordpress.com/about/
Джерело
- Слово просвіти
- До 150-річчя від дня народження Лідії Деполович (1869–1943), української педагогині, фахівчині з методики початкової освіти
- Сторінка «ДЕПОЛОВИЧ ЛІДІЯ ПЛАТОНІВНА» інформаційно-бібліографічного ресурсу „Видатні педагоги України та світу» ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |