Гроти острова Зміїний
.jpg)
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Острів Зміїний |
На о. Зміїний було зареєстровано 8 гротів, що мають довжину/глибину понад 5 м, під час інвентаризації, проведеної К. К. Проніним[1].
Морфометричні характеристики гротів о. Зміїний
| № п/п | Назва гроту | Індекс | Довжина, м | Площа, м2 | Об'єм, м3 |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Велика розщелина | П-10 | 42 | 42 | 224 |
| 2 | – | П-12 | 13 | 5 | 7 |
| 3 | Великий | П-9 | 11 | 99 | 783 |
| 4 | – | П-6 | 11 | 8 | 12 |
| 5 | – | П-7 | 7 | 11 | 47 |
| 6 | – | П-13 | 7 | 6 | 4 |
| 7 | – | П-8 | 6 | 9 | 40 |
| 8 | – | П-11 | 6 | 6 | 5 |
| Всього | 103 | 186 | 1122 |
Велика розщелина" (П- 10)
Найбільший грот острова, розташований на південному березі острова. Грот є розширеною гравітаційними процесами тектонічною тріщиною, тобто є гравітаційно-тектонічною порожниною. Ширина ходу в середньому дорівнює 80-90 см, на привходових ділянках збільшується. Ширина тріщини у кінці ходу, де зберігся мілоніт — 50-70 см
Висота гроту досягає 9 м, але зазвичай складає 8 м.
Стіни гроту не несуть слідів обробки їх водою, за винятком нижніх частин на деяких ділянках. Дно грота покрите брилами, валунами, рідко галькою. У гроті є багато слідів перебування людей. Тут зустрічаються такі цікаві речі як «валуни» з електромоторів, дисків від автомобільних коліс і інших великих металевих деталей, виточених морем об якнайміцніші стіни грота.
Грот П-12
Розташований на західному березі острова Зміїний. Це єдиний грот острова, який знаходиться на відмітці 10-15 м н.р.м. Цей грот є гравітаційно-тектонічною порожниною. У кінці переходить в непрохідну тріщину.
Людям він добре відомий, використовувався як сучасна схованка (у нім ховалися збіглі солдати).
Грот «Великий» (П- 9)
Розташований в невеликій бухті на південному мису острова, на рівні моря. Він утворився в результаті вивалу блоку за системою тріщин. Грот є широкою і високою порожниною, в центральній частині якої лежить величезний блок породи розмірами 5×7×6 м (з 783 м3 об'єму гроту 210 м3 займає ця брила). Стіни гроту вище за рівень моря не несуть слідів дії води. Але під водою, в нижній частині гроту, стіни досить сильно згладжені абразійними процесами (уламками породи під час хвилювання моря).
У привходовій частині грот затоплений морем до глибини 5 м, далі дно підвищується. У порожнину можна заходити на човні.
Грот П-6
Розташований на північно-західному мисі острова, є гравітаційно-тектонічною порожниною — тектонічною тріщиною, розширеною процесами обповзання, орієнтованою приблизно з півночі на південь. Наприкінці грот переходить у вузькі непрохідні тріщини. Догори він також звужується, перетворюючись на закриту тріщину.
На дні гроту видно слабко обкатані валуни і галька вміщуючих порід. На відстані 4 м від входу грот затоплений морем. Глибина води на вході до гроту досягає 2 м.
Грот П-13
Розташований на західному березі острова Зміїний. Знаходиться на абсолютній відмітці 9 м (на 1,5 м нижче грота П- 12) і є гравітаційно-тектонічною порожниною. З'єднується з гротом П- 12 отвором шириною 15 см і заввишки 1,5 м.
Гроти П-7 і П-8
Розташовані у прямовисному урвищі на рівні моря на західному березі, в 15 м один від одного. Генетично вони аналогічні. Це гравітаційно-тектонічні порожнини. Нижня підводна частина гротів в результаті абразійних процесів розширена і обточена. Обидва закінчуються дуже вузькими тріщинами.
Орієнтування гротів приблизно захід-схід. Висота їх складає по 9 м, з них 4 м знаходиться під водою. У далекій частині глибина води зменшується до 2 м. На дні гротів видно обкатані валуни і галька.
Грот П-11
Гравітаційно-тектонічна порожнина, розташована на південному березі острова Зміїний. Тектонічна тріщина, по якій закладена порожнина, розширена процесами обповзання, орієнтована з південного сходу на північний захід. У кінцевій частині переходить у непрохідну тріщину. По стінках сочиться прісна вода.
Див. також
Література
- Пронин К. К. Гроты острова Змеиный. — Одесса, 1989. — 15 с. — Деп. в УкрНИИНТИ 05.11.1989, № 2490-Ук 89.
- Пронин К. К. Региональный кадастр естественных подземных полостей Причерноморско-Азовской и Молдавско- Подольской карстовых областей // Свет, № 1-2 (№ 22-23), 2002. — С. 20-23.
- Пронин К. К. Естественные пещеры Причерноморско- Азовской и Молдавско-Подольской карстовых областей. — Симферополь-Одесса: Сонат, 2009. — 130 с.
Примітки
- ↑ Пронин К. К. Гроты острова Змеиный. — Одесса, 1989. — 15 с. — Деп. в УкрНИИНТИ 05.11.1989, № 2490-Ук 89