Ментівські війни. Харків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ментівські війни. Харків
Типтелесеріал
СценаристЄвген Васильченко, Марія Сидорчук, Лариса Марцева
РежисерВалеріан Рожко
ОператорМаксим Ворон,Віталій МельникМарина Ляпіна, Антон Борзенков
ХудожникВолодимир Клим, Андрій Барилко
ПродюсерВікторія Баранова,Максим Кривицький, Христина Шкабар, Олександр Ткаченко (III), Тетяна Шуліка, Сергій Кизима,Оксана Янко-Коваленко, Олеся Пазенко
Виконавчий продюсерВолодимир Андріюк, Оксана Янко-Коваленко, Христина Шкабар

Ментівські війни. Харків - український телесеріал виробництва 1+1[1]. Режисер Валеріан Рожко. Серіал має 3 сезони (2018, 2019, 2021)[2][3].

Сюжет

Трійця вірних своїй справі друзів - керівник карного розшуку Харківського ГУВС Андрій Гордієнко, Богдан Харченко та Дмитро Воронов кожен день приймають складні виклики кримінального світу: заплутані вбивства, збройні напади, підлість в рядах силовиків і небезпечні завдання. З холодним розумом вони завжди намагаються бути об'єктивними, але коли мішенню бандитів стають близькі люди, героям все важче уникати помилок.

Актори

  • Артем Позняк,
  • Сергій Лістунов[4],
  • Анастасія Рула
  • Олексій Цуркан
  • Андрій Макарченко
  • Валерія Гуляєва
  • Анастасія Рула
  • Віталій Метерчук
  • Олена Завгородня (Колесніченко)
  • Дамір Сухов
  • Володимир Шпудейко
  • Михайло Кондратський
  • Катерина Сергеєва
  • Костянтин Добровольський
  • Олена Ященко
  • Маріанна Дружинець
  • Дмитро Шапкін
  • Ірина Гулей
  • Дмитро Макляров

Примітки

  1. Ментівські війни. Харків дивитися онлайн. 1+1 video (укр.). Процитовано 24 жовтня 2021.
  2. Ментівські війни. Харків. dzygamdb.com (укр.). Процитовано 24 жовтня 2021.
  3. media.1plus1.ua https://media.1plus1.ua/ua/news/telekanal_22_znimaie_finalnyi_sezon_serialu_mentivski_viiny_kharkiv. Процитовано 24 жовтня 2021. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. telekritika (10 липня 2019). Поліція, але суворіше: як «2+2» знімає продовження «Ментівських воєн. Харків». Telekritika (ru-RU) . Процитовано 24 жовтня 2021.