Бойко Вадим Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вадим Леонідович Бойко
Народився5 листопада 1962(1962-11-05)
Світловодськ, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Помер14 лютого 1992(1992-02-14) (29 років)
Київ, Україна
ПохованняСвітловодськ
Країна СРСР
 Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик, телеведучий
ЧленствоВерховна Рада України I скликання
Посаданародний депутат України[1]
Україна Народний депутат України
1-го скликання
15 травня 1990 14 лютого 1992

Вади́м Леоні́дович Бо́йко (5 листопада 1962 — 14 лютого 1992) — журналіст, народний депутат України 1-го скликання член депутатського об'єднання Народна Рада. Загинув внаслідок вибуху, організованого в його квартирі. На той час він вів розслідування куди поділися гроші КПУ, після її заборони Президією Верховної Ради УРСР.

Життєпис

Народився 5 листопада 1962 року в місті Світловодську, Кіровоградська область, УРСР. Закінчив СШ № 2 у Світловодську із золотою медаллю. Навчався в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка на факультеті журналістики.

1984 — редактор, старший редактор програми «Молодіжна студія „Гарт“» Українського телебачення.

Головний редактор програм для молоді Українського телебачення, позаштатний кореспондент програми «Взгляд» (укр. «Погляд») Центрального телебачення СРСР, постійно виступав на сторінках газет «Комсомольская Правда», «Комсомольское Знамя», «Независимость» (назви російською мовою).

18 березня 1990 року обраний народним депутатом України 1-го скликання (у 2-му турі набрав 56,38 %, перемігші 6 претендентів).

Барельєф в Кременчуці

Заступник голови Комісії ВР України з питань гласності та засобів масової інформації. Займався розслідуванням куди поділися гроші КПУ, після її заборони Президією Верховної Ради УРСР.

14.02.1992 року Вадим Бойко трагічно загинув у своїй київській квартирі внаслідок організованого вибуху. На той час він під час розслідувань наблизився до з'ясування, куди поділися гроші КПУ, після її заборони Президією Верховної Ради УРСР. Ймовірно, перший журналіст, убитий в Україні від 1991 року.

Похований на кладовищі у м. Світловодську

Пам'ять

  • У Кременчуці та Світловодську на честь Вадима Бойка названо вулиці, також на них встановлено пам'ятні дошки.
  • На Полтавщині засновано іменну обласну премію Вадима Бойка в царині журналістики.
  • У 2002 році засновано Всеукраїнський щорічний конкурс, присвячений Вадиму Бойку як журналісту, що загинув при виконанні своїх професійних обов'язків.

Примітки

Джерела

  • Біографія на офіційному вебсайті Верховної Ради України
  • Билина Ю. Л. 20 років тому загинув Вадим Бойко [Електронний ресурс] / Ю. Л. Билина. — Режим доступу:http://rkr.in.ua/1504-20-rokv-tomu-zaginuv-vadim-boyko.html
  • Гайдук С. Пам'ятаймо про наших видатних земляків [Електронний ресурс] / Сергій Гайдук. — Режим доступу: http://svetlovodsk.com.ua/3333-vadym-boiko.html
  • Гарбуз Г. Вимога часу — гласність: стаття // Вісник Кременчука: газета. — 1991. — № 1(4). — С. 4.
  • Голодна А. Радченко Ю. Журналіст Вадим Бойко — народний депутат України від кременчуцько-автозаводського виборчого округу № 320 (1990—1992 років).- IV Регіональна науково-практична конференція «Кременчуцький край у контексті історії України»: Матеріали конференції — Кременчук: КрНУ, 2013. — 161—164 с.
  • Історії потрібна правда: нариси, статті, інтерв'ю / О. В. Журавський . — Світловодськ: МП "Рекламно — видавниче об'єднання «Слово», 1994. — 48 с.
  • Неїжмак В. Незгасне полум'я: стаття // Україна молода: газета. — 2000. — 12 лютого. — С. 5.
  • Урін О. В. Політологія: курс лекцій / О. В. Урін. — 6-те видання доп. і перероб. — Кременчук: ПП Щербатих О. В., 2010. — 324с.

Див. також

Список журналістів, убитих в Україні