Мартін Обст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мартін Обст
Загальна інформація
Національністьнімець
Громадянство Німеччина
Народження18 листопада 1986(1986-11-18) (37 років)
Берлін, НДР
Зріст170 см
Вага80 кг
Спорт
КраїнаНімеччина Німеччина
Вид спортуборотьба
Дисциплінавільна боротьба
КлубLuckenwalder
Нац. збірнаНімеччина Німеччина
ТренериГейко Рьоль — з 2001
Андреас Забель — з 2001
Свен Тіле — з 2013
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Німеччина Німеччина
Чемпіонати Європи з боротьби
Срібло Каспійськ 2018 вільна боротьба, до 79 кг

Мартін Обст (нім. Martin Obst; нар. 18 листопада 1986(19861118), Берлін, НДР) — німецький борець вільного стилю, срібний призер чемпіонату Європи.

Життєпис

Боротьбою почав займатися з 1996 року. Він та його на два роки старший брат Роланд були взяті однокласниками на тренування з боротьби в берлінському клубі SV Preußen, де вони почали тренування. Його першим тренером був Матіас Рінгель, який заклав основи подальшого успіху на килимі. Мартін Обст вважається пізнім стартером. Після другого місця на чемпіонаті Німеччини у 2008 році він був одним із найкращих борців вільного стилю у своєму класі на національному рівні та виграв свій перший титул чемпіона Німеччини у 2011 році. Але на міжнародному рівні Обсту, який пропустив участь в Олімпійських іграх 2016 року, довелося почекати ще кілька років, поки він нарешті виграв першу медаль на чемпіонаті Європи у віці 31 року.

Виступає за спортивний клуб «Luckenwalder». Тренери — Гейко Рьоль, Андреас Забель, Свен Тіле.

Спортивні результати на міжнародних змаганнях

Виступи на Чемпіонатах світу

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 2015 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 32
Чемпіонат світу з боротьби 2018 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 79 кг 13

Виступи на Чемпіонатах Європи

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби 2016 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 11
Чемпіонат Європи з боротьби 2017 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 19
Чемпіонат Європи з боротьби 2018 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 79 кг Срібло

Виступи на інших змаганнях

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Гран-прі Німеччини з боротьби 2006 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 10
Гран-прі Німеччини з боротьби 2007 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 16
Гран-прі Німеччини з боротьби 2008 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 5
Міжнародний меморіал Дейва Шульца 2009 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 4
Гран-прі Німеччини з боротьби 2009 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 5
Гран-прі Німеччини з боротьби 2010 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 12
Кубок Великої Британії з боротьби 2010 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг  Золото
Чемпіонат світу з боротьби серед військовослужбовців 2010 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 5
Меморіал Іона Корнеану 2011 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг Бронза
Гран-прі Німеччини з боротьби 2012 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг Бронза
Меморіал Вацлава Циолковського 2013 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 84 кг 11
Меморіал Іона Корнеану 2015 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг  Золото
Меморіал Вацлава Циолковського 2015 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 5
Турнір Олександра Медведя 2016 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 32
Олімпійський кваліфікаційний турнір з боротьби 2016 (Зренянин) Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 7
Олімпійський кваліфікаційний турнір з боротьби 2016 (Стамбул) Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг 13
Гран-прі Німеччини з боротьби 2016 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг Срібло
Cerro Pelado International 2018 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 86 кг Бронза
Гран-прі Франції Анрі Деглана 2020 Німеччина Німеччина вільна боротьба, до 74 кг Бронза

Джерела

  • Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  • Martin Obst. Munzinger. Процитовано 15.09.2020. (нім.)

Посилання