Виборчий ценз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:50, 22 лютого 2019, створена 93.72.149.62 (обговорення) (вікіфікація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ви́борчий ценз (лат. census від лат. censeo — роблю перепис, опис) — встановлені в конституції або законах умови, що обмежують коло осіб, які мають право брати участь у виборах.

Різновиди

Ценз буває майновий, віковий, статевий, релігійний тощо.

Сутність

Виборчі цензи — сукупність умов, відповідність яким становить підставу для допуску громадян до участі у виборах.

Види виборчих цензів: необхідність володіти встановленим мінімумом власності (майновий ценз), вимога певного мінімального рівня письменності або освіченості (ценз письменності та освітній ценз), вимога певний час проживати у цій країні чи навіть у цій місцевості (ценз осілості), певний визначений строк мати громадянство цієї країни (ценз громадянства).

Розрізняють виборчі цензи права обирати і права бути обраним. Так, особа, яка бажає бути обраною, зазвичай повинна відповідати більш жорстким умовам, ніж та, що голосує.

Див. також

Примітки

Джерела

Література

  • Нестерович В.Ф. Виборче право України: Підручник / В.Ф. Нестерович. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. 504 с.