Предикативність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:09, 29 листопада 2014, створена Ocherik (обговорення | внесок) (Додано посилання на наукову статтю.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Предикати́вність (від лат. praedicatio - стверджене, сказане, висловлене) - це віднесеність змісту речення до об'єктивної реальності.

Це комплексна категорія, що виражає співвіднесеність змісту речення з реальною дійсністю і відбивається у зв'язку підмета і присудка, які становлять граматичну основу речення. Граматичними засобами вираження предикативності є час дієслова, інтонація та модальність(від лат. modus - міра, спосіб), що виражає суб'єктивно-об'єктивне ставлення мовця до висловлюваного.

Предикативність властива будь-якому реченню і виявляється в ознаках часу, особи, а також в оцінці сказаного розповідачем (бажаність чи небажаність, реальність чи нереальність, впевненість в істинності чи ні).

Посилання

Предикати входження / невходження і дієслівні зв’язки Косенко, К.О.