Фонетична поезія

Фонети́чна пое́зія є формою літературного (чи музичного) твору, в якому фонетичні аспекти людського мовлення (або певні аспекти мовної системи) висуваються на перший план як значущі одиниці. Це своєрідні "вірші без слів".

В українській літературі близькими до фонетичної поезії є Іван Іов, Микола Мірошниченко, Назар Гончар, Роман Садловський, Юрій Завадський, Володимир Білик, Василь Трубай, Микола Сорока, Анатолій Мойсієнко, Андрій Антоновський. Одними з зачинателів цього ґатунку поезії в українській літературі були Іван Величковський, Михайль Семенко, Ґео Шкурупій, Микола Вороний, Микола Бажан, Павло Тичина.

Зразки фонетичної поезії

Михайль Семенко

* * * 
СТЕ КЛЮ 

СКУЮ 
УЮ 
Ю 


5. IV. 1914. Київ


Іван Іов

* * *
дюк рук ьник 
одавел 
нич віт сал 
тігел

Юрій Завадський

РОЗВИТОК

гх гк гкґ

кш сш

лд лр зд

ст дт

дп бв бм