Користувач:Юлія Ольховик
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Математичні дослідження зі смертності населення і тривалості життя почалися на ранньому періоді розвитку капіталізму завдяки потребам страхових компаній. Едмунд Галлей (той самий, що відкрив комету, названу потім його ім'ям) в 1693 р. опублікував статтю про таблиці смертності, яка поклала початок математичній теорії страхування життя. Парадокс, помічений Даламбером, показує одну з проблем нової теорі
За таблицею Галлея середня тривалість життя дорівнює 26 рокам і разом з тим з рівними шансами можна померти до 8 років і прожити більше 8 років.
Звичайно, мода розподілу зовсім не повинна співпадати з його середнім. За рахунок одного Мафусаїла середній вік може значно зрости.
- Поняття смертності можна узагальнити при розгляді амортизації виробів чи розпаді атомів. При цьому виникають свої парадокси. В той час як людина не безсмертна і не вічно молода, в природі і суспільстві можна знайти так звані безвікові об'єкти. (Визначення безвіковості – це визначення відсутності післядії.) Людина такою властивістю не наділена, а радіоактивні атоми її мають.
- Поняття періоду напіврозпаду безвікових об¢єктів стало фундаментальним і деяких інших областях науки. Радіовуглецевий мерод, розроблений американським хіміком Віллардом Френком Ліббі, і досі залишається найбільш поширеним методом датування археологічної хронології. В 1960 р. за це відкриття йому було присуджено Нобелівську премію. В 1950 р. ці ідеї були застосовані М. Свадешем в лінгвістиці. Він вважав, що не тільки радіоактивні атоми, а й атоми мови, тобто слова, можна вважати безвіковими. Вважається, що період напіврозпаду базового словника мов складає 2000 років. Використовуючи цю ідею, можна визначити дату, коли дві споріднені мови (наприклад, латинська і санскрит) розділилися. Для цього треба тільки знати, яка частина базового словника досі існує в двох мовах. А. Раун і Е. Кангсмаа-Мінн порівняли угорську і фінську мови. Вони виявили, що ідентичні елементи в цих мовах складають відповідно 21% і 27%. (Обчислення проводилися різними методами.) Звідси було зроблено висновок, що угорська і фінська мови розділилися приблизно 4 – 5 тисяч років тому. Метод Сводеша, розроблений 40 років назад, застосовується дуже часто і відомий як лексикостатистика або глоттохронологія.
- Зупинимося ще на одному цікавому питанні, пов'язаному зі смертністю населення. Чи можна оцінити кількість людей, які хоч колись жили на землі? Відповідь була винесена в заголовок статті в “Нью-Йорк Таймс” від 6 жовтня 1981 р.: “9 відсотків людей, які хоч колись жили на землі, живуть зараз”. Твердження належить С. Голдбергу