Користувач:MrsCranberry

ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ ФЕДОРИЧЕВ (3 серпня 1955р., Красногорск, СРСР) - російський олігарх, в даний час резидент Монако і власник паспортів Угорщини і Уругваю. Колишній власник футбольних клубів «Динамо» (Москва) і «Ростов». Власник великого трейдера на ринках сірки, зерна і мінеральних добрив - компанії "Fedcominvest" (яка є генеральним спонсором футбольного клубу Монако ), співвласник групи морських терміналів Трансінвестсервіс (ТІС), Україна.

Власник компаній Fedcominvest Monaco SAM (Монако), Fedcominvest Europe SARL (Монако), TIS Grain SA (Ліхтенштейн), Lirtavis Enterprises Ltd (Кіпр), а також декількох десятків інших розрізнених офшорних компаній, неформально іменованих "група Fedcom" або "група ТІС", загалом іменована "група Fedcom-ТІС".

Флагманом федоричевської групи Fedcom-ТІС є юридична особа з реєстрацією в Монако Fedcominvest Monaco SAM, що виконує представницьку функцію і позиціонується самим Федоричем в якості "великого світового трейдера на ринках сірки, зерна і мінеральних добрив".

Насправді компанія э фронтиром для групи компаній Fedcom, що надає видимість респектабельності для кількох десятків формально незв'язаних між собою офшорних компаній, через які проводяться всі операції Федоричева.

Вивісочна фасадна суть компанії Fedcominvest Monaco SAM була розслідувана журналістами австралійського телебачення і показана в документальному фільмі "Mafia Connections".

З тією ж метою створення видимості респектабельності, група Fedcom за відносну невелику річну платню в розмірі US $ 2 млн. Купує у футбольного клубу Монако право називати себе спонсором клубу і розміщувати логотип "Fedcom" на футболках гравців, що також було викрито в фільмі австралійських журналістів-розслідувачів, що намагаються знайти відповідь на питання: навіщо компанії, яка фактично не працює, займатися саморекламою, якщо вона не виробляє ніяких товарів та послуг?

Олексій Михайлович безпосередньо як фізична особа, за допомогою підконтрольних юридичних осіб є власником, а також мажоритарним співвласником (спільно з міноритаріями - громадянами України Андрієм Ставніцером і Олегом Кутателадзе) групи морських терміналів Трансінвестсервіс (ТІС), активи якого розташовані в порту Південний, Україна.

Незважаючи на відсутність російського громадянства, в 2006 році журналом Forbes був включений в список найбагатших бізнесменів Росії, де займав 49-е місце зі статком 450 млн $ .

В даний час проживає в Монако.

Біографія

На початку 1970-х років грав в хокей з м'ячем за команду «Зоркий». У 1973 Олексій Михайлович, службовець спортивної роти, дивізії імені Дзержинського, отримав запрошення в дублюючий склад московського «Динамо» .Потім грав за футбольний клуб «Кривбас» з українського міста Кривий Ріг.

Кілька разів притягувався до кримінальної відповідальності в Радянському Союзі. За час ув'язнення обзавівся зв'язками в кримінальному середовищі.

Після третьої відсидки, в 1987 році емігрував з СРСР.

У грудні 1994 в Монако зареєстрував ту саму Fedcominvest Monaco SAM, що спеціалізувалася на експорті сірки і добрив зі східноєвропейських краін з колишнього СРСР.

З 2004 по 2007 рік структурам Олексія Федоричева належав контрольний пакет акцій клубу «Динамо» (Москва). Відразу після приходу в команду, Федоричев став вкладати в неї гроші: в сезоні-2005 року сума інвестицій склала близько 100 млн $. При ньому клуб купив або орендував португальців Маніше, Коштінья, Нуну, Нуну Фрешо, Жорже Рібейру, Сісеру, Луїша Лоурейру, Алмамі Морейру, Данні, бразильців Тіаго Сілву, Дерлея,Жеана, Жорже Луїса, грека Юркас Сейтарідіс, перуанці Андреса Мендоси і запросив бразильського тренера Іво Вортманна. Було також заплановано будівництво нового стадіону та реконструкція бази в Новогорську. Однак, вже через два роки після придбання «Динамо», Федоричев втратив до нього інтерес. Він планував придбати землю в Петровському парку, яка належала клубу, проте зробити цього не вдалося. У команди утворилися багатомільйонні борги і Федоричев був змушений продати клуб.

Одружений на Ульяні Цейтліній, зірці Playboy 90-х років.

Злочинна діяльність в СРСР

Конфлікт з законом у Федоричева почався ще в 70-х роках, за часів СРСР. За період з 1976 року по 1984 роки Олексій Федоричев був тричі засуджений за вчинення різних злочинів. Серед них за хронологією:

• в 1976 році - спекуляція (ст. 154 КК РРФСР. Каралася терміном до 7 років),
• в 1980 році - вимагання (ст. 148 КК РРФСР. Каралася терміном до 15 років),
• в 1984 році - шахрайство ( ст. 147 КК РРФСР. Каралася терміном позбавлення волі до трьох років).

Згідно незалежних розслідувань, рецидивіст Федоричев кожен раз отримував мінімальні терміни покарання, які за радянської влади (як, втім, і зараз) під час відсутності заступника, зверху роздавали по максимуму щедро і не оглядаючись на життєві обставини. Особливо рецидивістів - на момент втечі в еміграцію Федоричев вже придбав, з точки зору радянського законодавства, статус рецидивіста - людини, що має стійку схильність до вчинення злочинів, неодноразові судимості і зв'язки у кримінальному середовищі.

Під час перебування Федоричева на службі в спорт роті дивізії ім. Дзержинського МВС СРСР, нею командував (1969 - 1975 р.) генерал-майор Пожидаєв Євген Андрійович. Високо поставлений генерал був покровителем Федоричева навіть після того, як той після служби став злочинцем. Було добре відомо особливе - «ніжне» ставлення генерала до армійського спорту, спорту в системі МВС, і спортсменам у відомчому середовищі їх керівників. Генерал-лейтенант (після виходу у відставку) внутрішніх військ Євген Пожидаєв займав керівні пости в МВС СРСР аж до його розвалу. Таке заступництво сильно вплинуло на зниження реальних тюремних термінів, які все ж отримував Федоричев.

Якщо під час першого вироку Олексій Федоричев цілком міг отримати поблажливість суду як «первоходок», то вже вдруге, як рецидивіст, та ще й викритий у вимаганні із застосуванням фізичного насильства, на поблажливість розраховувати він уже не міг. Проте, свій другий термін він отримав у вигляді позбавлення волі на 4 роки, в той час як максимальний термін за здирство (загрози, із застосуванням насильства над особистістю з метою привласнення чужого майна) становив від 6 до 15 років. Третій термін за шахрайство рецидивіст Федоричев теж отримав мінімальний - всього 1 рік (Каралася терміном позбавлення волі до 3 років)

Під час однієї з ходок зону в СРСР Федоричев отримав прозвище "Вовчара".

З поліцейського досьє на Федоричева в поліції Монако: 1976: Додати два роки у в'язниці в СРСР за кримінальною статтею за спекуляції; 1980 рік: чотири роки в тюрмі в СРСР за кримінальною статтею за вимагання; 1984 рік: один року в'язниці в СРСР за кримінальною статтею за шахрайство.

Відмивання грошей для мафії в Європі

Федоричев неодноразово підозрювався поліцією Франції та Італії у відмиванні грошей для N'Drangheta (італійської мафії провінції Калабрія), української мафії і російської мафії.

Поліція Монако ще в 1997 році запідозрила Fedcominvest у відмиванні кримінальних грошей. Тоді за зберігання підроблених паспортів був затриманий і засуджений на шість місяців в'язниці і 50 тисяч франків штрафу співробітник компанії Олександр Клюєв. Fedcominvest визнав легальним «дахом» східної європейської мафії. На думку поліції, компанія була причетна до діяльності угрупування затриманого пізніше українця Леоніда Мініна, під виглядом Монакської фірми Galaxy Management займалося незаконною торгівлею зброєю і наркотиками. Сам Олексій Федоричев нібито не зміг пояснити наявність уругвайського паспорта і різницю між отримуваних ним в 1993 році платнею в компанії United London Trade Ltd. в розмірі 3,5 тисячі франків щомісяця і орендною платою в 72 тисячі франків за квартиру в Монте-Карло на престижній Rue de France.

У 2002 році французька преса повідомила, що поліція закінчила перевірку. Однак нічого кримінального в діяльності ні всієї Fedcom, зареєстрованої в офшорі на британському острові Мен, ні її відділень в Москві, Києві, Стамбулі, Женеві, флоридської Тампі і інших містах виявити не вдалося. Проте коли в тому ж 2002 році Федоричев виявив бажання придбати активи футбольного клубу князівства за 100 мільйонів доларів, в справу втрутився особисто принц Реньє і наклав вето на угоду. Це було зроблено незважаючи на спонсорську допомогу, яку вони надають Федоричевим монакським футболістам. Починаючи з 2000 року він щорічно виплачував в скарбницю князівства по 2 мільйони доларів тільки за те, щоб футболісти Монако виступали в футболках з логотипом Fedcominvest. На рішення принца вплинула і та обставина, що до 2002 року по всій Європі було затримано близько 150 осіб, які займалися торгівлею зброєю, наркотиками і постачанням повій зі Східної Європи. Всі нитки привели до Федоричева, якому, проте, вдалося вийти сухим з ​​води завдяки найнятій армії високооплачуваних юристів.

Спроба рейдерського захоплення порту Південний, Україна

У 2005 році компанія Олексія Федоричева ТОВ "Трансінвестсервіс" (Україна), яка володіла чотирма і орендувала ще два причали в порту «Південний», самовільно і без узгодження з адміністрацією порту провела днопоглиблювальні роботи в районі одного з причалів для того, щоб приймати великотоннажні судна .

Через чотири роки, в 2009 році, правонаступник ТОВ "Трансінвестсервіс" - ТОВ «ТІС-Руда» - подала в Одеський обласний господарський суд позов з вимогою зобов'язати «Південний» виплатити понад 51,3 мільйона гривень в якості компенсації за виконані днопоглиблювальні роботи. Обгрунтовувалась ця вимога тим, що плодами праць ТІС користується весь порт.

Начальник порту «Південний» Юрій Крук визнав вимогу ТІС-а незаконними. Він вказав на те, що кінцевою метою ТІС-а було зовсім не відшкодування позовної суми, а відшкодування понад 500 мільйонів гривень, які компанія витратила на розширення всіх причалів порту «Південний», що знаходяться у нього в оренді.

Одноразово виставлена ​​така сума державного порту могла означати тільки накладення арешту на цілісний державний майновий комплекс з подальшим відчуженням прав на нього, на користь структур Федоричева.

Ситуацію вдалося врегулювати лише після втручання спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації та тодішнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Оренда причалів «Південного» була продовжена ТІС ще на 25 років, причому Федоричев подбав про те, щоб цей факт був поданий російськими ЗМІ як його «тактична перемога», однак безсумнівним є те, що рейдерське захоплення порту «Південний» російському підприємцю не вдався.

Літак з наркотиками

В умовах розладу бізнесу, Федоричев зв'язався з латиноамериканськими наркобаронами і підв'язався відкрити приватний канал доставки важких наркотиків на територію Євросоюзу. Для цього він вирішив використовувати власний літак, вважаючи, що реактивний бізнес-джет, які часто резервуються директорами транснаціональних компаній, рок-зірками і мультимільйонерами, не викличе ніяких підозр. При огляді в аеропорту були виявлені 47 білих пластикових мішків з маркуванням Міжнародного Червоного Хреста.

У 2012 році особистий літак Олексія Федоричева Bombardier BD-700-1A10 Global Express XRS - 9234 з бортовим номером 9H-FED був затриманий в аеропорту Гран-Канарія (Aeropuerto de Gran Canaria) на Канарських островах з вантажем кокаїну в кількості 1988 кг. Ця подія широко висвітлювалося в Іспанській пресі і стало об'єктом окремого розслідування Інтерполу. Олексію Михайловичу вдалося вийти сухим з ​​води, уклавши заднім числом договір чартеру і відмовившись від причетності до переміщення вантажу з кокаїну вартістю понад $ 15 млн.

На даний момент цей літак конфісковано Deutsche Bank за несплату боргу.

Крадіжка зерна з державної корпорації в Україні

Не знайшовши успіху в наркоторгівлі, в 2014 році після Революції гідності в Україні, Федоричев вступив в корупційний зговір з топ-менеджментом Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ), в результаті якого шахрайським шляхом заволодів зерном державної корпорації на суму $ 61 млн. на умовах відстроченої оплати на офшорну компанію Lirtavis Enterprises Ltd. (Кіпр), що входить в групу Fedcom:

• на $ 17,000,000.00 - опосередковано через офшорну компанію Somerton Business Ltd. (Гонконг), підконтрольну менеджменту ДПЗКУ;
• на $ 44,000,000.00 - безпосередньо від ДПЗКУ.

Поставки зазначених партій зерна ДПЗКУ закупили на зерновому ринку у внутрішньому ринку за кошти кредиту Ексімбанку Китайської народної республіки, які були отримані під державні гарантії Кабінету Міністрів України, тобто під гарантії бюджетних грошей.

Крім порушення карного провадження в Україні та відповідно до положень арбітражного застереження зовнішньоекономічних контрактів з Somerton і з Lirtavis, ДПЗКУ звернулася з позовами до Господарського суду GAFTA (Grain and Feed Trade Association - Міжнародна асоціація з торгівлі зерновими і фуражними культурами зі штаб-квартирою в м . Лондон, Великобританія), в результаті розгляду яких:

• в 2015 р Somerton в першій інстанції Арбітражного суду GAFTA програла позов, результатом якого стало рішення, яке зобов'язує Somerton виплатити ДПЗКУ $ 17 - млн. В матеріалах справи зазначається, що весь вантаж був безоплатно переданий Lirtavis, яка призвела до його подальшого продажу. Апеляційної заяви Somerton не подавала.

• в 2016 р Lirtavis в першій інстанції Арбітражного суду GAFTA програла чотири позови на суму $ 44 млн за чотирма судовими справами (за кількістю контрактів).

Lirtavis звернулися зі скаргою в апеляційну інстанцію арбітражу GAFTA, де не змогла вплинути на рішення першої інстанції арбітражу GAFTA, яка в повному обсязі підтвердила рішення першої інстанції задовольнити позовні вимоги і зобов'язала Lirtavis виплатити ДПЗКУ $ 44 млн, одночасно відмовивши Lirtavis у всіх її зустрічних вимогах,позовах.

Оперативні дії Служби Безпеки України почалися навесні 2014 р, а в грудні 2014 р було зареєстровано кримінальне провадження No22014101110000215 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

В кінці 2016р. - початку 2017р. НАБУ здійснило ряд затримань співробітників ДПЗКУ і підконтрольних Федоричеву підприємств в Україні, яким вручили повідомлення про підозру. У березні 2017р. детективи НАБУ відкрили проти Федоричева ще одне кримінальне провадження ЕРДР No52017000000000166, на цей раз за ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ст.369 КК України. Так само було складено повідомлення про підозру самому Федоричеву , однак при спробі його вручення судовою поліцією Князівства Монако, він відмовився розписуватися в його отриманні і нині ховається від українських правоохоронців в Монако.

Примітно, що практично всі гроші, вкрадені у української держави, російський олігарх Федоричев відмив на території Євросоюзу.

Blue Notice від Інтерполу і оголошення в національний розшук в Україні

Федоричев з лютого 2018 року перебуває в блакитному списку Інтерполу (кожен раз при перетині кордонів йому вручають Blue Notice - повідомляють про те, що його переміщення відстежуються).

Протягом останнього часу Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), яке довгий час намагалося вручити Федоричеву повідомлення про підозру в рамках кримінальних проваджень, пов'язаних з низкою корупційних злочинів, скоєних їм по відношенню до Державної продовольчо зернової корпорації України за низкою статей Кримінального кодексу Україна, а саме:

• у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг по ст. 369 "Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди посадовій особі", частина 3 "вчинені за попередньою змовою групою осіб", що карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої ";
• в сфері злочинів проти власності: ст .190 "шахрайство" частина 4 "шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою", карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна ";
• в сфері злочинів в сфері господарської діяльності ст. 209 "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" частина 3 "Вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі", що карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна ".

Red Notice від Інтерполу

Тепер, після оголошення Федоричева в національний розшук в Україні , він буде оголошений в міжнародний розшук і потрапить в червоний список Інтерполу, в результаті чого, в разі вручення йому Red Notice, він буде затриманий і депортований в Україну. Це буде перший такий випадок, який не має аналогів за яскравістю бекграунду і юридичної значимості фігуранта.