Перегляд вихідного коду сторінки Æ

{{Латиниця|
Літера=Æ|
Зображення=Latin letter Æ.svg{{!}}210px
}}

'''Æ, æ''' — [[графема]], що складається з літер ''a'' та ''e''. Початково була [[Лігатура (типографія)|лігатурою]], що позначала [[латинська абетка|латинський]] [[дифтонг]], згодом стала повноцінною літерою абеток деяких мов, таких як [[данська мова|данська]], [[фарерська мова|фарерська]], [[норвезька мова|норвезька]] та [[ісландська мова|ісландська]]. У складі алфавіту [[давньоанглійська мова|давньоанглійської мови]] мала назву ''æsc'' (ясень, ''ash tree''), що походила від англосаксонської [[руни]] [[ансуз]] ([[Файл:Runic letter ansuz.svg|20x16px]]); її традиційна назва в англійській мові '''ash''' ({{IPA|æʃ|IPA}}).

== Використання ==
[[Файл:Archæology.svg|right|thumb|Використання Æ]]

=== Англійська мова ===
В [[англійська мова|англійській мові]] використання лігатури залежить від контесту. У сучасній типографії при технічних проблемах з набором замість ''æ'' часто вживається [[диграф]] ''ae''. Це є часто некоректним, особливо при наборі іншомовних слів, де ''æ'' вважається літерою або торгових марок (напр. ''Æon Flux'', ''[[Encyclopædia Britannica]]''). В [[Сполучені Штати Америки|США]] проблема з лігатурою в багатьох випадках вирішується спрощеною заміною на ''e''. Проте, з огляду на довгу історію правопису, літера ''æ'' інколи використовується задля підкреслення архаїзму чи при цитуванні історичних джерел.

=== Латинська мова ===
В класичній латинській мові комбінація ''AE'' позначає [[дифтонг]] {{IPA|ai̯|}}, схожий на довге англійське ''i'', як у слові f''i''ne. Як у класичній, так і у сучасній практиці прийнято писати літери окремо, але лігатура використовувалася в середньовічному та ранньому сучасному письмі, в тому числі й через те, що ''æ'' спрощувалася в імперський період до простого голосного {{IPA|ɛ|}}. В деяких середньовічних скриптах лігатура спрощувалася до ''ę'', малої літери ''e'' з [[огонек (лінгвістика)|огонеком]]. Згодом ця форма спростилася до звичайного ''e'' через можливий взаємовплив правопису та вимови. Тим не менш, лігатура зараз доволі поширена в літературних книгах та [[партитура]]х.

Латинський дифтонг з'являвся як у власних словах (де до [[2 ст. до н. е.|2 сторіччя до н.&nbsp;е.]] записувався як ''ai''), так і в запозиченнях із [[грецька мова|грецької]], де відповідав сполученню αι ([[альфа (літера)|альфа]] [[Йота (літера)|йота]]).

==== [[Французька мова]] ====
У сучасній французькій абетці ''æ'' використовується для запису латинських та грецьких запозичень на зразок ''tænia'' чи ''ex æquo''.
[[Файл:Oseta latina skribo.jpg|frame|right|[[Осетинська мова|Латинка в осетинській мові]]. Сторінка опублікованої 1935 року книги]]

=== [[Германські мови]] ===
* У давньоанглійській ''æ'' позначав звук, середній між {{IPA|a}} та {{IPA|e}} ({{IPA|æ}}), дуже схожий на коротке ''a'' з англійського слова ''cat''.

* У більшості діалектів [[давньоскандинавська мова|давньоскнадинавської мови]] (мови вікінгів) знак ''æ'' позначав короткий голосний звук [{{IPA link|ɛ}}]; ''ǽ'' — довгий звук [{{IPA link|ɛ}}ː]<ref name="Gordon267-6">Gordon, Taylor 1957, p. 267, § 6.</ref>. Натомість у [[староісландська мова|староісландському діалекті]] цієї ж мови ''æ'' позначав довгий звук [{{IPA link|æ}}ː]<ref name="Gordon266-5">Gordon, Taylor 1957, p. 266, § 5.</ref>.

* У більшості варіацій фарерської мови ''æ'' вимовляється наступним чином:
**{{IPA|ɛa|}}, якщо одночасно і є наголошеним, і з'являється або в кінці слова, або перед голосною чи однією приголосною, або перед групами приголосних ''kl, kr, pl, pr, tr, kj, tj, sj'' та тих, що складаються з ''ð'' та іншої приголосної крім ''ðr'', коли вона вимовляється як ''gr'' (крім випадку, обумовленого нижче)
*відкритий {{IPA|eː|}}, якщо безпосередньо передує звуку {{IPA|a}}, як у словах ''ræðast'' (''ð'' не вимовляється) та ''frægari'' (''g'' не вимовляється)
**{{IPA|a}} в усіх інших випадках.

* В ісландській мові ''æ'' означає [[дифтонг]] {{IPA|ai|}}.
* У [[данська мова|данській]] та [[норвезька мова|норвезькій]] мовах ''æ'' відповідає [[монофтонг]]ам. У норвезькій є чотири варіанти вимови літери:

** {{IPA|/æː/}} (''æ'' (назва літери), ''bær'', ''læring'', ''æra'', ''Ænes'', ''ærlig'', ''tærne'', ''særs'', ''ærfugl'', ''lært'')
** {{IPA|/æ/}} (''færre'', ''æsj'', ''nærmere'', ''Færder'', ''Skjærvø'', ''ærverdig'', ''vært'', ''lærd'', ''Bræin'' (де ''æi'' вимовляється як дифтонг {{IPA|/æi/}}))
** {{IPA|/eː/}} (''Sæther'', ''Næser'', ''Sæbø'', ''gælisk'', ''spælsau'', ''bevæpne'', ''sæd'', ''æser'', ''Cæsar'', ''væte'')
** {{IPA|/e/}} (''Sæth'', ''Næss'', ''Brænne'', ''Bækkelund'', ''Vollebæk'', ''væske'', ''trædd'').

[[Файл:Denmark-gender.png|thumb|150px|На захід від червоної лінії класичні данські діалекти використовують ''æ'' як [[означений артикль]].]]

У багатьох західних, північних та північно-західних норвезьких діалектах, а також у деяких західних данських фонема Æ {{IPA|[ɛ]}} має велике значення: є займенником першої особи однини ''Я'', тобто самостійним словом; на письмі у цих діалектах позначається як Æ. У [[фарерська мова|фарерській]] вимовляється так само, але пишеться як ''eg''.

У західних та південних діалектах [[Ютландія|Ютландії]] в данській мові ''æ'' {{IPA|/æ/}} є [[означений артикль|означеним артиклем]] перед словом: «æ hus» (будинок), на відміну від стандартної данської та інших скандинавських діалектів, де означені артиклі постсуфіксальні (данська, шведська, норвезька: ''huset'', ісландська: ''húsið''). Ці діалекти рідко використовуються для письма, але зустрічаються в певній місцевій літературі.

Рідше у деяких норвезьких діалектах ''er'' (форма теперішнього часу дієслова ''være'', бути) на письмі замінюється на ''æ'', але це не є стандартом.

Данська та норвезька «Ӕ» відповідає літері «[[Ä]]» у [[шведська мова|шведській]] та [[фінська мова|фінській]] мовах та абетках.

=== [[Осетинська мова]] ===
В осетинській мові літеру ''æ'' використовували за латинської абетки (1923–38). З того часу мова перейшла на кирилицю з зовнішньо ідентичною літерою ([[Ӕ (кирилиця)|{{unicode|Ӕ}}{{unicode|ӕ}}]]). Вимовляється як у англійському слові ''cat''.

== [[Міжнародний фонетичний алфавіт]] ==
Символ {{IPA|[æ]}} використовується в [[МФА]] для позначення [[Ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького піднесення|ненапруженого неогубленого голосного переднього ряду низького піднесення]], як в англійському слові ''cat'', імовіршіше за все, цей звук у давньоанглійській і позначався відповідною літерою.
== Кодування ==

{| class="standard" style="text-align: center"
 ! width="25%" | [[Графема]]
 ! width="25%" | [[Список позначень символів у XML та HTML|HTML]]
 ! width="25%" | [[Юнікод]]
 ! width="25%" | [[TeX]]
 |-
 ! Æ
 | Æ
 | U+00C6
 | \AE
 |-
 ! æ
 | æ
 | U+00E6
 | \ae
 |}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Бібліографія ==
* Robert Bringhurst (2002). ''The Elements of Typographic Style'', стор. 271. Vancouver, Hartley & Marks. ISBN 0-88179-205-5

== Див. також ==
* [[Діакритичний знак]]
* [[Диграф]]
* [[Ä]]
[[Категорія:Розширена латинка|A]]
[[Категорія:Данська мова]]
[[Категорія:Норвезька мова]]
[[Категорія:Лігатури]]